Рішення № 12610518, 02.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.10                                                                                           Справа№ 32/176 (2010)

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Приватного акціонерного товариства „ДАТАГРУП”, м.Київ.

До Львівського міського комунального підприємства „Львівводоканал”, м.Львів.

Про стягнення 2 968,31 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Пироганич Ю.Б. –представник (довіреність б/н від 15.01.2010р.).

Від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Приватним акціонерним товариством „ДАТАГРУП”, м.Київ до Львівського міського комунального підприємства „Львівводоканал”, м.Львів про стягнення 2 927,03 грн., з яких 2 100,00 грн. сума основний борг, 327,03 грн. пеня, 86,30 грн. 3% річних, 413,70 грн. інфляційні нарахування.

Ухвалою суду від 04.10.2010р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 02.11.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 02.11.2010р. подав заяву про уточнення позовних вимог вих. №5037/1 від 02.11.2010р., в якій просить стягнути з відповідача 2 968,31 грн. з яких 2 100,00 грн. сума основного боргу, 167,51 грн. пеня, 131,70 грн. 3% річних, 569,10 грн. інфляційні нарахування. Позовні вимоги з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтримав, просив позов задоволити повністю з врахуванням поданої заяви.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду 04.10.2010р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №79017 0277583 6 від 05.10.2010р. –вручено 07.10.2010р.

Станом на 02.11.2010р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходили.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

10.04.2007р. між Закритим акціонерним товариством „ДАТАГРУП” (перереєстроване в Приватне акціонерне товариство „ДАТАГРУП” ; надалі - оператор) та Львівським міським комунальним підприємством „Львівводоканал” (надалі - споживач) було укладено договір №РК. 5623/2007 надання телекомунікаційних послуг з передавання даних (надалі –договір) відповідно до якого оператор зобов’язувався надати споживачу телекомунікаційні послуги з передавання даних по радіоканалам зв’язку між об’єктами визначеними цим договором (надалі –послуги), а споживач зобов’язувався своєчасно та у повному обсязі сплачувати оператору належні за даним договором платежі (п.2.3.1. договору).

Відповідно до п.1.2. договору технічні параметри каналу зв’язку, об’єкти між якими здійснюється передавання даних по цьому каналу зв’язку, вартість послуг які надаються по цьому каналу зв’язку зазначені у додатку до цього договору.

Згідно додатку №1 до договору адреси підключення м.Львів, вул.Зелена та Львівська область, смт. Сокільники, вартість послуг не місяць складає 350,00 грн. з ПДВ.

Позивач свої зобов'язання по договору виконав, проте відповідач оплату за надані послуги у строки визначені сторонами в п.4.2 договору повністю не провів.

06.08.2009р. позивач звернувся до відповідача з претензією вих.№72/ОВР про погашення заборгованості в сумі 2 100,00 грн. на яку отримав відповідь від 25.09.2009р. № 14/4-4422 в якій відповідач визнає заборгованість та зобов»язується її погасити повністю.

Відтак, сума основного боргу відповідача перед позивачем згідно поданого розрахунку становить 2 100,00 грн.

Позивач керуючись умовами п.5.1. договору, у зв’язку із порушенням споживачем строків оплати платежів передбачених розділом 4 даного договору, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним уточненого розрахунку становить 167,51 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу інфляційні втрати та 3% річних, які згідно поданої заяви про уточнення позовних вимог становлять - 569,10 грн. інфляційних втрат та 131,70 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони вільні в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного законодавства.

Повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами визначені Законом України „Про телекомунікації” від 18.11.2003р. № 1280-ІУ із змінами та доповненнями.

Згідно п.5 ст.33 Законом України „Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно ст.901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п.4.2. договору споживач здійснює оплату вартості послуг щомісячно у термін до 20 (двадцятого) числа кожного поточного числа кожного поточного місяця у розмірі, встановленим в відповідному додатку до цього договору за кожним каналом зв’язку на підставі рахунків, які оператор надає споживачу не пізніше 15 (п’ятнадцятого) числа поточного місяця.

За умовами п.3.3., п.3.4., та п.3.5. договору датою початку надання послуг по каналам зв’язку вважається дата підписання сторонами акту виконаних робіт з організації та підключення цих каналів зв’язку та встановлення відповідного обладнання. Прийом-передача наданих послуг за даним договором оформлюється шляхом підписання сторонами акту наданих послуг, щомісячно до 30 (тридцятого) числа кожного поточного місяця. Якщо споживач не підписав відповідні акти у встановлені даним договором строки, або не надав письмову мотивовану відмову від їх підписання, то результати робіт або послуги вважаються такими, що прийняті згідно з відповідним актом, який підписано оператором в односторонньому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов’язань перед позивачем щодо оплати за отримані телекомунікаційні послуги з передавання даних по радіоканалам зв’язку належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за період з 30.04.2008р. по 30.09.2008р. яка складає 2 100,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийому наданих послуг з період з 30.04.2008р. по 30.09.2008р.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, проти позову не заперечив, тому суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 2 100,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати, які згідно поданої ним заяви про уточнення позовних вимог становлять - 569,10 грн. інфляційних втрат та 131,70 грн. 3% річних.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

У відповідності до п.5.1. договору у разі порушення споживачем строків оплати платежів передбачених розділом 4 даного договору, споживач сплачує на користь оператора пеню в розмірі облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

При нарахуванні пені позивач дотримався вищевказаних вимог законодавства відтак, з відповідача підлягає стягненню згідно поданої ним заяви про уточнення позовних вимог 167,51 грн. пені.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення, а саме: 2 100,00 грн. основний борг, 167,51 грн. пеня, 569,10 інфляційні втрати, 131,70 грн. три відсотки річних.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №30750 від 22.09.2010р. на суму 102,00 грн. та №30754 від 22.09.2010р. на суму 236,00 грн., які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 33, 36 ЗУ „Про телекомунікації”, ст.ст. 11, 526, 530, 549, 611, 612, 625 ,627,901 ЦК України, ст. 174, 193, 230-232 ГК України та ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов, згідно заяви про уточнення позовних вимог, задоволити повністю.

2. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства „Львівводоканал” (79017, м.Львів, Личаківський район, вул.Зелена, 64; ЄДРПОУ 03348471) на користь Приватного акціонерного товариства „ДАТАГРУП” (03005, м.Київ, вул.Смоленська, 31-33; п/р 26003266043700 в АТ «УкрСиббанк»; МФО 351005; ЄДРПОУ 31720260) 2 100,00 грн. основного боргу, 167,51 грн. пені, 569,10 інфляційних втрат, 131,70 грн. 3% річних, держмито в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя