Постанова № 12667246, 15.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 листопада 2010 р.Справа №2а-12916/10/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

до Фізичної самозайнятої особи-приватного нотаріуса ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 58697,39 грн.

за участю представників:

позивача Нечаєва Н.О. представник, довіреність № 3/10-0 від 13.01.2010 року;

відповідача ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_3

Суть справи: Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до фізичної самозайнятої особи-приватного нотаріуса ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб та пені у сумі 58697,39 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.10.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 15.11.2010 року, підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у адміністративному позові.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з мотивів, викладених у заперечені на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач є приватним нотаріусом, свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю № 1636, перебуває на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) у ДПІ в м. Сімферополі.

Позивачем 25.12.2007 року проведено невиїзну документальну перевірку дотримання граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань відповідача за період з 15.08.2002 року по 04.04.2007 року, з результатами якої складено акт № 8693/17-2/НОМЕР_1.

Зазначеним актом встановлено порушення відповідачем п.п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме несвоєчасна сплата податку з доходів фізичних осіб.

На підставі зазначеного акту перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001821702 від 15.02.2008 року про зобовязання відповідача сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 4537,07 грн. за затримку на 1602 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 25.02.2008 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 1592330.

Крім того позивачем 29.03.2008 року прийнято податкове повідомлення №0005821702/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 17678,48 грн. (отримане відповідачем 26.04.2008 року, повідомлення про вручення поштового відправлення № 248381).

Позивачем 09.04.2009 року відносно відповідача прийнято податкове повідомлення № 0006931702/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 15856,50 грн.

Вказане податкове повідомлення отримано відповідачем 11.04.2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 7719243.

Також, позивачем 15.04.2010 року прийнято податкове повідомлення №0008751702/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 13882,29 грн., яке отримане останнім 23.04.2010 року (повідомлення про вручення поштового відправлення № 12802272).

Згідно із ст. 32 Закону України «Про нотаріат» з доходу приватного нотаріуса справляється прибутковий податок за ставками, встановленими чинним законодавством України.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі Закон).

Пунктом 1.9 статті 1 Закону визначено, що діяльність приватних нотаріусів віднесена до незалежної професійної діяльності.

Доходи приватного нотаріуса це сума коштів, що сплачується клієнтами за вчинення нотаріальних дій та надання додаткових послуг правового характеру.

Згідно із положеннями пп. «з» п. 1.3 ст. 1, ст. ст. 3 та 4 Закону об'єктом оподаткування платника податку є загальний місячний та/або річний оподатковуваний дохід, у тому числі дохід, одержаний від здійснення незалежної професійної діяльності на території України .

Крім того, згідно з п. 22.2 ст. 22 Закону у разі, якщо норми інших законів чи законодавчих актів містять правила оподаткування доходів фізичних осіб, які суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Отже, доходи приватних нотаріусів оподатковуються за загальними нормами, встановленими Законом для фізичних осіб.

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

У вищевказаних податкових повідомленнях № 0005821702/0, № 0006931702/0 та №0008751702/0 позивач посилається на пп. «г» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Разом із тим, особи, відповідальні за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету вказані в ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в переліку яких податковий орган не зазначено.

Суд враховує, що відповідно до ст. 14 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» обчислення податку з фактичного річного доходу може провадитись податковими органами.

Проте норми вказаного Декрету Кабінету Міністрів України застосовуються з урахуванням того, що згідно із пп. 22.10 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» визнано таким, що втратив чинність, крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Разом із тим, згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не може займатися підприємницькою діяльністю.

Тому визначення суми податкового зобов'язання у вказаних податкових повідомленнях не може бути визнано судом таким, що вчинено на підставі закону.

Разом із тим, судом встановлено, що відповідачем погашено суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, визначені в поданих ним податкових деклараціях за 2007-2009 роки за квитанцією від 26.03.2008 року № платежу 175/218 (сума платежу 17678,48грн., призначення платежу прибутковий податок за 2007 рік, код платежу - 11010200), за квитанцією № 1931 від 30.03.2009 року (сума платежу 15856,50 грн., призначення платежу податок з доходів фізичних осіб за 2008 рік, незалежна професійна діяльність ОСОБА_1), квитанцією № 2333 від 25.03.2010 року (сума платежу 13882,30 грн., призначення платежу податок з доходів фізичних осіб за 2009 рік, незалежна професійна діяльність ОСОБА_1.). Сплата вказаних сум відображена за даними картки особового рахунку, проте неправомірно зарахована податковим органом в погашення заборгованості за іншими строками виникнення.

У зв'язку із цим суд зазначає наступне. Орган державної податкової служби України, відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» не має права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобовязань.

Згідно з п. 7.7 ст. 7 Закону №2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях. Проте порядок такого погашення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатись за рахунок інших платежів платника податків.

Аналіз норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 N 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобовязань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України гроші є обєктами цивільних прав, у тому числі права власності.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст.ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів в платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 15.02.2008 року №0001821702, судом встановлено, що воно прийнято на підставі акту невиїзної документальної перевірки дотримання граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань відповідача за період з 15.08.2002 року по 04.04.2007 року, № 8693/17-2/НОМЕР_1.

Податкове повідомлення-рішення від 15.02.2008 року №0001821701 отримано відповідачем в грудні 25.02.2008 року.

За даними позивача відповідачем частково погашено суму податкового зобовязання в розмірі 4323,22 грн., тому залишок непогашеної суми складає 213,85 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, враховуючи часткове погашення відповідачем суми заборгованості позовні вимоги належить задовольнити частково, в частині стягнення з відповідача 213,85 грн.

У судовому засіданні, яке відбулось 15.11.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 18.11.2010 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної самозайнятої особи-приватного нотаріуса ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 95000, АР Крим, НОМЕР_4) на користь місцевого бюджету Київського району м. Сімферополя заборгованість зі сплати штрафних санкцій з податку з доходів фізичних осіб в сумі 213,85 грн. (р/р № 3321980170004 в ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026).

3.В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.