Рішення № 126660857, 16.04.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/9651/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Компанія Ліо С" (місцезнаходження: вул. Тимофія Строкача, буд. 1, м. Київ) до Київської митниці (місцезнаходження: бул. Вацлава Гавела, 8-А, м. Київ, ідентифікаційний код 43997555) про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду з Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 640/9651/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Компанія Ліо С" (далі - позивач) до Київської митниці (далі відповідач) з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби № UA100380/2022/0000049/2 від 27.05.2022 про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування вимог зазначено, що 27.05.2022 позивач здійснив митне оформлення в режимі імпорту товару - хомути для шлангів, частини поливальних систем та систем зрошення для сільського та присадибного господарства, садові та промислові шланги, фітинги, садові інструменти, муфти та інше.

Позивачем оформлено та подано до відповідача митну декларацію №UA100380/2022/306070 від 27.05.2022, в якій задекларовано митну вартість товару відповідно до ст.58 Митного кодексу України в розмірі відповідно до ціни контракту (метод визначення митної вартості №1).

Також на підтвердження митної вартості товару митному органу позивачем надані документи, які передбачені частиками 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України.

КОНТРАКТ № 019PL від «01» листопада 2019 року між ТОВ «КОМПАНІЯ ЛІО С», Україна, м. Київ та BRADAS GROUP Sp z о.о. (інша назва BRADAS Sp z о.о. Spoika komandytowa, Poland), доповнення 1 від 01.11.2019; доповнення 2 від 25.04.2020 доповнення З від 14.05.2020 доповнення 4 від 03.06.2020 доповнення 5 від 03.07.2020 доповнення 6 від 26.11.2020 , доповнення 7 від 17.01.2022; інвойс EXZHU/94/2022 від 24-05-2022; переклад інвойсу EX/HU/94/2022 від 24-05-2022; пакінг-лист (специфікація) до інвойсу EX/HU/94/2022 від 24-05-2022; експортна митна декларація Республіки Польща М 22PL331020E0452 797 від 24-05-2022; сертифікат походження М PL/MF/AS 0161963 від 24-05~2022: сертифікат походження EUR-1 №PL/MF/AS 0236699 від 24-05-2022р. ; заявка на перевезення вантажу від перевізника ФОП ОСОБА_1 №08 від 19.05.2022; довідка про транспортні витрати від 25.05.2022 на заявку №08 від 19.05.2022 рахунок на сплату транспортування вантажу М 42 від 25-05-2022 на суму 75000 грн: CMR AM 826003 (міжнародна транспортна декларація) від 24-05-22.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів яке обґрунтоване наступним: декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість, отже не можливе застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною зовнішньо - економічного контракту.

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно з джерелом інформації:

товар №1 митна декларація від 25.11.2021 № UA100380/2021/031262 (вартість товару згідно джерела інформації - 6,83 USD/кг);

товар №13 митна декларація від 25.11.2021 №UA100380/2021/031262 (вартість товару згідно джерела інформації - 5,96 USD/кг).

Натомість декларацію № UА100380/2022/306070 від 27.05.2022 скасовано та заповнено нову митну декларацію (після коригування ) № UA100380/2022/306088 від 27.05.2022.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган не дав пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Розмір суми коригування митної вартості (вартість позову) згідно відповідному рішенню про коригування митної вартості товарів №UA100380/2022/0000049/2 від 27.05.2022 є 97277,35 грн, ( дев`яносто сім тисяч двісті сімдесят сім гривень та 35 копійок) ( детально 0 грн. мито та 97277,35 грн. ПДВ).

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 27.05.2022 до відділу митного оформлення №1 митного поста «Чайки» Київської митниці декларантом ТОВ «МАКС-ТРЕЙД» подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД) на товар «Тканини з синтетичних стрічкових комплексних ниток». Одержувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЛІО С». ЕМД опрацьовано та присвоєно реєстраційний номер UA100380/2022/306070.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих декларантом разом з ЕМД документів встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів, а саме: 1) відповідно до п. 6 зовнішньоекономічного контракту ціна вказується на кожну партію товару та включає в себе вартість упаковки. При цьому відомості щодо того хто несе витрати на маркування товару, доставки до місця навантаження та навантаження відсутні. Тобто, документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як витрати на навантаження/завантаження; 2) відповідно до п. 8.2 контракту від 01.11.2019 № 019РL продавець надсилає після відвантаження товару рахунок-проформу, яка не надана до митного оформлення; 3) прайс-лист від 25.04.2020 не містить інформації щодо валюти розрахунку та умов поставки; 4) заявлені за ЕМД товари торговельної марки «BRADAS». Надані документи не містять відомостей щодо наявності/відсутності ліцензійних платежів за користування такою торгівельною маркою; 5) декларація країни відправлення надана (без перекладу) без дотримання вимог ст.254 МК України.

Декларанта повідомлено про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларанту надано право та можливість усунути розбіжності, спростувати сумніви щодо заявленого рівня митної вартості та довести й підтвердити заявлену ним, за основним методом, митну вартість товарів. У електронному повідомленні про витребування додаткових документів зазначено підстави такого витребування. Перелік витребуваних документів сформовано з урахуванням умов поставки товарів та обставин продажу.

Декларантом не надано запитувані додаткові документи. Так, декларантом надіслано лист від 27.05.2022 №27/05-1 в якому він повідомив митний орган, що інші додаткові документи надаватися не будуть і просив завершити митне оформлення згідно зі ст. 255 МКУ.

Тобто, декларант не використав своє право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації згідно з ч. 3.1 ст. 52 МКУ.

У митного органу наявна інформація, що відповідає ч. 2 ст. 64 МКУ та є підставою для застосування другорядного методу 2г- резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар №1 митна декларація від 25.11.2021 №UA100380/2021/031262 (вартість товару згідно джерела інформації - 6,83 USD/кг); товар №13 митна декларація від 25.11.2021 №UA100380/2021/031262 (вартість товару згідно джерела інформації - 5,96 USD/кг).

Позивач надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що предметом позову є те, що спірне рішення не відповідає вимогам Митного кодексу України, а саме порушення митним органом процедури визначення митної вартості товару, встановленої статтею 57 Митного кодексу України та застосування резервного методу, адже відповідно до статті 64 Митного кодексу України резервний метод застосовується лише, якщо митна вартість не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, проте митний орган проігнорував вказані приписи закону та застосував осатаній резервний метод, минаючи визначені законом методи встановлення митної вартості, а в оскаржуваному рішенні взагалі не зазначено використання інших другорядних методів. Позивач наголошує, що відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості лише вказавши номера ВМД, на базі яких він робив коригування, однак, на момент розмитнення відповідач не надавав зміст ВМД, на які посилався.

Стосовно розбіжностей в документах, на яких відповідачем наголошено у відзиві на позовну заяву, позивачем зазначено, що такі твердження є хибними, адже позивач надав усі необхідні документи для визначення митної вартості товару за основним методом.

Процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 прийнято адміністративну справу до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши у змішаній формі справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76,90 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України), судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЛІО С» (місцезнаходження: вул. Тимофія Строкача, буд. 1, м. Київ, ідентифікаційний код 40062633, основний вид діяльності 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля) уклало з BRADAS Sp z о.о. Spoika komandytowaм контракт № 019PL від 01.11.2019.

Відповідно до пункту 3.1.1 "Продавець" продає, а "Покупець" купує (далі - "Товар ): частини поливальних систем та систем зрошення для сільського та присадибного господарства, садові та промислові шланги, фітинги , садові інструменти, хомути для шлангів, муфти та Інше у різних формах , кількості, та різноманітності за цінами, зазначеним у рахунках- фактурах до контракту, які є частиною цього Контракту. Асортимент товарів договір може бути розширений за взаємною згодою сторін.

Термін дії контракту до 31.12.2022 (пункт 3.3. Контракту).

Пунктом 5 Контракту визначено, що FCA м. Олесно, Польща («Інкотермс - 2010»), або буде визначатися додатковими письмовими угодами до контракту, або буде прямо вказуватися в рахунках Завантаження товару проводиться за рахунок Продавця.

Валютою контракту с долари СШ А. Інші валюти можуть використовуватися як допоміжні та не мають офіційного значення. Загальна сума контракту становить: 10000000 доларів США (десять мільйонів). Загальна сума контракту може бути збільшена за взаємною ИСЬМОЗОЮ згодою обох сторін. (пункт 6.1 Контракту).

Відповідно до доповнення № 1 до Контракту № 019PL від 01.11.2019 сторони домовились визначити прайс лист від 15.11.2019 ( додаток 1) діючим прайс листом до Контракту №019PL Від «01» листопада 2019 р.

Згідно з доповненням № 2 до Контракту № 019PL від 01.11.2019 сторони домовились визначити прайс лист від 25.04.2020 (додаток 2) діючим прайс листом до Контракту №019PL Від «01» листопада 2019 р.

Доповненням № 3 від 14.05.2020 до Контракту № 019PL сторони визначили банківські реквізити.

Доповненням № 4 від 03.06.2020 до Контракту № 019PL від 01.11.2019 сторони визначили банківські реквізити

Доповненням № 5 від 03.07.2020 до Контракту № 019PL від 01.11.2019 сторони домовились знести зміни до пункту 9 чинного контракту наступним чином.

Доповненням № 6 від 26.11.2020 до Контракту № 019PL від 01.11.2019 сторони домовились про наступне. Внести зміни до пункту 5 чинного контракту та визначити умови поставки для інвойсу EX/HU/2S0/2020 від 26-листопада-2020 року як ФОБ (Олесно, Польща). Ця зміна стосується тільки вказаного інвойсу . В подальшому умови поставки будуть визначатися згідно даного контракту або додатковим доповненням якщо інше.

Доповненням № 7 від 17.01.2022 до Контракту № 019PL від 01.11.2019 визначено банківські реквізити.

Представником позивача ТОВ «МАКС-ТРЕЙД» подано електронну митну накладну № UA100380/2022/306070 від 27.05.2020 та документи, які підтверджують вартість товару.

Відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2022/0000049/2 від 27.05.2022 відповідно до п. 6 зовнішньоекономічного контракту ціна вказується на кожну партію товару та включає в себе вартість упаковки. При цьому відомості щодо того хто несе витрати на маркування товару, доставки до місця навантаження та навантаження відсутні. Тобто, документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як витрати на навантаження/завантаження; відповідно до п. 8.2 контракту від 01.11.2019 № 019РL продавець надсилає після відвантаження товару рахунок-проформу, яка не надана до митного оформлення; прайс-лист від 25.04.2020 не містить інформації щодо валюти розрахунку та умов поставки; заявлені за ЕМД товари торговельної марки «BRADAS». Надані документи не містять відомостей щодо наявності/відсутності ліцензійних платежів за користування такою торгівельною маркою; декларація країни відправлення надана ( без перекладу) без дотримання вимог ст.254 МК України. Декларантом не надано запитувані додаткові документи. У митного органу наявна інформація, що відповідає ч. 2 ст. 64 МКУ та є підставою для застосування другорядного методу 2г- резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар №1 митна декларація від 25.11.2021 №UA100380/2021/031262 (вартість товару згідно джерела інформації - 6,83 USD/кг); товар №13 митна декларація від 25.11.2021 №UA100380/2021/031262 (вартість товару згідно джерела інформації - 5,96 USD/кг).

Відповідно до картки відмови в при1нятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2022/000329 за результатами перевірки митної декларації та доданих документів: пакувального листа від 24.05.2022, рахунку - фактури (інвойсу) №EX/HU/94/2022 від 24.05.2022, сертифікат про походження товару №PL/MF/AS 0161963 від 24.05.2022, сертифікату з перевезення EUR-1 №PL/MF/AS 0236699 від 24.05.2022, загальну декларацію прибуття 22UA141000528833Z1 від 24.05.2022, рахунку фактури про надання транспортно експедиційних послуг 42 від 25.05.2022, документу, що підтверджує вартість перевезення № 21/2 від 25.05.2022, прейскурант (плайс-лист) від 25.04.2020, зовнішньоекономічний договір (контракт) № 019PL від 01.11.2019, доповнення 1 від 01.11.2019, доповнення 2 від 25.04.2020, доповнення 3 від 14.05.2020, доповнення 4 від 03.06.2020 доповнення 5 від 03.07.2020, доповнення 6 від 26.11.2020, доповнення 7 від 17.01.2022, договір про надання митного брокера 31 від 05.01.2022, договір (контракт) про перевезення 121119 від 12.11.2019, інформацію про позитивні результати державних видів контролю 8498357 від 25.05.2022, акт виконаних робіт від 27.05.2022, заявка 08 від 19.05.2022, митну декларацію країни відправника №22PL331020E0452 797 від 24.05.2022, Митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів UA100380.2022.306070 від 27.05.2022, поданих 27.05.2022 у митному оформленні відмовлено.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.

У відповідності до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Згідно з пунктом 34-1 частини 1 статті 4 Митного кодексу України (далі МК України), митні органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина 2 статті 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 статті 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (частини 8, 9 статті 52 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених участинах п`ятійішостій статті 52цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1 та 2 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених участині першій статті 58цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55цього Кодексу (ч. 3 статті 54 МК України).

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 статті 54 МК України).

Відповідно до частини 12 статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбаченихчастиною шостою статті 54цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно дорозділу Хцього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 статті 55 МК України).

Згідно з частиною 8 вказаної статті МК України, Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Відповідно до частини 9 статті 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннямистатей 59 і 60цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннямистатей 59 і 60цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно достатті 62цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно достатті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 статті 58 МК України).

Відповідно до частини 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 599, визначають порядок заповнення декларації митної вартості (далі - ДМВ), яка використовується:

декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявленні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту;

митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.

Відповідно до пункту 1.3 вказаних Правил, ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, разом з митною декларацією на оцінювані товари.

Пунктом 1.14 Правил передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Посадовою особою митного органу заповнюється графа ДМВ Для відміток митного органу . На основному аркуші, крім реєстраційного номера ДМВ, повинно бути зазначене рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів (пункти 2.1, 2.2 вказаних Правил).

Відповідно до пункту 2.3 Правил, при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

При електронному декларуванні повідомлення про необхідність подання документів вважається одержаним декларантом або уповноваженою ним особою з часу надходження до митного органу повідомлення в електронній формі від декларанта або уповноваженої ним особи про одержання цього повідомлення. При електронному декларуванні декларант або уповноважена ним особа надсилає повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом (пункти 2.4, 2.5 Правил).

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів (графа 33 - обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості) вбачається, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів.

- прайс-лист не містить інформації щодо валюти розрахунку та умов поставки;

- відповідно до п. 8.2 контракту від 01 листопада 2019 року № 019PL продавець надсилає після відвантаження товару рахунок-проформу, яка не надана до митного оформлення;

- відповідно до п. 6 зовнішньоекономічного контракту, ціна вказується на кожну партію товару та включає в себе вартість упаковки. При цьому відомості щодо того, хто несе витрати на маркування товару, доставки до місця навантаження та навантаження відсутні. Тобто, документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як витрати на навантаження/завантаження;

- заявлені за МД товари торговельної марки BRADAS . Надані документи не містять відомостей щодо наявності/відсутності ліцензійних платежів за користування такою торгівельною маркою;

- декларація країни відправлення надана без дотримання вимог статті 254 МК України.

Суд відхиляє вказані твердження відповідача, враховуючи наступне.

Аргументи відповідача про те, що прайс-лист не містить інформації щодо валюти розрахунку та умов поставки суд вважає безпідставними, у зв`язку з тим, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо валюти розрахунку та умов поставки, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Подібна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 23.09.2020 у справі № 820/3893/16.

Окрім цього, не можуть бути взяті до уваги посилання митного органу, як на підстави коригування митної вартості не надавання декларантом рахунку-проформи, оскільки, таким рахунком і є поданий позивачем до митного оформлення інвойс. Доказів того, що рахунок-проформа має бути за іншою формою чи має чітко встановлену форму відповідачем до суду не надано.

Митному органу надано доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 03.07.2020, відповідно до якого сторони домовились внести зміни до п. 9 такого контракту, згідно з яким упаковка та маркування товарів здійснюється продавцем за свій рахунок. Тому доводи контролюючого органу про відсутність відомостей щодо того, хто несе витрати на маркування товару, доставки до місця навантаження не знайшли свого підтвердження.

Згідно п. 5 Контракту, умови поставки визначені FCA місто Олесно, Польща (Інкотермс-2010) або визначається додатковими письмовими угодами до контракту, або прямо вказуються в рахунках, а завантаження товару проводиться за рахунок продавця, що, у свою чергу спростовує наведені доводи митного органу.

З приводу не надання декларантом до митного оформлення доказів на підтвердження наявності/відсутності сплати ліцензійних платежів за користування торгівельною маркою BRADAS, суд звертає увагу, що вказані платежі не включені до митної вартості, доказів зворотного відповідачем до суду не надано, з огляду на що, посилання відповідача на ці обставини, як підстави для коригування митної вартості є необґрунтованими. Визначення терміну поставки FCA не включає ліцензійні платежі за торгову марку, а роялті можуть виставлятись тримачем торгової марки, але до митної вартості такі витрати не мають відношення.

На переконання суду, якщо за твердженням декларанта страхування не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту, чого відповідачем зроблено не було.

Наведена позиція суду узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.01.2018 у справі № 814/1204/15.

Митний кодекс України не містить чіткого переліку документів, які зобов`язаний подати декларант для підтвердження числових значень витрат на транспортування з чого слідує, що такі витрати можуть підтверджуватися такими доказами, які містять відомості, що дозволяють визначити розмір транспортних витрат та ідентифікувати їх з конкретним вантажем.

Подібну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 31.01.2018 у справі № 810/2839/17, у якій зазначено про помилковість доводів митного органу про необхідність підтвердження транспортних витрат виключно фінансовими та/або бухгалтерськими документами, і дійшов висновку про те, що довідка про транспортні витрати в даних правовідносинах є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Таким чином, з огляду на те, що розмір транспортних витрат, понесених позивачем під час перевезення оцінюваного товару, підтверджується документально, суд дійшов висновку про відсутності у митного органу підстав вважати непідтвердженими числові значення складових митної вартості в частині транспортних витрат.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду узгоджується із обов`язковою для врахування практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у постанові від 04.04.2018 у справі № 826/27058/15.

Судом встановлено, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, на наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визначена за ціною договору.

Більш того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Ліо С» разом із митною декларацією №UA100380/2022/306070 від 27.05.2022 документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

Судом відхиляються посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, в порушення наведених норм МК України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA100380/2022/0000049/2 від 27.05.2022 не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 9, статті 72, частин 1, 2, 5 статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в сумі 2481,00 грн.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню повністю, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2481,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 132, 139,143,241-246,255,257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЛІО С» (місцезнаходження: вул. Тимофія Строкача, буд. 1, м. Київ, ідентифікаційний код 40062633) до Київської митниці (ідентифікаційний код 43997555, місцезнаходження: бул. Вацлава Гавела, буд. 8-А, м. Київ) про визнання протиправними та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA100380/2022/0000049/2 від 27.05.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЛІО С» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогостаттею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива