Рішення № 126660856, 16.04.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/25193/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду з Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 640/25193/20 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (далі відповідач), з такими вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва за № 356 від 17.09.2019 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4924, видане Київською міською КДКА 27.03.2012);

- зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4924, видане Київською міською КДКА 27.03.2012).

В обґрунтування позову зазначено, що 13.12.2019 позивачка направила на адресу відповідача скаргу, в якій докладно виклала всі обставини «співробітництва» за Договором.

До скарги позивачка додала копії документів (копію договору, фотокопії апеляційних скарг, копію заяви про дострокове розірвання договору, копії листування з адвокатами через канал What' sUp - частково).

В скарзі позивачка просила притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності із наступним позбавленням права на заняття адвокатською діяльністю та виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

КДКА м. Києва отримала скаргу 18.12.2019.

17.09.2020 КДКА м. Києва прийнято рішення № 356 (далі - Рішення №356), яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 .

Як вказано в п. 60 Рішення № 356, через відсутність фактичних даних щодо порушення адвокатом Шалімовим Л.О. положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог виходячи з такого.

18.12.2019 за вхідним номером 3/510/2019 до КДКА м. Києва надійшла заява про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 .

17.10.2019 ОСОБА_1 за вимогою свого адвоката ОСОБА_2 звернулася за правовою допомогою до адвоката Кісельової Л.В. Причиною залучення другого адвоката по справі ОСОБА_1 зумовлено посиленням правової позиції та написанням двох апеляційних скарг на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

21.10.2019 ОСОБА_1 сплатила кожному адвокату гонорар у розмірі 25000 грн.

Через неузгодження правової позиції між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ненаданням звітів про виконану роботу, позивач у справі вирішила розірвати договір з відповідачем та вимагала повернення коштів.

В подальшому позивач розірвала договір з ОСОБА_2 та уклала новий договір про надання правової допомоги з іншими захисниками.

На підставі доручення голови Дисциплінарної палати КДКА м. Києва Рикова В.В. №287 від 08.01.2020 проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката Шалімова Л.О. доручено члену Дисциплінарної палати КДКА м. Києва ОСОБА_4

25.02.2020 адвокату Шалімову Л.О. направлено повідомлення члена Дисциплінарної палати КДКА м. Києва ОСОБА_4

20.04.2020 адвокат ОСОБА_2 надав письмові пояснення щодо отриманої скарги, які надіслана на електронну пошту члена Дисциплінарної палати КДКА м. Києва Дрюка О.М.

Згідно пояснень адвоката Шалімова Л.О. грошові кошти ОСОБА_1 не надала адвокатам за проведену роботу. Відсутність оплати за надані послуги не вплинула на подання апеляційної скарги, яка була подана 12.11.2019.

Стадія порушення дисциплінарної справи врегульована ст. 39 Закону. Так, ч.2. ст. 39 Закону визначено, що рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

17.09.2020 під час прийняття оскаржуваного рішення ДП КДКА м. Києва №356 ДП КДКА м. Києва встановила відсутність фактичних даних щодо порушення адвокатом Шалімовим Л.О. положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

З урахуванням вищенаведеного, ДП КДКА м. Києва відмовила в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 .

Рішення про порушення дисциплінарної справи від 17.09.2020, яке за формою відповідало вимогам ст. 39 Закону направлено Позивачу та Третій особі.

Процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2020 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 прийнято адміністративну справу до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей72-76,90 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України), судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) уклала з адвокатом Шаміловим Л.О. договір про надання правової допомоги від 21.10.2019, відповідно до умов вказаного договору адвокат захисник надає правову/професійну правничу допомогу Клієнту/Підзахисному з приводу представництва та захисту його прав, свобод та законних інтересів в усіх судах, судових (всіх ланок та юрисдикцій) органах, правоохоронних органах та їх структурних підрозділах, в органах прокуратури, інших підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, в кримінальному провадженні відносно Клієнта/Підзахисного та/або пов`язаного з таким, в тому числі під час досудового розслідування в кримінальних справах, проведенні слідчих, розшуковик, процесуальних, інших дій відносно та/або за участі Клієнта/ Підзахисного, під час судового провадження, тощо.

Відповідно до додатку 1 до зазначеного договору від 21.10.2019 позивач домовилась з адвокатом Шаміловим Л.О. на оплату: розмір гонорару за годину роботи становить 2700 грн, у разі витрат часу на відрядження, виїзд на місце проведення слідчих, процесуальних дій, судових засідань за межі регіону робочого місця додатково 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати- 1008 грн/год. Консультації: усна: без вивчення документів - від 1000 грн; з вивченням документів - від 1800 грн; телефоном, переговори, з використанням електронної пошти, месенджерів - 2700 грн/год; письмова з посиланням на норми права - від 2700 грн: правовий аналіз правочину - 2700 грн, З виїздом адвоката поза робоче місце додатково 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати, - 1008 грн за год. Адвокатський запит - від 700 грн/стор.; складання документів, заяв, звернень, заперечень, клопотань, і т.д. - 700 грн cтop. Представництво інтересів клієнта в установах, організаціях, підприємствах - 2700 грн год.: складення позовної заяви/відзиву, заперечення: немайнового характеру - від 2800 грн, та 700 грн стор.майнового характеру - 3000 грн, та 700 грн/стор.; Гонорар за прийняття рішення на користь клієнта - від 2%. Справи по КПК: Захист особи, обвинуваченого: від 50000 грн+дод. участь у суді апеляційної інстанції - 2700 грн*/*за кожний та наступний судодень. за год - витрачену на надання правової допомоги клієнту, інтервал для розрахунку сум гонорару становить 15 хвилин, щодо телефонних, месенджерів 5 хвилин.

Адвокат Шамілов Л.О. подав в інтересах клієнта апеляційну скаргу у справі №359/1851/17 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.10.2019, яка зареєстрована 19.11.2019 за номером 26353.

Позивач склала заяву про розірвання Договору «Про надання правової допомоги» (у кримінальних справах) від 21.10.2019 та Додатку № 1 від 21.10.2019 до Договору про надання правничої правової допомоги від 28.11.2019, яка надіслана на ім`я ОСОБА_5 за адресою: вул. Руденко, буд. 10/1 оф. 19.

18.12.2019 за вхідним номером 3/510/2019 до відповідача надійшла заява про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2

25.02.2020 адвокату Шалімову Л.О. направлено повідомлення члена Дисциплінарної палати КДКА м. Києва Дрюка О.М.

Адвокат Шалімов Л.О. надав письмові пояснення щодо отриманої скарги та заперечував проти поданої скарги через її необґрунтованість та відсутності доказів на обґрунтування скарги позивачем. Грошові кошти ОСОБА_1 не надала адвокатам за проведену роботу. Відсутність оплати за надані послуги не вплинула на подання апеляційної скарги, яка була подана 12.11.2019.

17.09.2020 відповідачем прийнято рішення № 356, яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4924, видане Київською міською КДКА 27.03.2012).

Зі змісту спірного рішення вбачається, що відсутні фактичні данні щодо порушення адвокатом Шалімовим Леонідом Олександровичем положень Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність. Аналізуючи положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правила адвокатської етики, Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, вивчивши матеріали, що були надані скаржником та адвокатом Шалімовим Л.О. дисциплінарна палата КДКА м. Києва вважає необхідним відмовити у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 .

Листом від 28.09.2020 за № 02/1700-3/510/19 відповідач направив рішення № 356 від 17.09.2020 позивачу.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

У відповідності до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною 3 статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» унормовано загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката, а саме адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до положень статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом. Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

При цьому, відповідно до вимог статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Згідно з положеннями статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів. Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно положень статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.

З наведених норм законодавства вбачається, що підставою для порушення дисциплінарного провадження є заява, яка містить документально підтверджені факти порушення адвокатом вимог Правил адвокатської етики, або іншого законодавства, яке регулює діяльність адвокатів.

Суд зауважує, що критерій добросовісності адвоката при наданні ним правової допомоги, в контексті вимог Правил адвокатської етики, зобов`язує останнього, з урахуванням всіх обставин та можливих правових наслідків, використовувати всі надані йому законодавством можливості з метою захисту прав клієнта та належного виконання власних професійних обов`язків.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до відповідача подано скаргу для проведення перевірки викладених у ній обставин на предмет наявності в діях адвоката ОСОБА_5 ознак порушень Правил адвокатської етики та вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідачем проведена перевірки обставин викладених у скарзі позивача про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_5 на підставі статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За наслідками розгляду скарги та на підставі виявлених перевіркою обставин відповідачем прийнято спірне рішення, яким за скаргою позивача відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_5 .

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно- дисциплінарних комісій адвокатури.

При цьому, передумовою притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього відповідного дисциплінарного стягнення за вчинення ним дисциплінарного проступку передує чотири процесуальні стадії, передбачені частиною 1 статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

- проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

- порушення дисциплінарної справи;

- розгляд дисциплінарної справи;

- прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до пункту 1 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішення Ради адвокатів Українивід 30.08.2014 № 120 (далі- Положення № 120) це Положення розроблено відповідно доЗакону України"Про адвокатуру та адвокатську діяльність",Закону України"Про звернення громадян",Правил адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.

Пунктом 3 Положення № 120 встановлено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до пункту 7 Положення № 120 дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Згідно з пунктом 31 Положення № 120 за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках. Під час прийняття рішення ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення ("нарадча кімната"), крім складу дисциплінарної палати КДКА, який приймає таке рішення, Голови КДКА, який бере участь у засіданні палати, і працівників Секретаріату КДКА. Члени дисциплінарної палати КДКА, Голова КДКА, секретар КДКА та працівники Секретаріату КДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення ("таємниця нарадчої кімнати"). Виключенням з правила, встановленого у цій статті Положення, становить необхідність захисту Головою та членами дисциплінарної палати КДКА, Головою КДКА, секретарем КДКА і працівниками Секретаріату КДКА своїх прав та інтересів.

Суд зазначає, що перша стадія провадження «проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок» та друга стадія провадження «прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи» є проміжними процесуальними рішеннями КДКА,які по своїй суті не можуть порушувати права та свободи позивача, при умові дотримання процесуальних норм їх прийняття.

З вищевикладеного суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_5 дотримано вимоги приписів передбачених чинним законодавством України.

Зі змісту Рекомендації № К(80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи, державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення про відмову у порушенні дисциплінарного провадження або навпаки, про порушення дисциплінарного провадження, за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Суд зауважує, що правову оцінку рішенню кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про порушення дисциплінарного провадження суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури,не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінкудоказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності для вирішення питання про порушення дисциплінарного провадження.

Крім того, суд звертає увагу, що Касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду від 20.06.2019 у справа № 641/463/16-а адміністративне провадження № К/9901/7408/18 прийшов до висновку, про те, що«що вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності належить до виключної компетенції дисциплінарних органів, а саме КДКА та ВКДКА, і суд не вправі зобов`язувати відповідачів приймати те чи інше рішення.».

Вказана позиція підтримана Верховним Судом у постанові 21.09.2023 у справі №260/927/19.

Відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в межах даної справи суд позбавлений можливості надавати будь-яку правову оцінку діям/бездіяльності адвоката, оскільки такі повноваження надані на законодавчому рівні лише відповідним дисциплінарним комісіям, до компетенції яких належить вирішення питань щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, які являються адвокатами, що в свою чергу дає підстави прийти до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача.

Суд звертає увагу, що наведений позивачем факт сплати готівкових коштів матеріалами справи не підтверджено, водночас адвокат Шамілов Л.О. на виконання договору про надання правничої допомоги звернувся з апеляційною скаргою в інтересах позивача, що не спростовано останньою до складання та направлення заяви про розірвання договору.

Отже, факт надання правничої допомоги адвокатом Шаміловим Л.О. підтверджено матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Згідно з частиною 1 статті 9, статті 72, частин 1, 2, 5 статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати в цьому випадку стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 132, 139, 193,241-246,257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (місцезнаходження: вул. Борисоглібська, буд. 3, м. Київ, ідентифікаційний код 40895265) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогостаттею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива