Рішення № 12610050, 10.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/35610.11.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ранкор 1»

ДоФізичної особи підприємця ОСОБА_1

Простягнення 45000,00 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаФлінт В.І. (за дов.)

Від відповідачане зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Ранкор 1»до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 45000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 р. порушено провадження у справі № 17/356 та призначено її до розгляду на 11.10.2010 р..

Ухвалами від 11.10.2010 р. та від 25.10.2010 р. розгляд справи відкладався.

Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, позивач надав клопотання про відкладення розгляду справи з метою проведення сторонами звірки взаєморозрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 р. розгляд справи відкладався на 01.11.2010 р., у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2010 р. розгляд справи відкладався на 10.11.2010 р., у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Відповідач у судове засідання 10.11.2010 р. не зявився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

25.11.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Ранкор 1»(постачальником) та фізичною особою - підприємцем Снопок Павлом Миколайовичем (покупцем) укладено договір поставки № 2511-03 (далі - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору (пункту 1.1.) позивач зобовязався поставити у зумовлені строки другій стороні відповідачеві товар, а позивач зобовязався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 8.2. Договору визначено, що покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 14 календарних днів з дати поставки товару постачальником.

Згідно з умовами вказаного Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 45000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 020830 від 02.08.2010 р., належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 45000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 450 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рахунок НОМЕР_1 в «Правекс Банк», МФО 321983, ідентифікаційний код 3211910437) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ранкор 1» (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 1, рахунок 260083299700 в КРД «Райффайзен банк Аваль»м. Київ, МФО 322904, код 30636723) 45000,00 грн. основного боргу, 450 грн. витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 03.12.2010 р.