Рішення № 12670466, 23.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.11.10р.Справа № 16/244-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофіті", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон", м. Дніпропетровськ

про стягнення 85 676 грн. 09 коп.

                                                                                          СУДДЯ ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: не з'явився про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від відповідача: не з'явився про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 85 676 грн. 09 коп., що складає: 79 825 грн. 87 коп. - заборгованості за поставлений відповідно до умов договору від 01.06.2008р. №В-50067 товар, 177 грн. 15 коп. - 3% річних, 4 757 грн. 81 коп. - інфляційних та 915 грн. 26 коп. - пені.

Відповідач у відзиві (вх. №22230 від 22.11.2010р.) на позов просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки: - пунктом 6 додатку №4 до Договору поставки встановлено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар постачальнику за проданий товар кожні тридцять календарних днів; - для стягнення з відповідача вартості поставленого товару необхідно надати доказ продажу такого товару відповідачем; - акт звірки, підписаний сторонами, не підтверджує наявність заборгованості у відповідача перед позивачем; - у видаткових накладних відсутнє посилання на договір; - відсутність посилання в видаткових накладних на договір вважається позадоговірною поставкою; - позивачем не надано доказів отримання відповідачем вимоги про сплату боргу; - стягнення з відповідача індексу інфляції, пені, 3% річних без настання строків оплати являється безпідставним; - відповідачем позивачу було повернено товару на загальну суму 3480 грн. 28 коп.

Позивач у клопотанні (вх. №21828 від 16.11.2010р.) просить розглянути та вирішити справу за відсутності його представника.

У судовому засіданні було прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 01.06.2008р. між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю "Кофіті (постачальником) та відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю "Вавілон" (покупцем) було укладено договір поставки №В-50067 (надалі –Договір поставки), відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого постачальником зобов’язується поставити товар в строки, обумовлені ДАНИМ Договором згідно замовлення покупця, що є невід’ємною частиною Договору (далі в Договорі –додаток №5 „Замовлення товару”), а покупець - прийняти його та оплатити на умовах, обумовлених в додатку №4 до Договору „Додаткові умови”, що є невід’ємною частиною Договору (далі –Додаток №4 „Додаткові умови”); право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної, яка підтверджує факт передачі товару;

- на виконання умов Договору поставки в період з 04.03.2009р. по 26.04.2010р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 86 674 грн. 28 коп., що підтверджується видатковими накладними, доданими до матеріалів справи;

- відповідно до пункту 7.2 Договору поставки покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на рахунок поставника в строк, встановлений сторонами в пункті 6 додатку №4 до даного Договору „Додаткові умови”;

- згідно розділу 6 Додатку №4 „Додаткові умови” сторони узгодили, що покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів за проданий товар на поточний рахунок постачальника кожні тридцять календарних днів;

- отже, вказавши здійснення оплати за проданий товар кожні тридцять календарних днів, сторони фактично не визначили строку оплати за поставлений товар, оскільки умовами Договору поставки та його Додаткових умов не визначено з якого саме моменту слід відраховувати 30-ть календарних днів;

- відповідно до частини 2 статті 530 Господарського процесуального кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

- як вбачається з матеріалів справи позивачем відповідачу 12.07.2010р. було спрямовано вимогу від 12.07.2010р. №12/07-2010, про що свідчить квитанція від 12.07.2010р. „Альтернативної служби доставки”;

- з вказаної квитанції від 12.07.2010р. „Альтернативної служби доставки” вбачається, що поштове відправлення згідно неї отримано відповідачем 13.07.2010р.;

- отже, відповідач повинен оплатити отриманий товар до 20.07.2010р.;

- відповідач за отриманий товар розрахувався частково;

- також відповідачем було частково повернено позивачу товар на загальну суму 2994 грн. 86 коп., про що свідчать накладні на повернення від 30.04.2010р. №КО-0033631 на суму 565 грн. 92 коп., від 30.04.2010р. №КО-0041126 на суму 1 500 грн. 72 коп., від 30.04.2010р. №КО-0031359 на суму 123 грн. 33 коп., від 30.04.2010р. №КО-0033048 на суму 283 грн. 92 коп., від 30.04.2010р. №КО-0031361 на суму 123 грн. 33 коп., від 30.04.2010р. №КО-0035261 на суму 94 грн. 16 коп., від 01.06.2010р. №КО-41584/1 на суму 162 грн. 24 коп., від 31.05.2010р. №КО-0041584 на суму 94 грн. 16 коп., від 31.05.2010р. №КО-0037402 на суму 47 грн. 08 коп.;

- таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 79825 грн. 87 коп.;

- на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано;

- згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором;

- згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);

- статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

- згідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

- відповідно до пункту 8.10 Договору поставки у випадку прострочення оплати товару постачальник стягує з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми несплаченого в строк товару за кожен день прострочення платежу;

- отже, пеня становить 915 грн. 26 коп. (з 21.07.2010р. по 17.08.2010р.);

- статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- таким чином, 3% річних становлять 177 грн. 15 коп. (з 21.07.2010р. по 17.08.2010р.).

Що стосується вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 4757 грн. 81 коп. за період з 04.04.2009р. по 16.07.2010р., то вона є необґрунтованою, оскільки прострочення оплати у відповідача виникло тільки з 21.07.2010р.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон" (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Бажова, будинок 11А; фактична адреса: 49030, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, буд.12, кімната 419; код ЄДРПОУ 32010905; п/р 2600332178 у філії АБ „Південний” в м. Дніпропетровськ, МФО 306458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофіті" (65031, м. Одеса, вул. Промислова, 37, код ЄДРПОУ 32404794; п/р 26004310760501 в АБ „Південний”, м. Одеса, МФО 328209) 79825 грн. 87 коп. –заборгованості, 915 грн. 26 коп. –пені, 177 грн. 15 коп. - річних, 856 грн. 76 коп. –витрати по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„29„ листопада 2010р.