Рішення № 12610503, 26.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.10                                                                                           Справа№ 28/127

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно –промислової компанії «НАК», м. Львів

до відповідача: Приватної фірми «Христина», м. Львів

про розірвання контракту, стягнення 125296, 64 грн

Суддя Морозюк А.Я.

Представники сторін

Від позивача: Шайдич Т.В. - представник

Від відповідача: Лисюк Н.В. - представник

Судом роз’яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

В судовому засіданні 26.11.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено та підписано 01.12.2010 року.

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно –промислової компанії «НАК»до Приватної фірми «Христина» про розірвання контракту №08-1863Х від 15.08.2008 року та стягнення з Приватної фірми «Христина»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно –промислової компанії «НАК»грошових коштів на суму 125296 грн 64 коп оплачених у серпні 2008 року як попередня оплата по контракту №08-1863Х.

          Ухвалою суду від 27.10.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 16.11.2010 року. Ухвалою суду від 16.11.2010 року за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 26.11.2010 року.

За клопотанням позивача судом здійснювалася технічна фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві. Зокрема, позивач зазначив, що між ТзОВ ТПК «НАК»(позивач) та ПФ «Христина»(відповідач) 15.08.2008 року укладено контракт №08-1863Х, згідно якого відповідач зобов’язувався поставити та передати позивачу легковий автомобіль марки “БМВ Х6 Е71 3.0d”(товар), а позивач зобов’язувався оплатити та прийняти поставлений автомобіль. Згідно п.3.1 контракту відповідач зобов’язався поставити та передати товар позивачу протягом 140 робочих днів з дати здійснення попередньої оплати у розмірі не менше 15 % від вартості товару на банківський рахунок продавця. Позивач здійснив попередню оплату в обумовленому контрактом розмірі 15 серпня 2008 року у сумі 84834,42 грн, а отже товар (автомобіль) мав бути поставлений не пізніше 27.02.2009 року. Однак, автомобіль відповідач не передав позивачу як станом до 27.02.2009 року, так і станом на даний час. Рішенням господарського суду Львівської області від 05.02.2010 року у справі № 4/112(залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2010 року) встановлено, що контракт №08-1863Х від 15.08.2008 року є чинним(діючим) на дату розгляду спору судами та породжує права і обов’язки для сторін контракту. Тому 23.07.2010 року на адресу відповідача позивачем направлено лист-вимогу (вих. р.н. №0373) з вимогою до ПФ «Христина»повідомити ТзОВ ТПК «НАК»про виконання до 15.08.2010 року(два роки від дати проведення попередньої оплати по контракту) основного зобов’язання відповідача по спірному контракту, а саме, поставки і передачі автомобіля. Відповідач направив позивачу відповідь від 05.08.2010 року № 49, з якої вбачається, що відповідач взагалі не має наміру виконувати свої зобов’язання та умови контракту. У зв’язку з цим ТзОВ ТПК «НАК»в порядку ч.2,3 ст.188 ГК України направило відповідачу пропозицію від 25.08.2010 року №0410 про розірвання за згодою сторін контракту №08-1863Х від 15.08.2008 р та повернення попередньої оплати. З листа-відповіді на пропозицію від 16.09.2010 року №60 ПФ «Христина»вбачається, що вищевказана пропозиція в повному об’ємі не прийнята - даючи згоду на розірвання контракту №08-1863Х одночасно ПФ «Христина»безпідставно відмовляється повернути суму попередньої оплати по даному контракту. В обгрунтування позову позивач покликається на ст.188,193 ГК України, ч.2 ст.533, ч.2 ст.651,ч.5 ст.653, ч. 2 ст. 693 ЦК України.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, відповідач зазначив, що згідно умов контракту №08-1863Х від 15.08.2008 року передача товару покупцю здійснюється після зарахування на банківський рахунок продавця повної вартості товару. Так як оплата за товар(автомобіль) позивачем в повному обсязі не була проведена, то у відповідача обов’язок передачі автомобіля не виникав, що підтверджується також рішенням господарського суду Львівської області від 05.02.2010 року та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2010 року у справі № 4/112. На сьогодні спірний контракт є розірваним за згодою сторін, що підтверджується наступним. 25.08.2010 року позивачем на адресу відповідача надіслано пропозицію, в якій позивач запропонував відповідачу розірвати спірний контракт за згодою сторін, а також повернути позивачу попередню оплату у розмірі 84834,42 грн. Листом від 16.09.2010 року відповідач повідомив позивача про прийняття такої пропозиції. З врахуванням того, що відповідачем в порядку ст.188 ГК України акцептована пропозиція позивача про розірвання контракту, що підтверджується листом від 16.09.2010 року, вказаний контракт є розірваним. Що ж стосується відмови відповідача від повернення попередньої оплати, то така вимога є самостійним предметом розгляду і не може впливати на встановлення чинності договору, розірвання якого погоджено сторонами. При цьому, згідно ч.4 ст.653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлене договором або законом. Зважаючи на те, що повернення відповідачем позивачу попередньої оплати не передбачено ні умовами контракту, ні чинного законодавства, вимога останнього є безпідставною та не ґрунтується на нормах матеріального права. Також, відповідач посилаючись на рішення господарського суду Львівської області від 05.02.2010 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2010 року у справі №4/112 вважає, що спір щодо стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати в розмірі 11748,37 євро, сплаченої позивачем згідно контракту, вже був предметом судового розгляду в господарському суді. З врахуванням наведеного та посилаючись на п.1-1, 2 ч.1 ст.80 ГПК України просить суд припинити провадження у справі № 28/127.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд встановив наступне.

15.08.2008 року між Приватною фірмою “Христина” (Продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю торгівельно-промисловою компанією „НАК” (Покупець) було укладено контракт № 08-1863Х, за умовами якого Продавець зобов’язується поставити та передати, а Покупець зобов’язується оплатити та прийняти один новий легковий автомобіль марки “БМВ Х6 Е71 3.0d”, 2008 року виготовлення, колір “Vermilion Red”(надалі - товар), найменування моделі, ціна та специфікація якого міститься в додатку № 1 від 15 серпня 2008 року, який є невід’ємною частиною цього контракту (п. 1.1 контракту).

Пунктом 2.1 контракту встановлено, що на день підписання сторонами контракту загальна вартість товару складає 557024,14 грн, включаючи ПДВ.

Пунктом 3.1 контракту передбачено, що Продавець зобов’язаний поставити та передати товар Покупцю, а Покупець зобов’язаний прийняти товар протягом 140 робочих днів з дати здійснення попередньої оплати у розмірі не менше 15 % від вартості товару на банківський рахунок Продавця.

Пунктом 3.4 контракту передбачено, що передача товара Покупцю здійснюється після зарахування на банківський рахунок Продавця повної вартості товару.

Згідно пункту 4.1 контракту, протягом 15 робочих днів з дати підписання цього контракту Покупець зобов’язаний здійснити попередню оплату у розмірі не менше 10 % від вартості товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Продавця.

Згідно пункту 4.2 контракту, решту суми від загальної вартості товару Покупець зобов’язаний перерахувати на банківський рахунок Продавця протягом 140 робочих днів з дати підписання цього контракту сторонами.

Відповідно до п.4.3 контракту, якщо на день платежу, як вказано в п.4.2 та п.4.1 цього контракту, встановлений НБУ офіційний обмінний курс Євро стосовно до української гривні збільшиться порівняно зі встановленим НБУ офіційним обмінним курсом Євро стосовно до української гривні на день підписання контракту, що становив 7,220951 грн за 1 Євро, змінюється і ціна даного контракту по формулі(яка наведена в п.4.3 контракту).

Відповідно до п.4.4 контракту, у випадку зміни суми та/або сум, які Покупець зобов’язується сплатити Продавцю згідно п.4.1, п.4.2 цього контракту відповідно змінюється і загальна вартість(ціна) товару, яку Покупець зобов’язаний сплатити Продавцю.

Строк дії контракту сторони визначили з моменту його підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за контрактом(п.9.2 контракту).

Статтею 193 ГК України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 533 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

На виконання своїх зобов’язань за контрактом, позивач(Покупець) 01 та 15 серпня 2008 року перерахував відповідачу(Продавцю) 84834,42 грн –необхідну суму попередньої оплати за автомобіль в обумовленому контрактом розмірі. Таким чином, передбачений контрактом 140 денний термін для виконання відповідачем(Продавцем) своїх зобов’язань по поставці та передачі товару (п.3.1 контракту, та з врахуванням п.3.4 контракту) та для виконання позивачем(Покупцем) своїх зобов’язань по оплаті решти суми від загальної вартості товару(п.4.2 контракту), закінчився 27.02.2009 року(включно).

Як вбачається із матеріалів справи, як станом до 27.02.2009 року(включно), так і станом на даний час товар(автомобіль) відповідач(Продавець) позивачу(Покупцю) не передав, рівно як і позивач(Покупець) не сплатив відповідачу(Продавцю) решту суми від загальної вартості контракту. Доказів, які б вказували на протилежне, сторони суду не представили.

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.02.2010 року у справі № 4/112, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2010 року у справі № 4/112(у спорі брали участь ті самі сторони) встановлено, зокрема, що контракт №08-1863Х від 15.08.2008 року є чинним(діючим) на дату розгляду спору судами та породжує права і обов’язки для сторін контракту(абз.6 стор. 6, абз.5 стор. 11 рішення від 05.02.2010 року, абз.5 стор. 3, абз.8 стор.4 постанови від 22.04.2010 року у справі № 4/112).

Після цього, на адресу відповідача позивачем направлено лист-вимогу від 23.07.2010 року вих. р.н. №0373/вих з вимогою до ПФ «Христина»про виконання умов укладеного контракту №08-1863Х від 15.08.2008 року не пізніше 15.08.2010 року, оскільки з дати укладення контракту та проведення попередньої оплати по контракту минуло майже 2 роки, а, отже, минули всі розумні строки прийняті для такого виду договірних відносин та договірні терміни, визначені умовами контракту №08-1863Х від 15.08.2008 року.

Відповідач направив позивачу лист-відповідь від 05.08.2010 року № 49, в якій зазначив, що відповідно до п.3.4 контракту передача товару Покупцю здійснюється після зарахування на банківський рахунок Продавця повної вартості товару. Оскільки ТзОВ ТПК «НАК»не оплатило товар в повному обсязі, то обов’язок щодо передачі автомобіля у ПФ «Христина»на сьогодні не виникав. Також у відповіді зазначено, що за наявності наміру у ТзОВ ТПК «НАК»придбати аналогічний автомобіль це є можливе за умови повторного замовлення аналогічного автомобіля, проведення попередньої оплати вартості товару за ціною та в терміни визначені у відповідності до умов нового Контракту.

У зв’язку із цим позивач направив відповідачу пропозицію в порядку ч.ч.2 і 3 ст.188 ГК України від 25.08.2010 року № 0410 про розірвання за згодою сторін контракту №08-1863Х від 15.08.2008 року з одночасним поверненням попередньої оплати.

З листа-відповіді ПФ «Христина»від 16.09.2010 року №60 на пропозицію вбачається, що відповідач приймає пропозицію позивача та погоджується на розірвання контракту №08-1863Х від 15.08.2008 року за згодою сторін. Щодо повернення попередньої оплати, відповідач в цьому листі звертає увагу, що згідно ч.4 ст.653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлене договором або законом. Також в листі зазначено, що з врахуванням того, що повернення попередньої оплати у випадку розірвання контракту за згодою сторін ні його умовами, ні законом не передбачено, вимога про повернення попередньої оплати є безпідставною.

Приписами ст.188 ГК України передбачено, зокрема, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Так як позивач запропоновував розірвати контракт (пропозиція від 25.08.2010 року № 0410), а відповідач погодився на розірвання контракту (відповідь від 16.09.2010 року №60), і зазначені пропозиція та відповідь на неї вчинені в письмовій формі, за підписами керівників та з прикладенням печаток, то суд приходить до висновку, що контракт №08-1863Х від 15.08.2008 року є розірваним. Що ж стосується відмови відповідача від повернення попередньої оплати, що, на думку позивача, свідчить про неприйняття пропозиції про розірвання контракту, то така вимога є самостійним предметом розгляду і не може впливати на встановлення чинності договору, розірвання якого погоджено сторонами.

У зв’язку з цим провадження у справі в частині позовної вимоги про розірвання судовим порядком контракту № 08-1863Х від 15.08.2008 року, укладеного між ТзОВ ТПК «НАК»та ПФ «Христина», підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмета спору.

Що стосується решти позовних вимог, суд зазначає наступне.

Як уже зазначалося вище, за контрактом №08-1863Х від 15.08.2008 року товар(автомобіль) відповідач(Продавець) позивачу(Покупцю) не передав, на даний час контракт №08-1863Х від 15.08.2008 року є розірваним, що виключає подальшу можливість передачі відповідачем позивачу товару(автомобіля) за цим контрактом.

Водночас, суму сплаченої за контрактом №08-1863Х від 15.08.2008 року попередньої оплати відповідач позивачу не повернув, мотивуючи таку відмову посиланням на ч.4 ст.653 ЦК України, згідно якої сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлене договором або законом.

Однак, суд не погоджується із таким твердженням відповідача, виходячи із наступного.

Відповідно до пункту 6 частини 1 ст.6 ЦК України, однією із засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи(потерпілого) без достатньої правової підстави(безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч.2 ст.1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У зв’язку із розірванням з 16.09.2010 року контракту №08-1863Х від 15.08.2008 року, товар(автомобіль) уже не може бути переданий відповідачем(Продавцем) позивачу(Покупцю) за контрактом у встановлений строк, тому наявними є правові підстави для повернення відповідачем суми попередньої оплати позивачу.

Виходячи із всього вищенаведеного, враховуючи зміст пунктів 2.1,4.1,4.3,4.4 контракту, ст.533 ЦК України, а також те, що на день здійснення оплати у серпні 2008 року сплачена позивачем(Покупцем) у гривнях сума попередньої оплати за встановленим НБУ офіційним обмінним курсом Євро, чинним на день здійснення оплати, становила еквівалент 11748,37 Євро, а за встановленим НБУ офіційним обмінним курсом Євро на дату подання позову така сума становить 125296,64 грн, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині вимоги про стягнення з Приватної фірми «Христина»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно –промислової компанії «НАК»грошових коштів на суму 125296 грн 64 коп.

Безпідставним є клопотання відповідача про припинення провадження у справі в частині вимоги про стягнення грошових коштів із посиланням на п.2 ч.1 ст.80 ГПК України та на те, що такий спір вже був предметом судового розгляду в господарському суді, із посиланням на рішення господарського суду Львівської області від 05.02.2010 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2010 року у справі №4/112.

У зв’язку з цим суд зазначає, що підставою для припинення провадження у справі за п.2 ч.1 ст.80 ГПК України є наявність рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав. Вищевказані рішення господарського суду Львівської області від 05.02.2010 року та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2010 року у справі №4/112 не відповідають сукупності ознак, зазначених у п.2 ч.1 ст.80 ГПК України, відносно спору у даній справі № 28/127. У розглядуваній справі № 28/127 обставини, якими позивач обгрунтовує свою вимогу до відповідача(підстави позову), є відмінними від таких обставин у справі № 4/112. Серед іншого, це посилання на лист-вимогу позивача від 23.07.2010 року (вих. р.н. №0373), лист-відповідь відповідача від 05.08.2010 року № 49, пропозицію позивача в порядку ч.2,3 ст.188 ГК України від 25.08.2010 року №0410, лист-відповідь відповідача від 16.09.2010 року №60 (яких ще не існувало станом на час розгляду господарського спору у справі №4/112, і які покладено позивачем в основу своїх позовних вимог у справ № 28/127). Додатково слід зазначити, що одним із мотивів відмови судом в первісному позові ТзОВ ТПК «НАК»до ПФ «Христина»про розірвання договору та стягнення коштів у справі №4/112 стало саме недотримання позивачем встановленого ст.188 ГК України порядку розірвання господарських договорів, і як наслідок, висновок суду про чинність контакту № 08-1863Х та відсутність у зв’язку з цим законних підстав для повернення фактично сплаченої передоплати (абз.6 стор.10, абз.5 стор. 11, абз.13 стор. 13 рішення від 05.02.2010 року у справі №4/112).

Судові витрати (витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача в частині відповідно до задоволеної позовної вимоги.

Виходячи із усього вищенаведеного, керуючись ст. 4-3, 33, 43, 49,п.1-1 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

           ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Приватної фірми «Христина»(79040, м.Львів, вул. П’ясецького,1, ідентифікаційний код 20792629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової компанії «НАК»(79041, м.Львів, вул. Б.Хмельницького, 176, корпус 5, літ. «А-2», ідентифікаційний код 31073990) 125 296 грн 64 коп - основного боргу; 1252 грн 97 коп - державного мита; 221 грн 00 коп - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині позовної вимоги про розірвання судовим порядком контракту № 08-1863Х від 15.08.2008 року, укладеного між ТзОВ ТПК «НАК»та ПФ «Христина»-провадження у справі припинити.

Суддя