Рішення № 12611407, 18.11.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2010 рокуСправа №09/1982

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі Мирошниченко Б.В., за участю представників сторін: позивача ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача ОСОБА_2 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства "Кафе-бар "МИТНИЦЯ", м. Черкаси, до Черкаської міської ради про визнання права власності на нежитлові приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов, у якому позивач просить визнати за ним право власності на самовільно побудовані нежитлові приміщення літ. «А'-І»та літ. «Ж», що знаходяться у складі господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- позивач є власником кафе-бару «МИТНИЦЯ»;

- згідно договору оренди земельної ділянки від 24.02.2010 року йому була надана земельна ділянка площею 352 кв. м під сараї, навіс та нежитлове приміщення, яке використовується під кафе-бар «МИТНИЦЯ»;

- на орендованій земельній ділянці позивачем самовільно здійснено нежитлову прибудову до належної йому нежитлової будівлі кафе-бару, а також побудований сарай;

- добудова та прибудова позначені у інвентаризаційній справі як нежитлові приміщення літ. «А'-І»та літ. «Ж», відповідають вимогам державних будівельних норм;

- 14 вересня 2010 року органом технічної інвентаризації добудови внесені до інвентаризаційної справи як самовільні та відмовлено у державній реєстрації права власності на них з посиланням на п.2 Тимчасового положення Міністерства юстиції від 28.01.2003 року за №66/7387 «Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», тому відповідно до ст.ст.328, 331, 375, 376, 392 Цивільного кодексу України позивач просить визнати за ним право власності на зазначені приміщення.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 09 по 18 листопада 2010 року.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю, пояснив, що кафе-бар позивача знаходиться під горою, яка зсувається, міська рада заходів щодо укріплення зсуву не вживала, у другій половині 2009 року позивач проводив ремонтні роботи, в ході яких за власні кошти, власними силами, самостійно здійснив укріплення гори та без дозволу і проекту здійснив прибудову та побудував сарай, у оформленні яких йому було відмовлено з посиланням на необхідність вирішення цього питання у судовому порядку;

- представник відповідача щодо вирішення спору послався на розсуд суду, пояснив, що заяви щодо порушення самочинним прибудовами прав інших осіб відсутні.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство "Кафе-бар "МИТНИЦЯ" (позивач) являється господарюючим субєктом, зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради, про що видане Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 586741, номер запису в ЄДР 1026102 0000 009937.

Черкаська міська рада (відповідач) являється представницьким органом місцевого самоврядування, його компетенція, правомочності встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Позивач прийняв нерухоме майно за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Гагаріна, буд. 128, а саме: магазин-бар (літ. А-1), сарай (літ. Б, В), навіс (літ. Г), зливна яма (№ 1), як внесок до статутного фонду від громадянина ОСОБА_3, на підставі Акту № 1 приймання-передачі нерухомого майна (внесок до статутного фонду), протоколу установчих зборів засновників ПП «Кафе-бар «МИТНИЦЯ»№1 від 14 квітня 2009 року. Право власності громадянина ОСОБА_3 на вказані нежитлові приміщення підтверджується рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 вересня 2007 року у цивільній справі № 2-3943/07. Згідно ст.35 ГПК України не підлягає доказуванню у даній справі встановлений рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси факт наявності права власності на вказаний обєкт нерухомості особі, яка внесла його до статутного фонду позивача.

На підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 26.05.2009 року №637 «Про оформлення права власності ПП «Кафе-бар «МИТНИЦЯ»позивач оформив право власності на нежитлове приміщення (літ. А-1), сараї (літ. Б, В), навіс (літ. Г), зливну яму № 1 по вул. Гагаріна, 128 у місті м. Черкаси та отримав Свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно від 27.05.2009 року.

Після прийняття обєкту до статутного фонду, у другій половині 2009 року позивач проводив ремонтні роботи, в ході яких без погодження та проекту до будівлі кафе-бару побудував прибудову, а біля кафе-бару побудував сарай. У інвентаризаційній справі КП «Черкаське обласне обєднане бюро технічної інвентаризації»№ 3729 на будинок № 128 на вулиці Гагаріна у місті Черкаси у складі господарських будівель та споруд прибудова кафе-бару «МИТНИЦЯ» позначена літ. А'-І, сарай літ. Ж.

15 листопада 2009 року комісією складений акт визначення та погодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яким визначено в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки, що знаходиться у користуванні позивача і розташована за адресою: АДРЕСА_2, погоджено межі земельної ділянки із суміжними землекористувачами. Суміжним землекористувачем є лише Черкаська міська рада (відповідач).

24 лютого 2010 року сторони у справі уклали договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець (відповідач у справі) на підставі рішення Черкаської міської ради від 29.12.2009 року № 5-412 надав, а орендар (позивач у справі) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться по вул. Гагаріна, 128 у місті Черкаси.

Згідно п. 8 договору оренди землі від 24.02.2010 року договір укладено на 49 років з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 29.12.2009 №5-412.

01 березня 2010 року по акту приймання-передачі земельної ділянки позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 352,00 кв. м під сараї, навіс та нежитлове приміщення, яке використовується під кафе-бар по вул. Гагаріна, 128.

16 серпня 2010 року позивач направив відповідачу звернення, у якому просив надати погодження на будівництво та видати свідоцтво про право власності на добудовані нежитлові приміщення, а саме літ. «А'I»та літ. «Ж», що знаходяться у складі господарських будівель за адресою: АДРЕСА_2.

21 вересня 2010 року позивач направив КП «Черкаське обласне обєднане бюро технічної інвентаризації»заяву, у якій просив до реєстраційних даних обєкту нерухомості внести нежитлові приміщення, а саме: прибудову літ. «А'I»та сарай літ. «Ж». 27 вересня 2010 року КП «Черкаське обласне обєднане бюро технічної інвентаризації»направило позивачу розяснення за № 2017 стосовно підстав неможливості державної реєстрації права власності на прибудову та сарай.

Відповідно до висновку експертного будівельно-технічного дослідження, складеного 27 вересня 2010 року «Контакт-Сервіс»№ 389/Буд, конструктивні елементи самовільно побудованої нежитлової прибудови літ. «А'I»відповідають вимогам державних будівельних норм; планування нежитлової прибудови літ. «А'I»спільно з приміщенням кафе-бару літ. «А-I»відповідає державним будівельним нормам ДБН В.2.2.-9.99. «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення»та ВСН 54-87 «Підприємства роздрібної торгівлі»стосовно наявності торгівельних, підсобних та санітарно-технічних приміщень, розмірів та кількості шляхів евакуації; конструктивні елементи самовільно побудованої нежитлової будівлі сараю літ. «Ж»відповідають вимогам державних будівельних норм.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є визнання права власності на самочинну прибудову та сарай у складі належних господарюючому субєкту господарських будівель та споруд.

Позивач являється самостійним субєктом господарювання, юридичною особою, приватним підприємством, що діє на основі приватної власності громадян (ст.ст. 55, 62, 63 Господарського кодексу України далі ГК України). Серед іншої господарської діяльності, здійснює господарсько-торговельну діяльність.

Відповідно до ст.66 ГК України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається на самостійному балансі. Джерелами формування майна підприємства є, у тому числі, доходи від господарської діяльності, майно, придбане у інших субєктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку і інші, не заборонені законодавством України, джерела.

З матеріалів справи вбачається, що 27 травня 2009 року позивач набув право власності на обєкт нерухомості, який складається із нежитлових приміщень (літ. А-1), сараї (літ. Б, В), навіс (літ. Г), зливна яма №1 по вул. Гагаріна, 128 у місті м. Черкаси, на базі яких здійснює господарсько-торговельну діяльність.

Відповідно до п.п.6,7 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року №833 обєкт по вул. Гагаріна, 128 у місті Черкаси, у якому позивач здійснює господарську діяльність, є торговельним обєктом.

Статтею 133 ГК України встановлено, що основу правового режиму майна субєктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо) передбачених Цивільним кодексом України.

Згідно зі ст.139 ГК України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне значення, виробляється чи використовується у діяльності субєкта господарювання та відображається в їх балансі або враховуються у інших передбачених законом формах обліку майна цих субєктів.

Обєкт, на який позивач набув право власності, згідно з частинами 2, 3 ст.139 ГК України, належить до основних фондів, обліковується на його балансі. В процесі господарської діяльності позивач здійснив покращення та збільшення основних фондів шляхом прибудови нежитлового приміщення до основного обєкта та будівництва на території обєкту ще одного сараю. У інвентаризаційній справі КП «Черкаське обласне обєднане бюро технічної інвентаризації»№3729 на будинок №128 на вулиці Гагаріна у місті Черкаси у складі господарських будівель та споруд підприємства самочинно побудовані нежитлові приміщення позначені: прибудова літ. А'-І, сарай літ. Ж. Оскільки обєкт знаходиться на орендованій земельній ділянці, відповідно до пп. б п.30 Договору оренди землі, позивач повинен був погодити з Черкаською міською радою, як орендодавцем, зведення будівель виробничого і невиробничого призначення (постійні або тимчасові), а також затвердити проект, що він не здійснив.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

З матеріалів справи вбачається, що обєкти, на які позивач просить визнати право власності, збудовані без належно затвердженого проекту та дозволу, отже є самочинним будівництвом.

Суд приймає висновок експерта, згідно з яким самовільно побудовані нежитлова прибудова літ. «А'I»спільно з приміщенням кафе-бару літ. «А-I»та сарай літ. «Ж»відповідають вимогам державних будівельних норм; планування нежитлової прибудови літ. «А'I»відповідає державним будівельним нормам ДБН В.2.2.-9.99. «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення»та ВСН 54-87 «Підприємства роздрібної торгівлі»стосовно наявності торгівельних, підсобних та санітарно-технічних приміщень, розмірів та кількості шляхів евакуації.

З метою оформлення самочинно побудованих нежитлових приміщень у складі господарських будівель та споруд належного позивачу обєкту нерухомості, позивач звертався до органів місцевого самоврядування та КП «ЧООБТІ», однак йому відмовлено у внесенні до реєстраційних даних належного йому обєкту нерухомості самочинно побудованих нежитлової прибудови літ. «А'I»та сараю літ. «Ж».

З огляду на наведені норми законодавства та докази у справі, суд вважає, що здійснене позивачем самочинне будівництво не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, проведено з дотриманням будівельних норм і правил, розміщено на земельній ділянці, наданій позивачу в оренду для цієї мети. Внаслідок відсутності державної реєстрації у складі обєкту нерухомості добудованих приміщень, дані щодо майнового стану та обліку майна позивача (ст.145 ГК України) є недостовірними, чим порушені його права, як субєкта права власності.

Відповідно до ст.147 ГК України майнові права субєктів господарювання захищаються законом. Право власності на інші права субєкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у ст.20 цього Кодексу.

Згідно ст.20 ГК України кожний субєкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються, у тому числі, шляхом визнання наявності прав, іншими способами, передбаченими законом.

Враховуючи те, що згідно договору оренди землі позивачу надана земельна ділянка під вже збудоване нерухоме майно, з боку Черкаської міської ради, як орендодавця та суміжного землекористувача, заперечення щодо зведених обєктів та користування земельною ділянкою відсутні, відповідно до ч.3 ст.376 ЦК України, за позивачем, який здійснив на цій земельній ділянці прибудову та добудову (самочинне будівництво), може бути визнано право власності на самочинно збудоване нерухоме майно за рішенням суду.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, за позивачем підлягає визнанню право власності на самовільно збудовану нежитлову прибудову до належної позивачу нежитлової будівлі кафе-бару «МИТНИЦЯ», позначену у інвентаризаційній справі №3729, виготовленій КП «Черкаське обласне обєднання бюро технічної інвентаризації», літ «А'I»та самовільно побудований сарай, позначений у цій же інвентаризаційній справі №3729 літ. «Ж», які знаходяться у складі господарських будівель та споруд кафе-бару «МИТНИЦЯ»по вул. Гагаріна, 128 у місті Черкаси.

Зважаючи на причини виникнення спору, відповідно до ст.49 ГПК України, суд покладає судові витрати на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Приватним підприємством «Кафе-бар «МИТНИЦЯ», м. Черкаси, вул. Козацька, 7 кв. 424, ідентифікаційний код 36492910 право власності на самовільно збудовану нежитлову прибудову до нежитлової будівлі кафе-бару «МИТНИЦЯ», позначену у інвентаризаційній справі КП «Черкаське обласне обєднання бюро технічної інвентаризації»№3729, літ «А' I»та самовільно побудований сарай, позначений у цій же інвентаризаційній справі №3729 літ. «Ж», які знаходяться у складі господарських будівель та споруд кафе-бару «МИТНИЦЯ»по вул. Гагаріна, 128 у місті Черкаси.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

СУДДЯН.М. Курченко

Повне рішення складено 23 листопада 2010 року.