Постанова № 12611727, 30.11.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2010 р. Справа № 47/220-10

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя

Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3998Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 20.10.10 р. у справі № 47/220-10

за позовом ВАТ "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика", м. Дніпропетровськ

до Українського державного НТЦ з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь", м. Харків

про зобов"язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом до господарського суду Харківської області про зобов’язання Українського державного НТЦ з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" підписати акт № 258 приймання-передачі науково-технічної продукції за договором № 0493/23332 від 17.12.2008 р. та направити його на адресу ВАТ "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" і покласти судові витрати на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.10.10 р. по справі № 47/220-10 (суддя Светлічний Ю.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Зобов’язано Український державний НТЦ з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" підписати акт № 258 приймання-передачі науково-технічної продукції за договором № 0493/23332 від 17.12.2008 р. та направити його на адресу ВАТ "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика". Стягнуто з Українського державного НТЦ з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" на користь ВАТ "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" 85,00 грн. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. Видано наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення мотивоване з тих підстав, що на момент розгляду справи відповідач акт прийому-передачі НТП не підписав та не надав суду жодних доказів, які б спростували твердження позивача; відповідач прострочив виконання зобов’язання щодо підписання акту № 258 приймання-передачі НТП за договором № 0493/23332 від 17.12.1008 р.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погоджується, просить його скасувати та припинити провадження у справі, а апеляційну скаргу –задовольнити.

В підтвердження доводів, викладених в апеляційній скарзі, відповідач зазначає, що апелянт вказує на те, що в судовому засіданні 20.10.2010 р., на якому було прийнято рішення по даній справі, УкрДНТЦ «Енергосталь»участі не приймало. Копію даного судового рішення було отримано відповідачем лише 20.10.2010 року, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті підтверджується належним чином завіреною копією з журналу реєстрації вхідної кореспонденції УкрДНТЦ «Енергосталь»та відміткою канцелярії на копії судове рішення. Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що строк ним пропущено з поважних підстав, в зв’язку з чим він підлягає поновленню.

Крім того, відповідач не погоджується з судовим рішенням по даній справі повністю та вважає, що воно постановлено з порушенням норм матеріального процесуального права, що є підставою для його скасування.

Також, відповідач зазначає, що приймаючи рішення про задоволення вимог позивача щодо зобов'язані підписати акт приймання-передачі науково-технічної продукції, суд виходив з тої що відповідач не виконав своїх зобов'язань за Договором, а саме не підписав акт строки передбачені Договором, що є порушенням вимог ст. 526 та ст. 509 ЦК України. Але з таким твердженням суду відповідач не погоджується, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України та ст. 20 ГК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернути до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В частині 2 ст. 16 ЦК України зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані норми цивільного кодексу та умови договору, укладеного між сторонами, не передбачають такого способу захисту прав, як зобов'язання підписати акт приймання-передачі науково-технічної продукції за договором.

Отже, вимога про зобов'язання підписати акт приймання-передачі науково-технічної продукції за Договором не може бути предметом позову, оскільки такий акт може слугувати доказом підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів при вирішенні господарського спору.

Оскільки, відповідно до вимог ст. 12 ГПК України, зазначений спір не підлягає розгляду в господарських судах України, то провадження по даній справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Аналогічна позиція міститься у Постанові судової палати у господарські справах Верховного Суду України від 02.06.2009 року по справі № 33/87-08 Постанові Вищого господарського суду України від 25.03.09 року по справі № 6/148. Але судом першої інстанції зазначене вище не враховано.

Позивач з апеляційною скаргою не погоджується, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і просить залишити його змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, судова колегія приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17 грудня 2008 року між ВАТ "Проектний та проектно конструкторський інститут "Металургавтоматика" (позивач) та Українським науково-технічним центром "Енергосталь" укладено Договір № 0493/23332 на створення (передачу) науково-технічної продукції.

Під час дії Договору № 0493/23332 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 17.12.2008р., в структурі Відповідача відбулася реорганізація, а саме було закрито його відокремлений підрозділ Українського науково-технічного центру "Енергосталь" (ЄДРПОУ 31632138) - Науково-дослідний та проектний інститут металургійної промисловості "Діпросталь" (ЄДРПОУ 33288395) з 12.01.2009р., підтвердженням цього є довідка з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (далі - ЄДРПОУ), в якій зазначається, що станом на 25.08.2010р. з ЄДРПОУ вилучено запис про відокремлений підрозділ Українського науково-технічного центру "Енергосталь" (ЄДРПОУ 31632138) - Науково-дослідний та проектний Інститут металургійної промисловості "Діпросталь" (ЄДРПОУ 33288395)3 12.01.2009р.

Позивач звернувся з позовом до господарського суду Харківської області про зобов’язання Українського державного НТЦ з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" підписати акт № 258 приймання-передачі науково-технічної продукції за договором № 0493/23332 від 17.12.2008 р. та направити його на адресу ВАТ "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" і покласти судові витрати на відповідача.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції не врахував того, що статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов’язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин.

Серед переліку наведених статей відсутній такий спосіб захисту права, як зобов’язання до підписання акта приймання виконаних робіт, відсутній і механізм виконання такого рішення суду.

На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню і відмовою позивачу в позові.

Керуючись ст. 20 Господарського кодексу України, ст.16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 99, 101, п.2 ст. 103, п. 4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення господарського суду Харківської області від 20.10.2010 р. по справі № 47/220-10 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 30.11.2010 р