Рішення № 12610420, 02.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.10                                                                                           Справа№ 29/188(10)

За позовом:

          Закритого акціонерного товариства "УВТК", м. Львів,

до відповідача:Підприємства "Самбірської виховної колонії",

м. Самбір,

про: стягнення 35’142,66 грн.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

позивача:Сухнацька О.М. дов. № 10 від 29.11.2010 р.,

відповідача:не з’явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Закритого акціонерного товариства "УВТК" до Підприємства "Самбірської виховної колонії " про стягнення 37’875,74 грн. Ухвалою від 10.11.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 30.11.2010 р. В судовому засіданні 30.11.2010 оголошено перерву до 02.12.2010 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №6 купівлі-продажу від 21.01.2010 р. не вніс оплати за поставлений товар та наданні послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 32’000,00 грн. Крім того, Крім того, відповідачу було нараховано 3’475,77, - пені, 468,16 грн. –3% річних, 1’323,14 грн. –інфляційних. Просить судові витрати покласти на відповідача.

В судове засідання 30.11.2010 р. представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Вимоги ухвали суду від 10.11.2010 р. виконав.

В судове засідання 30.11.2010 р. представник відповідача з’явився, подав відзив на позовну заяву, яким позов визнав частково, в сумі 31’000,00 грн., просить за відсутності обігових коштів та недостатнім бюджетним фінансуванням, відтермінувати виконання рішення суду до 01.06.2011 р.

В судове засідання 02.12.2010 р. представник позивача з’явився, подав заперечення на відзив в якому заперечив щодо відтермінування рішення суду. В судовому засіданні подав заяву про зміну позовних вимог, якою уточнив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 31’000,00 грн. заборгованості, 2’174,23 грн. –пені, 1’489,75 грн. –інфляційних витрат, 478,68 грн. –3% річних. Судові витрати, державне мито у сумі 351,43 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн., покласти на відповідача.

В судове засідання 02.12.2010 р. представник відповідача не з’явився, причин неприбуття в судове засідання не повідомив.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір №6 купівлі-продажу від 21.01.2010 р. (надалі –Договір). За умовами цього договору продавець (позивач у справі) відпускає покупцю (відповідач у справі) металопрокат та інші будівельні матеріали по видаткових накладних згідно виписаного рахунку та проведеної оплати.

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 44’327,66 грн., згідно видаткової накладної №РН-0002747 від 06.05.2010 р.

Відповідач прийняв товар, про що свідчить підпис представника на Довіреності №201 від 05.05.2010 р. на отримання товару.

Відповідно до п. 2.3. Договору покупець зобов’язується забезпечити оплату товару згідно виписаного рахунку протягом двох днів після одержання товару.

Актом №ОУ-0000249 здачі-прийняття робіт (надання послуг) сторони погодили, що виконавцем (позивачем) були наданні послуги по рахунку №СФ-0000015 від 06.05.2010 р. на суму 168,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №50/05 від 14.07.2010 р. на суму 37’593,86 грн.

Відповідачем частково погашено заборгованість на суму 13’327,66 грн.

На день розгляду справи відповідач борг у сумі 31’000,00 грн. не погасив, доказів зворотнього суду не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 2.3. Договору покупець зобов’язується забезпечити оплату товару згідно виписаного рахунку протягом двох днів після одержання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач товар отримав 06.05.2010 р., про що свідчить видаткова накладна №РН-0002747 від 06.05.2010 р. та Довіреність №201 від 05.05.2010 р. на отримання товару, проте доказів оплати в повному обсязі суду не представив. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 31’000,00 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 3.2. Договору у випадку порушення умов договору винна сторона відшкодовує потерпілій стороні збитки, та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми боргу. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 2’174,23 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1’489,75 грн. –інфляційних витрат, 478,68 грн. –3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити його виконання. При цьому слід враховувати приписи ст. 121 ГПК України про те, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд звертає увагу відповідача на те, що до суду не надано доказів наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. Таким чином, суд відхиляє клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 625, 692 ЦК України, ст. ст. 82, 83, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Самбірської виховної колонії" (адреса: вул. Івана Франка, 4, м. Самбір, 81400; ідент. код 08680508) на користь Закритого акціонерного товариства "УВТК" (адреса: вул. Навроцького, 6, м. Львів, 79034; ідент. код 20789900) 31’000,00 грн. заборгованості, 2’174,23 грн. пені, 1’489,75 грн. –інфляційних витрат, 478,68 грн. –3% річних, 351,43 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Заяву відповідача - Державного підприємства "Підприємство Самбірської виховної колонії" про відстрочку виконання рішення відхилити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя