Рішення № 12610558, 23.11.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2010 р. Справа № 3/148/09-НР

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Феєрверк”,

вул. Кіото, 27, м. Київ, 02156,

вул. Мате Залки, буд. 6-Б, кв. 173, м. Київ, 04211

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “М-Алмаз”,

юридична адреса: вул. Громадянська, 76-А, м. Миколаїв, 54000;

вул. Мельнична, 14-А/68 м. Миколаїв,

головуючий суддя Дубова Т.М.,

суддя Давченко Т.М., суддя Міщенко В.І.,

ПРИСУТНІ:

Від позивача – Власенко А.Г. довіреність б/н від 22.02.10р.,

Кузьмик Ю.О. довіреність № б/н від 07.09.10р.

Від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості в сумі 637169 грн. 86 коп. за грошовим зобов’язанням за договорами від 25.11.04 за № 25/11-04, від 07.02.07р. за № 02/02 та угодою про погашення заборгованості від 07.02.07р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 637169,86 грн. за договорами від 25.11.04 за № 25/11-04, від 07.02.07р. за № 02/02 та угодою про погашення заборгованості від 07.02.07р.

В судовому засіданні, яке відбулось 13.10.10р. позивач з’ясував позовні вимоги і просив стягнути з відповідача борг в сумі 637169,86 грн., згідно позову від 30.04.09р.

Відповідач надав відзив, яким позов не визнав і просив застосувати строк позовної давності до правовідносин за договором від 25.11.04р. Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 передача товару повинна була відбуватися за замовленнями відповідача, проте ніяких замовлень позивачем до матеріалів справи не надано. Згідно п. 5.3 договору від 07.02.07р. сума, яка підлягає сплаті повинна підтверджуватись актами виконаних робіт, які позивачем не надані. Позивачем не визначено строк виконання грошових зобов’язань, а п. 5.4 договору не містить рік повного розрахунку за отриману продукцію.

Крім того, договори від 25.11.04 за № 25/11-04 та від 07.02.07р. за № 02/02, підписані не директором відповідача Голодною Л.О., а іншою особою (детальніше викладене у відзиві т.2, акр.спр. 112-114).

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, але підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

25 листопада 2004 року сторони уклали договір № 25/11-04 купівлі-продажу оптової партії товарів (арк.спр. 34-36, т. 1). Згідно п.п. 13.1, 13.2 термін дії договору встановлено до 25 листопада 2005р., а у випадку, якщо жодна із сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити даний договір за один місяць до його закінчення, договір вважається пролонгованим.

          Відповідно до договору № 25/11-04 від 25.11.04р. відповідачу було поставлено товар (піротехнічних виробів) на загальну суму 168266,58 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ ФК-0001040 від 13.06.2006р. на суму 8136,00 грн., ФК-0001573 від 02.08.2006р. на суму 7304,00 грн., ФК-0002354 від 16.10.2006р. на суму 56624,01 грн., ФК-0002318 від 09.10.2006р. на суму 296,00 грн., ФК-0002465 від 25.10.2006р. на суму 3840,00 грн., ФК-0002464 від 25.10.2006р. на суму 18524,79 грн., ФК-0002619 від 17.11.2006р. на суму 21399,20 грн., ФК-003265 від 14.12.2006р. на суму 14218,40 грн., ФК-003847 від 28.12.2006р.на суму 824,02 грн., ФК-003546 від 24.12.2006р. на суму 16536,96 грн., ФК-0002355 від 16.10.2006р. на суму 5235,20 грн., ФК-0002356 від 16.10.2006р. на суму 5120,00 грн., ФК-0000270 від 01.02.2007р. на суму 6600,00 грн., ФК-0000271 від 01.02.2007р. на суму 3608,00 грн. та довіреностями відповідача ЯМП № 348702 від 13.06.2006р., ЯМП № 348718 від 23.07.2006р., ЯМП № 348742 від 17.10.2006р., ЯМП № 348736 від 09.10.2006р., ЯМП № 348745 від 27.10.2006р., ЯНЖ № 020904 від 17.11.2006р., ЯНЖ № 020917 від 13.12.2006р., ЯНЖ № 020926 від 06.12.2006р., ЯНЖ № 020920 від 22.12.2006р., ЯНЖ № 020941 від 01.02.2007р., ЯМП № 348744 від 16.10.2006р. та відповідними рахунками-фактурами.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 договору купівлі-продажу оптової партії товарів № 25/11-04 від 25.11.2004р. відповідач повинен перерахувати протягом 2-х банківських днів з моменту подання заявки на поставку товару позивачу попередню оплату за товар у розмірі 100% від ціни обумовленій в заявці, остаточний термін оплати складає 4 банківських днів з моменту подання заявки на поставку.

Як свідчать матеріали справи, поставка продукції відбувалась без попередньої оплати та відповідних заявок. Оплата, отриманої продукції, виконана відповідачем частково на загальну суму 131135,22 грн., а саме: 03.11.2006р. на суму 8616,00 грн., 20.10.2006р. на суму 296,00 грн., 28.02.2007р. на суму 3840,00 грн., на суму 18524,79 грн., на суму 14218,40 грн., на суму 16536,96 грн., на суму 46879,85 грн.; 19.12.2006р. на суму 21399,20 грн., 18.01.2007р. на суму 824,02 грн.

Таким чином, борг за визначеним договором складає 37131,36 грн.

07 лютого 2007 року сторони уклали дилерський договір № 02/02 (арк.спр. 37-39, т.1), згідно якого позивач поставив відповідачу продукцію за накладними №№ ФК 0000490 від 27.03.2007р. на суму 23623,46 грн., ФК- 0003231 від 04.12.2007р. на суму 23287,50 грн., ФК-0002911 від 05.12.2007р. на суму 3082,00 грн., ФК-0002910 від 27.11.2007р. на суму 1050,00 грн., ФК- 0001521 від 15.08.2007р. на суму 108697,90 грн., ФК-0003232 від 05.12.2007р. на суму 8025,00 грн., ФК-0001607 від 15.08.2007р. на суму 17000,00 грн., ФК- 0000974 від 22.06.2007р. на суму 2995,50 грн., ФК-0000975 від 22.06.2007р. на суму 32062,50 грн., ФК-0001345 від 31.07.2007р. на суму 17518,20 грн., ФК- 0001346 від 31.07.2007р. на суму 375,00 грн., ФК-0001347 від 31.07.2007р. на суму 1470,00 грн., ФК-0000491 від 27.03.2007р. на суму 17083,34 грн., ФК-0000727 від 16.05.2007р. на суму 9637,50 грн., ФК-0000726 від 16.05.2007р. на суму 18709,14 грн., ФК- 0001074 від 04.07.2007р. на суму 5925,00 грн., ФК-0001723 від 16.10.2007р. на суму 8250,00 грн., ФК-0002822 від 19.11.2007р. на суму 1275,00 грн., ФК -0002828 від 05.12.2007р. на суму 72075,00 грн., ФК-0003388 від 18.12.2007р. на суму 8902,50 грн., ФК-0003390 від 18.12.2007р. на суму 22400,00 грн., ФК- 0003586 від 26.12.2007р. на суму 17329,30 грн., ФК-0000040 від 03.01.2008р. на суму 71242,70 грн., ФК- 0000039 від 03.01.2008р. на суму 190687,50 грн., ФК-0000038 від 03.01.2008р. на суму 12751,32 грн., ФК-0000037 від 03.01.2008р. на суму 136024,56 грн., ФК- 0002033 від 14.09.2007р. на суму 54262,50 грн., а всього на суму 885742,42 грн.

Відповідач прийняв продукцію за визначеними накладними, що підтверджується довіреностями представників відповідача ЯНГ № 198929 від 21.06.2007р., ЯОА № 022079 від 03.01.2008р., ЯОА № 022014 від 05.09.2007р., ЯОА № 022053 від 27.11.2007р., ЯОА № 022006 від 15.08.2007р. ЯОА № 022002 від 31.07.2007р., ЯНГ № 198912 від 27.03.2007р., ЯНГ № 198911 від 27.03.2007р., ЯНГ № 198925 від 16.05.2007р., ЯНГ № 198941 від 03.07.2007р., ЯОА № 022052 від 16.10.2007р., ЯОА № 022044 від 19.11.2007р., ЯОА № 022039 від 06.11.2007р., ЯОЛ № 022065 від 19.12.2007р., ЯОА № 022067 від 26.12.2007р.

Відповідно до п. 5.4. дилерського договору № 02/02 від 07.02.2007р. оплата за товар здійснюється по безготівковому розрахунку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника протягом 40 днів з моменту поставки товару дилеру.

Отриману продукцію відповідач оплатив частково на загальну суму 173292,64 грн., а саме: 06.06.2007р. на суму 20000,00 грн., 17.12.2007р. на суму 20706,80 грн., 18.12.2007р. на суму 28346,64 грн., 27.06.2007р. на суму 1500,00 грн., 25.06.2007р. на суму 3000,00 грн., 11.09.2007р. на суму 10200,00 грн., 12.09.2007р. на суму 10200,00 грн., 13.09.2007р. на суму 10158,00 грн., 17.08.2007р. на суму 5925,00 грн., 25.09.2007р. на суму 19363,20 грн., 19.09.2007р. на суму 17000,00 грн., 11.01.2008р. на суму 12157,00 грн., 27.11.2007р. на суму 10000,00 грн., 23.10.2006р. на суму 4736,00 грн.

Таким чином, на час укладення угоди від 15.02.08р. про погашення заборгованості по договору № 02/02 борг відповідача за цим договором складав 712 449,78 грн.

Згідно ст. 604 ЦК України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

За поясненнями позивача сума боргу 854060,06 грн. в договорі від 15.02.08р. була визначена помилково, а зміст угоди не відповідає фактичним обставинам.

Суд прийняв до уваги пояснення позивача, виходячи з наступного:

Укладаючи угоду про погашення заборгованості по договору № 02/02 сторони визначили борг в сумі 854060,06 грн.

Між тим, зміст угоди від 15.02.08р., а саме п.п. 1, 2, 8 свідчать, що сторони неправильно визначили суму боргу 854060,06 грн., оскільки згідно графіку погашення заборгованості, визначеної в п. 2, відповідач повинен був сплатити 728000,00 грн., а зі змісту пункту 8 неможна визначитись хто-саме із сторін повинен перерахувати 110000,00 грн.

Крім того, як зазначалось вище, згідно документів первинного бухгалтерського обліку борг відповідача за договором № 02/02 складав 712 449,78 грн., а за договором № 25/11-04 від 25.11.04р. –37131,36 грн.

Після укладення угоди від 15.02.08р. позивач поставив ще піротехнічні вироби за накладною № ФК-0002059 від 01.12.2008р. на суму 302086,64 грн., які представник відповідача отримав на підставі довіреності № 2 від 01.12.2008р.

Відповідач здійснив повернення товару на загальну суму 202597,90 грн. за прибутковими накладними (повернення) № ВН-0000007 від 01.12.2008р. на суму 190687,00 грн., № ВП-8/1135 від 02.12.2008р. на суму 326,40 грн., № ВП-8/2018 від 02.12.2008р. на суму 384,00 грн., № ВП-0000001 від 28.02.2008р. на суму 11200,00 грн.

В рахунок оплати боргу відповідачем також були здійснені платежі на загальну суму 211900,00 грн., а саме: 26.12.2008р. на суму 1600,00 грн., 24.12.2008р. на суму 5800,00 грн., 22.12.2008р. на суму 10000,00 грн., 18.12.2008р. на суму 4900,00 грн., 15.12.2008р. на суму 7000,00 грн., 12.12.2008р. на суму 3000,00 грн., 26.11.2008р. на суму 6000,00 грн., 07.10.2008р. на суму 3000,00 грн., 11.08.2008р. на суму 2000,00 грн., 05.09.2008р. на суму 3600,00 грн., 24.07.2008р. на суму 2000,00 грн., 09.07.2008р. на суму 1000,00грн., 27.05.2008р. на суму 10000,00 грн., 25.04.2008р. на суму 3500,00 грн., 08.04.2008р. на суму 5000,00 грн., 27.03.2008р. на суму 10000,00 грн., 20.03.2008р. на суму 20000,00 грн., 14.03.2008р. на суму 15000,00 грн., 14.01.2009р. на суму 15000,00 грн., 16.01.2009р. на суму 6000,00 грн., 23.01.2009р. на суму 8000,00 грн., 28.01.2009р. на суму 1000,00 грн., 30.01.2009р. на суму 2000,00 грн., 11.02.2009р. на суму 2000,00 грн., 12.02.2009р. на суму 3000,00 грн., 27.02.2009р. на суму 2000,00 грн., 03.03.2009р. на суму 1500,00 грн., 04.03.2009р. на суму 8000,00 грн., 10.03.2009р. на суму 3000,00 грн., 16.03.2009р. на суму 28000,00 грн., 07.04.2009р. на суму 8000,00 грн., 14.04.2009р. на суму 9000,00 грн.

          Отже, на час пред’явлення позову –12.06.09р. заборгованість відповідача складала 637169,86 грн., розмір якої він не заперечив.

Ухвалою суду від 13.10.2010р. відповідача було зобов’язано провести взаємозвірку розрахунків між сторонами, але вимоги суду він не виконав, інших доказів виконання грошових зобов’язань та розрахунків з позивачем суду не надав.

Борг позивачем був визначений з урахуванням строків укладення договорів та строків оплати, виходячи з загальної суми поставки (1356 095,64 грн.) – суми повернення товару (202597,90 грн.) – суми оплати (516327,86 грн.).

Слід зазначити, що жодний з документів: товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, виписки банку на оплату отриманої продукції, видаткові накладні на повернення продукції не містять посилань в рахунок саме-якого договору відбувались поставки, виконувалась оплата та поверталась продукція.

Проте, визначені документи є документами первинного бухгалтерського обліку, які свідчать, що позивачем дійсно було поставлено, а відповідачем прийнято продукцію на загальну суму 1356 095,64 грн., а борг відповідача складає 636169,86 грн., з урахуванням 1000,00 грн., сплачених відповідачем 23.09.09р., тобто після порушення провадження у справі.

Як зазначалось вище, за договором № 25/11-04 від 25.11.04р. передбачалась попередня оплата продукції, проте поставка продукції відбувалась без дотримання визначених умов, а борг за цим договором складає 37131,36 грн.

Відповідно до п. 5.4. дилерського договору № 02/02 від 07.02.2007р. оплата за товар повинна була здійснюватись протягом 40 днів з моменту поставки товару дилеру. В результаті укладення угоди від 15.02.08р. зобов’язання щодо строків розрахунків було змінено згідно графіку, визначеному в п. 2 цієї угоди.

13.02.09р. позивач претензією № 43 звернувся до відповідача з вимогою сплатити залишок боргу.

До того ж, після порушення провадження у справі факсом відповідач надіслав позивачу графік погашення заборгованості станом на 04.03.09р. в сумі 698649,88 грн., згідно якого зобов’язувався частками погасити борг до серпня 2009р.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, в будь-якому випадку відповідач повинен був остаточно розрахуватись з позивачем до 31.07.08р. (згідно угоди про погашення заборгованості) та до 10.01.09р. за накладною № ФК-0002059 від 01.12.2008р. на суму 302086,64 грн.           При цьому, позивач вимагає стягнення коштів в сумі 637169,86 грн., підтверджених первинними документами бухгалтерського обліку, а не помилково визначених в угоді від 15.02.08р. –854060,00 грн.

          Відповідно до ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод не передбачені законом але таких, що йому не суперечать. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги як підстава відмови у позові, оскільки строк дії договору купівлі-продажу від 25 листопада 2004р., відповідно до п. 13.1 закінчувався 25 листопада 2005р., проте, п. 13.2 цього договору сторони передбачили, що у випадку, якщо жодна із сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити даний договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважаться пролонгованим. Відповідач не довів будь-якими доказами розірвання договору відповідно до п. 13.2.

У суду відсутні підстави для застосування строків позовної давності, оскільки позов містить вимоги за накладними, починаючи з 13.06.2006р., а позов заявлено до суду 30.04.2009р., отже загальний строк позовної давності встановлений ст.256 ЦК України не сплинув.

Посилання відповідача на відсутність замовлень на поставку продукції теж не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки договором № 25/11-04 не обумовлено, що ці заявки повинні бути лише на паперових носіях. Проте, як зазначалось вище, відповідач видавав доручення на отримання продукції, а позивач за ТТН поставляв її.

Щодо порядку розрахунків за договором № 02/02 від 07.02.07р., то згідно угоди про погашення заборгованості від 15.02.08р. відбулась новація правовідносин.

Встановлення відповідності та належності підписів на договорах будь-якій особі є прерогативою судової почеркознавчої експертизи, оскільки потребує спеціальних знань. Відповідачем не доведено належними доказами, що підпис на договорах не належить Голодній Л.О.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково, провадження у справі на суму 1000,00 грн. слід припинити за відсутністю предмету спору, судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.                    

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “М-Алмаз” (вул. Громадянська, 76-А, м. Миколаїв, код 32820148) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Феєрверк” (вул. Тимошенка, 2-А, кв. 44, м. Київ, код 31036152) суму 636169,86 грн. боргу, 6371,69 грн. держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

,

На суму 1000,00 грн. боргу провадження у справі припинити.

Рішення може бути оскаржене у 10-денний строк.          

Головуючий Суддя

Суддя                               Т.М. Давченко

Суддя                               В.І.Міщенко

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано 01.12.2010р.