Постанова № 12669395, 23.06.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2010 р. № 2а-2238/10/1370

у складі головуючого судді Кузьмича С.М.

при секретарі Куксі В.А.

з участю представників позивача Солдатенко С.О., Ігнатишина В.

представника відповідача: Томашівського О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Леотекс»до Державної податкової інспекції у Личаківському р-ні м. Львова про скасування повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Леотекс»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Личаківському р-ні м. Львова, в якому просить суд скасувати повідомлення - рішення відповідача з податку на прибуток підприємств від 31.07.2009 року №0001612320/0/18111/10/23-2, від 23.10.2009 року №0001612320/1/24945, від 28.12.2009 року №0001612320/4/30322/10/232, а також подало заяву про зміну позовних вимог, в якій просить також скасувати повідомлення-рішення відповідача від 09.03.2010 року №0001612320/2/5458/10/23-2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Актом перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 23.07.2009 року №293/23-2/30478644 зафіксовано невірні висновки відповідача про порушення позивачем п.п.5.1.,5.2.,5.4.10 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в частині завищення валових витрат при нарахуванні амортизаційних відрахувань на легкові автомобілі, які використовуються підприємством у господарській діяльності, а також при сплаті відсотків за кредитами, отриманими позивачем для придбання таких автомобілів.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали повністю, надали пояснення аналогічні, викладеним в позовній заяві, із врахуванням уточнених вимог, просять суд повністю задоволити позовні вимоги, наполягають на тому, що автомобілі використовувалися саме в господарській діяльності підприємства та надали на підтвердження цього суду копії подорожніх листів, договорів, відряджень та наказів.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що легкові автомобілі, вказані в Акті перевірки, є “невиробничими фондами” позивача, а тому у нього відсутнє право на амортизацію їх вартості у відповідності з п.п.8.1.2,8.1.4. ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, окрім того повідомив, що автомобілі використовувалися для забезпечення основної діяльності підприємства, та не використовувалися в господарській діяльності. Згідно наданих до перевірки документів не встановлено зв'язок використання легкових автомобілів «Nisan Х-Тгаіl»з господарською діяльністю, економічну доцільність проведеної операції, одержану користь підприємству ТзОВ «ЛеоТекс». Пред'явлені до перевірки документи не містять інформації про економічний ефект для підприємства від використання легкових автомобілів. За період, що перевірявся, згідно наданих до перевірки документів ТзОВ «ЛеоТекс»здійснювало оптову торгівлю засобами кріплення та надання транспортних перевезень вантажів. Для здійснення оптової торгівлі засобами кріплення підприємство заключило угоди на оренду складів. Для здійснення транспортних перевезень вантажів на балансі підприємства обліковуються вантажні автомобілі в кількості 33 одиниці. Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.97р. із змінами та доповненнями, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Просить в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Личаківському р-ні м. Львова проведено планову виїзну перевірку ТзОВ “Леотекс” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2009 року, за результатами якої складено Акт від 23.07.2009 року №293/23-2/30478644 та винесено повідомлення рішення від 31.07.2009 року №0001612320/0/18111/10/23-2 з податку на прибуток підприємств у сумі 102218,00 грн. (основний платіж) та застосовано штрафні санкції з цього податку у сумі 33993,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження позивачем вказаного повідомлення-рішення від 31.07.2009 року до податкових органів вищих інстанцій були прийняті інші повідомлення-рішення: від 23.10.2009 року №0001612320/1/24945, від 28.12.2009 року №0001612320/4/30322/10/232, та від 09.03.2010 року №0001612320/2/5458/10/23-2.

В Акті перевірки зазначено: “Перевіркою повноти визначення валових витрат встановлено, що в порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2., пп.5.4.10 п.5.4. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” ТзОВ “Леотекс” завищено валові витрати на суму 297750,00 грн., в тому числі: 2 квартал 2008 року 10223,00 грн., 3 квартал 2008 року 6773,00 грн., 4 квартал 2008 року 266254,00 грн., 1 квартал 2009 року 14500,00 грн. Згідно наданих до перевірки документів ТзОВ “Леотекс” здійснювало оптову торгівлю засобами кріплення та надання транспортних перевезень вантажів. Для здіснення транспортних перевезень вантажів на балансі підприємства обліковуються вантажні автомобілі в кількості 33 одиниці”.

Судом встановлено, що для придбання двох легкових автомобілів Nissan X-Trail позивачем було укладено кредитний договір від 18.03.2008 року №КР 28487 з ВАТ “Електрон банк” на суму 78091,09 дол.США під 11% річних.

По вищевказаному кредитному договору позивачем сплачено відсотки за користування кредитом за загальну суму 43481,71 грн., що підтверджується довідкою позивача від 25.03.2010 року №207 та платіжними дорученнями за період з 30.04.2008 року по 10.03.2009 року.

Проте за даними перевірки, зафіксованими у Акті, загальна сума валових витрат по сплаті відсотків за кредитним договором від 18.03.2008 року №КР 28487 становить 46697,00 грн. (стор. 10 Акту).

Крім цього, для погашення вищевказаного кредиту підприємство купувало іноземну валюту (дол.США), а від`ємну курсову різницю відносило на валові витрати у сумі 251053 грн. (за даними Акту перевірки). Дана обставина підтверджується і розрахунком курсових різниць по кредитому договору №КР 28487 від 18.03.2008 року, наданим позивачем. Як вбачається з вказаного розрахунку, у зв`язку зі зниженням курсу валюти підприємство збільшувало валові доходи на загальну суму 58 332,39 грн.

На думку відповідача, згідно наданих до перевірки документів відсутній зв`язок використання вказаних автомобілів з господарською діяльністю, не встановлено економічний ефект для підприємства від використання легкових автомобілів. А тому відповідач вважає, що ТзОВ “Леотекс” не мало права на валові витрати зі сплати відсотків за кредитом, отриманим для придбання легкових автомобілів Nissan X-Trail, а також на валові витрати, що виникли внаслідок зміни курсу іноземної валюти (долара США), у якій повертався кредит.

В судовому засіданні судом з»ясовано, що на балансі позивача у період, охоплений перевіркою, обліковувались також інші легкові автомобілі Opel Zafira, KIA Cerato 5512, KIA Cerato 0953, Mazda Premacy, які згідно досліджених у судових засіданнях доказів, використовувались за аналогічним господарським призначенням, що і автомобілі Nissan X-Trail. Зокрема автомобілі Opel Zafira та KIA Cerato були також придбані за рахунок кредитних коштів, отриманих ТзОВ “Леотекс” згідно з кредитними договорами №КР 29011 від 07.11.2008 року та №КР 23265 від 05.12.2006 року відповідно.

Проте до валових витрат позивача зі сплати відсотків та виникнення курсових різниць, сформованих на тих же підставах (пп.5.5.1. п.5.5. ст. 5, пп.7.3.3. п.7.3. ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”), у відповідача немає претензій, що свідчить про необгрунтованість його позиції в цілому.

Відповідно до 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: «До складу валових витрат включаються: Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті».

Господарська діяльність відповідно до п.1.32. Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

На переконання суду легкові автомобілі Nissan X-Trail використовувались позивачем у його господарській діяльності, пов`язаній з підготовкою, організацією продажу продукції. Вказаний висновок суду стверджується наказами про закріплення автомобілів за управлінським персоналом виключно для господарського використання; наказами про відрядження на цих автомобілях до місця знаходження постачальників та покупців ТзОВ “Леотекс” для укладення договорів (контрактів), розвитку співпраці з даними контрагентами; посвідченнями про відрядження; подорожніми листами, які свідчать про фактичне здійснення поїздок на цих легкових автомобілях за призначенням, згадані документи долучені до матеріалів справи та були предметом дослідження в судовому засіданні.

В ході розгляду справи судом не встановлено порушення позивачем вимог ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” при складанні вищезгаданих первинних документів, які підтверджують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до пп.5.5.1 п. 5.5 ст. 5 вказаного Закону: «До складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку». Тобто, спеціальна норма Закону про прибуток дає підставу включати витрати, сплачені (нараховані) у вигляді процентів за користування кредиту до складу валових витрат, коли вони повязані з господарською діяльністю.

Отже, висновки податкового органу в цій частині є неправомірними. Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” не передбачено будь-яких інших обмежень для формування валових витрат, крім встановлених п.5.3.-5.7. ст.5 цього Закону.

Відповідно до висновків Акту перевірки, підприємством в порушення пп.8.1.2. пп.8.1.4. п.8.1 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” завищено амортизаційні відрахування в сумі 111124,51 грн., в т.ч. 2 квартал 2008 року 43161,51 грн., 3 квартал 2008 року 34059,00 грн., 4 квартал 2008 року 33904,00 грн. Як уже зазначалось, на балансі підприємства обліковувались легкові автомобілі Nissan X-Trail (2 шт.), Opel Zafira, KIA Cerato 5512, KIA Cerato 0953 та Mazda Premacy. Судом встановлено, що позивачем здійснювалось нарахування амортизаційних відрахувань по вищевказаних автомобілях протягом перевіреного відповідачем періоду у загальному розмірі 165 071,95 грн., що підтверджується відомостями про нарахування зносу основних засобів, нематеріальних активів та МНМА.

Про факт використання цих легкових автомобілів у господарській діяльності позивача свідчать наявні в матеріалах справи накази про відрядження до місця знаходження постачальників та покупців ТзОВ “Леотекс” для укладення договорів (контрактів), розвитку співпраці з даними контрагентами; посвідченнями про відрядження та подорожніми листами.

Відповідно до п.8.2.1. п.8.2. ст. 8 Закону України “Про оприбуткування прибутку підприємств”: “Під терміном “основні фонди” слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується в зв`язку з фізичним або моральним зносом...”.

До другої групи основних фондів відповідно до пп.8.2.2. п.8.2. ст. 8 цього ж Закону включається в тому числі автомобільний транспорт.

Згідно з пп.8.1.1. п.8.1. ст.8 Закону України “Про оприбуткування прибутку підприємств” амортизації підлягають, зокрема, витрати на придбання основних фондів для власного виробничого використання.

Виходячи з вищенаведеного, суд не погоджується з висновком податкової інспекції про те, що підприємство не мало права на нарахування амортизації на легкові автомобілі Nissan X-Trail (2 шт.), Opel Zafira, KIA Cerato 5512, KIA Cerato 0953 та Mazda Premacy, оскільки їх використання у господарській діяльності позивача підтверджується зібраними по справі доказами.

Відповідно до пп. 7.3.3. п.7.3. ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).

Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення)».

З врахуванням наведеного, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірного збільшення валових витрат та валових доходів у зв`язку зі зміною курсу іноземної валюти (дол. США), у якій здійснювалось погашення заборгованості за кредитним договором №КР 28487 від 18.03.2008 року.

Згідно зі ст. 71 КАС України, в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Відповідачем не було надано доказів та обгрунтованих пояснень на спростування вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87,158-163,167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

позов задовольнити.

Скасувати повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському р-ні м. Львова від 31.07.2009 року №0001612320/0/18111/10/23-2.

Скасувати повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському р-ні м. Львова від 23.10.2009 року №0001612320/1/24945.

Скасувати повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському р-ні м. Львова від 28.12.2009 року №0001612320/4/30322/10/232.

Скасувати повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському р-ні м. Львова від 09.03.2010 року №0001612320/2/5458/10/23-2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Леотекс»з Державного бюджету України 10грн.20коп. судових витрат.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний термін з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження, в разі складання постанови у повному обсязі, з дня складання в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 25.06.2010р.

Головуючий (підпис) С.М.Кузьмич