Постанова № 12667244, 29.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 листопада 2010 р.Справа №2а-12481/10/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М. , при секретарі Тарасовій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушта"

до Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін

від позивача Науменко Д.В. за довіреністю №3/01-07 від 11.01.2010 року;

від відповідача Радін А.О. за довіреністю № 2559/р від 16.07.2010 року.

Суть спору: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось з адміністративним позовом Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушта» ( далі позивач) до Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим (далі відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень від 22.04.2010 року №0000381502/0, від 25.05.2010 року № 0000381502/2 про застосування до КРП «ВПВКГ м. Алушти» штрафних санкцій (50%) за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з додатку на додану вартість у розмірі 57298,27 грн., та податкових повідомлень-рішень від 22.04.2010 року № 000037102/0, від 25.05.2010 року № 0000371502/1, від 12.07.2010 року № 0000371502/2 про застосування штрафних санкцій (20%) за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з додатку на додану вартість у розмірі 14947,47 грн.

07.10.2010 року в судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги додавши вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.09.2010 року №0000381502/3 про застосування до КРП «ВПВКГ м. Алушти» штрафних санкцій (50%) за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 57298,27 грн. Та податкового повідомлення-рішення від 29.09.2010 року № 0000371502/3 про застосування штрафних санкцій (20%) за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 14947,47 грн. (а.с. 46-47)

Позов мотивовано тим, що відповідач неправомірно прийняв рішення про визначення сум податкових зобов'язань за штрафними санкціями, застосованими на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон №2181) за несвоєчасну сплату податку на додану вартість. Позивач посилається на те, що він не порушував термінів сплати цього податку, а зарахування сплати поточних зобовязань в рахунок погашення податкового боргу, здійснене відповідачем, є таким, що не входить до його компетенції.

Ухвалою суду від 29.09.2010 року відкрито провадження у справі, ухвалою суду від 07.10.2010 закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав суду заперечення на позовну заяву ( а.с. 61-62) і просив в задоволенні позову відмовити, вказав, що кошти, які перераховував позивач зараховувались відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону №2181.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).

Статтею 4 Закону №2181 передбачено право податкових органів приймати рішення за наслідками перевірок платників податків, яким визначається сума податкового зобов'язання з податків і зборів (обовязкових платежів).

Враховуючи зазначене, відповідач, виконуючи у спірних відносинах владні управлінські функції, є суб'єктом владних повноважень, спір, що виник, належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 03348028, державну реєстрацію якого проведено Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АР Крим 13.05.1994 року (а.с. 36-37).

12.04.2010 року, відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку з питання дотримання вимог податкового законодавства Кримським республіканським підприємством “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушта за період з 30.11.2009 року по 30.03.2010 року.

За результатами перевірки складено акт №571/15-2/03348028 від 12.04.2010 року, згідно якому відповідач зафіксував порушення позивачем, зокрема вимог абз. 1 п.п.5.3.1. п.5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме позивач порушив терміни сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по ПДВ. (а.с. 15-17)

На підставі цього акту відповідно до п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 р. N 253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за N 567/5758 відповідачем прийняті і направлені платнику податкові повідомлення-рішення :

№0000381502/0 від 22.04.2010 р., №0000381502/1 від 25.05.2010 р., №0000381502/2 від 12.07.2010 р., №0000381502/3 від 29.09.2010 р., якими позивачу, у зв'язку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання , передбаченого абз. 1 п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. та на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. за затримку на 120 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 114596,43 грн., застосований штраф у розмірі 50% у сумі 57298 грн. 27 коп.;

№0000371502/0 від 22.04.2010 р., №0000371502/1 від 25.05.2010 р., №0000371502/2 від 12.07.2010 р., №0000371502/3 від 29.09.2010 р., якими позивачу, у зв'язку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання , передбаченого абз. 1 п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. та на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. за затримку на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 74737,42 грн., застосований штраф у розмірі 20% у сумі 14940 грн. 47 коп.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх у порядку передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», але всі скарги залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін. (а.с. 18-28), внаслідок чого на адресу позивача направлені податкові повідомлення-рішення.

На підставі даних облікової картки платника КРП «ВПВКГ м. Алушти» (а.с. 70-81) судом встановлено, що декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2009 року (вх. №34459 від 20.11.2009 року, р.27) узгоджена сума податкового зобовязання з податку на додану вартість склала 188132,00 грн. за терміном сплати 30.11.2009 року.

Платіжним дорученням № 1374 від 30 листопада 2009 року позивач частково перерахував кошти для погашення заборгованості зі сплати ПДВ за жовтень в сумі 45000,00 грн., про що зазначено у графі «Призначення платежу» відповідного платіжного документу. Вказане платіжне доручення проведено банком 30 листопада 2009 року. (а.с. 14)

На підставі даних облікової картки платника (а.с. 70-118) декларацією з податку на додану вартість за листопад 2009 року від 21.12.2009 року (вх.№35967, р.27) позивачем узгоджена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість склала 111556,00 грн. терміном сплати 30.12.2009 року.

До матеріалів справи долучені належним чином оформлені і завірені копії Актів про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платників податків та копії платіжних документів, відповідно до яких згідно ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» посадовими особами ДПІ в м. Алушта проведено опис готівки в касі позивача, вилучення готівки та спрямування її на погашення податкового боргу платника.

Відповідно до пп. 17.1.7 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 4.1.4 цього Закону встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно акту №571/15-2/03348028 від 12.04.2010 року позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2009 року за терміном сплати 30.11.2009 року в сумі 188132,00 грн., та податкове зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2008 рік терміном сплати 30.12.2009 року в сумі 111556,00 грн.

За даними акту перевірки, податковим органом на погашення податкового зобовязання КРП "ВПВКГ м. Алушти" з податку на додану вартість були спрямовані:

- вилучені у позивача готівкові кошти на суму 189333,80 гривень (за жовтень 2009 в повному обсязі, листопад 2009 року в сумі 1201,80 грн.).

З метою дослідження сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість судом в судовому засіданні досліджено документи податкової звітності позивача, платіжні документи на перерахування до бюджету сум податку.

Сторонами не надано доказів того, що позивачем обрано квартальний податковий період, тому для обчислення граничних строків сплати податку слід застосувати граничні строки подання податкової декларації, визначені пп. “а” п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181, тому граничним строком сплати податку за жовтень 2009 року слід вважати 30.11.2009 року; за листопад 2009 року 30.12.2009 року.

Судом встановлено, що позивачем платіжним дорученням від 30.11.2009 №1374 сплачено 45000,00грн. із призначенням платежу «ПДВ за жовтень 2009 року».

Крім того, судом встановлено, що податковим органом на погашення податкового зобовязання позивача з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, листопад 2009 року були спрямовані вилучені готівкові кошти на суму 189333,80 гривень, що підтверджується Актами про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків та платіжними документами з 05.02.2010 року по 30.03.2010 року, які відображені в акті перевірки, досліджені судом та долучені до матеріалів справи (а.с. 119-186, 189-190).

Відповідно до ч.3 ст. 72КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Оскільки, обставини щодо вилучення готівкових коштів на погашення податкового зобов'язання з податку на додану вартість не оспорюються і сторонами не заперечуються, з огляду на додані до матеріалів справи докази, у суду не виникає сумнівів щодо їх достовірності та обґрунтованості.

Частиною 2 ст. 11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Щодо обставин спрямування вилучених податковим органом у позивача готівкових коштів на погашення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, листопад 2009 року в сумі 189333,80 грн., відображених в акті перевірки, суд зазначає, що дії відповідача не суперечать ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пунктам 9, 10 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі затверджено Постановою Кабінету Міністрів України N 538 від 15.04.2002 року.

Проте, судом встановлено, що відповідач зарахував в рахунок оплати податкового зобов'язання з ПДВ за жовтень, листопад 2009 надмірну суму готівкових коштів, які були спрямовані на погашення податкового боргу в порядку, визначеному п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не врахувавши сплачену позивачем суму 45000,00 грн. призначену на погашення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2009 року.

Таким чином, судом встановлено, що за жовтень 2009 року позивачем податкове зобовязання з податку на додану вартість сплачено в частині 45000,00 грн. своєчасно, в межах граничного строку сплати 30.11.2009, в звязку з чим дії податкового органу з нарахування штрафних санкцій в частині сплаченого податкового зобов'язання не ґрунтуються на положеннях Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III.

Виходячи із змісту п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, та зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що відповідач не правомірно не врахував зазначену суму та застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 20% та 50% на суму 45000,00 грн.

Отже відповідач неправомірно застосував штрафні санкції в розмірі 20% в сумі 9000,00 грн. (45000грн. х 20%), та в розмірі 50% в сумі 22500,00 грн. (45000,00грн. х 50%).

Суд зазначає, що відповідно до ст. 71 КАС України обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на субєкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.1 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим від 20.09.2010 року №0011421503/0 про застосування штрафних санкцій (50%) за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування місцевого значення, у сумі 94348,96грн. без вимоги про визнання їх протиправними.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

Частиною 2 ст. 11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушти АР Крим №0000381502/0 від 22.04.2010 р., №0000381502/1 від 25.05.2010 р., та №0000371502/0 від 22.04.2010 р., №0000371502/1 від 25.05.2010 р., №0000371502/2 від 12.07.2010 р., №0000371502/3 від 29.09.2010 р., №0000381502/2 від 12.07.2010 р., №0000381502/3 від 29.09.2010 р. в зазначеній частині є протиправними та підлягають частковому скасуванню.

Судом 29.11.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. ст. 160, 163 КАС України постанову складено у повному обсязі і підписано 03.12.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушта №0000381502/0 від 22.04.2010 р., №0000381502/1 від 25.05.2010 р., №0000381502/2 від 12.07.2010 р., №0000381502/3 від 29.09.2010 р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 22500,00 грн.

3. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушта №0000371502/0 від 22.04.2010 р., №0000371502/1 від 25.05.2010 р., №0000371502/2 від 12.07.2010 р., №0000371502/3 від 29.09.2010 р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9000,00грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя Котарева Г.М.