Рішення № 12610155, 22.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2010 р. Справа № 8/131-10

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Балик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства «Фармація-2000», ідентифікаційний код: 30636477, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 63-Д,

до відповідача: субєкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1,

про стягнення 25477,41 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Муха Н.М., яка діє на підставі довіреності від 26.10.2010 року;

від відповідача: не зявився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

закрите акціонерне товариство «Фармація-2000»(далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки від 04.01.2008 року за №1/109 за поставлений товар у вигляді медикаментів, пені та штрафних санкцій на загальну суму 25477,41 грн. та судових витрат.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем своїх зобовязань за Договором поставки від 04.01.2008 року за №1/109, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість зі сплати основного боргу, пені та штрафу.

Відповідно до ухвали від 07.10.2010 року порушено провадження у справі №8/131-10 та призначено її розгляд на 18.10.2010 року.

Позивач та відповідач у судове засідання 18.10.2010 року не зявилися, про причини неявки не повідомили, вимоги ухвали суду від 07.10.2010 року не виконали. У звязку з цим ухвалою господарського суду Київської області від 18.10.2010 року розгляд справи відкладено на 27.10.2010 року.

27.10.2010 року в судове засідання зявився Позивач, який надав суду свої пояснення та копії документів на виконання вимог ухвал суду від 07.10.2010 року і від 18.10.2010 року. Позивач позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві. Відповідач в судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив та вимог ухвал суду від 07.10.2010 року і від 18.10.2010 року не виконав. У звязку з цим розгляд справи відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 27.10.2010 року відкладено на 04.11.2010 року.

04.11.2010 року в судове засідання зявився Позивач, який надав суду свої пояснення. Позивач позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві. Відповідач в судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив та вимог ухвал суду від 07.10.2010 року, від 18.10.2010 року і від 27.10.2010 року не виконав. У звязку з цим розгляд справи відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 04.11.2010 року відкладено на 22.11.2010 року.

22.11.2010 року в судове засідання зявився Позивач, який надав суду свої пояснення та копії документів на виконання вимог ухвал суду від 07.10.2010 року, від 18.10.2010 року, від 27.10.2010 року і від 04.11.2010 року, зокрема Позивач надав суду оригінал доказів направлення Відповідачу акту звірки взаємних розрахунків та копію останнього, згідно якого станом на 19.11.2010 року Відповідачем на користь Позивача в добровільному порядку сплачено частину основного боргу в сумі 8000,0 грн. (вісім тисяч гривень 00 коп.), внаслідок чого за Відповідачем рахується основний борг в сумі 12888,83 грн. (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 83 коп.). Крім того, Позивач надав суду належним чином завірену копію роздруківки банківського руху коштів, згідно якого підтверджено те, що станом на 19.11.2010 року Відповідачем на користь Позивача в добровільному порядку сплачено частину основного боргу в сумі 8000,0 грн. (вісім тисяч гривень 00 коп.). Позивач позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві. Відповідач в судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив та вимог ухвал суду від 07.10.2010 року, від 18.10.2010 року, від 27.10.2010 року і від 04.11.2010 року не виконав. У звязку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування раніше наданих пояснень представників сторін, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 22.11.2010 року.

Згідно з розясненнями президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.07.1997 року за №02-5/289 особи, що беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження по справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він міг би посилатися, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача та дослідивши і обєктивно оцінивши подані докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, всебічно зясувавши всі обставини справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

04.01.2008 року між закритим акціонерним товариством «Фармація-2000»(далі за текстом: Постачальник) та субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (далі за текстом: Покупець) з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст. 202 Цивільного кодексу України укладено Договір поставки від 04.01.2008 року за №1/109 (далі за текстом: Договір), згідно п. 1.2. якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - Покупцеві товар у вигляді медикаментів, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за них певну грошову суму.

За змістом п.п.5.3., 5.4. Договору право власності на поставлені товари переходить до Покупця в момент отримання товару від Постачальника за накладною.

Згідно п.п. 4.1., 4.2. Договору, покупець повинен сплатити поставлений товар протягом 20 календарних днів з моменту отримання товару покупцем, яким є дата виписки накладної або зазначений в накладній строк оплати.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Господарський кодекс України у ст. 193 передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Цей же Кодекс в ст. 530 встановлює, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Позивачем було поставлено Відповідачу товар у вигляді медикаментів, що підтверджується наступними накладними на реалізацію товару:

- від 07.10.2008 року за № 1115341 на суму 1796,81 грн., згідно якої термін оплати встановлено до 10.11.2008 року;

- від 15.10.2008 року за № 1115503 на суму 1453,10 грн., згідно якої термін оплати встановлено до 17.11.2008 року;

- від 15.10.2008 року за № 1115506 на суму 1960,33 грн., згідно якої термін оплати встановлено до 17.11.2008 року;

- від 15.10.2008 року за № 1115509 на суму 1326,32 грн., згідно якої термін оплати встановлено до 17.11.2008 року;

- від 15.10.2008 року за № 1115511 на суму 1758,07 грн., згідно якої термін оплати встановлено до 17.11.2008 року;

- від 15.10.2008 року за № 1115512 на суму 1249,98 грн., згідно якої термін оплати встановлено до 17.11.2008 року;

- від 15.10.2008 року за № 1115513 на суму 1911,15 грн., згідно якої термін оплати встановлено до 17.11.2008 року;

- від 23.10.2008 року за № 1115740 на суму 2142,24 грн., згідно якої термін оплати встановлено до 24.11.2008 року;

- від 23.10.2008 року за № 1115744 на суму 1497,52 грн., згідно якої термін оплати встановлено до 24.11.2008 року;

- від 23.10.2008 року за № 1115750 на суму 699,74 грн., згідно якої термін оплати встановлено до 24.11.2008 року;

- від 23.10.2008 року за № 1115750 на суму 699,74 грн., згідно якої термін оплати встановлено до 24.11.2008 року;

- від 23.10.2008 року за № 1115753 на суму 1848,98 грн., згідно якої термін оплати встановлено до 24.11.2008 року;

- від 23.10.2008 року за № 1115756 на суму 87,00 грн., згідно якої термін оплати встановлено до 24.11.2008 року;

- від 23.10.2008 року за № 1115758 на суму 1208,45 грн., згідно якої термін оплати встановлено до 24.11.2008 року;

- від 03.11.2008 року за № 1115762 на суму 1384,41 грн., згідно якої термін оплати встановлено до 21.11.2008 року;

- від 03.11.2008 року за № 1115773 на суму 186,41 грн., згідно якої термін оплати встановлено до 21.11.2008 року;

- від 03.11.2008 року за № 1115774 на суму 189,00 грн., згідно якої термін оплати встановлено до 21.11.2008 року;

- від 03.11.2008 року за № 1115952 на суму 516,07 грн., згідно якої термін оплати встановлено до 18.11.2008 року.

За вказаними накладними Відповідачем отримано товару на загальну суму 20888,83 грн. (двадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 83 коп.).

Судом встановлено, що з боку Відповідача повідомлень про порушення умов Договору щодо якості та кількості поставлених медикаментів на адресу Позивача не надходило.

Відповідачем поставлений товар в порушення вимог ст.ст. 526, 712 Цивільного кодексу України було оплачено частково в сумі 8000,0 грн. (вісім тисяч гривень 00 коп.), що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, згідно якого станом на 19.11.2010 року Відповідачем на користь Позивача в добровільному порядку сплачено частину основного боргу в сумі 8000,0 грн., та належним чином завіреною копією роздруківки банківського руху коштів, згідно якого підтверджено те, що станом на 19.11.2010 року Відповідачем на користь Позивача в добровільному порядку сплачено частину основного боргу в сумі 8000,0 грн., які надані суду Позивачем у судовому засіданні 22.11.2010 року і які судом долучені до матеріалів справи. У звязку з цим у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість в сумі 12888,83 грн. (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 83 коп.), яка станом на 22.11.2010 року Відповідачем не погашена.

За таких обставин, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача частини основної суми заборгованості у сумі 8000,0 грн. (вісім тисяч гривень 00 коп.) підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, яка передбачає можливість припинення провадження у звязку з відсутністю предмету спору, в звязку з тим, що Відповідачем під час розгляду справи зазначена частина суми основної заборгованості сплачена на користь Позивача в добровільному порядку згідно з вказаними актом звірки взаємних розрахунків та належним чином завіреною копією роздруківки банківського руху коштів, які надані суду Позивачем та долучені до матеріалів справи.

Таким чином, Відповідач повинен сплатити на користь Позивача заборгованість, що виникла в результаті порушення зобов'язання з оплати поставлених товарів у вигляді медикаментів у сумі 12888,83 грн. (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 83 коп.).

Суд вивчивши матеріали справи приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог Позивача про стягнення з Відповідача основної заборгованості в сумі 12888,83 грн. (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 83 коп.), в звязку з чим дана вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім основної суми заборгованості Позивач просить стягнути з Відповідача пеню в сумі 2499,70 грн. (дві тисячі чотириста девяносто девять гривень 70 коп.) та штраф в сумі 2088,88 грн. (дві тисячі вісімдесят вісім гривень 88 коп.).

Відповідно до вимог п.7.2. Договору, Покупець в разі порушення строків оплати за отриманий товар сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,5 % від вартості несплачених товарів за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період прострочки

Також, згідно п.7.3. Договору, у разі прострочки платежу на 30-ть днів і більше, крім пені, Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 10-ти процентів вартості несплаченого товару на 30-й день прострочки.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Цивільний кодекс України у ч. 3 ст. 692 передбачає, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Господарський кодекс України у ст.230 передбачає, що застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобовязання, штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10 січня 2002 року N 2921-III у ст.1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. У ст. 3 цього ж Закону передбачено, що розмір пені, встановлений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Дії Відповідача є порушенням договірних зобовязань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, внаслідок чого є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

За розрахунком Позивача розмір пені становить 2499,70 грн. (дві тисячі чотириста девяносто девять гривень 70 коп.) та розмір штрафу становить 2088,88 грн. (дві тисячі вісімдесят вісім гривень 88 коп.).

Враховуючи наведені у позовній заяві та доданих до неї документах розрахунки сум пені та штрафу заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 22.11.2010 року із сплати пені складає 2499,70 грн. та із сплати штрафу складає 2088,88 грн. (дві тисячі вісімдесят вісім гривень 88 коп.).

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним.

Враховуючи несвоєчасну сплату Відповідачем заборгованості за Договором, керуючись п.п. 7.2., 7.3. Договору, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 2499,70 грн. (дві тисячі чотириста девяносто девять гривень 70 коп.) та штрафу в сумі 2088,88 грн. (дві тисячі вісімдесят вісім гривень 88 коп.), в звязку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.

У судовому засіданні, надані позивачем докази, спростовані не були.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед позивачем.

Враховуючи те, що Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву на позовну заяву не подав, доказів оплати заборгованості не надав, то на підставі наявних у матеріалах справи документів, факт порушення Відповідачем договірних зобовязань судом встановлений.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, Відповідач протилежного належними та допустимими доказами не довів, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача основної заборгованості за Договором поставки від 04.01.2008 року за №1/109 в сумі 12888,83 грн. (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 83 коп.), пені у сумі 2499,70 грн. (дві тисячі чотириста девяносто девять гривень 70 коп.) та штрафу у сумі 2088,88 грн. (дві тисячі вісімдесят вісім гривень 88 коп.).

Також, Позивач просить стягнути з Відповідача господарські витрати у вигляді державного мита у сумі 254,78 грн. (двісті пятдесят чотири гривні 78 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що Позивач довів здійснення ним фактично судових витрат у вигляді державного мита у сумі 254,78 грн. (двісті пятдесят чотири гривні 78 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.), у звязку з чим, зазначені суми господарських витрат являються обґрунтованими та відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню на користь Позивача в повному обсязі.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Припинити провадження у справі №8/131-10 в частині стягнення з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 основного боргу за Договором поставки від 04.01.2008 року за №1/109 в сумі 8000,0 грн. (вісім тисяч гривень 00 коп.).

2.Задовольнити повністю вимоги закритого акціонерного товариства «Фармація-2000»щодо стягнення з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 суми основного боргу, в якій провадження у справі №8/131-10 не припинено, пені, штрафу та судових витрат.

3.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1, на користь закритого акціонерного товариства «Фармація-2000», ідентифікаційний код: 30636477, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 63-Д, основний борг за Договором поставки від 04.01.2008 року за №1/109 в сумі 12888,83 грн. (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 83 коп.) , п еню в сумі 2499,70 грн. (дві тисячі чотириста девяносто девять гривень 70 коп.), штраф в сумі 2088,88 грн. (дві тисячі вісімдесят вісім гривень 88 коп.) , державне мито в сумі 254,78 грн. (двісті пятдесят чотири гривні 78 коп.) та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Повний текст рішення підписано 26.11.2010 року