Рішення № 12665564, 08.04.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-450-1/10

2-3118-1/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2010 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Миколаєць І.Ю.

при секретарі Кузнець Л.І.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Вінника А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання неправомірними дій щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки за кредитним договором та визнання змін до договору недійсними,

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.09.2009 по справі №2-2108/2009 справа за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ КБ «Приватбанк»,третя особа Філія «Розрахунковий центр» ЗАТ КБ «Приватбанк» про визнання неправомірними дій щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки за кредитним договором та визнання змін до договору недійсними, була передана за підсудністю до Святошинського районного суду м.Києва.

Позивач, посилаючись та неправомірність зміни відповідачем в односторонньому порядку умов кредитного договору, просить визнати недійсними зміни до договору щодо підвищення відсоткової ставки до 30,00%, внесені листом відповідача, датованим 25.12.2008р. з повідомленням про односторонню заміну відсоткової ставки з 01.02.2009р. Свої позовні вимоги обґрунтовує ст.ст. 47, 48, 55 Конституції України, ст.ст.4, 11, 15, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», п.2 ст.3 розділу ІІ Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи та розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25.12.2008 №800-VI, ч.4 ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст.526, 617, 652, 653, 1054, 1055, ч.2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України (ЦКУ).

Позивач та представник позивача в судовому засідання позов підтримали та просять задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує та просить відмовити у повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовує тим, що укладений кредитний договір відповідає умовам чинного законодавства та вільному волевиявленню сторін. При внесенні змін щодо процентної ставки за кредитом відповідач керувався існуючими домовленостями, зазначеними у кредитному договорі, та нормами ч4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та чинного законодавства, ч.4 ст.55, ст.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п.3.5 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» від 10.05.2007. А також стверджує, що норма ст.1056-1 ЦКУ не має зворотної дії в часі, а тому не можу бути застосовано до спірних правовідносин.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 19.03.2008р. між позивачем та відповідачем укладено Договір №К2S4CI0000006119 про надання споживчого кредиту на купівлю житла за програмою ДІУ (Державна іпотечна установа) в сумі 470000,00 грн. з обовязком сплати 15 % річних ( а.с. 8-10).

Відповідно до п.1.1 статуту відповідача рішенням загальних зборів акціонерів тип банку з Закритого акціонерного товариства змінено на Публічне акціонерне товариство.

Згідно відтиску поштового штемпеля на конверті 08.01.2009р. Відповідачем на адресу позивача направлено лист від 25.12.2008р. №20.1.3.2/6-43306, у якому останній повідомив про автоматичне збільшення відсоткової ставки за кредитом до 30,00% річних починаючи із 01.02.2008р. та запропонував, у разі незгоди із вказаними змінами, звернутися до відділення банку, що ослуговує кредит, у термін до 20.01.2009р. (а.с. 14).

У судовому засіданні сторони дійшли висновку, що у листі від 25.12.2008р. №20.1.3.2/6-43306 було допущено описку і дату з якої підвищувалась відсоткова ставка «01.02.2008р.» слід читати як «01.02.2009р.».

В подальшому між сторонами щодо зміни відсоткової ставки велися переговори, однак домовленості досягнути не вдалося (а.с. 15-20).

Відповідно до п.8.9 Договору іпотечного кредитування сторони домовилися, що відповідач може змінити розмір відсоткової стаки в сторону збільшення без укладення відповідної угоди про внесення змін шляхом направлення повідомлення не пізніше 14 календарних днів до дня зміни розміру відсоткової ставки.

Це положення договору не суперечило ст.651 ЦКУ, відповідно до якої зміна договору допускається в односторонньому порядку, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ст.1056-1 ЦКУ встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Норма даної статті діє з 09.01.2009р.

Відповідно до ч.4 ст.55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», що також набула чинності з 09.01.2009р., банкам було заборонено в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до пп. 2, 3 Рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення ст.58 Конституції України від 09.02.1999р. за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а дію нормативно-правових актів в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події чи факту застосовується той закон чи нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце.

Відповіднодно до ст.653 ЦКУ у випадку зміни договору зобовязання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну.

Доводи відповідача про те, що при реалізації права на односторонню зміну умов договору домовленість про такі зміни досягається в момент направлення повідмлення, не знайшли свого правового обгрунтування.

Зміна відсоткової ставки за кредитним договором передбачалася банком з 01.02.2009, тобто в той момент коли вже діяла норма ст.1056-1 ЦКУ та пряма заборона на таке підвищення. У звязку із цим суд приходить до висновку, що станом на 01.02.2009 норма договору щодо зміни в односторонньому порядку відсоткової ставки була нікчемною, а тому для підвищення даної ставки необхідна була згода двох сторін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263, 526, 530, 611, 651 1060 Цивільного кодексу України, ст.ст.8,10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 292 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання неправомірними дій щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки за кредитним договором та визнання змін до договору недійсними задовольнити.

Визнати недійсними зміни до кредитного договору № К2S4G10000006119, що був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» 19.03.2008 року, і які були внесені ПАТ КБ «Приватбанк» в односторонньому порядку листом від 25.12.2008 р. № 20.1.3.2/6-43306 про збільшення відсоткової ставки по кредиту до 30% починаючи з 01.02.2009 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на користь держави 08,50 грн. судового збору та 37,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, загалом 45,50 грн.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційному суді м.Києва через районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя: