Рішення № 12633417, 23.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

23.11.2010Справа №2-32/4458-2010

Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в АР Крим ( 95-13, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Міллера, 4 ідентифікаційний код 08596943)

До відповідача Закритого акціонерного товариства "Октябрський вино-коньячний завод" (97055, АР Крим, Красногвардійський район, с. Амурське, вул. Кримська, буд. 1, ідентифікаційний код 31983188).

Про стягнення 1463, 56 грн.

За участю представників:

Від позивача – Кошина Т.В., довіреність № 17/1-2-4026/Пд. Від 09.11.2010р. у справі..

Від відповідача – не з’явився.

Представнику роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в АР Крим звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Закритого акціонерного товариства "Октябрський вино-коньячний завод" про стягнення 1 463, 56 грн., в тому числі 1336, 88 грн. – суми основного боргу, 15, 41 грн. – відсотків річних, 7, 86 грн. - інфляційних втрат, 103, 41 грн. – пені.

Ухвалою господарського суду від 09.09.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 27.09.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

У судовому засіданні 27.09.2010р. представник позивача надав газету «Голос України» випуск № 175 від 21.09.2010р., копію аркушу якої залучив до матеріалів справи, з якої вбачається що ухвалою Господарського суду АР Крим від 02.09.2010р. введено процедуру банкрутства – розпорядження майном відносно Закритого акціонерного товариства "Октябрський вино-коньячний завод".

Беручи до уваги вищенаведене, суд провадження у справі зупинив до закінчення тридцатиденного строку подання до господарського суду письмової заяви з вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують в рамках справи № 2-19/4081-2010, тобто до 22.10.2010р.

13.10.2010р. до канцелярії Господарського суду АР Крим від позивача надійшла заява, відповідно до якої позивач повідомив суд про те, що ним була подана письмова заява про визнання конкурсним кредитором.

У зв’язку із чим провадження у справі було поновлене.

Проте, у судовому засіданні 16.11.2010р. позивачем надана копія Постанови Севастопольського апеляційного господарського суд у справі № 2-19/4081-2010, відповідно до якої, провадження у справі про банкрутство припинене. ( а.с. 65-68).

За таких обставин судом не вбачається наявність процесуальних перешкод для розгляду справи по суті.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем обов’язків за договором № ЄПДЖ 08-0318 від 25.05.2007р. в частині повної та своєчасної оплати отриманих охоронних послуг, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, що і стало приводом звернення позивача до суду із позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Відповідач, вчетверте , без поважних причин, повноважного представника в судове засідання не направив, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованою поштою.

Відповідно до пункту 3.6 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 ( зі змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

Крім того, адреса відповідача зазначена в позовній заяві повністю співпадає з відомостями, що містяться у довідці головного управління статистики в АР Крим (а.с. 25).

Також, в матеріалах справи присутня картка поштового повідомлення, повернута на адресу господарського суду із підписом уповноваженої особи відповідача, що свідчить про оповіщеність відповідача про слухання справи в господарському суді. ( а.с. 22).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв’язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України – за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.05.2007 року між Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в АР Крим ( Виконавець) (позивач) та Закритим акціонерним товариством "Октябрський вино-коньячний завод" (Замовник) (відповідач) був укладений Договір № ДЖ 08-0318 на про спостереження за допомогою централізованого спостереження Державної служби охорони з використанням стільникового мобільного зв’язку за станом засобів тривожної сигналізації, що встановлені на об’єктах, з повідомленням за допомогою засобів зв’язку про спрацювання сигналізації уповноваженим особам «Замовника» та їх технічне обслуговування. (а.с. 14-16).

Згідно статті 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Згідно з пунктом 2.1.3 Виконавець надає послуги за цим договором з моменту здачі сигналізації, що встановлена на об’єкті під спостереження і до моменту зняття її з-під спостереження.

Відповідно до пункту 3.2 договору оплата здійснюється протягом 5 днів з моменту виставлення Виконавцем розрахунку на оплату послуг, але не пізніше 25 числа поточного місяця.

Відповідно до пункту 3.3 Договору Замовник Щомісячно у повному обсязі компенсує витрати Виконавця, що пов’язані з виконанням обов’язків за окремими договорами про надання послуг стільникового мобільного зв’язку на підставі рахунків виконавця. Компенсація витрат Виконавця за окремими договорами про надання послуг здійснюється Замовником щомісячно протягом 5 днів з моменту виставлення рахунку, але не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, що передбачено пунктом 3.4 Договору.

Згідно з пунктом 3.3 Договору Акти виконаних робіт підписуються сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченні терміну дії договору.

Пеня передбачена пунктом 6.2.2 Договору та становить облікову ставку НБУ від суми простроченої оплати за кожен день прострочення платежу починаючи з 1 числа наступного місяця.

Пунктом 10 Інструкції про порядок прийому ( здачі) об’єктів і окремих приміщень під охорону, що є додатком № 3 до Договору ( а.с. 18) передбачено, що об’єкт вважається прийнятим під охорону після повідомлення відповідальною особою Замовника по телефону свого прізвища , встановленого коду і підтвердження чергового оператора з повідомленням свого умовного номера про прийом об’єкту під охорону. При використанні на об’єкті приладів сигналізації, які здійснюють приймання ОПС під охорону ПЦО в автоматичному режимі ОПС вважається прийнятою під охорону, якщо оптичний пристрій засвідчує взяття ОПС під охорону згідно інструкцій виробника по користуванню відповідними приладами ОПС.

Сторонами погоджено ціну за надання послуг, яка становить 1, 08 грн. за одну годину спостереження ПЦС ДСО за кожний об’єкт, який зазначений в Дислокації та розрахунку та 240, 00 грн. в рік за технічне обслуговування однієї умовної установки сигналізації, що зазначено в протоколі узгодження цін. ( а.с. 18).

25.05.2007 р. Позивачем був прийнятий об’єкт відповідача. ( а.с. 17).

Надання позивачем послуг з охорони підтверджується доданою до матеріалів справи розпечаткою з обліком прийняття на охорону та зняття з охорони об’єкту за період з січня 2010р. по квітень 2010р. (а.с. 40 - 63),

Неналежне виконання обов’язків за договором відповідачем, призвело до утворення заборгованості в розмірі 1336, 88 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Хоча рахунки й не були виставлені позивачем, умови договору у будь якому випадку передбачають зобов’язання відповідача оплатити отримані послуги не пізніше 25 числа поточного місяця.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується заборгованість в розмірі 1336, 88 грн. за період з січня 2010р. по лютий 2010р., та ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань у розмірі 7, 86 грн., 3% річних у розмірі 15, 41 грн., пені у розмірі 103, 41 грн.

Так, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином сума інфляційних втрат за період з 25.01.2010р. по 30.06.2010р. повинна обчислюватись наступним чином:

інфляційні втрати = ( (701, 92 грн. ( заборгованість за січень 2010р.) х 101,9х 100,9х 99,7х 99,4х 99,6) / 100 ) – 701, 92 грн. = 10, 43 грн.

інфляційні втрати = ( (634, 96 грн. ( заборгованість за лютий 2010р.) х 100,9х 99,7х 99,4х 99,6) / 100 ) – 634, 96 грн. = - 2, 57 грн.

Отже, позивачем вірно розрахована сума інфляційних втрат за період з січня 2010р. по червень 2010р. в розмірі 7, 86 грн. підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов’язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтями 536 та 692 Цивільного кодексу України, які встановлюють, що в разі прострочення оплати товару, продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Так, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, сума 3% річних за період з 25.01.2010р. по 30.06.2010р. повинна бути розрахована наступним чином :

701, 92 грн. х 155 днів прострочення х 3% / 365 днів = 8, 94 грн.

634, 96 грн. х 124 дня прострочення х 3% / 365 днів = 6, 41 грн.

Таким чином, позивач вірно розрахував суму 3% річних в розмірі 15, 41 грн., а отже ця сума визнається такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 103, 41 грн.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Судом встановлено, що заявлена позивачем до відшкодування сума пені повинна обчислюватись наступним чином:

701, 92 грн. х 133 дня прострочення х 20, 5 % ( подвійна облікова ставка НБУ з 12.08.2009по 07.06.2010 р. )/365 = 52, 43 грн.

701, 92 грн. х 23 дня прострочення х 19 % ( подвійна облікова ставка НБУ з 08.06.2010р. по 07.07.2010р. )/365 = 8, 40 грн.

634, 96 грн. х 102 дня прострочення х 20, 5 % ( подвійна облікова ставка НБУ з 12.08.2009по 07.06.2010 р. )/365 = 36, 37 грн.

634, 96 грн. х 23 дня прострочення х 19 % ( подвійна облікова ставка НБУ з 08.06.2010р. по 07.07.2010р. )/365 = 7, 60 грн.

А всього сума пені складає 104, 80 грн., проте, оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, заявлена позивачем до відшкодування сума пені у розмірі 103, 41 грн. підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Октябрський вино-коньячний завод" (97055, АР Крим, Красногвардійський район, с. Амурське, вул. Кримська, буд. 1, ідентифікаційний код 31983188) на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в АР Крим ( 95-13, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Міллера, 4 ідентифікаційний код 08596943) 1336, 88 грн. заборгованості, 7, 86 грн. – інфляційних втрат, 15, 41 грн. – 3% річних, 103, 41 грн. – пені, 102, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника у судовому засіданні 23.11.2010р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 25.11.2010р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Барсукова А.М.