Вирок № 12620176, 20.09.2010, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа №1-142/10

В И Р О К

ІМ”ЯМ УКРАЇНИ

20 вересня 2010 року м. Липовець

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі: головуючого - судді МОЧУЛЬСЬКОЇ Л.Т.,

при секретарі БЕЛІНСЬКІЙ С.І.,

з участю прокурора ЖЕРЕБНЮКА А.М. .,

та адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Липовець кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня - спеціальна, одруженого, на утриманні малолітня дитина, військовослужбовця за контрактом , раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

20.05.2010 року біля 21 години 00 хвилин в с. Сиваківці Липовецького району Вінницької області по вул. 60-річчя Жовтня, ОСОБА_2, керуючи технічно-справним мотоциклом «Ява» червоного кольору, державний номерний знак «НОМЕР_1», перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, рухаючись в центр села по правій смузі проїзної частини порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху, де вказано, що: «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху», раптово змінивши напрямок руху, виїхав на зустрічну смугу руху, змістився до узбіччя і здійснив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4. В результаті наїзду ОСОБА_3 отримав, відповідно до висновку експерта № 356 від 14.06.2010 року, тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала його смерть.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні, не оспорюючи фактичних обставин по справі та зібраних доказів, свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і щиро розкаявся у вчиненому. Суду пояснив, що 20.05.2010 року він разом з своїм двоюріднім братом ОСОБА_4 в с. Сиваківці Липовецького району робив ремонт своїм знайомим. Після цього, біля 17-ї години вечора, вони з братом на мотоциклі ОСОБА_2 поїхали додому. За кермом даного транспортного засобу був підсудний. Доїхавши до магазину , що в центрі села, вони зайшли і випили по бокалу пива, наркотичних засобів він не вживав та почував себе добре. Хлопці відпочили і біля 21 години вони поїхали з с. Сиваківці. Але, не доїхавши до кінця села, ОСОБА_2 вирішив повернутися назад та поїхати через поле. Коли підсудний доїхав до центра с.Сиваківці по вул. 60-річчя Жовтня (рухався приблизно зі швидкістю 50 км/год.), то ще здалеку побачив маленького хлопчика, який йшов по середині дороги. Видимість була хороша і він все бачив, на вулиці трохи починало трохи темніти, так як була вечірня пора, дорога була хороша. Так, хлопчик йшов в його сторону, але йому здалося, що той переходить дорогу навскоси, остільки йшов по зустрічній йому обочині, тому водій мотоцикла вирішив взяти вліво і виїхав на зустрічну смугу руху. Хлопчик його злякався і відскочив в сторону, а саме: на смугу, з його сторони - ліву, зі сторони хлопчика праву. І в цей час майже на узбіччі зустрічної йому смуги з лівої сторони, ОСОБА_2 вдарив хлопчика правою дугою мотоцикла. Після удару хлопчик впав , а підсудний почав зупинятися. Коли він призупинився і обернув голову, то побачив , що дитина лежить . Назустріч їм їхав автомобіль. Сильно злякавшись, він почав тікати. Оглянувшись, побачив, що дана машина зупинилась біля хлопчика.. На задньому сидінні сидів його брат, який протягом всього часу мовчав. Додому ОСОБА_2 їхав на великій швидкості по дорозі через поле. Приїхавши додому, підсудний одразу про все розповів своїй матері ОСОБА_5 та дружині ОСОБА_9. Він хотів дзвонити в міліцію, але до його будинку під'їхали працівники міліції і він їм все розповів та зізнався у вчиненому .

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що після того як трапилось це нещастя і вона завезла свого сина в м.Вінницю, до неї приїжджала ОСОБА_7 і допомагала їй в лікуванні її сина, також вона розповіла їй, що дану дорожньо-транспортну пригоду вчинив її син ОСОБА_2, який їхав на мотоциклі «Ява» в с.Сиваківці. Додала, що претензій морального та матеріального характеру до підсудного вона не має, так як їй відшкодовано завдану шкоду, цивільний позов заявляти не бажає.

Крім визнавальних показань підсудного, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, підтверджується також матеріалами кримінальної справи:

- рапортами працівників міліції (в частині часу та місця вчинення злочину) /а.с. 2,3,5,6,8/;

- направленням на СМД трупа ОСОБА_8 /а.с. 9/;

- протоколом огляду місця події із фототаблицею (в частині часу, місця та обставин вчинення злочину) /а.с.11-14/;

- схемою місця ДТП /а.с. 15/;

- довідкою Турбівської міської лікарні Липовецької ЦРЛ Вінницької області про доставлення на пункт швидкої допомоги ОСОБА_3 /а.с.17/;

- висновком № 21 від 20.05.2010 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп»яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого встановлено, що підсудний перебував у стані алкогольного сп»яніння /а.с. 18/;

- протоколом огляду транспортного із фототаблицею /а.с.27-29/;

- протоколом огляду предметів /а.с.30/;

- висновком експерта № 111а від 26.05.2010 року, що провів автотехнічну експертизу, відповідно до якого: « В даній дорожній обстановці дії водія мотоцикла «Ява» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.10.1 Правил дорожнього руху. З технічної точки зору попередження даної дорожньо-транспортної пригоди полягало у виконанні водієм мотоцикла ЯВА д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 вимог п.10.1 Правил дорожнього руху» /а.с. 51-53/;

- висновком експерта № 356 від 14.06.2010 року, що провів судово-медичну експертизу, відповідно до якого: «1.При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_3 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми: садно в лівій тім»яно-потиличній ділянці із крововиливом в м'які тканини голови, забій головного мозку важкого ступеню та поширений субарахноїдальний крововилив, лінійний перелом склепіння та основи черепа, перелом кісток носа зі зміщенням, перелом виличної кістки зліва, відкритий перелом верхньої щелепи зі зміщенням, рвана рана твердого піднебіння, набряк та дислокація головного мозку, садна обличчя, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок. 2. Вказана відкрита черепно-мозкова травма у ОСОБА_3 була небезпечною для життя в момент заподіяння, виникла від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо, при обставинах ДТП, вказаних у "Постанові про призначення судово-медичної експертизи" - 20.05.10, належать до Тяжких тілесних ушкоджень, і супроводжувались загрозливими для життя явищами(набряком та дислокацією головного мозку) у відповідної ті до п. 2.1.3. «б», «в», «г», «д» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.95 р. 3. Між вказаною відкритою черепно-мозковою травмою, набряком та дислокацією головного мозку та смертю є прямий причинно-наслідковий зв'язок. 4. При судово-медичній експертизі трупа також виявлено перелом виличної кістки зліва, відкритий перелом верхньої щелепи зі зміщенням, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та в причинне зв'язку із смертю не стоять. Перелом кісток носа зі зміщенням, рвана рана твердого піднебіння відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та в причинному зв'язку із смертю не стоять. Садна на обличчі та кінцівках, тулубі мають ознаки легких тілесних ушкоджень та в причинному зв'язку зі смертю не стоять» /а.с. 57-58/.

Постановою слідчого СУ ГУМВС України у Вінницькій області в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2. за ст..135 КК України (залишення у небезпеці) відмовлено ( а.с.73).

Приймаючи до уваги думку учасників судового процесу, враховуючи, що підсудний повністю визнавав свою вину як на досудовому, так і під час судового слідства, суд, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, визнав недоцільним дослідження фактичних обставин справи, оскільки зазначені фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом роз”яснено відсутність у сторін по справі права подальшого оспорювання цих фактичних обставин в апеляційному порядку.Дії підсудного суд кваліфікує за ч.2 ст. 286 КК України , як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При обранні міри покарання ОСОБА_2, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, його ставлення до вчиненого, поведінку після вчинення злочину, його особу, обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

У відповідності до ст.12 КК України, злочин, передбачений ч.2 ст. 286 КК України відноситься до тяжких злочинів. . А санкція цієї частини статті передбачає лише покарання у виді позбавлення волі.

Обтяжуючою покарання підсудного обставиною, згідно ст. 67 КК України, суд визнає - вчинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного сп»яніння .

Тому, враховуючи зазначену вище обставину , а також ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає необхідним застосувати до підсудного покарання у виді позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Однак, при цьому , суд враховує і інші обставини.

До пом'якшуючих покарання підсудного обставин, у відповідності до ст.. 66 КК України , суд відносить щире каяття, яке виявилось у критичній оцінці підсудним своєї поведінки, шляхом визнання своєї вини і готовності нести кримінальну відповідальність, активне сприяння розкриттю злочину (добровільно надавав допомогу в з»ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мали істотне значення для повного його розкриття), добровільне відшкодування заподіяної шкоди родичам померлого до винесення обвинувального вироку.

Крім цього, вчинений ОСОБА_2 злочин являється необережним. Так, підсудний внаслідок порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху спричинив з необережності потерпілому смерть, оскільки не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, так як маючи статус водія, він зобов»язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.

Підсудний раніше злочинів не вчиняв, вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання (довідка-характеристика №269 від 21.05.2010 року, видана виконавчим комітетом Малокрушлинецькою сільською радою Вінницького району Вінницької області). Позитивно він характеризується і зі сторони керівництва центру каналоутворювальних систем батальйону зв»язку та АСУ ВЧ А2656 за місцем проходження служби (службова характеристика від 21.05.2010 року); ОСОБА_2 в військовій частині А2656 займає посаду командира відділення начальника електростанції батальйону зв»язку та АСУ, в колективі користується повагою. Крім цього, підсудний проживає разом із батьками, дружиною та має на своєму утриманні малолітню дитину сина, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Також, судом встановлено, що до підсудного ОСОБА_2 з 21.05.2010 року було обрано запобіжний захід у виді взяття під варту /цього ж дня він був затриманий як підозрюваний у вчиненні злочину /.

Таким чином, враховуючи необережну форму вини, особу винного, наявність кількох обставин, що пом»якшують покарання, встановлені обставини справи , небайдуже ставлення підсудного та його родичів до вчиненого злочину, оскільки вони надавали допомогу в лікуванні потерпілого хлопчика, його похованні, відшкодували заподіяні збитки, - суд прийшов до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування основного покарання у виді позбавлення волі, та застосовує, у відповідності до ст.. 75 КК України, - звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити йому, покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки із застосуванням додаткового покарання у виді 2 (двох) років позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю в один (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України , наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Додаткове покарання у виді двох років позбавлення права керувати транспортними засобами підлягає реальному виконанню.

Міру запобіжного заходу, обрану ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши підсудного з-під варти із залу суду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області (код -24525055, рахунок -31250272210172 в УДК у Вінницькій області, МФО -802015) - 375 (триста сімдесят п»ять) грн. 36 коп. судових витрат за проведення автотехнічної експертизи .

Речові докази по справі: дитяча кепка та взуття - підлягають знищенню після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 15 діб з моменту проголошення вироку

СУДДЯ: Л.Т.МОЧУЛЬСЬКА