Ухвала суду № 126481126, 08.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 квітня 2025 року № 640/1609/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві звіт відповідача про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові виплатити пенсію без обмежень її максимальним розміром, яка оформлена листом ГУ ПФУ в м. Києві №307022/02К-14751/1 від 19.12.2019 року;

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві виплачувати пенсію за вислугу років у розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати з урахуванням усіх виплат, щодо неї включаються, за останні перед зверненням на пенсію 60 календарних місяців роботи підряд відповідно до довідки Генеральної прокуратури України №18-49зп від 01.08.2019 року, без обмеження її максимального розміру, та здійснити виплату різниці між отриманою та належною до сплати сумами пенсії, починаючи з 07.08.2019 року до дати ухвалення рішення суду, однією сумою.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2021 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, які полягають у відмові виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмежень її максимальним розміром, яка оформлена листом ГУ ПФУ в м. Києві №307022/02К-14751/1 від 19.12.2019 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві обчислювати пенсію ОСОБА_1 за вислугу років у розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати з урахуванням усіх виплат, що до неї включаються, за останні перед зверненням на пенсію 60 календарних місяців роботи підряд відповідно до довідки Генеральної прокуратури України №18-49зп від 01.08.2019 року, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням виплачених раніше сум, починаючи з 07 серпня 2019 року.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві суму сплаченого судового збору у розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять грн 40 коп).

В решті позовних вимог відмовлено.

До Окружного адміністративного суду м. Києва 22.02.2022 надійшла заява від ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2021 у справі №640/1609/20.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2022 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №640/1609/20.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2022 та ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови, але не пізніше одного місяця з дня її прийняття, подати до суду першої інстанції звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2021.

До Київського окружного адміністративного суду надійшов звіт про виконання рішення суду від 29.04.2021.

Також до Київського окружного адміністративного суду надійшло клопотання гр. ОСОБА_1 про накладення штрафу на начальника ГУ ПФУ у м. Києві Дзядевич Ларису Вікторівну у розмірі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання рішення суду.

Розглядаючи звіт щодо виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві подано до суду звіт про виконання рішення суду, в якому зазначено, що Рішенням № 262640001085 від 06.09.2021, з урахуванням висновків суду, перераховано пенсію заявнику без обмеження максимального розміру за період з 07.08.2019 по 21.02.2020.

Пенсію обчислено у розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати, яка становить 60267,63 грн. Розмір пенсії склав 36160,58 грн.

Стосовно виплати заборгованості зазначено, що за період з 07.08.2019 по 21.02.2020 (період проходження військової служби в органах військової прокуратури) нарахована заборгованість у розмірі 197024,40 грн., яка підлягає виплаті в межах бюджетних асигнувань.

Особливий період виплати пенсії ОСОБА_1 з 22.02.2020 завершився у зв`язку із закінченням проходженням військової служби в органах військової прокуратури.

Після звільнення виплата пенсії здійснюється згідно нормам чинного законодавства, з усіма наступними перерахунками, які були здійснені за заявами ОСОБА_1 .

Одночасно повідомлено, що пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунків позивачу на виконання рішення суду перераховано пенсію у розмірі 60% від заробітку за період:

з 07.08.2019 по 30.1.2019 основий розмір пенсії від середнього заробітку становить 36 160, 58 грн, розмір пенсії з надбавками 36160, 58 грн;

з 01.12.2019 по 31.12.2019 основий розмір пенсії від середнього заробітку становить 36 160, 58 грн, розмір пенсії з надбавками 36160, 58 грн;

з 01.01.2020 по 30.04.2020 основий розмір пенсії від середнього заробітку становить 36 160, 58 грн, розмір пенсії з надбавками 36160, 58 грн;

з 01.05.2020 по 30.06.2020 основий розмір пенсії від середнього заробітку становить 36 160, 58 грн, розмір пенсії з надбавками 36160, 58 грн, максимальний розмір пенсії 16380, 00 грн;

з 01.07.2020 по 31.08.2020 основий розмір пенсії від середнього заробітку становить 36 160, 58 грн, розмір пенсії з надбавками 36160, 58 грн, максимальний розмір пенсії 17120, 00 грн;

з 01.09.2020 по 30.11.2020 основий розмір пенсії від середнього заробітку становить 36 160, 58 грн, розмір пенсії з надбавками 36160, 58 грн, максимальний розмір пенсії 17120, 00 грн;

з 01.12.2020 по 31.12.2020 основий розмір пенсії від середнього заробітку становить 36 160, 58 грн, розмір пенсії з надбавками 36160, 58 грн, максимальний розмір пенсії 17690, 00 грн;

з 01.01.2021 по 28.02.2021 основий розмір пенсії від середнього заробітку становить 36 160, 58 грн, розмір пенсії з надбавками 36160, 58 грн, максимальний розмір пенсії 17690, 00 грн;

з 01.03.2021 по 30.06.2021 основий розмір пенсії від середнього заробітку становить 36 160, 58 грн, розмір пенсії з надбавками 36160, 58 грн, максимальний розмір пенсії 17690, 00 грн;

з 01.07.2021 по 30.11.2021 основий розмір пенсії від середнього заробітку становить 36 160, 58 грн, розмір пенсії з надбавками 36160, 58 грн, максимальний розмір пенсії 18540, 00 грн;

з 01.12.2021 по довічно основий розмір пенсії від середнього заробітку становить 36 160, 58 грн, розмір пенсії з надбавками 36160, 58 грн, максимальний розмір пенсії 19340, 00 грн.

Заборгованість з виплати пенсії нарахована за період з 07.08.2019 по 21.02.2020 (період проходження військової служби в органах військової прокуратури) у розмірі 197024,40 грн.

Щодо виплати заборгованості, суд зазначає таке.

Відповідно до статей 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Згідно пункту 12 «Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 головне управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Поряд з цим, Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» внесено зміни до деяких постанов Уряду, та, зокрема, до Положення 280.

Кабінетом Міністрів України затверджено «Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку» та внесено до постанов Кабінету Міністрів України відповідні зміни.

Встановлено Пенсійному фонду України до 1 квітня 2021 року провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій.

Відповідно до пункту 4 Положення № 280 (в редакції Постанови № 1279) Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій.

Відповідно до пункту 12 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою КМУ від 30.08.1999 № 1596, органи Пенсійного фонду (головні управління Пенсійного фонду України в областях, м. Києві) на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 3 у трьох примірниках.

Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1596 під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України.

Згідно із пункту 14 Порядку № 1596 на підставі складених документів Пенсійний фонд України проводить протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам кошти, необхідні для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.

Згідно із Бюджетом Пенсійного фонду України на 2022 рік (який, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 1167 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2022 рік») окремою бюджетною програмою на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду передбачено 44 473,3 тис. грн., які відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 вересня 2009 року за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09 грудня 2021 року №35-1) доведені Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві та зазначені в Плані доходів та видатків і Помісячному розпису доходів та видатків на 2022 рік.

Згідно затвердженого помісячного розпису доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України кошти на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду 2022 рік затверджені у розмірі 44 473,3 тис.грн.

Пенсійним фондом України у 2022 році профінансовано погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з датою набрання ними законної сили по 30.04.2020 включно.

Управлінням підготовлено списки з датою набрання рішення суду законної сили з 01.05.2020 по 30.06.2020 для виплати після фінансування Пенсійним фондом України.

Витрати Пенсійного фонду України на виплати, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України, затверджуються Бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік. Тому погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду здійснюється органами Пенсійного фонду України в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

При цьому, кошти на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду».

Фінансування даних виплат здійснюється за кодом КЕКВ 2710 «Виплата пенсій і допомог».

Суд враховує, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача-суб`єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій.

При цьому визначальним є те, чи існують достатні підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати.

Натомість, встановлені судом обставини справи та наявні у ній докази вказують на неможливість самостійного виконання відповідачем рішення суду у цій справі, що обумовлюється відсутністю у відповідача необхідного фінансового ресурсу та бюджетних коштів для виплати присудженого грошового забезпечення.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі № 373/436/17, від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а, від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17 та багатьох інших, невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Таким чином, оскільки невиконання відповідачем рішення суду у цій справі спричинене об`єктивними причинами, а належних доказів, які б свідчили про намір суб`єкта владних повноважень ухилитися від виконання судового рішення, не здобуто, суд доходить висновку про відсутність підстав для накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві штрафу в порядку, визначеному ст. 382 КАС України.

Водночас суд зважає на те, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

У свою чергу, прийняття судом рішення про накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу у даному випадку не вплине на виконання судового рішення, ухваленого на користь позивача, та, відповідно, не відновить його право на отримання присуджених бюджетних коштів.

Також суд застосовує правову позицію Верховного Суду щодо підстав для накладення штрафу на керівника територіального управління Пенсійного фонду, сформовану у подібних правовідносинах у постанові від 23.04.2020 при вирішенні справи № 560/523/16.

Так, колегія суддів Верховного Суду зазначила, що, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення, та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду, або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Отже, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, беручи до уваги висновки Верховного Суд у справі № 560/523/16, суд не вбачає наявності вищезазначених підстав для накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві штрафу за невиконання рішення суду у цій справі.

Насамкінець суд зауважує, що проблема невиконання рішень національних судів у соціальних та інших публічно-правових спорах має загальнодержавний характер.

Приміром, за повідомленнями деяких українських медіа борг держави з виконання рішень судів у пенсійних справах досяг 140 мільярдів гривень (https:https://sud.ua/uk/news/publication/303803-gosudarstvo-zadolzhalo-ukraintsam-140-mlrd-grn-po-pensionnym-delam-chto-zastavlyaet-stavit-vopros-o-povyshenii-nalogov-galina-tretyakova).

Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Згідно ч. 5 ст. 382-3 КАС України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Виходячи з викладеного, суд зазначає, що оскільки правових підстав для накладення штрафу на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві немає, а продовження судом строку для добровільного виконання відповідачем рішення суду немає подальшого сенсу, суд не може прийняти іншого рішення, окрім як про прийняття звіту відповідача про виконання судового рішення в цій адміністративній справі.

Разом з тим суд наголошує, що це не звільняє відповідача від обов`язку виконати рішення суду, ухвалене на користь позивача, та не позбавляє позивача права повторно звернутися до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням такого рішення шляхом зобов`язання відповідача подати новий звіт про його виконання, якщо поведінка відповідача буде давати приводи вважати, що він ухиляється від виконання рішення суду, затягує його виконання або ж діє недобросовісно та не вживає заходів, необхідних для його якнайшвидшого виконання.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 295, 382 КАС України, суд

у х в а л и в :

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2021 року у справі № 640/1609/20.

У задоволенні клопотання гр. ОСОБА_1 про встановлення строку для подання звіту та накладення штрафу на начальника ГУ ПФУ в м. Києві відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Лапій С.М.