Рішення № 12611144, 23.11.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2010 р.                                                                      Справа №16/129

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський ринок"

до  суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

про  стягнення грошових коштів

Суддя  Тимощенко О.М.

Представники:

від позивача:  ОСОБА_2

від відповідача: відсутні

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення  1 246,72 грн. - основного боргу по договору  №3М від 26.01.2010р., 109,10 грн. - пені за період з 13.02.2010р. по 13.08.2010р.,  3% - річних у розмірі - 20,76 грн.  за період з 13.02.2010р. по 20.09.2010р.та  21,75 грн. - інфляційних втрат за період з лютого 2010р.по серпень 2010р.

Позивач  на задоволенні позову наполягає.

Ухвала від 29.09.10р., що направлялась  відповідачу на адресу, вказану у позові, повернулась до суду з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання; відомості про вручення відповідачу ухвали від 04.11.2010р. у матеріалах справи відсутні.  Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк.72 справи), станом на 03.11.2010р. місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1, тобто, та ж адреса, що вказана у позові та на яку судом здійснювалась відправка кореспонденції.

Особи, які  беруть участь у справі,  вважаються повідомленими про час і місце її  розгляду  судом,  якщо  ухвалу  про  порушення провадження  у справі надіслано за поштовою адресою,  зазначеною у позовній заяві (Інформаційний лист ВГСУ від  15.03.2010  N 01-08/140).

Таким чином, відповідач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи; строк розгляду справи, встановлений ст.69 ГПК України, закінчився, тому суд не може відкладати розгляд справи  та розглядає її по суті за наявними матеріалами згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали  справи, суд встановив:

Між сторонами було укладено договір суборенди торговельного місця № ЗМ від 26.01.2010 р., відповідно до якого позивач зобов'язувався передати, відповідач -  прийняти у тимчасове оплачуване користування торговельне місце ( об'єкт оренди), яке розташоване в нежитловому приміщенні, розміщеному за адресою:  м. Полтава, вул. Зіньківська, 6-6, у відповідності з Додатком №1 до договору для торгівлі  молочними продуктами та своєчасно здійснювати оплату за користування об'єктом  оренди (арк.16-19 справи). Вступ суборендаря у користування об'єктом оренди настає одночасно з підписанням сторонами договору та акту приймання-передачі, який є обов'язковим додатком до договору (п.2.1 договору, копія акту - арк.24 справи).

Право користування об'єктом суборенди належить орендарю (позивачу) на підставі договору оренди №ТЦІ-8-2009 від 01.07.2009р., укладеному з орендодавцем - ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" (копія договору - арк.44-45 справи, письмова згода ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" на передачу приміщень в суборенду - арк.71 справи).

Згідно з п.3.3 договору вартість комунальних послуг (водо-, енерго-  теплопостачання, а також інші витрати, що пов'язані з утриманням приміщень, тощо)  відшкодовуються щомісяця відповідачем у сумі фактичних затрат згідно індивідуальних  лічильників та пропорційно займаній площі оренди.

Відповідач, згідно п.4.1.3. зобов'язався своєчасно, не пізніше 10-го числа поточного  місяця, і в повному обсязі сплачувати плату за користування об'єктом оренди. Вартість комунальних платежів сплачується у 3-денний термін після отримання рахунку.

Згідно п.4.4.2. Договору позивач має право вимагати від відповідача своєчасної плати за користування об'єктом оренди та комунальні послуги, інших платежів.

На підставі рахунків-фактур № СФ-0000565 від 08.02.2010p., № СФ-0000761 від  04.03.2010р. та № СФ-0001109 від 07.04.2010р. відповідачу виставлено компенсацію  комунальних послуг за січень 2010р. на суму 682,22 грн., за лютий 2010р. на суму 614,56  грн. та за березень 2010р. на суму 270,08 грн. (копії рахунків - арк.29-31).

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, оплатив комунальні послуги частково, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість на загальну суму 1 246,72 грн.

Відповідачу було направлено претензію за вих. №136 від 19.04.2010р. з вимогою  погасити суму заборгованості в 7-денний строк, яка залишена ним без реагування. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача 1246,72 грн. основного боргу. Крім того, на підставі ст.625 ЦК України, якою передбачено, що  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивач також нарахував та просить стягнути з відповідача  3% - річних у розмірі - 20,76 грн.  за період з 13.02.2010р. по 20.09.2010р.та  21,75 грн. - інфляційних втрат за період з лютого 2010р.по серпень 2010р.

Відповідно до п.5.1.1 договору, за порушення строку перерахування коштів, встановлених в п.4.1.3, суборендар сплачує пеню в розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення. Розмір пені, нарахованої відповідачу, становить 109,10 грн., що підтверджується  розрахунком (арк.9-10 справи).

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ст.759 ЦК України, за  договором  найму  (оренди)  наймодавець передає   або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За  користування  майном  з  наймача  справляється  плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст.762 ЦК України).

Згідно ст.774 ЦК України, передання  наймачем  речі  у  користування   іншій   особі

(піднайм)   можливе  лише  за  згодою  наймодавця,  якщо  інше  не встановлено договором або законом.  Строк  договору  піднайму  не  може  перевищувати   строку договору найму.  До  договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням  умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін). Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин   щодо   забезпечення   виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання     зобов'язання     (основного    зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.  Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

Згідно до ч.7 ст.231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов'язань, визначається відповідним суб'єктом господарювання - господарською організацією.

Судом перевірено правильність нарахування пені, річних та інфляційних позивачем з використанням калькулятора ІПС "Законодавство"; за результатами перерахунку суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені, річних та інфляційних є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується  на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

На підставі матеріалів справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є  правомірними, обґрунтованими, відповідачем не оспорюються, а тому підлягають задоволенню. Судові витрати, понесені Позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача .

На підставі матеріалів справи та керуючись  ст.ст.33,43,49,75,82-85   ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2.  Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 36000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський ринок" (вул. Зіньківська, 6, м. Полтава, 36029, р/р 26006714000248 в ХОВ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, код ЄДРПОУ 36454833) -   1 246,72 грн. - основного боргу , 109,10 грн. - пені, 3% - річних у розмірі - 20,76 грн.  та  21,75 грн. - інфляційних втрат, а також, крім того - 102 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                      Тимощенко О.М.