Рішення № 12672903, 01.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/42101.12.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторська компанія «Славутич»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іда Груп»про стягнення 4588,11 грн. за участю представника позивача –не з’явився, відповідача – не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 4162,62 грн. основного боргу, 425,49 грн. пені, а загалом 4588,11 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати зобов’язань з оплати товару за договором поставки продукції № 1581 від 24.11.2008 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.11.2010 року.

У зв’язку із хворобою судді Чебикіної С.О. судове засідання призначене на 17.11.2010 року не відбулося і було перенесене на 01.12.2010 року.

Представники сторін в судове засідання 01.12.2010 року не з’явилися, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.11.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторська Компанія «Славутич»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іда Груп» (покупець) було укладено договір поставки продукції № 1581, за умовами якого постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід’ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 1.3 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Згідно п. 3.3 договору покупець зобов’язаний оплачувати кожну партію переданого товару, протягом 14 календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 4162,62 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №№ ВДК-100148 від 06.01.2010 року на суму 2995,60 грн., № ВДК-100537 від 13.01.2010 року на суму 1167,02 грн.

Проте, відповідач за отриманий на суму 4162,62 грн. товар не розрахувався, і має заборгованість перед позивачем у сумі 4162,62 грн.

Таким чином на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 4162,62 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з поставки товару, а відповідач не виконав неналежним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 4162,62 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 4162,62 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п.п. 5.3 договору у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов’язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

Вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими, однак підлягають стягненню частково в розмірі 414,10 грн., які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору, в іншій частині вимог про стягнення пені слід відмовити.

Державне мито у сумі 101,75 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235,41 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іда Груп»(01054, м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 55-А, код 36175088) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторська компанія «Славутич»(юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Софійська, 10-А; поштова адреса: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 33А, код 33403739) 4 162 (чотири тисячі сто шістдесят дві) грн. 62 коп. боргу, 414 (чотириста чотирнадцять) грн. 10 коп. пені, 101 (сто одну) грн. 75 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя С.Чебикіна