Постанова № 12613794, 09.11.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2010 року Справа № 1/429-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А.(доповідача)

суддів: Кузнецової І.Л., Сизько І.А.

при секретарі: Вроні С.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Парахотін А.П. представник, довіреність №н-01/3953 від 23.11.09;

від відповідача: Кошман О.В. представник, довіреність №19/7 від 26.12.09;

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства «Донецька залізниця»на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2010 року у справі № 1/429-09

за позовом державного підприємства «Донецька залізниця»(вул. Артема, 68, м. Донецьк, 83001)

до відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод»(вул. Краснозаводська, 7, м. Дніпропетровськ, 49600)

про стягнення 19 449 грн. 06 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2009 року у справі № 1/429-09 (суддя Рудь І.А.) позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод»задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 16055 грн. 67 коп. амортизаційних збитків, 2491 грн. 63 коп. витрат на підготовку та пересилання несправного тепловозу, 185 грн. 47 коп. витрат по сплаті держмита, 225 грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 901 грн. 76 коп. позивачу відмовлено.

          Рішення мотивовано тим, що неналежне виконання відповідачем умов договору на капітальний ремонт тягового рухомого складу № 0227/08-ЦЮ(Д/Т-08455/НЮ) від 20.03.2008 року (надалі –Договір) призвело до збитків позивача, які складаються з амортизаційних нарахувань за час вимушеного невиробничого простою тепловозу ЧМЕЗ № 1986 в розмірі 16055 грн. 67 коп. та витрат позивача на відправку зазначеного тепловозу на повторний ремонт в розмірі 2 491 грн. 63 коп.

Вказані суми суд стягнув на підставі ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.224 та ч.1 ст.225 Господарського кодексу України.

Відмовляючи позивачу в стягненні на підставі п. 7.5 Договору штрафу в розмірі 5% договірної ціни ремонту вузла та агрегату, який вийшов із ладу, суд зазначив про те, що стягнення такого штрафу можливе, якщо загальна сума витрат замовника по усуненню дефекту ремонту не перевищує 0,5 % договірної ціни капітального ремонту об’єкту.

          Капітальний ремонт тягового рухомого складу за договором № 0227/08-ЦЮ(Д/Т-08455/НЮ) від 20.03.2008 року складає 19 652 409 грн. 60 коп., а відповідно 0,5% від цієї ціни складає 98 262 грн. 04 коп., в той час як вартість витрат замовника по усуненню дефекту ремонту складає 18 035 грн. 14 коп.

          Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення частково, в частині відмови судом у стягненні штрафу за неякісно виконані роботи з капітального ремонту тепловозу.

          Скаржник посилається на те, що суд, відмовляючи в стягненні штрафу, помилково зазначив всю суму договору на капітальний ремонт тягового рухомого складу –19 652 409 грн. 60 коп., в той час як сума договірної ціни капітального ремонту об’єкта –тепловоза ЧМЕЗ№ 1986 складає 1 137 961 грн., та дійшов не правильного висновку про відсутність підстав для стягнення штрафу.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та відповідачем було укладено договір на капітальний ремонт тягового рухомого складу ( надалі –ТРС) № 0227/08-ЦЮ(Д/Т-08455/НЮ) (надалі - Договір) (т.1 а.с. 12-20).

Відповідно до умов Договору відповідач зобов’язався проводити капітальний ремонт рухомого складу, переданого йому позивачем, відповідно до кількості одиниць та обсягів виконання капітального ремонту, що визначені в додатку №1 до Договору.

В рамках вказаного Договору відповідачем було проведено капітальний ремонт тепловозу серії ЧМЕЗ №1986, приписки локомотивного депо Слов’янськ ДП «Донецька залізниця».

З матеріалів справи слідує, що капітальний ремонт здійснено відповідачем в липні 2008 року, що підтверджується актом приймання від 29.07.2008 року, де зазначена загальна вартість робіт по капітальному ремонту вказаного тепловоза – 1137961 грн. (том 1 а.с.61).

Згідно переліку гарантійних термінів на вузли, агрегати та деталі ТРС (додаток №5 до Договору) позивачем в період гарантії - 21.12.2008 року встановлено наявність недоліку в роботі тепловозу серії ЧМЕЗ №1986 –викид масла 3-го та 6-го циліндра, що підтверджується матеріалами справи (том 1 а.с.30-32, 34-35,37-48, 50-54).

Відповідно до акту від 22.12.2008 року, складеного представниками локомотивного депо Слов’янська, тепловоз відсторонено від експлуатації, встановлено, що несправна поршнево-шатунна група 3, 4, 6 циліндра двигуна та викликано представника відповідача ( том 1 а.с.39). Представник відповідача прибув лише 09.02.2009 року та підписав акт-рекламацію №1, складений відповідно до п.7.4 Договору (том 1 а.с.37). Також 09.02.2009 року представниками сторін було складено акт, в якому зазначено на часткове усунення позивачем несправностей (том 1 а.с.40).

16.03.2009 року локомотивним депо Слов’янськ на адресу відповідача відправлено тепловоз ЧМЕЗ № 1986 для усунення несправностей третьої циліндрової кришки дизеля та повторного фарбування, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу до перевезення № 50562874. Факт ремонту дизеля тепловозу та повторного фарбування зафіксовано відповідачем в акті приймально-здавальних випробувань від 19.03.2009 року.

Господарський суд правильно зазначив, що відповідач не довів суду, що його доводи викладені в особистій думці до акту рекламації від 09.02.2009 року та відзивах на позовну заяву про порушення позивачем правил експлуатації тепловозу в період гарантійного строку могли бути причиною виявлених під час огляду 09.02.2009 року дефектів.

Прийнявши тепловоз ЧМЕЗ № 1986 для повторного ремонту, провівши його, відповідач підтвердив, що виникнення дефекту спричинено неякісним ремонтом зазначеного тепловозу.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення передбачено і ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 610ЦК України порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання.

Відповідно до ч. 1. ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Договором сторін (п.7.1) передбачено, що гарантії виконавця, якість капітального ремонту визначаються Договором сторін та «Положенням про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу», затвердженого наказом Міністерства транспорту України №261 від 22.04.2002 року.

Господарським судом було встановлено, що за час вимушеного невиробничого простою тепловозу ЧМЕЗ № 1986 позивачем нарахована амортизація згідно «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року №92. Сума нарахованої амортизації, що є прямими витратами, за розрахунком позивача складає 16 055 грн. 67 коп.

Крім того, позивач поніс витрати (залізничний тариф), які пов’язані з відправкою тепловозу ЧМЕЗ № 1986 на повторний ремонт до відповідача, які складають 2 491 грн. 63 коп., що підтверджується квитанцією про приймання вантажу до перевезення у вагонах неробочого парку № 50562874, калькуляцією локомотивного депо.

Відповідно до умов п. 7.5 Договору при виході з ладу ТРС в гарантійний період через неякісно виконаний ремонт виконавець сплачує отримувачу витрати на ремонт об’єкту ремонту та штраф у розмірі 3% договірної ціни ремонту вузла та агрегату, який вийшов із ладу, якщо недоліки можуть бути усунуті технічними можливостями отримувача.

Правомірність стягнення зазначених сум відповідачем не оспорюється.

Щодо посилання апелянта на безпідставну відмову судом в стягненні штрафу, то колегія суддів вважає висновок господарського суду в цій частині рішення помилковим з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Право на стягнення від відповідача штрафу передбачено пунктом 7.5 Договору, відповідно до якого в разі неможливості усунення дефекту ремонту отримувачем самостійно та повернення виконавцю на повторний ремонт, виконавець сплачує отримувачу штраф у розмірі 5% договірної ціни ремонту вузла та агрегату. Штраф не стягується, якщо загальна сума витрат замовника по усуненню дефекту ремонту не перевищує 0,5% договірної ціни капітального ремонту об’єкту. В таких випадках виконавець відшкодовує отримувачу витрати на ремонт вузла та агрегату.

Відповідно до ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Згідно матеріалів справи в акті приймально-здавальних випробувань від 19.03.2009 року відповідачем підтверджено факт ремонту дизеля тепловозу та його повторного фарбування. З вимогою про стягнення штрафу позивач звернувся 03.11.2009 року, тобто в межах передбаченого строку позовної давності.

Згідно калькуляції відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод»його витрати на капітальний ремонт об’єкта –тепловоза ЧМЕЗ №1986 складають 1 137 961 грн. Суд помилково зазначив ціну договору на капітальний ремонт всього ТРС, а не конкретного об’єкта, що мав гарантійні недоліки. Тому 0,5% від суми договірної ціни капітального ремонту об’єкта становитиме 5 689 грн. 81 коп.

Загальна сума затрат позивача на усунення дефекту ремонту тепловоза ЧМЕЗ №1986 перевищує зазначену суму. Тому передбачені договором підстави для стягнення штрафу наявні. У цьому випадку передбачений п.7.5 Договору штраф становитиме 901 грн. 76 коп. згідно розрахунків позивача, наявних у справі.

Слід також зазначити, що заперечуючи розмір витрат на гарантійний ремонт тепловозу відповідач послався на інший, значно менший їх розмір (том 2 а.с. 56). Однак його довідка від 21.04.2009 року, калькуляція від 21.04.2009 року (том 2 а.с. 57, 58) не містять затрат на сировину та матеріали, використані для гарантійного ремонту, а зазначають лише дані щодо вартості трудових затрат, тому належним доказом по справі не є.

На підставі викладеного доводи апелянта підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають перерозподілу стягнуті судом першої інстанції судові витрати та на користь позивача з відповідача слід стягнути витрати за апеляційною скаргою в розмірі 97 грн.25 коп.

Керуючись викладеним, ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2010 року у справі № 1/429-09 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

“Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод»(49038, м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, 7, код ЄДРПОУ 00659101) на користь Державного підприємства «Донецька залізниця»(83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) 16055 грн. 67 коп. амортизаційних збитків, 2491 грн. 63 коп. витрат на підготовку та пересилання несправного тепловозу, 901 грн. 76 коп. –штрафу, 194 грн. 50 коп. витрат по сплаті держмиті, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод»на користь Державного підприємства «Донецька залізниця»державне мито за розгляд апеляційної скарги в розмірі 97 грн. 25 коп.

Наказ господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2010 року у справі №1/429 -09 визнати таким, що не підлягає виконанню.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського Суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: І.Л. Кузнецова

Суддя:                                                             І.А. Сизько

Підписано в повному обсязі 03.12.2010 року.