Рішення № 12673575, 25.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.10                                                                                           Справа№ 27/132 (10)

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65”, м.Львів

до відповідача Сопошинської сільської ради, с.Сопошин, Жовківського району Львівської області

про стягнення 78655,80 грн.

                                                                                Суддя Н.Судова-Хомюк

Представники:

від позивача: Федейко А.Ю. (довіреність № 01/11 від 01.11.10р.)

від відповідача: Радкевич В. –сільський голова

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Відкритого акціонерного товариства „Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65”, м.Львів до Сопошинської сільської ради, с.Сопошин, Жовківського району Львівської області про стягнення 78655,80 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 04.11.2010р. призначив розгляд справи на 25.11.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю з підстав викладених у відзиві на позовні заяву (вих.№ 02-09/312 від 24.11.10р.), крім того просить зменшити штрафні санкції по нарахуванню пені та відстрочити виконання рішення, у зв’язку з тим, що сільська рада є бюджетною організацією.

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлений та підписний 29.11.2010 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив наступне.

01 листопада 2009 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 0112/09 на виконання робіт, у відповідності до умов якого позивач (виконавець) зобов’язується виконати роботи за завданням відповідача (замовника), а відповідач (замовник) зобов’язується прийняти й оплатити виконані роботи. За даним договором виконавець зобов’язується виконати роботи по реконструкції доріг по вулицях Грушевського та Чорновола в с.Сопошин.

Сторони обумовили строк виконання робіт по реконструкції доріг - протягом грудня 2009 р. і вартість виконаних робіт - 61534,80 грн. ( п.п.2.2, 3.1 договору)

Позивачем на виконання умов договору № 0112/09 від 01.2009 р. були виконані роботи на загальну суму 61534,80 грн., що підтверджується, довідкою про вартість виконаних робіт за 2009 р. (форма КБ-3)., актом приймання виконаних підрядних робіт №1 від 30.11.2009р. (форма КБ-2в), які підписані та скріплені печатками представниками обох сторін без будь-яких зауважень.

Відповідно до п.3.2 договору оплата виконаних робіт повинна здійснюватися відповідачем у 10-денний строк з моменту складання акту виконаних робіт або 15-денний у випадку , передбаченому в п.3.8 договору.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за виконані роботи не виконав, на дату розгляду справи в суді сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 61534,80 грн.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Крім стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача відповідно до п.4.1 договору пеню за прострочення оплати або неповної оплати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожен день прострочення, а також відшкодувати позивачу інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми (ст.625 ЦК України), що мали місце внаслідок прострочення оплати та згідного поданого розрахунку пеня нарахована за період з 11.12.2009р. по 08.10.2010 р. становить 9624,00 грн., інфляційні - 5904,00 грн., 3% річних –1593,00 грн.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Оскільки, зобов’язання за договором з урахуванням фактичних взаємовідносин сторін мало бути виконано до 31.12.2009р., то нарахування неустойки припиняється 30.06.2010 р. За таких обставин позивач має право на нарахування неустойки за період з 01.01.2010р. по 30.06.2010р., тобто за 181 день із розрахунку суми заборгованості 61534,80 грн., що складає 6151,00 грн. (за період з 31.12.2009 р. по 30.06.210 р. по обліковій ставці НБУ 10,25% і за період з 08.06.2010р. по 30.06.2010 по обліковій ставці 9,5%.).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Відповідно до ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні, не лише майнові , але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Виходячи з приписів вказаних вище норм та враховуючи те, що відповідач в повному обсязі визнав позовні вимоги, вважає за необхідне, як виняток зменшити розмір неустойки до 3000,00 грн.

Згідно з вимогами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних становить відповідно 5904,00 грн. та 1593,00 грн.

Разом з тим, при здійсненні розрахунку суми з урахуванням встановленого індексу інфляції позивачем допущено помилку, оскільки за період прострочення відповідачем грошового зобов’язання у розмірі 61534,80 грн. з січня 2010 р. по вересень 2010 р. включно, розмір суми з урахуванням встановленого індексу інфляції фактично становить 4564,00 грн., а розмір суми з урахуванням 3% річних, за той же період, фактично становить 1384,53 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за виконані підрядні роботи за договором № 0112/09 від 01.2009 р становить 70483,33 грн., в тому числі –61534,80 грн. основного боргу, 3000,00 грн. пені, 1384,53 грн. –3% річних, 4564,00 грн. інфляційних втрат, яка на день прийняття рішення відповідачем не погашена.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення частково.

В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49,75, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сопошинської сільської ради (80356 Львівська область, Жовківський район, с.Сопошин, р/р 35422009006542 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 04371851) на користь Відкритого акціонерного товариства „Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65” (79019 м.Львів, вул.Татарська,14, р/р 260093011095 у Філії Львівське обласне відділення ВАТ „Ощадбанк”, МФО 325796, код ЄДРПОУ 03448630) –61534,80 грн. основного боргу, 3000,00 грн. пені, 1384,53 грн. –3% річних, 4564,0 грн. інфляційних втрат, 704,83 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в решті стягнення пені, інфляційних втрат, 3% річних.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя