Рішення № 126372397, 02.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/3483/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2025 рокум. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовними вимогами:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу основного розміру пенсії за вислугу років з 90% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку;

- зобов`язати відповідача здійснити з 01.01.2023 року перерахунок пенсії позивача, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, на підставі довідки від 19.02.2024 № 5к/вмх/4.2/1601 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01.03.2025, в тому числі з урахуванням індексації за 2024 рік;

- зобов`язати відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2025 року, в тому числі із урахуванням нарахованої індексації за 2024 рік, з урахуванням подальших підвищень (змін) у розмірі пенсії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що є пенсіонером МВС та отримує пенсію за вислугу років, призначену у розмірі 90% грошового забезпечення. Вказує, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 у справі №380/8216/24 відповідач здійснив перерахунок його пенсії на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення від 19.02.2024 №5к/вих/4.2/1601 станом на 01.01.2023.

Однак, при цьому перерахунку відповідач протиправно застосував показник 70% замість належних позивачу 90% грошового забезпечення. Крім того, відповідач, здійснивши індексацію пенсії з 01.03.2025 відповідно до Постанови КМУ №185, протиправно обмежив пенсію позивача максимальним розміром.

Позивач вважає такі дії незаконними, посилаючись на норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII), рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 щодо неконституційності ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII, усталену практику Верховного Суду та практику ЄСПЛ (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції).

Зазначає, що звертався до відповідача із заявою від 19.12.2024 про нарахування пенсії у розмірі 90% без обмеження максимумом та з урахуванням індексації і доплати 2000 грн, однак отримав відмову (лист від 04.02.2025), де відповідач вказав на відсутність підстав для застосування 90% та необхідність обмеження пенсії максимумом.

Вважаючи свої права порушеними, позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою від 26 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Визнає факт призначення пенсії позивачу з 31.12.2005 у розмірі 90% ГЗ та проведення перерахунку на виконання рішення суду у справі №380/8216/24. Однак зазначає, що статтею 13 Закону № 2262-XII (зі змінами, внесеними Законом № 1166-VII у 2014 році) встановлено максимальний розмір пенсії за вислугу років на рівні 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Оскільки рішення суду у справі №380/8216/24 не містило прямої вказівки застосовувати 90%, відповідач, керуючись чинною на момент перерахунку редакцією ст. 13 Закону № 2262-XII, правомірно застосував показник 70%.

Щодо обмеження пенсії максимальним розміром, відповідач посилається на норми ст. 43 Закону № 2262-XII (в редакціях до і після Рішення КСУ № 7-рп/2016), ст. 2 Закону № 3668-VI, Рішення КСУ № 7-р(II)/2022, Постанову КМУ № 1 від 03.01.2025 (щодо обмеження виплат у 2025 році), Постанову КМУ № 185 (щодо індексації в межах максимуму).

Вважає, що на сьогодні питання максимального розміру пенсії для всіх категорій військових пенсіонерів остаточно не врегульоване, а ПФУ зобов`язаний застосовувати чинні нормативні акти, включаючи постанови КМУ, які передбачають обмеження. Посилається на практику ЄСПЛ та КСУ щодо можливості зміни державою соціальних гарантій. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ, якому пенсію призначено з 31.12.2005 відповідно до Закону № 2262-XII у розмірі 90% грошового забезпечення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 у справі №380/8216/24 було зобов`язано відповідача провести перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 на підставі довідки від 19.02.2024 №5к/вих/4.2/1601 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023. Суд у зазначеному рішенні не визначав ані відсотковий розмір, ані питання застосування максимального обмеження пенсії при такому перерахунку.

Відповідач, здійснивши вказаний перерахунок, визначив основний розмір пенсії позивача виходячи з 70% грошового забезпечення, а також застосував обмеження пенсії максимальним розміром при її виплаті з 01.03.2025 (після проведення індексації).

Позивач вважає протиправним як застосування 70% замість 90%, так і обмеження пенсії максимальним розміром, посилаючись, зокрема, на обставини, встановлені попередніми судовими рішеннями.

Щодо відсоткового розміру пенсії та максимального обмеження в контексті преюдиції.

Суд зазначає, що ключові питання, порушені у цьому позові а саме, право позивача на обчислення пенсії виходячи з 90% грошового забезпечення та неправомірність застосування максимального обмеження його пенсії вже були предметом судового розгляду між тими ж сторонами та знайшли своє вирішення у судових рішеннях, що набрали законної сили.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Перерахунок призначених пенсій визначено статтею 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII відповідно до якої, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).

Відповідно до частини другої статті 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Нормативне регулювання преюдиції. Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Це положення процесуального закону закріплює принцип преюдиційності (лат. res judicata вирішена справа), який є важливою гарантією правової визначеності та стабільності правовідносин. Преюдиційність звільняє учасників справи від необхідності повторно доводити факти чи правові оцінки, які вже були встановлені судом в іншому процесі між ними, та унеможливлює суперечливі судові рішення з одного й того ж питання.

Практика Верховного Суду щодо застосування статті 78 КАС України є послідовною. Преюдиційне значення мають саме факти, встановлені судовим рішенням, а також правова оцінка судом певних обставин справи (див., наприклад, постанови Верховного Суду від 14.02.2023 у справі № 420/11378/21, від 02.03.2023 у справі № 160/1056/22). Для застосування преюдиції необхідно, щоб у новій справі брали участь ті ж самі сторони (або їх правонаступники) і щоб обставини, які визнаються преюдиційними, були предметом дослідження та встановлення у попередній справі.

Застосування преюдиції у даній справі.

Судом встановлено, що Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 у справі № 380/13505/22, що набрало законної сили, між тими ж сторонами було встановлено протиправність дій відповідача щодо зменшення відсоткового розміру пенсії позивача з 90% до 70% при перерахунку з 01.04.2019 та зобов`язано відповідача проводити перерахунок та виплату пенсії саме у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення. Цим рішенням беззаперечно встановлено право позивача на застосування саме 90% ставки при перерахунках його пенсії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 380/8215/24, що набрало законної сили, між тими ж сторонами було встановлено протиправність дій відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01.03.2024 та зобов`язано відповідача здійснювати перерахунок та виплату пенсії позивачу без застосування такого обмеження, в тому числі при індексації.

Отже, обставини щодо належного відсоткового розміру пенсії позивача (90%) та неправомірності застосування до неї максимального обмеження є преюдиційними і не підлягають доказуванню в межах цієї справи відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Аргументи відповідача, викладені у відзиві, щодо необхідності застосування 70% на підставі ст. 13 Закону № 2262-XII та обмеження пенсії максимальним розміром з посиланням на постанови КМУ є фактично спробою ревізії обставин та правових висновків, вже встановлених остаточними та обов`язковими судовими рішеннями у справах № 380/13505/22 та № 380/8215/24. Така позиція відповідача суперечить принципам правової визначеності та обов`язковості судових рішень (ст. 129-1 Конституції України, ст. 370 КАС України).

Суд наголошує, що повторне застосування відповідачем відсоткового розміру 70% та максимального обмеження при перерахунку пенсії на виконання рішення у справі №380/8216/24 є прямим порушенням преюдиційних обставин та свідчить про системне невиконання відповідачем судових рішень, що набрали законної сили, що є неприпустимим у правовій державі.

З огляду на преюдиційне значення встановлених фактів та правових оцінок, суд констатує протиправність дій відповідача щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії за вислугу років з 90% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.03.2025, а також дій щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.03.2025 (в тому числі з урахуванням індексації за 2024 рік).

Щодо вимоги зобов`язати відповідача здійснити з 01.01.2023 року перерахунок пенсії позивача, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, на підставі довідки від 19.02.2024 № 5к/вмх/4.2/1601 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум суд зазначає, що позивачем не надано і матеріали справи не містять доказів перерахунку пенсії позивача з 01.01.2023 року.

Позивачем наданий тільки перерахунок пенсії з 01.03.2025 проведений на виконання рішення суду від 29.05.2024 у справі №360/8216/24, відтак вимоги про перерахунок з 01.01.2023 є безпідставними оскільки відсутні докази порушення прав позивача.

Вимога в частині зобов`язання відповідача перераховувати та виплачувати пенсію без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2025, в тому числі із урахуванням нарахованої індексації за 2024 рік, є обґрунтованою та підлягає задоволенню, виходячи з вищевказаних висновків суду про протиправність застосування максимального обмеження, встановлену також преюдиційним рішенням суду.

Однак, вимога в частині зобов`язання відповідача здійснювати виплату пенсії "з урахуванням подальших перерахунків, індексацій та підвищень пенсії відповідно до чинного законодавства" стосується майбутніх, гіпотетичних обставин. Питання подальших коригувань пенсії має вирішуватись відповідачем у майбутньому відповідно до законодавства, чинного на момент виникнення підстав для таких дій. Тому вимога в цій частині є передчасною та задоволенню не підлягає.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Щодо розподілу судових витрат.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії за вислугу років з 90% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.03.2025 року на підставі довідки від 19.02.2024 № 5к/вмх/4.2/1601 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) здійснити з 01 березня 2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% (дев`яносто відсотків) сум грошового забезпечення, зазначених у довідці Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 19.02.2024 № 5к/вмх/4.2/1601 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням індексації, нарахованої відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 та з урахуванням раніше виплачених сум.

4. В іншій вимогах відмовити.

5. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 02.04.2025

Суддя Коморний О.І.