Рішення № 12672722, 29.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/24329.11.10

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»

до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія

«Оранта»

про стягнення грошових коштів в порядку регресу

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: не зявились;

від відповідача: Старков І.О. (довіреність від 01.07.2010 року);

В судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(надалі ТДВ «СК «Провіта», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі ВАТ НАСК «Оранта», відповідач) 1300 грн. суми основоного боргу, 155,57 грн. пені, 70,20 грн. інфляційних втрат та 19,45 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТДВ «СК «Провіта», на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 190/02-02172 від 04.05.2007 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки HYUNDAI Gets, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу NISSAN Tiida, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ВАТ НАСК «Оранта»позивачем було направлено останньому претензію про відшкодування шкоди в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 1300,00 грн. в судовому порядку, разом із нарахованими штрафними санкціями.

Відповідач надав відзив на позов у якому зазначав, що позовні вимоги визнає в частині стягнення 1300,00 грн. суми страхового відшкодування. В задоволенні вимог щодо стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат просив відмовити. Витрати повязані з проведенням експертизи покласти на позивача.

В судове засідання позивач не зявився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Відомостей щодо відмови від позову, суду станом на час прийняття рішення у справі не повідомлено, а докази, наявні в матеріалах справи є достатніми для прийняття рішення у справі.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором добровільного страхування наземного транспорту № 190/02-02172 від 04.05.2007 року у ТДВ «СК «Провіта»застраховано автомобіль HYUNDAI Gets, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_1

Згідно довідки ВДАІ УМВС України у місті Севастополі 02.04.2008 року у м. Севастополі на проспекті Острякова сталась дорожньо-транспортна пригода наїзд на транспортний засіб, що стоїть за участю автомобіля NISSAN Tiida, державний номер НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_2 та автомобіля HYUNDAI Gets, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, якого піддано адміністративному стягненню постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 11.04.2008 року, справа 3-6773 за 2008 рік.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу - HYUNDAI Gets, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до рахунку № 76 від 08.04.2008 року складає 1800,00 грн., а відповідно до висновку № 7402/10-18 судової автотоварознавчої експертизи складеного 03.11.2010 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, складає 1661,05 грн.

При цьому суд відхиляє заперечення відповідача щодо відсутності підстав для покладення вартості судової експертизи на відповідача, в звязку з нездійсненням позивачем оцінки завданої шкоди, заподіяної урезультаті ДТП. Так як, висновком № 7402/10-18 судової автотоварознавчої експертизи було лише підтвердженно розмір шкоди, заявленої позивачем до стягнення.

За страховим випадком ДТП що сталась 02.04.2008 року за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 02-1462-08 від 06.06.2008 року по договору страхування № 190/02-02172 від 04.05.2007 року визначено суму страхового відшкодування в розмірі 1300,00 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 23695 від 19.06.2008 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 1300,00 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - NISSAN Tiida, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю HYUNDAI Gets, державний номер НОМЕР_1, застрахований ВАТ НАСК «Оранта» що підтверджується полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВА/6991105.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем NISSAN Tiida, державний номер НОМЕР_2, підтверджується Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 11.04.2008 року.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля NISSAN Tiida, державний номер НОМЕР_2 ВХ будь-якою особою що володіє ним на законних підставах, була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта» на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВА/6991105).

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля HYUNDAI Gets, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВА/6991105), а до ТДВ «СК «Провіта»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 190/02-02172 від 04.05.2007 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ НАСК «Оранта»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВА/6991105) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 35 000 грн., франшиза - 0 грн.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, заявлений до стягнення з ВАТ НАСК «Оранта»розмір збитків у сумі 1300,00 грн. є обґрунтованим, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню. Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування.

До стягнення з відповідача позивачем заявлено суму пені в розмірі 155,57 грн. нарахування якої передбачено п. 37.2 Закону «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у звязку з наявним простроченням виплати суми за претензією за вих. № 920/ю від 10.12.2008 року, яка отримана відповідачем 15.12.2008 року.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Стягненню з відповідача підлягає сума пені згідно розрахунку позивача, що проведений у відношенні суми заборгованості за обліковою ставкою 12%, за період прострочення з 16.01.2009 року по 16.07.2009 року, не більше ніж за 6 місяців, та складає 155,57 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявного прострочення сплати коштів в порядку регресу, суд погоджується з розрахунком 3% річних у розмірі 19,45 грн. та інфляційних втрат в розмірі 70,20 грн. наданим позивачем і вважає такий обгрунтованим.

Доводи позивача відповідачем не спростовані, у відповідь на предявлену позивачем претензію за вих. № 920/ю від 10.12.2008 року відповідач, станом на час вирішення спору в судовому порядку, виплати не здійснив, доказів зворотнього суду не представив.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102,00 грн., 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1211,52 грн. на проведення авто товарознавчої експертизи, відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (02100, м. Київ, вул. І.Дубового, 18, п/р 26507300000777 в АКБ «Форум»м. Києва, МФО 322948, ідент. код 31704186) 1300,00 грн. (одну тисячу триста гривень) виплати страхового відшкодування в порядку регресу, 155,57 грн. (сто пятдесят пять гривень 57 копійок) пені, 70,20 грн. (сімдесят гривень 20 копійок) інфляційних втрат, 19,45 грн. (девятнадцять гривень 45 копійок) 3% річних, 1211,52 грн. (одну тисячу двісті одинадцять гривень 52 копійки) витрат на проведення судової експертизи, 102,00 грн. (сто дві гривні) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 03.12.2010р.