Рішення № 12672725, 22.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/45422.10.10 За позовом Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» до          Закрите акціонерне товариства «Укргаз-Енерго» про          стягнення 972 878,90 грн. Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

від позивача Шостак Є.А. –предст.

від відповідача Бойко Д.М. –предст.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго»про стягнення 972 878,90 грн. та судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про зберігання природного газу від 14.08.2007 № 221/55-07. Відповідач розрахунки з Позивачем за зберігання газу в строк не здійснив, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед Позивачем в сумі 972 878,90 грн.

Відповідач у поданому відзиві проти позову заперечив, та просив суд відмовити в задоволенні заявлених вимог.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним акціонерним товариством «Чорноморнафтогаз»(далі - Позивач) та Закритим акціонерним товариством «Укргаз-Енерго»(далі - Відповідач) було укладено Договір від 14.08.2007 № 221/55-07 про зберігання природного газу.

Згідно з умовами п. 1.1. договору, Позивач, як зберігач, взяв на себе зобов'язання за плату протягом встановленого договором строку зберігати в підземних сховищах газу (ПСГ), природний газ, переданий йому Відповідачем, як поклажодавцем, та повернути останньому у схоронності рівну кількість газу зазначеної в договорі якості, а поклажодавець зобов'язався внести плату за зберігання у встановлені Договором строки.

Згідно п. 2.2 Договору, строк зберігання газу поклажодавця в ПСГ в сезоні зберігання газу 2007-2008 років визначається з моменту закачування газу в ПСГ або передачі газу зберігачу в ПСГ до завершення періоду відбору, але не пізніше 15 квітня 2008 року.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що закачування газу до ПСГ на зберігання здійснюється в період з 15 квітня по 15 жовтня, а відбір - з 15 жовтня по 15 квітня. Строк зберігання вважається з 15 квітня по 15 квітня кожного року.

Відповідно до п. 2.11 Договору, у випадку, якщо на момент завершення періоду 15 квітня року відбору природного газу із ПСГ, в ПСГ залишилась невідібрана частина (залишок) обсягу газу поклажодавця, сторони зобов'язуються до 15 травня року відбору природного газу із ПСГ скласти акт про обсяг залишку природного газу в ПСГ. Поклажодавець залишає вказаний в акті обсяг газу в ПСГ зберігана на зберігання в наступні сезони зберігання газу в ПСГ. Поклажодавець зобов'язується оплатити послуги по зберіганню в поточному сезоні зберігання залишку газу в ПСГ.

Згідно з п. 3.2 договору, тарифна ставка на зберігання 1000 кубічних метрів газу в ПСГ встановлюється в розмірі 14,40 грн., в тому числі ПДВ -2,40 грн.

Відповідно до п. 4.3 договору (з врахуванням змін, внесених додатковою угодою до договору від 14.04.2008 № 1), поклажодавець щорічно зобов'язується протягом 10 днів з моменту підписання акту, зазначеного у п. 2.11. договору, сплатити зберігачу вартість послуг по зберіганню залишку газу, що залишився в ПСГ на момент завершення періоду зберігання - 15 квітня кожного року. Вартість послуг по зберіганню невикористаної частини (залишку) обсягу газу поклажодавця визначається в розмірі 50% тарифу на зберігання за другу половину попереднього сезону зберігання та 50% тарифу на зберігання газу в поточному сезоні зберігання. Нарахування другої половини вартості послуг із зберігання невикористаної частини (залишку) обсягу газу поклажодавця здійснюється при його відборі або після закінчення сезону зберігання.

Переданий на зберігання обсяг газу визначено в п. 2.1. договору від 14.08.2007, згідно якого Відповідач передає Позивачу газ на зберігання в загальному обсязі 67 561 035,00 кубічних метрів, у тому числі 2 561 035,0 кубічних метрів, що були закачані в Глібовське ПСГ у 2006 році та зберігалися за договором від 30.08.2006 № 95/55.

Згідно наданого Позивачем акту про обсяг залишку газу в ПСГ від 14.04.2008, копію якого залучено до матеріалів справи, на кінець сезону зберігання 2007-2008 об'єм залишку природного газу за договором зберігання між Позивачем та Відповідачем від 14.08.2007 становить 67 561 035,00 куб.м. Наданими Позивачем актами прийому-передачі газу в Глібовському ПСГ від 31.08.2006 б/н та від 29.09.2006 також підтверджується передання газу на зберігання в загальному обсязі 2 561 035,0 кубічних метрів на підставі договору 30.08.2006 № 95/55. Крім того, факт закачування та зберігання газу обсязі 2561035,00 кубічних метрів в Глібовське ПСГ встановлено Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2009 у справі № 41/537.

На виконання умов договору від 14.08.2007 № 221/55-07 Позивач надіслав Відповідачу акт про обсяг залишку природного газу в ПСГ в обсязі 67 561 035,00 куб .м. та лист № 04/1-837 від 23.10.2010 з вимогою сплатити послуги по зберіганню невідібраної частини (залишку) обсягу газу в розмірі 972 878,90 грн., які Відповідач отримав 27.04.2010, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 12873366. Вказаним листом Позивач просив Відповідача підписати акт про обсяг залишку природного газу в ПСГ, один примірник направити на адресу Позивача та сплатити послуги по зберіганню невідібраної частини (залишку) обсягу газу в розмірі 972 878,90 грн.

Відповідач не підписав направлений Позивачем акт про обсяг залишку природного газу в ПСГ на загальну суму 972 878,90 грн. в передбачений п. 2.11. договору строк до 15.05.2009, розрахунки з Позивачем за зберігання природного газу також не здійснив.

Згідно умов договору від 14.08.2007 № 221/55-07 за зберігання природного газу в обсязі 67 561 035,00 куб. м. за період з 15.04.2009 по 15.04.2010 по тарифу 14,4 грн. загальний розмір плати за зберігання природного газу становить 972 878,90 грн.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених Договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт передачі Відповідачем на зберігання Позивачу природного газу на підставі договору від 14.08.2007 № 221/55-07 в обсязі 67 561 035,00 куб.м. та вартість послуг Позивача зі зберігання вказаного обсягу природного газу в розмірі 972 878,90 грн., на які посилається Позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені, документально підтверджені, а тому вимоги Позивача щодо стягнення з відповідача 972878,90 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго»(01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 34003224) на користь Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз»(95000, м. Сімферополь, пр. Кірова/пров. Совнаркомівський, 52/1, ідентифікаційний код 00153117) основний борг у розмірі 972 878 (дев'ятсот сімдесят дві тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 90 коп., державне мито у розмірі 9728 (дев'ять тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 79 коп., та 236,00 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 01.12.2010