Постанова № 12669380, 30.06.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2010 р.                                                                                 № 2а-3927/10/1370

у складі головуючого –судді Кузьмича С.М.

при секретарі Куксі В.А.

з участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Вітер-плюс» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі про визнання протиправним акту та зобов»язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд із позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі про визнання нечинним з моменту затвердження Акт № 14 від 15.04.2010 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість приватного підприємства «Вітер-плюс»та зобов’язання ДПІ у Пустомитівському районі відновити з 15.04.2010 року приватне підприємство «Вітер-плюс» (ЄДРПОУ 22420234) як платника податку на додану вартість.

В обґрунтування позову покликаються на те, що 15 квітня 2010 року начальником Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі затверджено Акт №14 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Вітер-плюс», зареєстрованого згідно з п.п.2.2 ст.2, п.п.9.4 ст.9 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість»індивідуальний податковий номер 224202313255, Свідоцтво №100199266 дата початку дії 21 лютого 2009 року на бланку ф.№2-ПДВ, серія НБ, №102642 ДПІ у Пустомитівському районі. Даний Акт складений комісією, створеною відповідно до розпорядження ДПІ у Пустомитівському районі від 12 лютого 2009 року №2-р. Комісією встановлено, що платник ліквідовується за власним бажанням -відомості про внесення до ЄДР запису про рішення засновників про припинення від 01.12.2009 року №14041100016000056. Комісія прийшла до висновку, що є підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до п.п.п.б п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з цим комісія вирішила анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість. Днем прийняття рішення про анулювання реєстрації є дата затвердження цього акту. Датою анулювання реєстрації є 15 квітня 2010 року. Вважають наведене вище рішення протиправним та таким, що підлягає визнанню нечинним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві та дав аналогічні пояснення по справі, уточнив позовні вимоги і просить суд визнати протиправним з моменту затвердження Акту № 14 від 15.04.2010 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість приватного підприємства «Вітер-плюс»та зобов’язати ДПІ у Пустомитівському районі відновити з 15.04.2010 року приватне підприємство «Вітер-плюс»(ЄДРПОУ 22420234) як платника податку на додану вартість.

Відповідач заперечив проти позову,та просить в його задоволенні відмовити повністю, посилаючись на підпункт "б" пункту 9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість". Вказує, що якщо платник податку на додану вартість ліквідується як юридична особа з будь-яких причин, то свідоцтво платника податку на додану вартість такої юридичної особи підлягає анулюванню в порядку, передбаченому пунктом 25 Положення №79. Окрім того пояснив, що на даний час позивачу видано інше свідоцтво платника податку на додану вартість. Крім цього вказав на те, що після рішення засновників ПП «Вітер-плюс» про припинення платника податку на додану вартість відповідачем призначено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.20.2008 по 31.12.2009р., що знайшло своє відображення в акті від 22.04.2010р. При цьому вважає, що відповідач не зобов»язаний був складати довідку форми 22- ОПП про відсутність заборгованості.

Заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на які сторони посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Приватне підприємство «Вітер плюс»зареєстроване 08.10.1996 року Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області, присвоєно код суб'єкта підприємницької діяльності в ЄДРПОУ –22420234.

02.01.2003р. ПП «Вітер плюс»зареєстоване платником податку на додану вартість, 21.02.2009р. отримало Свідоцтво №100199266 про реєстрацію платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 224202313255.

01 грудня 2009 року засновниками ПП «Вітер-плюс»прийнято рішення №1/11 про припинення діяльності шляхом ліквідації, яке внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 01.12.2009р. (номер запису 14041100016 000056).

15.04.2010р. комісією, створеною відповідно до розпорядження Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі від 12 лютого 2009р. № 2-р, складено акт № 14, затверджений 15.04.2010р. керівником податкового органу та зареєстрований 19.04.2010р. за № 4683/10/15-214 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Вітер плюс»(ЄДРПОУ 22420234, 81100, Львівська область, м.Пустомити, вул.Грушевського,66 з підстав, визначених підпунктом "б" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість". Зі змісту вказаного акту вбачається, що комісією відповідача встановлено, що платник ліквідовується за власним бажанням –відомості про внесення до ЄДР запису про рішення засновників про припинення від 01.12.2009р. №14041100016000056.

Як наслідок, комісія керуючись вимогами п.9.8 «б»ст. 9 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" (із внесеними змінами та доповненнями) встановила, що є підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у разі наявності відомостей з Єдиного державного реєстру про внесення до ЄДР запису про рішення засновників про припинення.

При цьому судом враховано, що порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість та порядок її анулювання визначено Законом України «Про податок на додану вартість»(далі –Закон).

Виключний перелік підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість передбачений п. 9.8 ст. 9 Закону, при цьому в п.п. «б»передбачено, що реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання).

Порядок ліквідації юридичної особи та проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації встановлено ст.ст. 110, 111 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами або за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом. Рішенням суду про ліквідацію юридичної особи на його учасників або орган, уповноважений установчими документами приймати рішення про ліквідацію юридичної особи, можуть бути покладені обов'язки щодо проведення ліквідації юридичної особи.

Відповідно до ст.111 Цивільного кодексу ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Згідно ст.ст.11,11-1 Закону України «Про державну податкову службу»та пп.8.2. п.8 Наказу ДПА України № 80 від 19.02.1998 року «Про затвердження Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)»у зв'язку з проведенням реорганізації чи ліквідації юридичної особи органом державної податкової служби приймається рішення про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): заяви за формою N 8-ОПП (додаток 8) від платника податків; відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про реорганізацію чи ліквідацію юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу: судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

За результатами такої перевірки державний податковий орган надає платнику податків довідку за формою 22-ОПП про відсутність заборгованості.

Судом не встановлено факту отримання позивачем такої довідки та встановлено, що перевірка, яка проводилася, закінчена 22 квітня 2010 року, вже після прийняття оскаржуваного рішення (Акт №460/232/2242034 від 22.04.2010р.).

Відповідно до п.25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №79 від 01.03.2000 анулювання реєстрації згідно з підпунктом "б" п. 9.8 ст. 9 Закону цього пункту може бути ініційоване платником податку на додану вартість - юридичною особою після складання комісією з припинення (ліквідаційною комісією, ліквідатором) ліквідаційного балансу.

Ст.111 Цивільного кодексу визначено, що після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Судом встановлено, що комісія не складала ліквідаційниого балансу, та такий не затверджувався учасниками юридичної особи.

Крім того, судом враховано, що 22 квітня 2010 року засновником позивача прийнято рішення про відновлення діяльності та відмінено рішеня №1/11 від 01 грудня 2009р. про припинення позивача шляхом ліквідації.

Враховуючи, що на момент винесення оскаржуваного рішення ліквідаційна процедура позивача не завершена, передбачені вищенаведеною нормою вимоги підприємством не виконані, відповідно відсутні правові підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до п.п.п.б п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судом не беруться до уваги доводи відповідача, як на підставу для відмови в задоволенні позову, про те, що позивач станом на момент розгляду справи видано свідоцтво №100286326 від 03.06.2010р. платника податку на додану вартість, оскільки дані обставини не впливають на правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Відповідно до п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

Таким чином анулювання реєстрації платника податку на додану вартість тягне за собою певні негативні наслідки саме з моменту втрати статусу платника ПДВ.

Підпунктом 25.4 п.25 Положення (в редакції на день прийняття рішення) передбачено, що підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Тому враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог і вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Разом з тим, слід зазначити, позивач сформував позовні вимоги про визнання нечинними рішення, яке є індивідуальним актом. Водночас, такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

Керуючись ст.ст. 7 - 14, 18, 19, 70, 71, 86, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити.

          Визнати протиправним з моменту затвердження Акт №14 відж 15.04.2010р. про анулювання реєстрації платника пдатку на додану вартість Приватного підприємства "Вітер-Плюс".

          Зобов"язати Державну податкову інспекцію в Пустомитівському районі Львіської області відновити з 15.04.2010р. приватне підприємство "Вітер-Плюс" як платника податку на додану вартість.

          Стягнути в користь Приватного підприємства "Вітер-Плюс" з Державного бюджету 3грн.40коп. судових витрат.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний термін з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження, в разі складання постанови у повному обсязі, з дня складання в повному обсязі.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текс постанови виготовлений 04.07.2010р.

Головуючий (підпис) С.М.Кузьмич