Рішення № 12671471, 01.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.12.10 р.                     Справа № 22/289                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Софтліст”, м.Київ, ЄДРПОУ 33086430,

до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський машинобудівний завод”, м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 05763642,

про стягнення 140989,76 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Прокопенко О.В. - довіреність,

від відповідача: Кравченко С.О. - довіреність, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Софтліст”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський машинобудівний завод”, м.Краматорськ Донецької області, про зобов’язання Відповідача сплатити Позивачу вартість поставлених, однак несплачених товарів у сумі 112397,72 грн., 3% річних в сумі 6786,97 грн. та інфляційних витрат у розмірі 21805,14 грн., що разом становить 140989,83 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором поставки №19/05-08 від 08.05.2008р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування інфляційних витрат, 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок ціни позову, копію договору поставки №19/05-08 від 08.05.2008р. разом із специфікацією до нього, видаткової накладної №1117 від 27.06.2008р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №408 від 27.06.2008р., рахунку на оплату №922 від 26.06.2008р., банківських виписок.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 530, 625 Цивільного кодексу України.

          Представник Позивача в судовому засіданні 01.12.2010р. надав заяву про зменшення позовних вимог та уточнення до позову, згідно з якими останній просить стягнути з Відповідача лише суму основного боргу у розмірі 102000,00грн. Крім того, представник Позивача надав письмові пояснення щодо неточності, припущеної в резолютивної частині позовної заяви щодо предмету позову. Згідно з даними поясненнями, предметом даного позову з початку є стягнення заборгованості з Відповідача, а не зобов’язання вчинити певні дії. На це вказує сплата державного мита в розмірі, передбаченому для позовів майнового характеру, зміст вимог Позивача.

          На підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наведені пояснення, суд розглядає справу з урахуванням змісту вказаних заяв.

          Також представником Позивача надано розрахунок ціни позову, банківські виписки в підтвердження часткової оплати боргу Відповідачем, акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2008р. - 22.11.2010р., підписаний лише з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Софтліст”, з підтвердженням його направлення Відповідачу, письмові пояснення щодо відсутності інших договірних відносин між сторонами по справі, окрім спірних, податкову накладну №1012 від 27.06.2008р.

          В даному судовому засіданні представником Позивача представлено заяву про відсутність заперечень проти надання розстрочки виконання рішення суду по даній справі Відповідачу строком на 6 місяців з грудня 2010р. по травень 2011р. зі сплатою 17000,00грн. щомісячно.

          Представник Відповідача в судовому засіданні 01.12.2010р. надано відзив на позов та заяву про його визнання в повному обсязі, акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2008р. - 22.11.2010р., підписаний обома сторонами, платіжне доручення №5367 від 30.11.2010р., правоустановчі документи Відповідача.

          Крім того, ним надано клопотання про розстрочення виконання рішення по даній справі строком на 6 місяців з грудня 2010р. по травень 2011р. зі сплатою 17000,00грн. щомісячно.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

08.05.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Софтліст” та Відкритим акціонерним товариством „Старокраматорський машинобудівний завод” укладено договір поставки №19/05-08 строком дії, у відповідності до п.10.1 даної угоди, до 30.10.2008р., але у будь-якому разі до остаточного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Оцінивши зазначений договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статей 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1.1 договору Відповідач (Покупець) доручає, а Позивач (Продавець) бере на себе зобов’язання провести постачання програмного забезпечення та ліцензій на використання програмного забезпечення за цінами та в комплектності згідно зі Специфікаціями, що наводяться в Додатках до даного договору, та є його невід’ємною частиною у випадку письмового затвердження їх сторонами, а Покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах, зазначених у правочині.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що Продавець поставляє товар за цінами, зазначеними у специфікації. Сторони визначають, що в склад вартості товару, згідно з цим договором, враховано: вартість винагороди (роялті) автора товару, вартість винагороди Продавця, вартість товару (у т.ч. фізичного/оптичного носія інформації, упаковки та маркування) з товарно-супровідними документами, податки і збори (обов’язкові платежі) і т.і., й Покупець не здійснює інших виплат прямо непередбачених умовами цього договору.

Відповідно до п.5.2 договору, датою поставки товару Покупцю сторони вважають дату, зазначену у накладній на товар.

Специфікацією №1 від 19.05.2008р. до договору поставки №19/05-08 від 08.05.2008р. сторони обумовили поставку відповідного програмного забезпечення та інсталяційних дисків загальною вартістю 187329,52 грн.

Умови поставки: доставка Покупцю за адресою м.Краматорськ, вул.Горького,2 транспортом Продавця протягом 15 банківських днів з дати підписання договору обома сторонами.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов’язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов’язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Згідно з видатковою накладною №1117 від 27.06.2008р., Товариство з обмеженою відповідальністю „Софтліст” передало Відповідачу товар, обумовлений наведеним правочином на загальну суму 187329,52грн. Найменування продукції, вказаної у Специфікації до договору №19/05-08 від 08.05.2008р, її вартість за одиницю ідентичні найменуванню та ціні продукції, поставка якої здійснена за наявною у матеріалах справи видатковою накладною. Останнім її прийнято, що підтверджується підписом уповноваженої особи Відповідача на даному документі.

Повноваження особи, яка здійснила приймання зазначеної продукції підтверджуються довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №408 від 27.06.2008р., правовою підставою отримання товару у якій визначено рахунок №922 від 26.06.2008р., що у свою чергу містить вказівку на основний договір. Одночасно, первинний документ, представлений суду, також містить аналогічну підставу здійснення господарської операції, як основний договір. Суд приймає до уваги письмові пояснення Позивача щодо відсутності інших договірних відносин між сторонами, окрім спірних.

Заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення 27.06.2008р. передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку, встановленому статтями 32-36 Господарського процесуального кодексу України, не спростовані.

Таким чином, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов’язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених договором поставки №19/05-08 від 08.05.2008р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Специфікацією №1 від 19.05.2008р. до договору поставки визначені умови оплати товару, відповідно до яких Відповідач з урахуванням п.п.2.3-2.5 договору повинен здійснити оплату у безготівковому порядку у національній валюті України на банківський рахунок Позивача п’ятьма рівними частинами протягом 150 днів кожні 30 днів:

30.05.2008р. – 30.06.2008р., 37465,90 грн.;

30.06.2008р. – 30.07.2008р., 37465,90 грн.;

30.07.2008р. – 30.08.2008р., 37465,90 грн.;

30.08.2008р. – 30.09.2008р., 37465,90 грн.;

30.09.2008р. – 30.10.2008р., 37465,92 грн.

Як вбачається з виписок з особового рахунку Позивача, Відкритим акціонерним товариством „Старокраматорський машинобівний завод” здійснено часткову оплату товару у розмірі 37465,90 грн. 16.07.2008р. та у сумі 37465,90 грн. 27.08.2008р. Виходячи з розрахунку позовних вимог, Позивачем дані оплати занесені, як сплата товару у межах графіку з”30.05.2008р. – 30.06.2008р., 37465,90 грн.; 30.06.2008р. – 30.07.2008р., 37465,90 грн.”.

Крім того, Відповідачем частково сплачено заборгованість в процесі розгляду даної справи. Це підтверджується наданими суду платіжним дорученням №5367 від 30.11.2010р. на 10397,72грн. та випискою з особового рахунку Позивача від 30.11.2010р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, що не спростовано у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Постачальником у сумі 102000,00 грн. у встановлені договором строки не виконано.

Наявність заборгованості у заявленому розмірі Відповідачем визнано, про що зазначено в письмові заяві, наданій суду.

За змістом ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України, визнання позову відповідачем є підставою для суду щодо прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному.

По-перше, визнання позову опосередковано належною письмовою формою, визначеною ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України.

По-друге, визнання позову здійснено уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії особою – представником Кравченко С.О. на підставі довіреності б/н від 30.07.2009р.

По-третє, сторонами у розглядуваних правовідносинах є лише Позивач та Відповідач, отже, судом не вбачається підстав для порушення прав і обов’язків інших осіб внаслідок визнання Відповідачем грошових вимог Позивача за вказаними правовідносинами.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з Відповідача основного боргу в розмірі 102000,00грн.

Клопотання Відповідача про розстрочення виконання судового рішення по даній справі строком на 6 місяців з грудня 2010р. по травень 2011р. зі сплатою 17000,00грн. щомісячно на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням його підтримки Позивачем та виходячи з того, що воно не порушує будь-чиїх прав та інтересів, не суперечить діючому законодавству, підлягає задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 78, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Софтліст”, м.Київ, до Відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський машинобудівний завод”, м.Краматорськ Донецької області, про стягнення вартості поставлених, однак несплачених товарів у сумі 102000,00 грн. задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський машинобудівний завод”, м.Краматорськ Донецької області, код ЄДРПОУ 05763642, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Софтліст”, м.Київ, код ЄДРПОУ 33086430, 102000,00грн. вартості поставлених товарів.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський машинобудівний завод” (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Горького, 2, ЄДРПОУ 05763642, р/р26003190480001 у Краматорській філії в КБ „ПриватБанк”, МФО 335548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Софтліст” (04080, м.Київ, вул.Фрунзе, б.20-22, ЄДРПОУ 33086430, р/р260070363301 у Пат „Комерційний банк „Конверсбанк” у м.Києві, МФО 339339) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 1020,07 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 170,73грн.

4.Надати Відкритому акціонерному товариству „Старокраматорський машинобудівний завод” (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Горького, 2, ЄДРПОУ 05763642, р/р26003190480001 у Краматорській філії в КБ „ПриватБанк”, МФО 335548) розстрочку виконання рішення суду по справі №22/289 строком на 6 місяців з грудня 2010р. по травень 2011р. включно зі сплатою основного боргу та судових витрат за наступним графіком:

грудень 2010р. - 17000,00грн.

січень 2011р. - 17000,00грн.

лютий 2011р. - 17000,00грн.

березень 2011р. - 17000,00грн.

квітень 2011р. - 17000,00грн.

          травень 2011р.- 18190,80грн.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6.У судовому засіданні 01.12.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

8.Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Суддя                               

Повний текст підписано 06.12.2010р