Рішення № 126482123, 09.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3614/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Танцюри К.О.,

секретаря судового засідання Грекової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.06.2024 №0905778-2407-1552-UА51100270000073549 форми Ф; №0905780-2407-1552-UА51100270000073549 форми Ф; №0905785-2407-1552- НОМЕР_1 форми Ф; №0905787-2407-1552- UА51100270000073549 форми Ф.

Ухвалою суду від 24.02.2025 поновлено позивачу строк звернення до суду із цим позовом, відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що не погоджується із прийняттям оскаржуваних податкових повідомлень рішень, вказавши, що відповідачем не вірно визначено об`єкт оподаткування та базу оподаткування, що свідчить про їх протиправність. Крім того, як вказав позивач, відповідачем були порушені встановлені строки направлення платнику податків оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 11.03.2025. Так, відповідач вказав, що згідно з даними інформаційно - комунікаційної системи ДПС у власності фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на праві власності перебували наступні об`єкти нерухомого майна: - складські приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 10683,8 м2, право власності з 23.08.2017 по 21.12.2022; - нежилі будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 4641,2 м2, право власності з 09.02.2017 по 21.12.2022. Позивач, посилаючись на норми діючого законодавства зазначив, що керуючись статтями 266, 102 Податкового кодексу України на ім`я фізичній особі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в автоматичному режимі згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС України обчислено та сформовано платнику податкові повідомлення - рішення форми «Ф» (далі - ППР) за вищезазначені об`єкти нерухомого майна, які є правомірними та скасуванню не підлягають.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

У відповідності до ст. 266 Податкового кодексу України на ім`я ОСОБА_1 в автоматичному режимі, згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС, 19.06.2024 сформовано податкові повідомлення рішення:

- №0905787-2407-1552- UА51100270000073549 форми «Ф», згідно до якого ОСОБА_1 був нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які с власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2021 рік в сумі 641028,00 грн. (адреса місцезнаходження майна: АДРЕСА_1 (а.с.13),

-№0905778-2407-1552- UА 51100270000073549 форми «Ф», згідно до якого ОСОБА_1 був нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2022 рік в сумі 636576,42 грн. (адреса місцезнаходження майна: Україна, Одеська обл., Одеса, провулок Аеропортівський 3, 3)(а.с.14);

-№0905785-2407-1552- UА51100270000073549 форми «Ф», згідно до якого ОСОБА_1 був нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2021 рік в сумі 278472,00 грн. (адреса місцезнаходження майна: Україна, Одеська обл., Одеса, провулок, Аеропортівський 3, 4-А)(а.с.11);

-№0905780-2407-1552- UА 51100270000073549 форми «Ф», згідно до якого ОСОБА_1 був нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2022 рік в сумі 276538,17 грн. (адреса місцезнаходження майна: Україна, Одеська обл., Одеса, провулок, Аеропортівський 3, 4-А)(а.с.12).

Позивач, не погоджуючись із прийняттям податкових повідомлень рішень від 19.06.2024, звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до положень п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Об`єктами оподаткування податком є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п 266.6.1 ст.266 ПК України).

Податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п.266.9.1 п.266.9 ст.266 ПК України).

Згідно з п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України, податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлова будівля, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 23 серпня 2017 року.

Так, згідно до пункту 1 договору, ОСОБА_2 , як продавець, передав у власність (продав), а ОСОБА_1 , як покупець, прийняв (купив) у власність 1/2 (одну другу) частку складських приміщень під №3 (три) по провулку Третій Аеропортівський, в місті Одесі, що складаються в цілому зі складів літ. «А» площею 1162,0 кв.м., літ, «Б» площею 2144,8 кв.м., літ. «Г» площею 1598,3 кв.м., літ. «Д» площею 1313,4 кв.м., літ. «Ь» площею 2442,7 кв.м., літ. «Ж» площею 2022,6 кв.м., загальною площею 10683,80 кв.м(а.с.18).

За таких обставин, позивачем була придбана лише частка нежитлової будівлі, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_3 , 3

Поряд з цим, згідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №95426493 від 23.08.2017 року, ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності (1/2 частка ) складських приміщень за адресою АДРЕСА_1 (а.с.18)

Також, ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлова будівля, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 09 лютого 2017 року(а.с.19-20).

Згідно до пункту 1 договору, ОСОБА_2 , як продавець, передав у власність (продав), а ОСОБА_1 , як покупець, прийняв (купив) у власність 21/100 двадцять одну соту) частку нежилих будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та в цілому складаються з нежилих будівель літ.літ. «Б», «В», «Г», «Д», «Е», «Ж», загальною площею 4641,2 кв.м., розташованих на земельній ділянці площею 7093 кв.м. що 21/100 (двадцять одна сота) частка нежилих будівель складається з лі г. «Е» - нежила будівля, площею 974,6 кв.м., до складу якої входять приміщення першого поверху №2 - склад площею 67,0 кв.м., №3 - склад площею 192,5 кв.м., №4 - склад площею ї 92,5 кв.м., №5 - склад площею 192,5 кв.м., №6 - склад площею 192,5 кв.м., коридор під №7 - площею 14,9 кв.м., кабінет під №8 - площею 13,9 кв.м., приміщення №9 - площею 3,7 кв.м., санвузол під №10 - площею 4,9 кв.м., кабінет під №11- площею 13,5 кв.м., кабінет під .№12 - площею 13,4 кв.м., коридор під №6-а площею 7,5 кв.м.; та приміщення другого поверху: кабінет під №13 площею 13,9 кв.м., кабінет під №14 площею 9,1 кв.м., кабінет під №15 площею 27,9 кв.м., коридор під №16 площею 14,9 кв.м., та розміщена на земельній ділянці за тією ж адресою, площа якої складає 0,1934 га, кадастровий номер якої 5110137300:65:006:0015, яка відчужувалась одночасно.

Таким чином, позивачем була придбана лише 21/100 частки в праві власності на цей об`єкт, що складає 974,6 кв.м. та розміщений за адресою АДРЕСА_2 .

Поряд з цим, згідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №79974964 від 09.02.2017 року, ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності (21/100 частки) нежилої будівлі за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.21)

Однак, контролюючим органом, не враховано вказані обставини і прийнято оскаржувані рішення №0905787-2407-1552- UА51100270000073549, №0905778-2407-1552- UА 51100270000073549, №0905785-2407-1552- UА51100270000073549, №0905780-2407-1552- UА 51100270000073549 виходячи із загальної площі нежитлових будівель та приміщень, без урахування розміру частки позивача.

В свою чергу, у відповідності до положень п.п. 266.12 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України визначення платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Згідно абз.2 п.п. 266.7.2. п. 66.7 ст.266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що при прийнятті податкових повідомлень - рішень від 19.06.2024 № 0905778-2407-1552-UА51100270000073549 форми Ф; №0905780-2407-1552-UА51100270000073549 форми Ф; №0905785-2407-1552-UА 51100270000073549 форми Ф; № 0905787-2407-1552- UА51100270000073549 форми Ф, Головне управління ДПС в Одеській області невірно визначено об`єкт та базу оподаткування, діяло необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, а відтак вказані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов є таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на користь позивача 15140,00 грн. сплаченого ним судового збору.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 19.06.2024 № 0905778-2407-1552-UА51100270000073549 форми Ф; №0905780-2407-1552- НОМЕР_1 форми Ф; №0905785-2407-1552- НОМЕР_1 форми Ф; № 0905787-2407-1552- UА51100270000073549 форми Ф.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, 65044, м. Одеса, вул.Семінарська, 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ) судовий збір у розмірі 15140,00 грн.(п`ятнадцять тисяч сто сорок гривень).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра