Ухвала суду № 126504112, 10.04.2025, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/4337/25

Номер провадження № 2/521/3567/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 квітня 2025 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Леонов О.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі продажу прав вимоги та витребування нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

У березні2025року до Малиновського районного суду міста Одеси через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Івахов В.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі продажу прав вимоги та витребування нерухомого майна та просить суд:

-Визнати недійсним договір купівлі продажу прав вимоги за № 2083/К, укладений між АТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» ( серія та номер 2019, виданий 15.11.2019 року, видавник Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. ), щодо відступлення права вимоги за кредитним договором № 11304722000 від 27 лютого 2008 року та договором поруки № 182794 від 27 лютого 2008 року;

-Витребувати нерухоме майно квартиру, загальною площею 61.8 кв.м., житловою площею 31.8 кв.м., що розташована у АДРЕСА_1 , від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: 2482673151100 ).

Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.

10.04.2025 року судом отримано інформацію, відповідно до ст.187ЦПК України про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України, у зв`язку з чим потребує залишенню без руху, виходячи з такого.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем, відомості, на дотримання вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номера і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету не зазначені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач зазначив ринкову вартість предмету іпотеки, згідно звіту суб`єкта оціночної діяльності становить 523 690 грн., однак будь-яких підтверджень заява не містить.

Відповідно до вимог Закону України«Про оцінкумайна,майнових правта професійнуоціночну діяльністьв Україні» належним доказом підтвердження вартості майна є звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).

Таким чином, враховуючи вищезазначені вимоги закону, позивачу необхідно подати до суду звіт про оцінку вартості майна (акт оцінки майна).

Крім того слід зазначити, що дійсну ринкову вартість на час розгляду спору може визначити тільки спеціаліст в цій галузі, ані позивач ані суд не є спеціалістами у визначення вартості нерухомості. Тому належним та допустимим доказом підтвердження дійсної ринкової вартості може бути зокрема звіт про оцінку нерухомого майна. Таким чином, докази про оцінку майна, а саме фотокартки з Інтернет сторінок щодо продажу будинків, земельних ділянок та будівлі виробничо-складської бази, є неналежним та недопустимим доказом.

Тому позивачу необхідно надати суду Звіт про оцінку нерухомого майна.

Положеннями ч. 4 ст.177ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До матеріалів позовної заяви як доказ сплати судового збору додано квитанцію про сплату судового збору платіжне доручення № 0.0.4261326848.1 на суму 2422.40 грн.

Законом України«Про Державнийбюджет Українина 2025рік» станом на 01 січня 2025 року встановлено розмір прожиткового мінімуму 3028 грн.

Як зазначено у ст.2Закону України«Про судовийзбір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 1211,20 грн.).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою, судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2025 році 1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2025 році 15140 грн.).

Відповідно до ч. 3 ст.4Закону України«Про судовийзбір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, судовий збір, якій підлягає сплаті позивачем, складається з судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 1 % від ціни такої з врахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору.

Згідно позовної заяви, позивачем заявлено одну вимоги немайнового характеру, та одну майнового характеру, а саме:

-Визнання недійсним договір купівлі продажу прав вимоги за № 2083/К, укладений між АТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» ( ерія та номер 2019, виданий 15.11.2019 року, видавник Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л.), щодо відступлення права вимоги за кредитним договором № 11304722000 від 27 лютого 2008 року та договором поруки № 182794 від 27 лютого 2008 року;

-витребування нерухомого майна квартири від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст.6Закону України«Про судовийзбір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів позову, ринкова вартість предмету іпотеки, згідно суб`єкта оціночної діяльності становить 523 690 грн.

Отже, ціна позову за вимогами майнового характеру становить 523690 грн. Отже, судовий збір за позовними вимогами майнового характеру з врахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору становить 4189,52 грн.

За немайнову вимогу позивач мав сплатити до Державного бюджету судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп., з врахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру, ставка судового збору становить 968,98 грн.

Тобто, в кінцевому рахунку позивач має доплатити судовий збір з урахування сплаченого нею в сумі 2422,40 грн. у загальному розмірі, визначеному Законом України«Про судовийзбір» (5158,50 грн. - 2422,40 грн.) 2736,08 грн.

Із урахуванням наведеного, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно доплатити судовий у розмірі 2736,08 грн., за платіжними реквізитами, які зазначені на офіційному веб-сайті Малиновського районного суду м. Одеси (веб-сайт: https://ml.od.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 1, 4 та 8 ст. 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

За змістом ч. 5 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ч. 7 ст. 43 ЦПК України (в редакції Закону, який набрав чинності 26.05.2021 року) у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Разом із цим, згідно рішенням Ради суддів України №26 від 05.08.2022 року, закликано усіх учасників судових проваджень при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів) додатково подавати їх до суду в паперовій формі.

Тобто, враховуючи вищевказане рішення Ради суддів України, зменшення обсягів фінансування судів у зв`язку з військовою агресією та запровадженням на території України воєнного стану, значний обсяг документів (понад 30 аркушів) необхідно подати до суду в паперовій формі.

Представником позивача, в інтересах якого діє Івахов В.В. до позовної заяви про визнання недійсним договору купівлі продажу прав вимоги та витребування нерухомого майна, було надано додатки, обсяг яких складає понад 30 аркушів, з огляду на що, позивачу рекомендовано додатки до позовної заяви надати суду у паперовій формі.

З огляду на викладене, вважаю, що заява не є належним чином оформленою та подана до суду не у відповідності до вимог цивільного процесуального закону, який діє на час подачі заяви.

Конвенція прозахист правлюдини іосновоположних свобод (РИМ, 4.11.1950), містить рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

З огляду на вищенаведене, суддя приходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством та підлягає залишенню позовної заяви без руху, для усунення вказаних недоліків в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до ст.185ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяв и постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.175,177,185 ЦПК України, Малиновський районний суд міста Одеси, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі продажу прав вимоги та витребування нерухомого майна - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк, виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч.3 ст. 185 ЦПК України).

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу до виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Леонов

10.04.25