Рішення № 126401902, 07.04.2025, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1690/24

Провадження № 2/466/326/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Баєвої О.І.

секретаря судового засідання Комарницької В.-М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача надміру виплачені кошти в сумі 2802,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 перебував на обліку у ГУ ПФ України у Львівській області як одержувач пенсії в разі втрати годувальника згідно його заяви від 12.09.2022. Пенсія у разі втрати годувальника була розрахована з 01.08.2022 на одного утримання ОСОБА_1 , розмір якої складав 2300 грн. 03.10.2022 до ГУ ПФ України у Львівській області звернулась ОСОБА_2 з заявою про «зміну стану утриманців в пенсії у разі втрати годувальника» та на підставі вказаної заяви з 01.08.2022 пенсії у разі втрати годувальника була розрахована на двох утриманців, розмір якої складав 3571,68 ( по 1785,84 на одного утриманця). Відтак виникла передплата за період з 01.08.2022 по 31.10.2022.

23.06.2023 ОСОБА_1 звернувся з заявою про припинення виплати пенсії з 01.06.2023 у зв`язку із закінченням навчання. Відтак виникла переплата пенсії за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 в сумі 1260 грн.

Станом на 17.01.2021 ОСОБА_1 за викликами на прийом до ГУ ПФ України у Львівській області не з`явився та переплату пенсії в сумі 2802,48 добровільно не погасив.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Донченка Ю.В. від 05 березня 2024 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 07.11.2024 року про відставку судді ОСОБА_3 , суддя виключений зі штату Шевченківського районного суду м. Львова.

На підставі Розпорядження керівника апарату «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ», протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2024 року справу № 466/1690/24 передано для розгляду судді Баєвій О.І.

Ухвалою від 04.12.2024 суддя Шевченківського районного суду м. Львова Баєва О.І. прийняла вказану справу до свого провадження та призначила її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання, що в порядку ст.223 ЦПК України не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце, час та дату судового засідання, відзиву на позовну заяву чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача суд у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 звернувся з заявою від 12.09.2022 №6171 про зміну стану утриманців пенсії в разі втрати годувальника долучивши довідку про навчання у Львівському фаховому коледжі харчових технологій та бізнесу Національного університету харчових технологій.

Пенсія у разі втрати годувальника була розрахована з 01.08.2022 на одного утримання ОСОБА_1 , розмір якої складав 2300 грн.

03.10.2022 до ГУ ПФ України у Львівській області звернулась ОСОБА_2 з заявою про зміну стану утриманців в пенсії у разі втрати годувальника та на підставі вказаної заяви з 01.08.2022 пенсії у разі втрати годувальника була розрахована на двох утриманців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розмір якої складав 3571,68 ( по 1785,84 на одного утриманця).

Відтак виникла передплата за період з 01.08.2022 по 31.10.2022.

ОСОБА_1 подав заяву від 04.05.2023 №25564/8 про згоду на отримання переплати пенсії в сумі 1542, 48 грн одноразово.

Відділом перерахунків пенсій №1 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 05.05.2023 №778, однак стягнути дану переплату не має можливості, оскільки виплату пенсії припинено з 01.06.2023.

23.06.2023 ОСОБА_1 звернувся з заявою про припинення виплати пенсії з 01.06.2023 у зв`язку із закінченням навчання. Відтак виникла переплата пенсії за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 в сумі 1260 грн.

Відділом перерахунків пенсій №1 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг були скеровані виклики ОСОБА_1 від 04.08.2023 №1300-5305-8/114019 та від 19.10.2023 №1300-5305-8/152112.

Станом на 17.01.2021 ОСОБА_1 за викликами на прийом до ГУ ПФ України у Львівській області не з`явився та переплату пенсії в сумі 2802,48 добровільно не погасив.

Відповідно до положень статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про загально обов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Так, згідно ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності. Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до абз.11 п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.

В той же час, позивачем не надано суду доказів вручення відповідачу під розписку вказаної пам`ятки, в якій зазначено, що пенсіонер протягом 10 днів зобов`язаний повідомляти територіальний орган Пенсійного фонду України про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсійної виплати або продовження, припинення її виплати, з наданням документів, що підтверджують дані обставини.

Статтею 38 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», визначено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із ч. 2 ст. 36 цього Закону. Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім`ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, зокрема, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

Виходячи із аналізу ст. 1215 ЦК України обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч. 1 вказаної статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З врахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що механізм утримання надміру виплачених сум пенсій регламентовано ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»,ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21.03.2003 року, відповідно до яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до п. 4 Порядку, суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, або у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум у випадку наявності рахункової помилки органу, який здійснював нарахування та виплату пенсії, або якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації чи її приховання.

Відтак представником позивача не доведено належними та допустимими доказами, що надмірна виплата пенсії відбулась внаслідок зловживань з боку відповідача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстав для повернення позивачу надмірно виплаченої пенсії немає, оскільки судом не встановлено факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих коштів у розмірі 2802,48 грн, які є сумою пенсії, призначеної йому, так і не встановлено наявності рахункової помилки, а також виплата коштів проведена позивачем добровільно, отже відповідно до ст. 1215 ЦК України поверненню зазначена сума не підлягає.

Керуючись ст. ст. 12,13,81,259,263-265,268, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, місцезнаходження за адресою: м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, код ЄДРПОУ 13814885.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О. І. Баєва