Рішення № 12633440, 25.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

25.11.2010Справа №2-22/2660-2010 за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідачів - 1) Фонду майна Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17;

2) Чорноморської районної ради, смт Чорноморське, вул. Кірова, 16;

3) Чорноморської районної державної адміністрації, смт Чорноморське, вул. Кірова, 16

4) Фінансового управління Чорноморської районної державної адміністрації, смт Чорноморське, вул. Кірова, 16

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державного казначейства в Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 19

про стягнення 102 171,52 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники сторін:

від позивача ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1

від відповідачів 1. Соловйова К.С., представник, дов від 24.11.2010 року; 2. Тараненко Т.Г., представник, дов від 08.12.2009 року; 3. Бесфамільна Ю.Є., представник, дов від 28.10.2010 року; 4. Мустафаєва Е.С., представник, дов від 10.11.2010 року

третьої особи Чипіжко О.С., представник, дов від 31.04.2010 року

Обставини справи:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідачів - Фонду майна Автономної Республіки Крим та Чорноморської районної ради, в який просить суд стягнути солідарно з відповідачів - 102 171,52 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим про порушення провадження по справі №2-22/2660-2010 від 14.05.2010р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Управління Державного казначейства в Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 15 червня 2010 року строк розгляду справи № 2-22/2660-2010 продовжний за згодою сторін в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач Чорноморська районна рада АР Крим проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те що не є стороною за договором купівлі-продажу обєкту приватизації від 31.08.2001 р. №4-118/к, коштів за договором не одержувала.

Відповідач - Фонд майна Автономної Республіки Крим проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що він не є стороною за договором 31.08.2001 р. №4-118/к, відповідні кошти були перераховані на користь Чорноморської районної ради.

22.09.2010 року до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість в сумі 118680,26 грн., у тому числі: витрати з участі в аукціоні 1710,00 грн., відшкодування вартості експертної оцінки 530,00 грн., відшкодування вартості оформлення БТІ 326,10 грн., витрати з нотаріального оформлення 839,90 грн., оплата за договором купівлі продажу - 39290,00 грн., банківські витрати 100,00 грн., пеня 2727,69 грн., збитки від інфляції 63372,98 грн., 3% річних 9787,59 грн.

Головне управління Державного казначейства України в АР Крим надало суду пояснення по суті спору.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 22.09.2010 року прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Чорноморську районну державну адміністрацію.

12.10.2010 року до суду надійшло клопотання Фонду майна АР Крим про застосування строків позовної давності.

28.10.2010 року до суду надійшли пояснення Чорноморської районної ради, відповідно до яких відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

28.10.2010 року відповідач Чорноморська районна рада заявив клопотання про застосування строків позовної давності.

28.10.2010 року до суду надійшли пояснення третьої особи - Чорноморської районної державної адміністрації по суті спору.

28.10.2010 року третя особа Чорноморська районна державна адміністрація заявила клопотання про застосування строків позовної давності.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 28.10.2010 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Фінансове управління Чорноморської районної державної адміністрації.

10.11.2010 року до суду надійшли пояснення третьої особи - Фінансового управління Чорноморської районної державної адміністрації по суті спору.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 10.11.2010 року виключено з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Чорноморську районну державну адміністрацію, Фінансове управління Чорноморської районної державної адміністрації та залучено до участі у справі в якості співвідповідачів Чорноморську районну державну адміністрацію, Фінансове управління Чорноморської районної державної адміністрації.

18.11.2010 року до суду надійшов відзив Чорноморської районної державної адміністрації на заяву позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

Відповідач Фінансове управління Чорноморської районної державної адміністрації заперечує проти позовних вимог, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

31 серпня 2001 року між Представництвом Фонду майна АР Крим в Чорноморському районі (продавець) та фізичною особою ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №4-118/к комунальної власності, за яким (п.1.1.) продавець зобовязався передати у власність покупцю обєкт приватизації окрему будівлю колишньої метеостанції, яка знаходить за адресою: АДРЕСА_2 що складається з камяної будівлі літ. А., загальною площею 53,2 кв.м., огорожі літ. I, замостів літ. I.

Матеріалами справи підтверджується: перерахування позивачем на користь Представництва Фонду майна АР Крим в Чорноморському районі АР Крим вартості обєкту приватизації 41000 грн., а також штрафних санкцій за порушення строку оплати обєкту приватизації у сумі 2727,69 грн. (платіжне доручення №2 від 17.08.2001 р., №Д1 від 02.07.2003 р.), а також несення витрат, безпосередньо повязаних із укладенням договору купівлі-продажу обєкту приватизації оплата експертної оцінки обєкту у розмірі 530 грн. (квитанція №5 від 28.09.2001 р., платіжне доручення №571 від 28.09.2001 р.), компенсація послуг БТІ з оформлення документації на обєкт приватизації 326,10 грн. (квитанція №1 від 10.09.2001, платіжне доручення №1 від 11.09.2001 р.), витрати, повязані із нотаріальним оформлення договору купівлі проваджу 839,90 грн. (квитанції від 31.08.2001 р. а.с. 20).

Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 10 травня 2007 року у справі №2-223/07 (а.с. 30) договір купівлі-продажу обєкту приватизації від 31 серпня 2001 року було визнано недійсним. Суд звертає увагу сторін на те, що рішення загального місцевого суду є суперечливим у частині правових підстав визнання правочину недійсним, адже в мотивувальній частині є посилання на положення статей 227 ЦК України, 215 ЦК України, однак оскільки в останньому абзаці мотивувальної частини містяться посилання на положення статей 203, 215 ЦК України, суд виходить з того, що договір купівлі-продажу від 31 серпня 2001 року як правочин, зміст якого не відповідає актам цивільного законодавства. Наслідки визнання недійсним договору у вигляді реституції судом не застосовані.

Як вбачається із змісту рішення, підставою для визнання договору купівлі-продажу обєкту приватизації від 31 серпня 2001 року є безпідставне, у порушення положень статті 137 ЦК УРСР 1960 р., віднесення Чорноморською районною радою одноповерхової будівлі колишньої метеостанції по вул. 60 річчя Жовтня, 8 до комунальної власності та включення цього обєкту до переліку обєктів приватизації, в той час як це майно підлягало передачі до державної власності як безхазяйне майно, а органом, що уповноважений ним розпоряджатись є Євпаторійська ОДПІ, згідно Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, яке переходить у власність держави та розпорядження ним, затвердженого постановою КМУ №1340 від 25.08.1998 р.

Також суд звертає уваги сторін на те, що незважаючи на необхідність розглядати питання щодо недійсності договору купівлі-продажу №4-118/к комунальної власності від 31.08.2001 р. на підставі законодавства, що діяло на момент вчинення правочину, в тому числі положень ЦК УРСР 1963 року, це питання було вирішено місцевим загальним судом на підставі чинного ЦК України.

Однак, відповідно до статті 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини 4 Прикінцевих та перехідних положень, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки по цій справі договір купівлі-продажу №4-118/к комунальної власності від 31.08.2001 р. розглядається як правочин, тобто юридичний факт, господарський суд виходить з того, що питання його недійсності слід обговорювати виходячи з законодавства, що діяло на момент вчинення правочину, адже на момент вчинення правочину сторони не могли передбачити зміни законодавства, що регулює питання недійсності правочинів.

Відповідно до статті 48 ЦК УРСР 1963 р. недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Оскільки обовязок щодо реституції за договором купівлі-продажу №4-118/к комунальної власності від 31.08.2001 року виник у сторін після набрання рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 10 травня 2007 року у справі №2-223/07 законної сили, тобто з 22.05.2007 р., суд вважає за необхідне для визначення наслідків недійсності договору застосувати положення ЦК України.

Відповідно до статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Відповідно до статті 169 ЦК України територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до статті 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно статті 173 ЦК України випадках і в порядку, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, від імені держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад за спеціальними дорученнями можуть виступати фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

Стаття 4 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 6 березня 1992 року № 2171-XII прямо передбачає право органів місцевого самоврядування делегувати повноваження з відчуження майна, що знаходиться у комунальні власності відповідним органам приватизації.

Відповідно пункту 3.1. Положення про представництво Фонду майна АР Крим в місті, районі, затвердженого Постановою Уряду АР Крим від 02.11.1995 р. №325 представництво організує та проводить приватизацію майна, яке знаходиться у державній власності, майна, яке належить АР Крим, а також майна комунальної власності.

Господарський суд виходить з того, що приватизація майна комунальної або державної власності здійснюється відповідними органами приватизації не від власного імя, оскільки зазначені органи не є власниками цього майна, а від імені держави, АР Крим, територіальної громади. Це обумовлюється особливим характером відносин публічної власності, адже держава, АР Крим, територіальної громада в силу своєї особливої природи не можуть діяти інакше, яке через відповідні органи.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень районної ради віднесено вирішення за дорученням відповідних рад питань про продаж, передачу в оренду, концесію або під заставу об'єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, а також придбання таких об'єктів в установленому законом порядку.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Рішенням XXII сесії 23 скликання Чорноморської районної ради від 08 лютого 2001 року №213 (п.3) Представництву Фонду майна АР Крим в Чорноморському районі було доручено опублікувати переліки обєктів приватизації, визначити спосіб приватизації з кожним обєктом та приватизувати обєкти згідно діючого законодавства. Пунктом 1 зазначеного рішення затверджено перелік інвентарних обєктів комунальної власності Чорноморського району, які підлягають приватизації в 2001-2002 роках, до зазначеного переліку включено одноповерхову будівлю колишньої метеостанції в АДРЕСА_2.

Господарський суд також звертає увагу сторін на те, що у преамбулі договору купівлі-продажу №4-118/к від 31.08.2001 року також зазначено, що Представництво Фонду майна АР Крим в Чорноморському районі діє на підставі рішення XXII сесії 23 скликання Чорноморської районної ради від 08 лютого 2001 року №213.

Крім того, слід враховувати, що кошти від приватизації відповідного обєкту не надходять у розпорядження органу приватизації, а перераховуються до бюджету відповідного рівня.

Головне управління Державного казначейства України в АР Крим в ході розгляду справи (т.2 а.с. 36) пояснило, що 02.07.2003 кошти у сумі 42017,69 грн. зараховані на рахунок 37325002000608, відкритий Представництву Фонду майна АР Крим, з КРУ «Приватбанк» платіжним дорученням №Д1, призначення платежу: «Оплата за обєкт приватизації згідно договору №4-118/к від 31.08.2001 за приватним платіжним дорученням №05 від 25.06.2003 від ОСОБА_1», інд. код НОМЕР_2.

16.07.2003 кошти у розмірі 42017,69 грн. перераховані на рахунок 31514905800303 Районного фінансового управління ОКПО 02314493, МФО 824026, призначення платежу: «Оплата за обєкт приватизації згідно договору №4-118/к від 31.08.2001 від ОСОБА_1».

Фінансове управління Чорноморської районної державної адміністрації також надало пояснення, згідно яких 17 липня 2003 р. на розрахунковий рахунок Фінансового управління Чорноморської РДА №31525905800303 надійшли грошові кошти в сумі 42017,69 грн., як акумуляція коштів спец фонду місцевого бюджету за кодом доходів 31030000 «Надходження від відчуження майна, яке належить АР Крим та майна, яке знаходиться у комунальній власності». Згідно вимог статті 71 Бюджетного кодексу України ці кошти надійшли до Бюджету розвитку, якій є складовою частиною спеціального фонду місцевого бюджету, від представництва Фонду майна АР Крим в Чорноморському районі.

Враховуючи, що право розпоряджатись вказаними коштами надано тільки головним розпорядникам, на підставі рішення 12 сесії 24 скликання Чорноморської районної ради від 11.09.2003 р. №144 «Про внесення змін до районного бюджету на 2003 рік» прийнято рішення про збільшення витрат районній раді на придбання відомчого житла для прокуратури та рішенням 13 сесії 24 скликання Чорноморської районної ради від 13.11.2003 р. №169 передбачено придбання житлового приміщення для працівників прокуратури Чорноморського району АР Крим за рахунок коштів Бюджету розвитку.

За таких обставин господарський суд виходить з того, що договір купівлі-продажу №4-118/к комунальної власності від 31.08.2001 року укладався Представництвом Фонду майна АР Крим в Чорноморському районі не від власного імя, оскільки представництво власником цього майна себе не вважало і таким власником не було, а від імені територіальних громад Чорноморського району в силу делегування відповідних повноважень з боку Чорноморської районної ради, що є особливим видом представництва, яке випливає з положень відповідних законів.

За таких обставин стороною за договором слід визнати територіальні громади Чорноморського району в особі Чорноморської районної ради, а тому ліквідація, реорганізація, перерозподіл або передача повноважень органу приватизації, на думку суду, взагалі не можу впливати на склад сторін за договором та позбавляти позивача можливості вимагати повернення переданого за правочином.

Відповідно до статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Відповідно до статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

За вказаних вище обставин, господарський суд виходить з того, що все що було отримано за договором купівлі-продажу №4-118/к комунальної власності від 31.08.2001 р. підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів місцевого бюджету Чорноморського району АР Крим.

Згідно пояснень Фінансового управління Чорноморської районної державної адміністрації, саме цей орган здійснює операції із коштами місцевого бюджету Чорноморського району АР Крим на підстав розпоряджень та рішень головних розпорядників бюджетних коштів Чорноморської РДА та Чорноморської районної ради та саме Фінансовому управлінню Чорноморської РДА відкриті відповідні рахунку місцевого бюджету в органах Державного казначейства України.

Відповідно до статті 25 БК України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування. У разі списання коштів з реєстраційних рахунків бюджетних установ, з вини яких виникли відповідні зобов'язання, протягом місяця з часу проведення такої операції розпорядники бюджетних коштів повинні впорядкувати свої зобов'язання з урахуванням безспірного списання коштів і привести їх у відповідність з бюджетними призначеннями на відповідний бюджетний період. При цьому безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, в рахунок погашення зобов'язань таких бюджетних установ не допускається.

Відповідно до пункту 5 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №609 від 09.07.2008 безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються бюджетні кошти, здійснюється на користь відповідної юридичної чи фізичної особи на підставі судового рішення за рахунок:

сум надмірно або помилково зарахованих до бюджету платежів,

внесених цією юридичною чи фізичною особою;

зарахованих до бюджету сум від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, іншого майна, що переходить у власність держави, вилученого податковими, митними, правоохоронними та іншими уповноваженими органами;

сум конфіскованої за рішенням суду національної або іноземної валюти, що надходить до бюджету, та коштів від реалізації інших валютних цінностей, вилучених податковими, митними, правоохоронними та іншими уповноваженими органами;

передбачених законом сум для відшкодування податку на додану вартість.

Суми штрафів (відсотків), нарахованих у випадках, передбачених податковим законодавством, за неповернуті (невідшкодовані) з бюджету податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи бюджету стягуються у безспірному порядку з бюджетного рахунка для утримання відповідного податкового органу.

За таких обставин, відповідні кошти, перераховані ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу №4-118/к комунальної власності від 31.08.2001 р. підлягають стягненню з рахунків місцевого бюджету Чорноморського району АР Крим №31410574700303 та 31517905700303, які відкриті у Головному управлінні Державного казначейства України в АР Крим для Фінансового управління Чорноморської районної державної адміністрації.

Також суд виходить з того, що право позивача на повернення всього, що було ним передано за договором купівлі-продажу №4-118/к комунальної власності від 31.08.2001 р. виникло у нього з моменту набрання рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 10 травня 2007 року у справі №2-223/07 законної сили, тобто з 22.05.2007 р., адже до цього моменту договір купівлі-продажу №4-118/к комунальної власності від 31.08.2001 р. вважався дійсним відповідно до статті 204 ЦК України, яка встановлює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Аналогічним чином, саме з цього моменту у іншій сторони за договором купівлі-продажу №4-118/к комунальної власності від 31.08.2001 р. виник обовязок відшкодувати збитки, завдані правочином, згідно частини 2 статті 216 ЦК України, до яких слід віднести витрати позивача, повязані із укладенням договору купівлі-продажу №4-118/к комунальної власності від 31.08.2001 р.

Так, суд звертає увагу на те, що згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог від 22.09.2010 року позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість в сумі 118680,26 грн., у тому числі: витрати з участі в аукціоні 1710,00 грн., відшкодування вартості експертної оцінки 530,00 грн., відшкодування вартості оформлення БТІ 326,10 грн., витрати з нотаріального оформлення 839,90 грн., оплата за договором купівлі продажу - 39290,00 грн., банківські витрати 100,00 грн., пеню 2727,69 грн., збитки від інфляції 63372,98 грн., 3% річних 9787,59 грн.

Суд погоджується з заявленою позивачем вимогою про стягнення оплати за договором купівлі продажу у розмірі 39290,00 грн., але вважає за необхідне здійснити перерахунок 3% річних та інфляції, які нараховуються на зазначену суму заборгованості, згідно статті 625 Цивільного кодексу України та з визначенням періоду розрахунку з 22.05.2007 року (дати набрання рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 10 травня 2007 року у справі №2-223/07 законної сили) по 01.09.2010 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок індексу інфляції за сумою заборгованості у розмірі 39290,00 грн. здійснений наступним чином:

Сума боргу х індекс інфляції за весь період прострочення/100 сума заборгованості, таким чином: (39290,00 грн. х 168,73/100=66294,02)-39290,00 грн. = 27004,02 грн.

Щодо 3% річних за сумою боргу у розмірі 39290,00 грн., за період з 22.05.2007 року по 01.09.2010 року (1198 днів) перерахунок здійснено наступним чином:

Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Отже, 39290,00 грн. х 3 х 1198/365/100=3868,72 грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення витрат з участі в аукціоні 1710,00 грн., відшкодування вартості експертної оцінки 530,00 грн., відшкодування вартості оформлення БТІ 326,10 грн., витрати з нотаріального оформлення 839,90 грн., банківських витрат 100,00 грн., пені 2727,69 грн., всього 6233,69 грн., суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд вважає за необхідно окремо підкреслити, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат з участі в аукціоні 1710,00 грн. є реєстраційним внеском, який повинен бути сплачений особою, що бажає прийняти участь в аукціоні з продажу обєкту приватизації.

Так, частиною 3 статтею 16 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» у редакції, що діяла на момент укладення договору купівлі продажу (з 30.01.2001 по 20.02.2002) встановлено, що для реєстрації покупців як учасників аукціону, конкурсу вони сплачують встановлений органом приватизації реєстраційний внесок, розмір якого не може перевищувати розміру одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також вносять грошові кошти в розмірі 10 відсотків початкової ціни продажу об'єкта.

Зазначені грошові кошти вносяться шляхом безготівкового перерахування на відповідний розрахунковий рахунок.

Частиною 4 вказаної статті визначено, що після закінчення аукціону, конкурсу внесені покупцями грошові кошти у розмірі 10 відсотків початкової ціни продажу об'єкта у десятиденний строк повертаються усім учасникам аукціону, конкурсу. Покупцеві, який придбав об'єкт приватизації, зазначені грошові кошти зараховуються у встановленому порядку при остаточному розрахунку за придбаний об'єкт приватизації.

Пунктом 1.2. договору купівлі продажу від 31.08.2001 року, укладеного між Представництвом Фонду майна АР Крим в Чорноморському районі та ОСОБА_1 встановлено, що початкова ціна продажу на аукціоні становить 17100,00 грн.

Отже, сплачений позивачем внесок в сумі 1710,00 грн., включений до вартості придбаного обєкту, у звязку з чим решта вартості придбаного позивачем обєкту приватизації склала 39290,00 грн., які ОСОБА_1 повинен був сплатити протягом 30 календарних днів з моменту переходу до нього права власності на об'єкт приватизації. Плата за об'єкт приватизації вноситься на підставі договору та приватизаційних платіжних доручень встановленого зразка, які видає продавець.

Слід зауважити, що позивачем було заявлено вимогу про стягнення 2727,69 грн. пені.

Суд звертає увагу на те, що заявлена до стягнення пеня за своєю правовою природою є нарахованим позивачу штрафною санкцією за прострочку виконання зобовязання за договором купівлі-продажу обєкту приватизації.

Розділом 11 договору купівлі продажу було встановлено, що договір може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони за рішенням арбітражного суду, у разі невиконання однією зі сторін умов цього договору він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони за рішенням арбітражного суду.

Однак, суд підкреслює, що на момент виставлення ОСОБА_1 Представництвом Фонду майна АР Крим в Чорноморському районі приватизаційного платіжного доручення № 05, договір купівлі продажу діяв, не був розірваним за рішенням суду або визнаним недійсним в судовому порядку, у звязку з чим Представництвом Фонду позивачу були нараховані штрафні санкції в сумі 2727,69 грн. у звязку з прострочкою оплати вартості придбаного обєкту приватизації, що, в свою чергу, самим позивачем під час розгляду справи не заперечувалось та позивач пояснив, що прострочення мало місце, але нарахований штраф був сплачений ним у повному обсязі.

Суд вважає за необхідне здійснити перерахунок 3% річних та збитків від інфляції, нарахованих на вказану суму боргу.

Збитки від інфляції розраховуються судом за наступною формулою: Сума боргу х індекс інфляції за весь період прострочення/100 сума заборгованості, таким чином: (6233,69 грн. х 168,73/100=5914,15)-6233,69 грн. = 4284,41 грн.

Щодо 3% річних за сумою боргу у розмірі 3505,10 грн., за період з 22.05.2007 року по 01.09.2010 року (1198 днів) перерахунок здійснено наступним чином:

Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Отже, 6233,69 грн. х 3 х 1198/365/100=613,80 грн.

Так, загальна сума нарахованих 3% річних складає 4482,52 грн., сума збитків від інфляції 31288,43 грн.

Таким чином, на думку суду, з урахуванням перерахунку, зробленого судом під час розгляду справи, задоволенню підлягають наступні вимоги про стягнення з відповідача: витрати з участі в аукціоні 1710,00 грн., відшкодування вартості експертної оцінки 530,00 грн., відшкодування вартості оформлення БТІ 326,10 грн., витрати з нотаріального оформлення 839,90 грн., оплата за договором купівлі продажу - 39290,00 грн., банківські витрати 100,00 грн., пеню 2727,69 грн., 3% річних 4482,52 грн., сума збитків від інфляції 31288,43 грн.

В задоволенні частини вимог позивача про стягнення 32084,55 грн. збитків інфляції та 5305,07 грн. - 3% річних слід відмовити, оскільки вказані штрафні санкції були необґрунтовано нараховані позивачем.

Крім того, суд вважає, що стягненню підлягають суми заборгованості та нараховані збитки від інфляції та 3% річних саме з рахунків місцевого бюджету Чорноморського району АР Крим відкритих Фінансовому управлінню Чорноморської районної державної адміністрації, в задоволенні заявлених вимог до Чорноморської районної ради, Чорноморської районної державної адміністрації, Фонду майна АР Крим слід відмовити.

Стосовно поданих під час розгляду даної справи клопотань про застосування строків позовної давності, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Слід зауважити, що право позивача на предявлення позову про повернення сплаченого за об'єкт приватизації та відшкодування збитків виникло з моменту набрання чинності рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 10 травня 2007 року у справі №2-223/07, тобто з 22.05.2007 р., адже до цього моменту договір купівлі-продажу №4-118/к комунальної власності від 31.08.2001 р. вважався дійсним відповідно до статті 204 ЦК України, яка встановлює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, рішенням Центрального районного суду від 31.03.2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду майна АР Крим, Чорноморської районної ради, за участю третьої особи Управління Державного казначейства в АР Крим, про стягнення витрат та упущеної вигоди за договором купівлі продажу, стягнення моральної шкоди позов задоволено частково, стягнуто з Фонду майна АР Крим 45523,69 грн., а також судові витрати в сумі 1700,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

24.04.2009 року Центральним районним судом м. Сімферополь було прийнято додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду майна АР Крим, Чорноморської районної ради, за участю третьої особи Управління Державного казначейства в АР Крим, про стягнення витрат та упущеної вигоди за договором купівлі продажу, стягнення моральної шкоди, яким стягнуто з Фонду майна АР Крим на користь ОСОБА_1 59636,03 грн.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 09.09.2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду майна АР Крим, Чорноморської районної ради, за участю третьої особи Управління Державного казначейства в АР Крим, про стягнення витрат та упущеної вигоди за договором купівлі продажу, стягнення моральної шкоди апеляційні скарги Фонду майна АР Крим на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 31.03.2009 року та на додаткове рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 24.04.2009 року задоволено частково, рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 31.03.2009 року та додаткове рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 24.04.2009 року скасовано, провадження по цивільній справі закрито.

Слід зауважити, що приписами статті 264 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, перебіг позовної давності на звернення позивача з даним позовом до суду перервався з моменту звернення ОСОБА_1 з позовом до Центрального районного суду м. Сімферополя, як то встановлено частиною 2 статті 264 Цивільного кодексу України, та почав спливати заново з моменту прийняття ухвали Апеляційним судом АР Крим від 09.09.2009 року, тобто з 09.09.2009 року.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на Фінансове управління Чорноморської районної державної адміністрації пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, ст. 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фінансового управління Чорноморської районної державної адміністрації (смт Чорноморське, вул. Кірова, 16, рахунки №31410574700303 та 31517905700303, Головне управління Державного казначейства України в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 02314493) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рахунок № НОМЕР_3, о/р № НОМЕР_4 КРУ «Приватбанк», МФО 384436, ІПН НОМЕР_2) оплата вартості обєкту приватизації в сумі 41000,00 грн., у тому числі: реєстраційний внесок 1710,00 грн., решта вартості обєкту приватизації 39290,00 грн.; відшкодування вартості експертної оцінки 530,00 грн., відшкодування вартості оформлення БТІ 326,10 грн., витрати з нотаріального оформлення 839,90 грн., банківські витрати 100,00 грн., штрафні санкції 2727,69 грн., 3% річних 4482,52 грн., сума збитків від інфляції 31288,43 грн., всього 81294,64 грн.

3.Стягнути з Фінансового управління Чорноморської районної державної адміністрації (смт Чорноморське, вул. Кірова, 16, рахунки №31410574700303 та 31517905700303, Головне управління Державного казначейства України в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 02314493) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рахунок № НОМЕР_3, о/р № НОМЕР_4 КРУ «Приватбанк», МФО 384436, ІПН НОМЕР_2) 813,57 грн. державного мита.

4.Стягнути з Фінансового управління Чорноморської районної державної адміністрації (смт Чорноморське, вул. Кірова, 16, рахунки №31410574700303 та 31517905700303, Головне управління Державного казначейства України в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 02314493) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рахунок № НОМЕР_3, о/р № НОМЕР_4 КРУ «Приватбанк», МФО 384436, ІПН НОМЕР_2) 161,66 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням чинності.

6.В задоволенні частини вимог про стягнення 32084,55 грн. збитків інфляції та 5305,07 грн. 3% річних відмовити.

7.В задоволенні вимог, заявлених до Фонду майна АР Крим, Чорноморської районної ради, Чорноморської районної державної адміністрації відмовити.

Повне рішення складено 25.11.2010 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.