Постанова № 12670111, 23.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 листопада 2010 року 08:44 № 2а-15068/10/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум Клуб»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.04.2010р. №0001702303

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.

Представники:

від позивача: Романенко І.В. (довіреність від 24.02.2010р. №1)

від відповідача : не прибув

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.11.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Максимум Клуб»звернулось в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.04.2010р. №0001702303 на суму 119866 грн. 67 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, вважає, що позивач не порушував вимог ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», оскільки після введення в дію Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»товариство було змушено здати патенти на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу.

Представник відповідача позов не визнав, вважає що оскаржуване рішення винесено відповідно до вимог законодавства України, оскільки позивач надавав за готівкові кошти послуги по грі в кегельбан та більярд без наявності відповідних торгових патентів, чим порушив ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва було проведено перевірку за дотриманням ТОВ «Максимум Клуб»порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено акт від 21.04.2010р. №208/26/51/23/31458105.

Перевіркою встановлено порушення ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Відповідно ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами. Під гральним бізнесом у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі. Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік), зокрема для використання кегельбанів, що вводяться у дію за допомогою жетона, монети або без них, - 6000 гривень за кожний гральний жолоб (доріжку); для використання столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань, - 1800 гривень за кожний стіл для більярду.

На підставі порушень, що встановлені у вищезазначеному акті перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.04.2010р. №0001702303.

За результатами апеляційного оскарження вищезазначеного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, порядок якого передбачено ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», скарги позивача залишені без задоволення.

Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки посадовими особами податкового органу встановлено, що в розважальному центрі, який належить ТОВ «Максимум-Клуб» в період з 01.07.2009р. по 20.04.2010р. надавалися послуги за готівкові кошти у сфері грального бізнесу на 8 більярдних столах та 10 гральних доріжках для кегельбану без наявності відповідних торгових патентів.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.

Згідно ч. 1 ст. 8 зазначеного Закону України суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть відповідальність за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що торгові патенти на право надання послуг у сфері грального бізнесу були здані підприємством після набуття чинності Законом «Про заборону грального бізнесу в Україні»посилаючись на лист від 15.06.2009р. №26 та на акт від 01.09.2010р. №247.

Як вбачається із зазначеного листа, ТОВ «Максимум-Клуб»зазначає що торгові патенти на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу будуть повернуті.

Таким чином, твердження позивача про повернення відповідних торгових патентів судом не береться до уваги, оскільки представник позивач не надав суду доказів щодо фактичного повернення патентів. А намір повернення патентів, що зазначено у листі від 15.06.2009р. не підтверджує їх фактичного повернення.

З акту від 01.09.2010р. №247 взагалі не вбачається за які саме патенти була здійснена плата.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Крім того, представник відповідача зазначив в судовому засіданні, що відповідні патенти позивачем до податкового органу не повертались.

Слід зазначити, що Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні»запроваджує обмеження щодо здійснення грального бізнесу в Україні, виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності та здоров'я населення, заборони використання власності на шкоду людині і суспільству.

Відповідно до положень зазначеного Закону гральний бізнес - діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку; азартна гра - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.

Враховуючи вищезазначене, до азартних ігор не відносяться, зокрема, гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші гри, які проводяться без одержання гравцем призу (виграшу).

Тобто, норми Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»не поширюються на надання послуг у сфері гри в більярд та в боулінг.

Таким чином, посилання позивача на здачу до податкового органу торгових патентів на виконання приписів Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»та наявності у різних нормативно-правових актах неоднозначного (множинного) трактування прав та обов'язків платників податків або органів державної податкової служби судом не беруться до уваги.

З огляду на вищевикладене, суд проходить до висновку, що відповідач правомірно виніс оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001702303 від 29.04.2010р.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень обґрунтував правомірність прийнятого ним рішення.

Натомість позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили про правомірність заявлених позовних вимог

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

СуддяЯ.І.Добрянська

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 29.11.2010 р.