Ухвала суду № 12633153, 02.12.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2010 року м. КиївК-57001/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Бим М.Є. (доповідач), Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Конюшка К.В.,

Харченка В.В.

розглянувши у попередньому розгляді адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року у справі №2-а-20242/08/0570 за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит»в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. С.П. Ткачука»до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку про визнання недійсним рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство «Шахтарськантрацит»в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. С.П. Ткачука»звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку про визнання недійсним рішення № 520 від 10 червня 2008 року про застосування фінансових санкцій та пені.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2009 року залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року, позовні вимоги Державного підприємства «Шахтарськантрацит»в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. С.П. Ткачука»задоволені в повному обсязі.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом, Державне підприємство «Шахтарськантрацит» є юридичною особою, Відокремлений підрозділ «Шахта ім.. С.П. Ткачука»державного підприємства «Шахтарськантрацит» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Харцизьку та включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33604322 як субєкт без права юридичною особи.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ, який набрав чинності з 01 січня 2004 року станом на час існування спірних правовідносин (далі - Закон України № 1058-1V), закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи такого страхування. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.

Пунктом 1 статті 11 Закону України № 1058-ІУ встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та інших встановлених законом умов.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України № 1058-1V страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.

У статті 18 Закону України № 1058-ІУ зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачений наступний порядок обчислення та сплати страхових внесків:

обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина 2);

сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду (частина 4),

страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, при цьому базовим звітним періодом для позивача, як страхувальника, є місяць (частина 6);

перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг) (частина 6);

днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду, у разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду (частина 9);

якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 10).

Частиною 2 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Пунктом 2 частини 9 цієї ж статті визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Як встановлено судом, 10 червня 2008 року заступником начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку було прийняте оспорюване рішення № 520, яким на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за несвоєчасну сплату відокремленим підрозділом "Шахта ім.. С.П.Ткачука" державного підприємства "Шахтарськантрацит" страхових внесків за період з 20 лютого 2008 року по 02 червня 2008 року були застосовані фінансові санкції на загальну суму 795 грн. 51 коп. та пеня в розмірі 24151 грн. 73 коп.

Також, 10 червня 2008 року заступником начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку було прийняте оспорюване рішення № 523, яким на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за несвоєчасну сплату відокремленим підрозділом "Шахта ім. С.П.Ткачука " державного підприємства "Шахтарськантрацит" страхових внесків за період з 20 лютого 2008 року по 02 червня 2008 року були застосовані фінансові санкції на загальну суму 21996 грн. 44 коп. та пеня в розмірі 16189 грн. 54 коп.

Фактично страхові внески за січень 2008 року були сплачені відокремленим підрозділом "Шахта ім. С.П. Ткачука" 29.02.2008 року платіжним дорученням № 50, 60, 67 в розмірі 408800 грн. 96 коп., в яких визначено призначення платежу. Страхові внески за лютий 2008 року були сплачені відокремленим підрозділом "Шахта ім. С.П. Ткачука" 20.03.2008 року, 26.03.2008 року та 27.03.2008 року платіжним дорученням № 74. 87, 79, 86. Страхові внески за березень 2008 року були сплачені відокремленим підрозділом "Шахта ім. С.П. Ткачука" 16.04.2008 року - 25.04.2008 року платіжними дорученнями, в яких визначено призначення платежу.. Страхові внески за квітень 2008 року були сплачені відокремленим підрозділом "Шахта ім. С.П. Ткачука" 30.05.2008 року платіжним дорученням № 172, 23.05.08 платіжними дорученнями № 128 та №120 в розмірі 388725 грн. 82 коп.

Частиною 5 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Таким чином, суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно.

Суддя М.Є. Бим