Рішення № 12613700, 18.11.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2010 року                                                  Справа №10/1922

Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Кравцовій Ю.А., за участю представників сторін:

позивача –Орлової Т.І. –за довіреністю,

Линюк О.О. –за довіреністю,

відповідача –Глевич Т.Ф. –за довіреністю,

Бабій В.І. –за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

до Комунального підприємства «Уманьводоканал»Уманської міської ради

про стягнення 2744178, 88 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача 2425236, 98 грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 24560, 90 грн. –боргу за спожиту реактивну електроенергію, 152192, 94 грн. –пені, 140115, 12 грн. –боргу з урахуванням індексу інфляції, 2072, 94 - 3 % річних.

Позивач подав суду заяву про збільшення позовних вимог , згідно з якою просить суд стягнути з відповідача борг за спожиту електричну енергію на загальну суму 2912549,42 грн. (2873063,30 грн. –борг за спожиту активну електроенергію та 39486,12 грн. –борг за реактивну електроенергію), 261832,43 грн. інфляційних, 2726,19 грн. –3% річних, 191420,74 грн. пені.

Представники позивача заяву про збільшення позовних вимог підтримали з викладених підстав та мотивів.

Відповідач у відзиві на заяву про збільшення позовних вимог, його представники у засіданні суду позовні вимоги визнали частково в частині основного боргу на суму 2912549,42 грн., в частині решти вимог проти позову заперечили.

Крім того відповідач подав суду клопотання про зменшення пені, мотивуючи це тяжким фінансовим станом підприємства, постійним зростанням цін на основні ресурси, відсутністю розрахункових дотацій з державного бюджету тощо.

          Встановивши на підставі поданих суду доказів обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких мотивів.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

12 листопада 2008 року між ВАТ „Черкасиобленерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Уманські електричні мережі та комунальним підприємством «Уманьводоканал»укладений договір №23 про постачання електричної енергії (у подальшому тексті «договір»у відмінках), яким передбачено, що позивач постачає електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачує її вартість та здійснює інші платежі згідно договору та додатків до нього.

Згідно п.п. 2.3.3 договору відповідач зобов'язаний оплачувати вартість електричної енергії згідно із умовами додатку № 3 «Порядок розрахунків».

Згідно з додатком 3 до договору розрахунковим вважається період часу з двадцятого числа минулого місяця по двадцяте число поточного місяця, за який визначається обсяг спожитої електроенергії.

Позивач заявлений позов обґрунтовує тим, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, не провів повну оплату отриманої електричної енергії з 12 лютого 2010 р., внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем на суму 2912549,42 грн., з яких 2873063,30 грн. –борг за спожиту активну електроенергію та 39486,12 грн. – борг за реактивну електроенергію.

Наявність заборгованості за спожиту електричну енергію відповідача перед позивачем на заявлену до стягнення суму, підтверджено поданими суду доказами –розрахунком боргу, актом звірки взаємних розрахунків сторін, іншими матеріалами справи та визнається відповідачем.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином, а одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

За викладених обставин підлягає стягненню з відповідача борг в сумі 2912549,42 грн.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з цією нормою позивачем нараховані та підлягають стягненню 261832,43 грн. –борг внаслідок інфляції та 2726,19грн. –3 % річних за час прострочення відповідачем виконання грошових зобов’язань.

Заперечення відповідача проти нарахування інфляційних та річних не можуть бути прийняті судом, оскільки не відповідають нормам чинного законодавства, є безпідставними.

Згідно з п. 4.2.1 договору за несвоєчасне внесення платежів за спожиту електричну енергію споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного платежу за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

На підставі цього позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня в розмірі 191420,74 грн.

Однак, враховуючи те, що відповідач є підприємством комунальної форми власності, фактичні обставини порушення відповідачем грошових зобов’язань, які пов’язані з тим, що вартість послуг з водопостачання не відповідає витратам підприємства, а передбачені Постановою КМУ №440 від 25.04.2008 р. субвенції з державного бюджету для погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з водопостачання та водовідведення для населення державою не надавалися, і підприємство самостійно не в змозі в повному обсязі виконати рішення суду, а також те, що негативні майнові наслідки несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов’язань у значній мірі компенсуються стягненням на користь позивача сум інфляційних та річних, суд, керуючись п. 3 ст. 83 ГПК України, ст. 233 Господарського кодексу України, вважає за можливе зменшити пеню, і стягнути її в розмірі 5000,00 грн.

Спір виник з вини відповідача, тому судові витрати покладаються на нього.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Уманьводоканал”, Черкаська область, м. Умань, вул. Залізняка, 16, код 03357174, на користь Відкритого акціонерного товариства „Черкасиобленерго”, м. Черкаси, вул. Гоголя, 285, код 22800735, 2912549,42 грн. боргу за спожиту електричну енергію, 5000,00 грн. пені, 261832,43 грн. –інфляційних, 2726,19 грн. –3 % річних, 25500,00 грн. відшкодування сплаченого державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

          В решті позову відмовити.

Суддя                                                                                В.В. Шумко

          Повний текст рішення

          виготовлений та підписаний 23.11.2010 р.