ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.10 Справа№ 18/120 (2010)
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АСКОНА" ЛТД, м. Львів,
до відповідача:дочірнього підприємства "Прикарпатське будівельно-монтажне управління" закритого акціонерного товариства "Карпаткурортбуд", м. Моршин,
про: стягнення 1’268,90 грн.
Суддя Т. Рим
За участю представників:
позивача:Ганущин М.В. –довіреність від 11.10.2010 р.,
відповідача:не з’явився
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "АСКОНА" ЛТД до дочірнього підприємства "Прикарпатське будівельно-монтажне управління" закритого акціонерного товариства "Карпаткурортбуд" про стягнення 1’268,90 грн. Ухвалою від 29.10.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд призначено на 17.11.2010р. Розгляд справи відкладався на 01.12.2010 р.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач усупереч умовам укладеного договору №07/23/К від 29.01.2007 р. не здійснив оплату за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 862,40 грн. Крім того, відповідачу нараховано 104,90 грн. пені, 244,57 грн. інфляційних збитків, 57,00 грн. - 3% річних.
В судові засідання представник відповідача не з’являвся, хоча був належним повідомлений про час та місце судового засідання за юридичною адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, виданому 06.10.2010 р. державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради: вулиця Геологів, будинок 12, місто Моршин, Львівська область, 82482. Зазначене підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 15.11.2010 р., долученим до матеріалів справи. Відповідач не реалізував своє право на захист, повноважного представника в судове засідання не направив, проти позову у встановленому порядку не заперечив.
Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.
Між сторонами у справі укладено договір №07/23/К від 29.01.2007 р. (надалі –Договір). За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобов’язується поставити у власність покупця (відповідач у справі) будівельні матеріали, а покупець зобов’язується прийняти цей товар в кількості та асортименті, визначених у накладних, які становлять невід’ємну частину цього Договору.
На виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 862,40 грн., що підтверджує видаткова накладна №Ас-0008645 від 29.07.2008 р. та довіреність НБГ №209056 від 01.07.2008 р.
Відповідач не заперечив проти позовних вимог. Доказів погашення заборгованості у сумі 862,40 грн. не представив.
При винесенні рішення суд виходив з такого.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються на підставі рахунків-фактур та накладних у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 14 календарних днів.
Таким чином, оскільки відповідач прийняв поставлений позивачем товар, проте не оплатив його вартості у строки, визначені пунктом 4.2 Договору, вимоги позивача про стягнення 862,40 грн. основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Згідно з пунктом 6.2 Договору у випадку несвоєчасної оплати отриманого товару (з порушенням термінів, які вказані у пункті 4.2 Договору), покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом терміну затримки оплати від суми простроченого платежу за кожен прострочення. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 104,9 грн. пені є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 244,57 грн. інфляційних збитків, 57,00 грн. –3% річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 526, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з дочірнього підприємства "Прикарпатське будівельно-монтажне управління" закритого акціонерного товариства "Карпаткурортбуд" (адреса вулиця Геологів, будинок 12, місто Моршин, Львівська область, 82482; ідентифікаційний код 02576260) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АСКОНА" ЛТД (юридична адреса: вулиця Генерала Чупринки, будинок 44, Франківський район, місто Львів, Львівська область, 79044, поштова адреса: вулиця Володимира Великого, будинок 50, квартира 32, місто Львів, 79053; ідентифікаційний код 19165672) 862,40 грн. основного боргу, 104,90 грн. пені, 244,57 грн. інфляційних збитків, 57,00 грн. –3% річних, 102,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
Судове рішення № 12610423, Господарський суд Львівської області було прийнято 01.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 18/120 (2010). Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: