Рішення № 12633438, 23.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

23.11.2010Справа №2-23/5176-2010 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, буд. 17А)

про стягнення 4928,55 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_2, представ. за довір. б/н від 19.09.2009 р.

Від відповідача не зявився.

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» про стягнення 4928,55 грн. заборгованості. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати: 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Крім того, позивач просить прийняти заходи по забезпеченню позову накласти арешт на майно, яке належить відповідачу, та на грошові кошти, які знаходяться на поточному рахунку відповідача.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням ТОВ «Джонаголд» взятих на себе зобовязань по оплаті товару за договором постачання № 19 від 21.03.2008 р., у звязку з чим у відповідача виникла зазначена позивачем заборгованість.

Представник позивача у судове засідання зявився, позов підтримав, надав доказ оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за належними реквізитами та заяву про повернення помилково сплачених витрат.

Відповідач у судові засідання 10.11.2010р. та 23.11.2010р. не зявився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.

Відповідно до абз. 3,4,6 п. 3.6 Розяснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі , якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не виявлення його відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Суд вважає можливим розгляд справи за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд

Встановив :

21.03.2008р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Джонаголд" (покупець) уклали договір поставки №19, відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором Постачальник зобовязався поставити товар, згідно заявці (замовленню) Покупця, а Покупець зобовязався прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 5.6 договору передбачено, що Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом безготівкових розрахунків. Оплата товару здійснюється Покупцем протягом 21 календарних днів. Днем здійснення платежу є дата списання коштів з поточного рахунка Покупця.

Позивач поставляв відповідачеві продукцію на підставі витратних накладних, які підписані представниками сторін та скріплені печатками.

Відповідач частково оплачував поставлений товар у звязку із чим станом на 14.10.2010р. за ним числиться заборгованість у розмірі 3446,27грн.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Однак, відповідач частково оплачував товар, у звязку із чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Джонаголд" перед позивачем склала 3446,27грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.04.2010р. по 30.09.2010р., підписаним та скріпленим печатками сторін (а.с.9).

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Пунктом 6.5 договору сторонами передбачено, що у випадку прострочення оплати товару, Постачальник стягує з Покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день прострочення оплати.

Позивач просить стягнути пеню у розмірі 380,98грн. згідно розрахунку (а.с.10), яка є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем інфляційні витрати у розмірі 1023,73грн. та 3% річних у розмірі 77,54грн. є обґрунтованими та також підлягають стягненню.

Розглянувши вимогу позивача про забезпечення позову, суд відмовляє у її задоволенні з наступних підстав:

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заходами до забезпечення позову є, зокрема, накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Отже, заходи до забезпечення позову вживаються судом з метою запобігання можливим порушенням майнових інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Причому оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України №01-8/2776 від 12.12.2006 р. «Про деякі питання практики забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів. Позивачем не надано відповідних доказів, які дозволяють суду зробити висновок про наявність підстав, що унеможливлюють виконання рішення, крім того, суд не вбачає розумності, обґрунтованості вимог заявника та керується положенням про забезпечення збалансованості інтересів сторін. Так, позивач не надав доказів, що могли б ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та не обґрунтував свою вимогу відповідними документами.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

В судовому засіданні 23.11.2010р. представник позивача надав доказ оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за належними реквізитами, а саме платіжне доручення №234 від 11.11.2010р., у звязку із чим Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 підлягає поверненню 236,00грн. витрат помилково сплачених при подачі позову за старими реквізитами.

В судовому засіданні 23.11.2010р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 25.11.2010р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джонаголд" (95053, м.Сімферополь, вул. М.Залкі, 17а, п/р №26004056710800 в АКІБ «Укрсиббанк», код ЗКПО 34700645, МФО 351005) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_1 у філії АБ «Південний», МФО 384522, ІПН НОМЕР_2) 3446,27грн. основного боргу, 380,98грн. пені, 1023,73грн. індексу інфляції, 77,54грн. 3% річних, 102,00грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_1 у філії АБ «Південний», МФО 384522, ІПН НОМЕР_2) 236,00 грн. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу сплачених згідно платіжного доручення №231 від 18.10.2010р. у дохід Державного бюджету м.Сімферополя (код 22090200, р/р 31115095700002 в ГУ ДКУ в АРК, м.Сімферополь, ЗКПО 34740405, МФО 824026).

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. В забезпеченні позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДоброрез І.О.