Ухвала суду № 12611322, 02.12.2010, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"02" грудня 2010 р. Справа № 18/41-3379

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Феєрверк" про визнання незаконною бездіяльності посадових осіб Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції при здійсненні ними провадження по виконанню судового наказу господарського суду Тернопільської області від 14.08.2009 р. у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Феєрверк", м. Київ, вул. Кіото, 27

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2)

про стягнення заборгованості у сумі 206 089,07 грн., з яких: 135 204,49 грн. борг, 12 587,85 грн. штраф, 3 919,85 грн. 3 % річних; 27 969,04 грн. пеня; 26 407,84 грн. інфляційні витрати.

За участю представників:

позивача (стягувача): Власенко А.Г., довіреність від 22.02.2010 р.

відповідача (боржника): не з'явився

Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції: Дмитрук О.Р. державний виконавець, довіреність № 19/34850 від 01.12.2010 р.

В судовому засіданні учасникам судового процесу розяснено процесуальні права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Рішенням господарського суду Тернопільської області від 30.07.2009 р. у справі № 18/41-3379 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Феєрверк" до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 та стягнуто з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Феєрверк" м. Київ, вул. Кіото, 27, ідентифікаційний код 31036152: 135 204 грн. 49 коп. боргу; 12 587 грн. 85 коп. штрафу; 3 919 грн. 85 коп. трьох процентів річних; 26 407 грн. 84 коп. інфляційних нарахувань; 27 969 грн. 04 коп. пені; 2 060 грн. 89 коп. в повернення сплаченого позивачем державного мита; 118 грн. сплачених витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

14.08.2009 р. на виконання даного рішення видано наказ.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 07.07.2010 р. у справі №18/41-3379 повернуто без розгляду скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Феєрверк" за №341 від 01.07.2010 р. про визнання незаконною бездіяльність посадових осіб Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції при здійсненні ними провадження по виконанню судового наказу господарського суду Тернопільської області від 14.08.2009 р. у справі №18/41-3379 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Феєрверк" до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 206 089,07 грн.

26.07.2010 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Феєрверк" звернулося з апеляційною скаргою на дану ухвалу.

Крім того, 26.07.2010 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Феєрверк" повторно подано скаргу, в якій стягувач просив визнати незаконною бездіяльність посадових осіб Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції при здійсненні ними провадження по виконанню судового наказу господарського суду Тернопільської області від 14.08.2009 р. у справі №18/41-3379.

27.07.2010 р. справу № 18/41-3379 надіслано до Львівського апеляційного господарського суду.

За наслідками розгляду Львівським апеляційним господарським судом апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Феєрверк" за № 377 від 21.07.2010 р. на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 07.07.2010 р. про повернення без розгляду скарги, 09.09.2010 р. прийнято постанову, апеляційну скаргу задоволено та ухвалу господарського суду Тернопільської області від 07.07.2010 р. у справі №18/41-3379 скасовано, справу передано на розгляд господарському суду Тернопільської області.

При цьому, під час розгляду апеляційної скарги Львівським господарським апеляційним судом було встановлено, що з моменту ознайомлення скаржником з матеріалами виконавчого провадження, коли йому стало відомо про незаконні дії та бездіяльність органів ДВС, та звернення до суду, скаржником вчасно подано скаргу.

04.11.2010 р. матеріали справи №18/41-3379 повернулися до господарського суду Тернопільської області.

Ухвалою суду від 10.11.2010 р. призначено судове засідання для розгляду скарги про визнання незаконною бездіяльності посадових осіб Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції при здійсненні ними провадження по виконанню судового наказу господарського суду Тернопільської області від 14.08.2009 р. у справі №18/41-3379 на 22.11.2010 р.

Ухвалою суду від 22.11.2010 р. розгляд скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Феєрверк" про визнання незаконною бездіяльності посадових осіб Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції при здійсненні ними провадження по виконанню судового наказу господарського суду Тернопільської області від 14.08.2009 р. у справі №18/41-3379 відкладено на 02.12.2010 р.

У поданій скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Феєрверк" стверджує, що строк для виконання судового рішення минув, проте останнє не виконане.

Крім того скаржник зазначає наступні факти бездіяльності посадових осіб першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції.

На запит ВДВС Тернопільського МУЮ від 10.02.2010 р. №19/2849 до ПАТ КБ "ПриватБанк" останній відмовив в наданні інформації посилаючись на те, що згідно запиту ВДВС Тернопільського МУЮ не зрозуміло стосовно яких саме рахунків потрібно надати інформацію зазначивши про це в листі відповіді № 30.1.0.0/2-20100222/591 від 23.02.2010 р. В даному листі ПАТ КБ "ПриватБанк" просив конкретизувати інформацію стосовно стану яких рахунків ФО-П ОСОБА_1 банк повинен надати інформацію. Стягувач вважає, що дії посадових осіб банку порушують вимоги ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", а державним виконавцем не з'ясовувалося питання по встановленню винних у невиконанні законних вимог державного виконавця та притягненню їх до відповідальності.

30.11.2009 р. державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, транспортний засіб SUBARU LEGACY, чорного кольору 2006 року випуску, НОМЕР_2, але згідно відповіді ТзОВ "Міське бюро технічної інвентаризації" №1693/07-2 від 23.03.2010 р., вказана квартира 28.01.2010 р. зареєстрована за новим власником в бюро технічної інвентаризації. Станом на 19.03.2010 р. дана квартира зареєстрована за ОСОБА_4. При цьому, державним виконавцем не вживались ніякі дії щодо проведення перевірки по даному факту та притягненні винних до відповідальності, зокрема державна виконавча служба так і не звернулась з відповідним поданням до прокурора.

Згідно заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" №1620 від 19.04.2010 р. за боржником ОСОБА_1 зареєстрований транспортний засіб "SUBARU LEGACY" 2006 р.в., придбаний за кредитні кошти. Предмет застави оцінено сторонами в сумі 166 400 грн. у відповідності до договору застави від 05.05.2006 р. та зареєстровано в реєстрі за №3819. Стягувач зазначає, що державним виконавцем не вчиняються ніякі дії щодо звернення виконання судового рішення на дане заставне майно в порядку передбаченому ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно довідки Державного комітету статистики України №31-1377 від 16.04.2010 р. ОСОБА_1 являється керівником ПП "Торговий Дім "Актив", але за цей час державний виконавець не скерував виконання судового рішення на заробітну плату боржника.

Також, згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 06.04.2010 р. за наслідками розгляду подання в.о. начальника Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1, відмовлено в його задоволені в звязку з відсутністю у матеріалах справи доказів, що підтверджують наявність судового рішення, належності боржнику даної квартири, постанови державного виконавця про арешт та опис рухомого майна та необхідність примусового проникнення у квартиру боржника. Представник Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції в судове засідання для участі у розгляді даного подання не з'явився. Дана бездіяльність на думку скаржника є протиправною.

22.04.2010 р. державним виконавцем за місцем здійснення боржником підприємницької діяльності було здійснено опис та арешт майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3.

Фізична особа підприємець ОСОБА_6 звернувся з позовною заявою у Тернопільський окружний адміністративний суд до відповідача - Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції. У позовній заяві просить визнати дії заступника начальника Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Кушніра Святослава Степановича та державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Дмитрук Олени Романівни щодо проникнення в приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, опису та арешту майна, що перелічено в Акті опису та арешту майна від 22.04.2010 р. серія АА № 406002 з Додатком до акту опису та арешту майна від 22.04.2010 р. серія АА № 188970 та Додатком до акту опису та арешту майна від 22.04.2010 р. серія АА № 389308 неправомірними; зняти арешт з майна, що описано та арештовано в Акті опису та арешту майна від 22.04.2010 р. серія АА № 406002 з Додатком до акту опису та арешту майна від 22.04.2010 р. серія АА № 188970 та Додатком до акту опису та арешту майна від 22.04.2010 р. серія АА № 389308; визнати незаконним Акт опису та арешту майна від 22.04.2010 р. серія АА № 406002 з Додатком до акту опису та арешту майна від 22.04.2010 р. серія АА № 188970 та Додатком до акту опису та арешту майна від 22.04.2010 р. серія АА № 389308 та скасувати Акт опису та арешту майна від 22.04.2010 р. серія АА № 406002 з Додатком до акту опису та арешту майна від 22.04.2010 р. серія АА № 188970 та Додатком до акту опису та арешту майна від 22.04.2010 р. серія АА № 389308.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.06.2010 р. закрито провадження по справі № 2-а-1502/10/1970 за позовом ФО-П ОСОБА_6 до Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, зняття арешту з майна, визнання незаконним і скасування акту опису та арешту майна.

Проте, як зазначає стягувач, державним виконавцем не було скеровано виконання судового рішення на описане майно боржника навіть при наявності заяви стягувача.

З відповіді департаменту державної виконавчої служби від 01.03.2010 р. №1085-0-33-10-25 вбачається, що проведеною перевіркою встановлено, що державним виконавцем під час виконання даного виконавчого провадження допущено порушення вимог чинного законодавства щодо своєчасного вжиття заходів примусового виконання рішення суду.

Присутній у судовому засіданні 02.12.2010 р. представник товариства з обмеженою відповідальністю "Феєрверк" повністю підтримав викладене у поданій скарзі та долучив до матеріалів справи лист Генеральної прокуратури України № 06/2-15355-10 від 12.10.2010 р.

Представник фізичної особи підприємця ОСОБА_1 в судове засідання 02.12.2010 р. не з'явився. Ухвала суду від 22.11.2010 р. повернулася до суду без вручення із зазначенням у довідці органу поштового звязку "за зазначеною адресою не значиться".

Присутній у судовому засіданні 02.12.2010 р. представник Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції заперечив проти фактів викладених у скарзі, втім зазначив про звільнення державного виконавця, який здійснював примусове виконання даного судового рішення. По суті скарги державним виконавцем не подано письмових пояснень, а лише долучено до матеріалів справи постанови про розшук майна боржника та про зупинення виконавчого провадження від 12.07.2010 р. Витребуваних ухвалами суду матеріалів виконавчого провадження по виконанні наказу господарського суду Тернопільської області від 14.08.2009 р. у справі №18/41-3379 також не подано.

З огляду на положення ст. 1212 суд розглядає скаргу за відсутності представника боржника за наявними матеріалами.

У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчою провадження" викладено правову позицію, згідно з якою стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції (ст.1212 Господарського процесуального кодексу України). Враховуючи, що примусове виконання судових рішень, постановлених господарськими судами, згідно зі ст.4 Закону №202/98-ВР та ст.2 Закону №606-XIV здійснюють державні виконавці, скарги на дії чи бездіяльність останніх розглядаються господарськими судами за правилами ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України.

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Накази про стягнення державного мита надсилаються до місцевих органів державної податкової служби (ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, від 06.11.1991, № 1798-XII).

14.08.2009 р. на виконання рішення у справі № 18/41-3379 видано наказ.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України, від 24.03.1998 р., № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу"(надалі Закон № 202/98-ВР) завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом (ч. 2 ст. 4 Закону № 202/98-ВР).

Статтею 1 Закону України від 21.04.1999 р., № 606-XIV "Про виконавче провадження" (надалі Закон № 606-XIV) встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 5 Закону № 606-XIV).

21.09.2009 р. державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника (ст. 25 Закону № 606-XIV).

Доказів, які б свідчили про відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та надання строку на період реалізації арештованого майна боржника, на час яких строки здійснення виконавчого провадження не поширюються, органом ДВС не подано, а судом не здобуто.

Відтак слід вважати, що саме внаслідок бездіяльності Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції не вчинені відповідні виконавчі дії та не виконаний у встановлений законом строк наказ господарського суду Тернопільської області від 14.08.2009 р. у справі № 18/41-3379.

Згідно ст. 4 Закону № 606-XIV заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів (ст. 50 Закон № 606-XIV).

Згідно наведеного у скарзі та змісту листа №30.1.0.0/2-20100222/591 від 23.02.2010 р. ПАТ КБ "ПриватБанк" Перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції витребовував у ПАТ КБ "ПриватБанк" інформацію стосовно ФО-П ОСОБА_1.

Втім у її надані було відмовлено із посиланням на те, що згідно запиту ВДВС Тернопільського МУЮ не зрозуміло стосовно яких саме рахунків потрібно надати інформацію зазначивши про це в листі відповіді №30.1.0.0/2-20100222/591 від 23.02.2010 р. В даному листі ПАТ КБ "ПриватБанк" просив конкретизувати інформацію стосовно стану яких рахунків ФО-П ОСОБА_1 банк повинен надати інформацію.

Доказів того, що державним виконавцем було конкретизовано, яка саме інформація необхідна останнім не надана, а також доказів встановлення номерів рахунків ФО-П ОСОБА_1 в банківських установах.

При цьому, повідомлення про відкриття (закриття) рахунку в фінансовій установі (далі - Повідомлення) суб'єкти господарювання (далі - Платники) направляють відповідно до чинного законодавства у державний податковий орган, де вони взяті на податковий облік. Повідомлення протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття рахунку в фінансовій установі (включаючи день відкриття або закриття) подається Платником особисто або надсилається поштою на адресу відповідного державного податкового органу з повідомленням про вручення (Наказ|Порядок, Державна податкова адміністрація, від 01.08.2001, № 306 "Про затвердження Порядку подання податковим органам Повідомлення про відкриття (закриття) рахунків у фінансових установах").

Крім того, Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах (п. 10.3 Постанова|Інструкція, Національний банк, від 21.01.2004р., № 22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті").

Згідно постанови від 30.11.2009 р. державним виконавцем накладено арешт на 1/3 частини квартири № АДРЕСА_1, транспортний засіб SUBARU LEGACY, чорного кольору 2006 року випуску, НОМЕР_2.

Згідно листа ТзОВ "Міське бюро технічної інвентаризації" №1693/07-2 від 23.03.2010 р., вищезазначена квартира 28.01.2010 р. зареєстрована за новим власником в бюро технічної інвентаризації. Станом на 19.03.2010 р. дана квартира зареєстрована за ОСОБА_4.

Так, звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів (п. 5.1.1. Наказ|Інструкція, Мінюст, від 15.12.1999р., № 74/5 "Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій").

Арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам (п. 5.6.1. Наказ|Інструкція, Мінюст, від 15.12.1999р., № 74/5 "Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій").

Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державним виконавцем виноситься постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (додатки 26, 26-1) (п. 5.6.7. Наказ|Інструкція, Мінюст, від 15.12.1999р., № 74/5 "Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій").

Встановивши, що арештоване майно зареєстровано за новим власником державним виконавцем не вчинено жодних дій, проте порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом (п. 5.6.10. Наказ|Інструкція, Мінюст, від 15.12.1999р., № 74/5 "Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій").

В свою чергу відповідно до Законів України "Про прокуратуру", "Про державну виконавчу службу", "Про виконавче провадження" та з метою забезпечення взаємодії органів державної виконавчої служби та органів прокуратури при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб) щодо повного та своєчасного розгляду органами прокуратури подань державних виконавців про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, Наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України від 13 квітня 2009 року N 642/5/32 затверджено Порядок взаємодії органів державної виконавчої служби та органів прокуратури при направленні та розгляді подань державних виконавців про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Даний Порядок спрямований на забезпечення ефективної взаємодії між органами державної виконавчої служби та органами прокуратури з питань притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності (п. 1.2. Наказ|Порядок, Мінюст|Генеральна прокуратура, від 13.04.2009, № 642/5/32 "Про затвердження Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та органів прокуратури при направленні та розгляді подань державних виконавців про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності").

Згідно листа №06/2-15355-10 від 12.10.2010 р. Генеральної прокуратури України адресованого Власенку А.Г. прокуратурою м. Тернополя проводилась перевірка щодо неправомірних дій службових осіб ТОВ "Міське бюро технічної інвентаризації" при перереєстрації права власності на квартиру, частина якої належала ОСОБА_1 За її результатами 18.08.2010 р. в порушенні кримінальної справи відмовлено у звязку з відсутністю у їх діяннях ознак складу злочину. У звязку з неповнотою перевірки 16.09.2010 р. прокуратурою області постанову від 18.08.2010 р. скасовано. На даний час перевірку не завершено.

Разом з тим, звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення, земельну ділянку, що є нерухомим майном, провадиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна (п. 5.10.1 Наказ|Інструкція, Мінюст, від 15.12.1999р., № 74/5 "Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій").

Відносно бездіяльності державного виконавця щодо звернення виконання судового рішення на заставне майно - транспортний засіб "SUBARU LEGACY" 2006 р.в., придбаний за кредитні кошти в порядку передбаченому ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", суд зазначає наступне.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту (ст. 52 Закону № 606-XIV).

З врахуванням того, що стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача заставодержателя, а матеріали справи не містять доказів, що свідчать про обставини при яких може бути звернено стягнення на заставне майно боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника, доводи стягувача про бездіяльність посадових осіб ВДВС Тернопільського МУЮ в цій частині є необґрунтованими.

В судовому засіданні 02.12.2010 р. державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції подано постанову про розшук майна від 12.07.2010 р. а також постанову про зупинення виконавчого провадження від 12.07.2010 р.

Згідно постанови про розшук майна в розшук оголошено транспортний засіб SUBARU LEGACY, чорного кольору 2006 року випуску, НОМЕР_2, що належить боржнику ОСОБА_1.

Згідно постанови про зупинення виконавчого провадження, в звязку з винесенням постанови про розшук майна, зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Тернопільської області № 18/41-3379 виданий 14.08.2009 р.

У виконавчому провадженні розшук громадянина-боржника, дитини або транспортних засобів боржника здійснюється органами внутрішніх справ у порядку, встановленому чинним законодавством України. У разі їх виявлення органи внутрішніх справ у триденний термін з моменту виявлення повідомляють ініціатора розшуку про місце знаходження, а транспортні засоби боржника негайно затримують та доставляють на спеціальні майданчики чи стоянки тимчасового зберігання Державтоінспекції (п. 3 Наказ|Інструкція, МВС|Мінюст, від 25.06.2002р., № 607/56/5 "Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб)").

Право державного виконавця зупинити виконавче провадження настає зокрема у разі оголошення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини (ст. 35 Закону № 606-XIV).

Проте зупинення виконавчого провадження здійснено поза шестимісячним строком встановленим для проведення виконавчих дій по виконанню рішення суду.

В свою чергу суд відзначає, що стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів (ст. 50 Закону № 606-XIV).

Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника (п. 5.1.3. Наказ|Інструкція, Мінюст, від 15.12.1999р., № 74/5 "Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій").

Щодо стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію, стипендію та інші доходи боржника то воно звертається за відсутності в боржника коштів на рахунках у банках та інших кредитних установах, відсутності чи недостатності майна боржника для повного покриття належних до стягнення сум, а також при виконанні рішень про стягнення періодичних платежів та стягнень на суму, що не перевищує двох мінімальних розмірів заробітної плати При виконанні в примусовому порядку виконавчих документів про стягнення сум боргів, що перевищують двох мінімальних розмірів заробітної плати, державний виконавець у першу чергу перевіряє наявність коштів на рахунках боржника в банках та інших кредитних установах шляхом проведення запитів, а також перевіряє майновий стан боржника (п. п. 7.1.1., 7.1.2. Наказ|Інструкція, Мінюст, від 15.12.1999р., № 74/5 "Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій").

В обґрунтування того, що державний виконавець мав звернути стягнення на заробітну плату Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 стягувачем подано довідку Державного комітету статистики України № 31-1377 від 16.04.2010 р. згідно якої ОСОБА_1 являється керівником ПП "Торговий Дім "Актив".

Проте суд зазначає, що зверненню стягненні на заробітну плату боржника обовязково має передувати перевірка наявності коштів на рахунках боржника в банках та інших кредитних установах шляхом проведення запитів, а також перевірка майнового стану боржника.

Питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця (ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 06.04.2010 р. за наслідками розгляду подання в.о. начальника Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1, відмовлено в його задоволені в звязку з відсутністю у матеріалах справи доказів, що підтверджують наявність судового рішення, належності боржнику даної квартири, постанови державного виконавця про арешт та опис рухомого майна та необхідність примусового проникнення у квартиру боржника. Представник Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції в судове засідання для участі у розгляді даного подання не з'явився.

Про допущення порушень під час виконання даного виконавчого провадження зазначено і у листі Департаменту державної виконавчої служби від 01.03.2010 р. №1085-0-33-10-25 адресованому генеральному директору товариству з обмеженою відповідальністю "Феєрверк".

Як вбачається із вищенаведеного, державним виконавцем виконавчі дії по виконанню наказу господарського суду Тернопільської області від 14.08.2009 р. у справі №18/41-3379 не були проведені не тільки в шестимісячний строк, встановлений ст. 25 Закону № 606-XIV, але й не виконані на час розгляду даної скарги, крім того, посадовими особами Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції не було дотримано порядку звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 86, 1212 ГПК України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1.Визнати незаконною бездіяльність посадових осіб Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції при здійсненні ними провадження по виконанню судового наказу господарського суду Тернопільської області від 14.08.2009 р. у справі №18/41-3379.

2.Ухвалу направити сторонам по справі та Першому відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, м. Тернопіль, вул. Лисенка, 1.

Суддя