Рішення № 12613356, 29.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"29" листопада 2010 р. Справа № 21/232-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Київського регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, м. Київ

до Закритого акціонерного товариства «ПентоПак», Київська обл., м. Бориспіль

про стягнення 478341,22 гривень

за участю представників:

від прокуратури: Бабошина Ю.В. (довіреність від 19.10.2010р.)

від позивача: Бєлостоцька О.В. (довіреність №318 від 09.11.2010р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Київського регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (далі-ДІФКУ/позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства «ПентоПак»(далі-ЗАТ «ПентоПак»/відповідач) про стягнення 750550,94 грн., з яких: 694393,42 грн. заборгованості по сплаті кредиту за договором №15-53/16/03/05 від 16.03.2005р., 10942,00 грн. 3% річних, 41561,20 грн. інфляційних втрат; 3483,25 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 36,76 грн. 3% річних, 134,31 грн. інфляційних втрат.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.10.2010р. порушено провадження у справі №21/232-10 та призначено її до розгляду на 15.11.2010р.

В судовому засіданні 15.11.2010р. представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 478341,22 з яких: 425666,95 грн. заборгованості по сплаті кредиту за договором №15-53/16/03/05 від 16.03.2005р., 10942,00 грн. 3% річних, 41561,20 грн. інфляційних втрат; 36,76 грн. 3% річних за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом та 134,31 грн. інфляційних втрат. Зазначені уточнення судом прийняті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.11.2010р. розгляд даної справи відкладено на 29.11.2010р.

В судові засідання 15.11.2010р. та 29.11.2010р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.03.2005р. між Українською державною інноваційною компанією, яка перейменована у Державну інноваційну фінансово-кредитну установу (далі-кредитор) та ЗАТ «ПентоПак»(далі-позичальник) укладено кредитний договір №15-53/16/03/05 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 1.2, 2.2 та 9.1 Договору передбачено, що кредитор здійснює реструктуризацію заборгованості по інноваційному договору від 31.07.1998р. №011-98 на умовах оформлення кредиту у сумі 7000000,00 грн., з терміном повернення 31.12.2006р.

Вважати заборгованість позичальника перед кредитором за договором від 31.07.1998р. №011-98 у сумі 7000000,00 грн., як кредит, наданий позичальнику з 31.12.2005р.

Позичальник здійснює повернення основного боргу кредитору, починаючи з 30.06.2005р. та сплату відсотків з 30.04.2005р. у строки та в розмірах, що передбачені графіком повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, який є невід'ємною частиною даного договору (додаток №1).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2006р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов’язань за цим договором.

01.07.2009р. сторонами підписано додаткову угоду №4 до Договору, відповідно до якої кредитор здійснює реструктуризацію частини заборгованості за основним боргом, яка мала бути сплачена позичальником за період з 01.10.2008р. по 30.04.2009р. за Договором у сумі 1460381,02 грн. з кінцевим терміном повернення 25.12.2010р.

Відповідно до погодженого у зазначеній додатковій угоді графіку, 1460381,02 грн. заборгованості за Договором погашається шляхом сплати позичальником по 121684,42 грн. щомісячно протягом січня-грудня 2010р. (30/31 числа).

Втім, відповідач свої обов’язки за Договором в частині вчасного повернення суми наданого кредиту належним чином не виконав, сплативши 1034714,07 грн., внаслідок чого за ним утворилось 425666,95 грн. заборгованості за Договором, яка за Графіком мала бути сплачена останнім у серпні-жовтні 2010р.

Факт часткового повернення відповідачем кредиту за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи детальними виписками з поточного рахунку Київського регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи за період з 31.01.2010р. по 06.10.2010р.

Наявність 425666,95 грн. заборгованості відповідача перед позивачем за Договором в частині сплати наданого кредиту підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою, яка підписана в.о. директора та головного бухгалтера КРВ ДІФКУ і скріплена відбитком печатки Установи.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 425666,95 грн. заборгованості по сплаті кредиту за серпень-жовтень 2010р. згідно Договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди №4 до Договору, кредитор здійснює реструктуризацію частини заборгованості за основним боргом, яка мала бути сплачена позичальником за період з 01.10.2008р. по 30.04.2009р. за Договором у сумі 1460381,02 грн. з кінцевим терміном повернення 25.12.2010р.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до погодженого у додатковій угоді №4 від 01.07.2009р. графіку, 1460381,02 грн. заборгованості за Договором погашається шляхом сплати позичальником по 121684,42 грн. щомісячно протягом січня-грудня 2010р. (30/31 числа).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково сплатив суму наданого кредиту, зазначений факт відповідачем не спростовано, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 425666,95 грн. заборгованості по сплаті кредиту за серпень-жовтень 2010р. згідно Договору підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем строків повернення кредиту (30/31 число відповідного місяця) позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 10942,00 грн. 3% річних, нарахованих на зростаючу сума заборгованості з урахуванням часткових оплат за періоди: з 31.01.2010р. по 27.02.2010р. на 121698,42 грн. заборгованості; з 28.02.2010р. по 30.03.2010р. на 243396,42 грн. заборгованості; з 31.03.2010р. по 29.04.2010р. на 365095,26 грн. заборгованості; з 30.04.2010р. по 30.05.2010р. на 486793,68 грн. заборгованості; з 31.05.2010р. по 29.06.2010р. на 608492,10 грн. заборгованості; з 30.06.2010р. по 30.07.2010р. на 730190,52 грн. заборгованості; з 31.07.2010р. по 30.08.2010р. на 851888,94 грн. заборгованості; з 31.08.2010р. по 14.09.2010р. на 973587,36 грн. заборгованості; з 15.09.2010р. по 16.09.2010р. на 790622,86 грн. заборгованості; з 17.09.2010р. по 29.09.2010р. на 572695,00 грн. заборгованості; з 30.09.2010р. по 06.10.2010р. на 694393,42 грн. заборгованості.

- 41561,20 грн. інфляційний втрат, нарахованих на зростаючу сума заборгованості з урахуванням часткових оплат за періоди: з 31.01.2010р. по 27.02.2010р. на 121698,42 грн. заборгованості; з 28.02.2010р. по 30.03.2010р. на 243396,42 грн. заборгованості; з 31.03.2010р. по 31.03.2010р. на 365095,26 грн. заборгованості; з 01.08.2010р. по 30.08.2010р. на 851888,94 грн. заборгованості; з 31.08.2010р. по 14.09.2010р. на 973587,36 грн. заборгованості; з 15.09.2010р. по 16.09.2010р. на 790622,86 грн. заборгованості; з 17.09.2010р. по 29.09.2010р. на 572695,00 грн. заборгованості; з 30.09.2010р. по 06.10.2010р. на 694393,42 грн. заборгованості.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що згідно Графіку кожен черговий місячний платіж за Договором позичальник мав здійснювати 30/31 числа відповідного місяця, суд здійснював обрахунок:

- 3% річних за наступні періоди: з 01.02.2010р. по 27.02.2010р. на 121698,42 грн. заборгованості; з 28.02.2010р. по 30.03.2010р. на 243396,42 грн. заборгованості; з 01.04.2010р. по 29.04.2010р. на 365095,26 грн. заборгованості; з 01.05.2010р. по 30.05.2010р. на 486793,68 грн. заборгованості; з 01.06.2010р. по 29.06.2010р. на 608492,10 грн. заборгованості; з 01.07.2010р. по 30.07.2010р. на 730190,52 грн. заборгованості; з 01.08.2010р. по 30.08.2010р. на 851888,94 грн. заборгованості; з 01.09.2010р. по 14.09.2010р. на 973587,36 грн. заборгованості; з 15.09.2010р. по 16.09.2010р. на 790622,86 грн. заборгованості; з 17.09.2010р. по 29.09.2010р. на 572695,00 грн. заборгованості; з 01.10.2010р. по 06.10.2010р. на 694393,42 грн. заборгованості;

- інфляційний втрат за наступні періоди: з 01.02.2010р. по 27.02.2010р. на 121698,42 грн. заборгованості; з 01.03.2010р. по 30.03.2010р. на 243396,42 грн. заборгованості; з 01.04.2010р. по 31.03.2010р. на 365095,26 грн. заборгованості; з 01.08.2010р. по 30.08.2010р. на 851888,94 грн. заборгованості; з 01.09.2010р. по 14.09.2010р. на 973587,36 грн. заборгованості; з 15.09.2010р. по 16.09.2010р. на 790622,86 грн. заборгованості; з 17.09.2010р. по 29.09.2010р. на 572695,00 грн. заборгованості; з 01.10.2010р. по 06.10.2010р. на 694393,42 грн. заборгованості.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 10416,83 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 10942,00 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 10416,83 грн.

Водночас, оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 48740,57 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога позивача про стягнення з відповідача 41561,20 грн. інфляційний втрат підлягає задоволенню.

Крім того, пунктами 2.1, 5.3 Договору передбачено, що позичальник за користування кредитом сплачує кредитору 10% річних. Сплата відсотків здійснюється у відповідності до графіку повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, який є невід'ємною частиною даного договору (додаток №1).

Позичальник повинен сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 10% річних, які нараховуються на залишок заборгованості по кредиту.

Такі відсотки нараховуються за фактичну кількість днів у періоді (місяць), виходячи з фактичної кількості днів у році і сплачуються у строки, вказані у графіку повернення кредиту та відсотків за користування кредитом.

Відповідно до погодженого у додатковій угоді №4 від 01.07.2009р. графіку, позичальник протягом липня 2009р.-грудня 2010р. (30/31 числа) сплачує відсотки за користування кредитом, які нараховуються на фактичну суму заборгованості по сплаті кредиту за Договором.

Втім, відповідач свої обов’язки за Договором в частині своєчасної щомісячної (січень-жовтень 2010р.) сплати відсотків за користування кредитом належним чином не виконав, сплативши необхідний розмір відсотків з порушенням строків, визначених у Графіку (02.02.2010р, 31.03.2010р., 30.04.2010р., 11.05.2010р., 04.06.2010р., 07.06.2010р., 06.07.2010р., 08.07.2010р., 05.08.2010р., 09.08.2010р., 31.08.2010р., 14.09.2010р., 16.09.2010р., 07.10.2010р., 29.10.2010р., 04.11.2010р., 05.11.2010р.), що підтверджується наявними в матеріалах справи детальними виписками з поточного рахунку Київського регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи за період з 31.01.2010р. по 06.10.2010р., а також розрахунком, який підписаний головним бухгалтером КРВ ДІФКУ і скріплений відбитком печатки Установи.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов’язків за Договором в частині своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 36,76 грн. 3% річних, нарахованих на зростаючу сума заборгованості з урахуванням часткових оплат за періоди: з 31.01.2010р. по 02.02.2010р. на 24806,47 грн. заборгованості; з 28.02.2010р. по 05.03.2010р. на 22272,48 грн. заборгованості; з 06.03.2010р. по 10.03.2010р. на 1576,66 грн. заборгованості; з 31.05.2010р. по 06.06.2010р. на 16004,18 грн. заборгованості; з 30.06.2010р. по 02.07.2010р. на 18404,80 грн. заборгованості; з 31.07.2010р. по 05.08.2010р. на 18404,80 грн. заборгованості;

- 134,31 грн. інфляційний втрат, нарахованих на зростаючу сума заборгованості з урахуванням часткових оплат за періоди: з 31.01.2010р. по 02.02.2010р. на 24806,47 грн. заборгованості; з 28.02.2010р. по 05.03.2010р. на 22272,48 грн. заборгованості; з 06.03.2010р. по 10.03.2010р. на 1576,66 грн. заборгованості.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що позичальник за користування кредитом сплачує кредитору 10% річних. Сплата відсотків здійснюється у відповідності до графіку повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, який є невід'ємною частиною даного договору (додаток №1).

Відповідно до погодженого у додатковій угоді №4 від 01.07.2009р. графіку, позичальник протягом липня 2009р.-грудня 2010р. (30/31 числа) сплачує відсотки за користування кредитом, які нараховуються на фактичну суму заборгованості по сплаті кредиту за Договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи, що згідно Графіку кожен черговий місячний платіж (сплата відсотків за користування кредитом) за Договором позичальник мав здійснювати 30/31 числа відповідного місяця, суд здійснював обрахунок:

- 3% річних за наступні періоди: з 01.02.2010р. по 02.02.2010р. на 24806,47 грн. заборгованості; з 01.03.2010р. по 05.03.2010р. на 22272,48 грн. заборгованості; з 06.03.2010р. по 10.03.2010р. на 1576,66 грн. заборгованості; з 01.06.2010р. по 06.06.2010р. на 16004,18 грн. заборгованості; з 01.07.2010р. по 02.07.2010р. на 18404,80 грн. заборгованості; з 01.08.2010р. по 05.08.2010р. на 18404,80 грн. заборгованості;

- інфляційний втрат за наступні періоди: з 01.02.2010р. по 02.02.2010р. на 24806,47 грн. заборгованості; з 01.03.2010р. по 05.03.2010р. на 22272,48 грн. заборгованості; з 06.03.2010р. по 10.03.2010р. на 1576,66 грн. заборгованості.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 32,08 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 36,76 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 32,08 грн.

Водночас, оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 872,22 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога позивача про стягнення з відповідача 134,31 грн. інфляційний втрат підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру заборгованості по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом за Договором, які існували на момент порушення провадження у даній справі та пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 612, 625, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 193, Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «ПентоПак»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, 5, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20620489) на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 65 Б, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00041467):

- 425666 (чотириста двадцять п’ять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 95 коп. заборгованості по сплаті кредиту, 10416 (десять тисяч чотириста шістнадцять) грн. 83 коп. 3% річних за прострочення сплати кредиту, 41561 (сорок одну тисячу п’ятсот шістдесят одну) грн. 20 коп. інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту;

- 32 (тридцять дві) грн. 08 коп. 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 134 (сто тридцять чотири) грн. 31 коп. інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «ПентоПак»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, 5, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20620489) на користь Державного бюджету України 7500 (сім тисяч п’ятсот) грн. 21 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    В.А. Ярема

Повне рішення складено 03.12.2010р.