Рішення № 12610072, 18.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/28018.11.10 За позовом Державного підприємства Центр технічної експлуатації і управління радіорелейних ліній, радіомовлення, радіозв’язку і телебачення до 1) Національної телекомпанії України

2) Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення України

про стягнення 185054, 76 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача Шликов В. Т. (дов. № 418 від 17.11.2009р.)

Від відповідача 1) Давиденко О. П. (дов. № 80/16/670 від 07.04.2010 р.)

2) Лісніченко О. В. (дов. № 2368/24/12 від 12.05.2010 р.); Слинчук А. П. (дов. № 439/24/6 від 01.02.2010 р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та регулятивну частини рішення по справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державне підприємство Центр технічної експлуатації і управління радіорелейних ліній, радіомовлення, радіозв'язку і телебачення (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національної телекомпанії України (далі по тексту –відповідач 1) про стягнення 145 236, 43 грн. основного боргу, 39 818,33 грн. пені за державним контрактом №200-42 від 26.03.2007 р. та додатковою угодою №1 від 02.10.2007 р.

У судовому засіданні 18.08.2010 р. представник позивача подав уточнення позовних вимог, в якому просить суд стягнути заборгованість за надані телекомунікаційні послуги у вересні-грудні 2007 р. по Державному контракту №200-42 від 26.03.2007 року в розмірі 152 883,49 грн., з яких 145 236,43 грн. основного боргу за вересень-грудень 2007 р. та 7 647,06 грн. пені за вересень-грудень 2007 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2010 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/280, розгляд справи призначено на 18.08.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2010 р. розгляд справи був відкладений на 09.09.2010 р. у зв'язку з залученням до участі у справі іншого відповідача - Державного комітету телебачення і радіомовлення України (далі по тексту - відповідач 2) .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2010 р. розгляд справи був відкладений на 06.10.2010 р. у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів по справі, а саме направлення запитів.

Позивач у судове засідання 06.10.2010 року не з'явився, витребуваних судом доказів не подав, проте направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату від 22.09.2010 р.

Представники відповідачів 1, 2 надали у судовому засіданні усні пояснення по справі. 05.10.2010 р. до канцелярії суду надійшла відповідь на запит від Міністерства економіки України та витребувані судом документи. Позивач надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи до 12.10.2010 р.

Ухвалою суду від 06.10.2010 р. розгляд справи було відкладено на 13.10.2010 р. за клопотанням представника позивача та необхідністю ознайомлення позивача з додатково наданими доказами, а також необхідністю витребування додаткових пояснень від посадових осіб відповідача 2 щодо наданих на запит суду документів.

В судове засідання 13.10.2010 р. представник позивача повторно не з'явився, представник відповідача 1 також в судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки представники сторін суд не повідомили. Ухвалою суду від 13.10.2010 р. розгляд справи було відкладено на 18.11.2010 р. у зв’язку з неявкою у судове засідання позивача та відповідача 1.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»і постанови Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року № 266 «Про порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб та контролю за їх виконанням», «Положенням про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 р. № 918 та наказу Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 07.12.2005 р. № 317 12.03.2007 р. між Державним комітетом телебачення і радіомовлення України, визначеним як довіритель, та відповідачем 1, визначеним як повірений, було укладено договір доручення № 167 - 08(далі за текстом –договір доручення). Для виконання договору доручення довіритель, як генеральний державний замовник з виробництва та розповсюдження телепрограм делегував повіреному свої повноваження в частині закупівлі для державних потреб послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм в межах компетенції, визначеної договором доручення.

Відповідно до п. 3.1 договору доручення повірений зобов’язувався укласти державний контракт відповідно до вимог, що ставляться: найменування послуг: розповсюдження (трансляції) телепрограм; обсяг послуг: телемовлення обсягом –4008, 3 години; строки надання послуг: з 01 січня 2007 року до 21 вересня 2007 року; вартість послуг: 23000000, 00 грн.; порядок розрахунків: щомісячно, згідно з надходженням коштів від довірителя. Згідно пункту 7.1 договору доручення останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до 21 вересня 2007 року, а у разі належного бюджетного фінансування зазначених послуг вартістю 31360683, 00 грн. з обсягом телемовлення –5535, 5 годин договір діє до 31 грудня 2007 року.

26.03.2007 р. відповідач 1, як замовник, на підставі згаданого договору доручення та довіреності Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення України від 19.01.2007 р. № 177/29/3-2 уклав з позивачем, як виконавцем, Державний контракт № 200-42 на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2007 рік (далі за текстом - державний контракт).

Згідно п. 1.1 Державного контракту останній був укладений відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. № 226 «Про порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням», «Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле - та радіопрограм», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 № 918 і постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 р. № 413 «Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб».

Відповідно до п. 1.2 Державного контракту позивач, як виконавець, за допомогою технічних засобів, що зазначені у Додатку № 1 до Державного контракту зобов’язався надати відповідачу 1, як замовнику, телекомунікаційні послуги з виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб в межах плану асигнувань із загального фонду Державного бюджету України на 2007 рік за програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”.

Відповідач 1 за умовами державного контракту зобов’язався оплачувати надані послуги на умовах та в порядку викладених в державному контракті. Тобто, обов’язок замовити, оплатити та прийняти визначені цим контрактом послуги покладався саме на відповідача 1.

Відповідно до п. 3.1 державного контракту ціна контракту становить 315573, 47 грн. у тому числі ПДВ 20% в розмірі 52595, 58 грн., що відповідає вартості трансляції 4008,3 годин мовлення та розраховується на підставі Тарифів, затверджених згідно чинного законодавства, що зазначені у Додатку № 1 до Державного контракту, який підписується уповноваженими представниками сторін і є невід’ємною частиною державного контракту. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загальною фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від Генерального державного замовника –Державного комітету телебачення і радіомовлення України (відповідача 2) на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007р. у сумі 315573, 47 грн., що відповідає 4008,3 годинам мовлення.

Відповідно до п. 3.2 державного контракту у разі належного бюджетного фінансування ціна контракту становить 435809, 93 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 72634, 99 грн., що відповідає вартості трансляції 5535,5 годин мовлення, та розраховується на підставі Тарифів, затверджених згідно законодавства, що зазначені у Додатку №1 до Контракту, який підписується уповноваженими представниками сторін і є невід’ємною частиною цього Контракту. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загальною фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від Генерального державного замовника –Державного комітету телебачення і радіомовлення України (відповідача 2) на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007р. у сумі 435809, 93 грн., що відповідає 5535,5 годинам мовлення.

Строк дії державного контракту від 26.03.2007 р. встановлено з 01.01.2007 р. до 21.09.2007 р. (п. 7.1 державного контракту), а в разі належного бюджетного фінансування в обсягах, зазначених у п. 3.2 державного контракту –до 31.12.2007 р. (п. 7.2 державного контракту).

Оплата та порядок розрахунків за державним контрактом встановлені у п. п. 4.1 - 4.7 державного контракту, зокрема:

Виконавець (позивач) щомісячно, протягом 2 робочих днів з дати надання замовником (відповідачем 1) розподілу фактичних обсягів послуг за даним контрактом складає Акти виконання за надані послуги і зведення на оплату за підсумками роботи Технічних засобів з урахуванням п. 2.2.1 цього Контракту, після чого направляє рахунок, Акти і зведення замовнику (в копіях по факсу та в оригіналі поштою) (п. 4.2 державного контракту). Згідно п. 2.2.1 державного контракту Замовник (відповідач 1) зобов’язаний виконувати розподіл фактичних обсягів послуг за даним контрактом у строк не пізніше 16 числа наступного за завітним місяця для складання Актів здавання –приймання послуг (надалі –Акти) в межах обсягів, забезпечених бюджетними асигнуваннями .

Замовник (відповідач 1) протягом 4 робочих днів після отримання Актів, розглядає зведення і у випадку відсутності зауважень або заперечень підписує Акти, скріплює печаткою і повертає один екземпляр виконавцю (позивачу) (п. 4.3 державного контракту).

За наявністю зауважень або заперечень по Актах, замовник (відповідач 1) протягом 4 робочих днів після отримання Актів складає протокол зауважень або заперечень, направляє його виконавцю та скликає оперативну нараду сторін для врегулювання розбіжностей, що виникли. В разі непогодження сторін на оперативній нараді, спірні питання вирішуються у судовому порядку (п. 4.4 державного контракту).

Щомісячна оплата здійснюється замовником (відповідачем 1) протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами Актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця послуг (позивача) в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування (п. 4.7 державного контракту).

Як зазначає позивач у позові, на виконання умов державного контракту ним було надано відповідачу 1 телекомунікаційні послуги з розповсюдження (трансляції) телепрограм на суму 435809, 93 грн., що відповідає трансляції 5535, 5 годин мовлення. Фактично, за твердженням позивача, відповідач 1 не розрахувався з позивачем за надані телекомунікаційні послуги на суму 145236, 43 грн. за вересень –грудень 2007 р., що підтверджується умовами додаткової угоди № 1 від 02.10.2007 р. до державного контракту, розрахунків фактично відпрацьованих годин мовлення та їх вартості за вересень-грудень 2007 р., і банківської виписки про оплату частково суми 288, 63 грн. в грудні 2007 р. відповідачем 1 за надані телекомунікаційні послуги.

З метою досудового врегулювання спору відповідачу 1 була направлена претензія, на яку відповідь позивачем не тримана.

02.10.2007 р. між відповідачем 2 та відповідачем 1 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору доручення № 167-08 від 12.03.2007р. У п. 1 зазначеної додаткової угоди визначено, що у зв’язку зі зменшенням бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007 р. сторони домовились зменшити ціну Контракту та п. 3.1 Договору доручення викласти в редакції, відповідно до якої: обсяг послуг телемовлення - 3690,77 годин; строки надання послуг –з 1 січня 2007 року до 31 серпня 2007 року, вартість послуг - 20950000,00 грн., порядок розрахунків –щомісячно, згідно з надходження від довірителя.

Крім того, відповідно до п. 3 вищезазначеної додаткової угоди відповідач 1 зобов’язався укласти з позивачем додаткову угоду про зміну ціни державного контракту № 200-42 від 26.03.2007 р. та відповідний додаток до зазначеного державного контракту. На підставі викладеного між позивачем та відповідачем 1 02.10.2007 р. була укладена Додаткова угода № 1 до державного контракту № 200-42 від 26.03.2007 р. (далі за текстом –додаткова угода до державного контракту).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди до державного контракту у зв’язку із зменшенням бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007 рік сторони домовились викласти п. 2.1.3. та п. 3.1. контракту викласти в наступній редакції: «п. 3.1. ціна контракту становить 290579, 00 грн. у тому числі ПДВ 20 % - 48429, 83 грн., що відповідає вартості трансляції 3690, 77 годин мовлення, та встановлюється на підставі Тарифів, затверджених згідно законодавства, що зазначені у Додатку №1 до Контракту, який підписується уповноваженими представниками сторін і є невід’ємною частиною цього Контракту. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загальною фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від Генерального державного замовника –Державного комітету телебачення і радіомовлення України (відповідача 2) на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007р.»

Пункт 7.1. державного контракту був викладений в такій редакції: «контракт набуває чинності з дати його підписання сторонами, розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01.01.2007 р. і діє до повного виконання усіх зобов’язань».

Таким чином, позивач та відповідач 1 досягли згоди щодо внесення змін до державного контракту, а саме зміни обсягу замовлених послуг, зміни ціни контракту та зміни строку державного контракту.

Згідно з поданими в матеріали справи відповідачем 1 платіжними дорученнями послуги надані позивачем за державним контрактом оплачено на суму 290579, 00 грн. Таким чином, заборгованість відповідача 1 перед позивачем за державним контрактом станом на момент розгляду справи судом відсутня.

Крім того, відповідно до Звіту про надходження та використання коштів загального фонду за 2007 рік відповідача 1, видатки державного бюджету на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році, затверджено в сумі 20950000, 00 грн., фактично надійшли кошти в сумі 20943581, 01 грн. Отже, протягом 2007 року видатки на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб, надійшли не в повному обсязі, а за таких обставин Державний контракт № 200-42 від 26.03.2007 р., за умови не підписання між відповідачем 1 та позивачем додаткової угоди до державного контракту, діяв би до 21.09.2007 р., а не до грудня 2007 р.

Причиною виникнення спору у справі стало питання про наявність підстав для стягнення на користь позивача вартості послуг з розповсюдження (трансляції) вироблених для державних потреб за вересень-грудень 2007 року.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення 152883, 49 грн. задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

У пункті 6 Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 № 918 (надалі –Положення), зазначено, що вартість розповсюдження теле- та радіопрограм визначається відповідно до затверджених в установленому порядку тарифів і замовленого обсягу мовлення у межах коштів державного бюджету, передбачених на відповідний рік .

Згідно пункту 11 Положення встановлено, що фінансування державного замовлення здійснюється через генерального державного замовника та державних замовників за рахунок коштів державного бюджету .

Пунктом 4 Положення Держкомтелерадіо України визначено як генерального державного замовника виробництва і розповсюдження теле- та радіопрограм, який через державне замовлення забезпечує утримання, функціонування та розвиток державних телерадіоорганізацій, що належать до сфери його управління, а також координує діяльність державних замовників у сфері виробництва і розповсюдження теле- та радіопрограм.

У пункті 8 Порядку формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 266 зазначено, що державні замовники у разі делегування частини своїх функцій щодо розміщення державного замовлення та укладення державних контрактів: визначають підприємства, установи, організації, яким делегується право здійснювати ці функції; укладають з визначеними підприємствами, установами, організаціями договори, в яких чітко визначено компетенцію, зобов'язання та відповідальність сторін .

Відповідно до частини першої статті 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов 'язки довірителя.

Зазначена норма кореспондується з приписом статті 239 ЦК України в якій зазначено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Загальне визначення представництва міститься у ч. 1 ст. 237 ЦК України, а саме представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. 3 ст. 237 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (чинного на момент укладання Державного контракту) істотною умовою договору про закупівлю є можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків.

Державним контрактом передбачено законне право замовника зменшити обсяг закупівлі послуг залежно від реального фінансування видатків - скоротити строк дії цього договору (до 21.09.2007) та зменшити його ціну. При цьому, застосування цих умов безпосередньо пов'язано лише з фактом неналежного бюджетного фінансування видатків на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб. Крім того, між позивачем та відповідачем 1 була підписана додаткова угода до державного контракту відповідно до умов якої, строк дії договору був скорочений до повного виконання сторонами усіх зобов’язань (тобто до надання послуг трансляції, що відповідають 3690, 7 годин мовлення) та відповідно був зменшений обсяг закупівлі послуг.

З матеріалів справи вбачається, що видатки з державного бюджету на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році надходили не в повному обсязі.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Суд звертає увагу, що згідно п. 2.2.1 Державного контракту Замовник (відповідач 1) був зобов’язаний виконувати розподіл фактичних обсягів послуг за даним контрактом у строк не пізніше 16 числа наступного за завітним місяця для складання Актів здавання –приймання послуг в межах обсягів, забезпечених бюджетними асигнуваннями .

Крім того, згідно п. 4.2 Державного контракту Виконавець (позивач) щомісячно, протягом 2 робочих днів з дати надання замовником (відповідачем 1) розподілу фактичних обсягів послуг за даним контрактом складає Акти виконання за надані послуги і зведення на оплату за підсумками роботи Технічних засобів з урахуванням п. 2.2.1 цього Контракту, після чого направляє рахунок, Акти і зведення замовнику.

Суд звертає увагу, що згідно п.4.7. Контракту щомісячна оплата здійснюється замовником (відповідачем 1) протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами Актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця послуг (позивача) в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.

Судом встановлено, що фактично відповідачем 1 за період вересень - грудень 2007р. розподіл фактичних обсягів послуг в межах обсягів, забезпечених бюджетними асигнуваннями, не надавався у зв’язку зі зменшенням бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007р. та підписанням додаткової угоди до державного контракту. Таким чином, у позивача відповідно до п. 4.2 державного контракту були відсутні підстави для складання Актів виконання за надані послуги і зведень на оплату за підсумками роботи Технічних засобів, а відповідно, відсутні і підстави для надання відповідачу 1 у період з 01.09.2007р. по 31.12.2007р. телекомунікаційних послуг.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що надання позивачем відповідачу 1 телекомунікаційних послуг з 01.09.2007р. по 31.12.2007р. включно було здійснено позивачем з порушенням п.п. 2.2.1, 4.2 державного контракту, а отже на власний розсуд і ризик останнього.

Оскільки умовами п.п. 7.1, 7.2. Державного контракту від 26.03.2007 р. з урахуванням додаткової угоди встановлено дію контракту на правовідносини між сторонами до повного виконання усіх зобов’язань (тобто до надання послуг трансляції, що відповідають 3690, 7 годин мовлення), а лише у разі належного бюджетного фінансування - до 31.12.2007р., а також приймаючи до уваги, що матеріали справи містять докази зменшення бюджетного фінансування, та враховуючи, що за твердженням позивача відповідач повністю розрахувався з ним за послуги надані у період січень –серпень 2007 р., суд дійшов висновку, що державний контракт припинив свою дію на правовідносини між позивачем та відповідачем 1 –31.08.2007р.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 заборгованості в сумі 152883, 49 грн. за надані телекомунікаційні послуги за Державним контрактом № 200-42 від 26.03.2007р. як в частині стягнення суми заборгованості відповідача 1 за надані послуги з вересня по грудень 2007 року так і в частині стягнення пені нарахованої на суму заборгованості є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд вважає необґрунтованими та безпідставними позовні вимоги, пред’явлені до відповідача 2, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Державний контракт №200-42 від 26.03.2007р. укладений між позивачем та відповідачем 1. Умовами контракту обов’язок оплати за надані позивачем телекомунікаційні послуги покладено на відповідача 1.

Проаналізувавши умови контракту №200-42 від 26.03.2007р. суд встановив, що оскільки відповідач 2 не є стороною цього контракту, не виступає в якості третьої особи чи гаранту, а відтак, невиконання відповідачем 1 своїх зобов’язань за контрактом по сплаті телекомунікаційних послуг не породжує наслідку виникнення зобов’язання відповідача 2 по сплаті таких послуг. Тому суд повністю відмовляє в задоволенні позовних вимог до відповідача 2.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявні у справі матеріали свідчать про безпідставність позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 1 суми кредиторської заборгованості за Державним контрактом, в сумі 152883, 49 грн. за надані послуги, тому суд приходить до висновку що позовні вимоги до відповідача 1 не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 38 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»позивач звільнений від сплати державного мито як виконавець державного замовлення, який звернувся до суду з позовом, що пов'язаний із неналежним виконанням відповідачем зобов’язання за державним контрактом.

Відповідно, розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов’язаного з розглядом господарської справи, для позивача обчислюється з нульовою ставкою.

Оскільки позовні вимоги залишено судом без задоволення, а позивач в установленому законом порядку звільнений від сплати державного мита як виконавець державного замовлення, державне мито стягненню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

2.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГ.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 03.12.2010 р.