Рішення № 12610727, 22.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2010 р.Справа № 20/113-10-3967 За позовом: Приватного підприємства „Оліяторг”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Шторм”

про стягнення 81 615,27 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Мунтян О.О. директор, Леонов О.Г., діючий за дов. від 1.07.2010р.

У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст.77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство „Оліяторг” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шторм”, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Шторм” заборгованість за договором поставки № 2/05/10 від 12.05.2010 року у розмірі 1139064,00 грн., витрати по сплаті державного мита на ІТЗ судового процесу, а також 3000 грн. витрат за послуги адвоката.

12.10.2010 року Приватне підприємство „Оліяторг” надало до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Шторм” за несвоєчасне виконання своїх зобов’язань за договором поставки № 2/05/10 від 12.05.2010 року пеню в сумі 78697,74 грн., 3 % річних в розмірі 13186,91 грн., витрати по сплаті державного мита на ІТЗ судового процесу, а також 3000 грн. витрат за послуги адвоката. В частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Шторм” основної заборгованості за договором поставки № 2/05/10 від 12.05.2010 року у розмірі 1139064,00 грн. позивач просить суд провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки 06.09.2010 року вказана сума основної заборгованості була сплачена відповідачем в повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.

Враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Шторм” 06.09.2010 року сплатило позивачу заборгованість у розмірі 1139064,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з банківського рахунку позивача, ухвалою суду від 18.10.2010р. провадження у справі №20/113-10-3967 в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Шторм” основної заборгованості за договором поставки №2/05/10 від 12.05.2010 року у розмірі 1139064,00 грн. було припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

В подальшому, позивач на підставі уточненого розрахунку зменшив позовні вимоги в частині пені та 3% річних та просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 69790,41 грн. та 3% річних в сумі 11824,86 грн. У судовому засіданні 10.11.2010 року представник позивача підтримав надане ним уточнення до позовної заяви у повному обсязі.

У судове засідання 22.11.2010р. представник позивача не з’явився, про час та місце судового розгляду повідомлений під розпис у попередньому судовому засіданні.

Приймаючи до уваги, що явка позивача не була визнана судом обов’язковою з огляду на надання всіх необхідних документів, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача.

Представник відповідача проти позовних вимог про стягнення пені та 3% заперечував, посилаючись на відсутність вини у порушенні зобов’язання. В обґрунтування заперечень відповідач вказує, що згідно із протоколом виїмки від 25.05.2010р. ТОВ „Шторм” були вилучені документи, що стосувалися, зокрема, правовідносин із позивачем, у зв'язку з чим він не знав коли саме має сплачувати кошти за товар і в якому розмірі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та проаналізувавши наявні докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Як свідчать матеріали справи, 12.05.2010р. між Приватним підприємством „Оліяторг” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Шторм” було укладено договір купівлі-продажу сонячної олії нерафінованої врожаю 2009 року, згідно з умовами якого Продавець (ПП „Оліяторг”) передає у власність покупця (ТОВ „Шторм”) вказаний товар, а покупець сплачує продавцю 100% від поставленого товару протягом 5 банківських днів після підписання Акту прийому-передачі (п.5.2 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3939064 грн.

Відповідач, в порушення умов договору, несвоєчасно та не у повному обсязі здійснював розрахунку із позивачем, що зумовило нарахування останнім пені та 3% річних, про стягнення яких у судовому порядку просить позивач.

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 року (із змінами та доп.) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.9.3 договору від 12.05.2010р. за несвоєчасну сплату вартості товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

На підставі зазначеної норми позивачем на суму заборгованості було нараховано пеню, яка, згідно уточненого розрахунку позивача, перевіреного судом, становить 69790, 41 грн.

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, суд враховує те, що несвоєчасна сплата відповідачем за поставлений товар у значній мірі була викликана вилученням документів щодо правовідносин із позивачем, що позбавило можливості виконати зобов’язання належним чином, а також те, що наявність будь-яких збитків, викликаних простроченням відповідача, позивачем не доведена та подібні вимоги позивачем не заявлялися. Приймаючи до уваги постійну часткову сплати відповідачем заборгованості та повну сплату ним суми боргу до порушення провадження, суд вважає за необхідне, користуючись правом, наданим ст.83 ГПК України, зменшити розмір неустойки, що підлягає стягненню, до 10000 грн.

Згідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 11824,86 грн. заявлені на підставі обґрунтованого розрахунку, який перевірено судом, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги, що спір між сторонами виник внаслідок неправомірних дій відповідача, витрати по сплаті державного мита у розмірі 816,15 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 236 грн., а також витрати по оплаті послуг адвоката у сумі 3000 грн., що є адекватною позовним вимогам та доведеною позивачем, покладаються на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Шторм” (67560, Одеська область, Комінтернівський район, с. Красносілка, вул. Двадцять дев’ята, 587, код ЄДРПОУ 31657105) на користь Приватного підприємства „Оліяторг” (03124, м. Київ, вул. Радищева, 3, код ЄДРПОУ 32523468) пеню у розмірі 10000 /десять тисяч/ грн., 3% річних у сумі 11824 /одинадцять тисяч вісімсот двадцять чотири/ грн. 86 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 816 /вісімсот шістнадцять/ грн. 15 коп., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 /двісті тридцять шість/ грн., витрати по оплаті послуг адвоката у сумі 3000 /три тисячі/ грн.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повне рішення складено 29.11.2010р.