Рішення № 12610036, 29.11.2010, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
29.11.2010
Номер справи
37/502
Номер документу
12610036
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/50229.11.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоКолективного підприємства Торговельно-виробничої фірми «МАГАЗИН 834»

Простягнення 4258,84 грн.

                              

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: Марковська В.В. –дов. № Д07/2009/12/31-13 від 21.12.09 р.

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Колективного підприємства Торговельно-виробничої фірми «МАГАЗИН 834»про стягнення 3858,36 грн. основного боргу, 46,30 грн. інфляційних нарахувань, 13,64 грн. трьох відсотків річних, 70,45 грн. пені та 270,09 грн. штрафу у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором на користування електричною енергією № 596 від 23.02.93 р.

Ухвалою суду від 08.10.10 р. було порушено провадження у справі № 37/502 та призначено її розгляд на 15.11.10 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 15.11.10 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 08.10.10 р. надав витребувані документи.

Представник відповідача у судове засідання 15.11.10 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи наведене, у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 08.10.10 р., що перешкоджало вирішенню спору в даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/502 на 29.11.10 р. та повторно зобов’язано відповідача виконати вимоги ухвали від 08.10.10 р.

Представник позивача у судовому засіданні 29.11.10 р. позовні вимоги повторно підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 29.11.10 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що представник позивача не заперечує проти вирішення справи без участі представника відповідача, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(енергопостачальна організація) та Орендним торговельно-виробничим комерційним підприємством Дарницького району м. Києва «МАГАЗИН № 834», що перейменоване на Колективне підприємство Торговельно-виробничу фірму «МАГАЗИН 834»(споживач), був укладений договір № 596 від 23.12.93 р. на користування електричною енергією, відповідно до умов якого електропостачальна організація зобов’язується відпускати електроенергію як промислову продукцію абоненту в межах _____кВа/кВт/приєднаної/ або дозволеної для використання потужності/, у відповідності з встановленими йому даним договором умовами і величинами споживання електричної енергії та потужності, зазначеними в змінному за ініціативою сторін додатку № 1, а абонент зобов’язується оплачувати спожиту електроенергію і потужність, та вносити всі інші платежі за розрахунковий період у відповідності з прейскурантом № 09-01 та даним договором.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 4.2. договору № 596 від 23.12.93 р., абонент зобов’язаний для визначення величини відпущеної та спожитої електроенергії, знімати та надавати в установленій формі до енергопостачальної організації показники розрахункових електролічильників, а також електролічильників субабонентів (додатки № № 3.1, 3.2, 3.3) у відповідності до календарного графіка (додаток № 4.

Відповідно до п. 6. вищевказаного договору, розрахунки за електроенергію, потужність та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюються платіжними вимогами, шляхом безакцептного списання з розрахункового (поточного) рахунка абонента (платника) за тарифами прейскуранта № 09-01, у відповідності з тарифними групами кожної точки обліку (додатки № № 3.1, 3.2, 3.3).

При встановленні розрахунковий приладів обліку не на межі балансової належності електромережі, кількість облікованої ними електроенергії збільшується (або зменшується) на величину втрат електроенергії в мережі від місця встановлення приладів обліку до межі балансової належності електромережі. Величина втрат визначається в процентах за додатками до цього договору № № 3.1, 3.2, 3.3, 12).

Згідно з п. 14. договору № 596 від 23.12.93 р., цей договір укладається на строк до 31.12.94 р., вступає в силу з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору не буде заявлено хоча б однією із сторін про відмову від даного договору або його перегляд.

Позивач пояснив суду, що 17.03.09 р. відповідач звернувся до АЕК «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»про розірвання договору № 596 від 23.12.93 р.

23.03.09 р. представником позивача було складено акт № 04-08-000017 про відключення споживача при розірванні договору та знято контрольні показання лічильника, який було погоджено відповідачем та підписано директором Колективного підприємства Торговельно-виробничої фірми «МАГАЗИН 834».

Позивач пояснив суду, що на момент відключення нарахування за березень 2009 р. склали 5500 кВт/г (20*(7595 –7320) на загальну суму 3858,36 грн., які було виставлено в нарахування за березень 2009 р., що підтверджується наданим відповідачем звітом про використану активну електроенергію у лютому 2009 р., рахунком-розшифровкою № 3309596/3 та актом приймання-передачі товарної продукції за березень 2009 р.

05.08.10 р. АЕК «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»направила Колективному підприємству Торговельно-виробничій фірмі «МАГАЗИН 834»вимогу (вих. № 048-71-9654 від 03.08.10 р.), якою просило сплатити борг у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Однак, відповідач залишив вищевказану претензію без відповіді та реагування, свої зобов’язання за договором № 596 від 23.12.93 р. щодо оплати не виконав, у зв’язку з чим в нього станом на 23.09.10 р. існує заборгованість у розмірі 3858,36 грн.

За таких обставин АЕК «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулась до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Колективного підприємства Торговельно-виробничої фірми «МАГАЗИН 834»про стягнення 3858,36 грн. основного боргу, 46,30 грн. інфляційних нарахувань, 13,64 грн. трьох відсотків річних, 70,45 грн. пені та 270,09 грн. штрафу у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором на користування електричною енергією № 596 від 23.02.93 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску електричної енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 596 від 23.12.93 р. строк оплату за спожиту активну енергію не здійснив.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 3858,36 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»в частині стягнення з Колективного підприємства Торговельно-виробничої фірми «МАГАЗИН 834»суми основного боргу за договором № 596 від 23.12.93 р. на користування електричною енергією у розмірі 3858,36 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 46,30 грн. інфляційної складової боргу та 13,64 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором № 596 від 23.12.93 р. за період з 12.08.10 р. до 23.09.10 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця –червня.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань Господарським судом міста Києва було виявлено помилку щодо визначення середнього індексу інфляції за вказаний період, у зв’язку з чим судом виконано власний розрахунок цієї вимоги.

Розрахунок інфляційних нарахувань:

Період заборгованості Сума заборгованості (СЗ) Кількість днів прострочення Індекс інфляції за заданий період заборгованості Сума інфляційного нарахування

12.08.10 р.–23.09.10 р.3858,36431,041158,19

ВСЬОГО:158,19

          

Таким чином, при розрахунку судом інфляційних нарахувань, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за порушення грошового зобов’язання було встановлено, що стягненню підлягає інфляційне нарахування у розмірі більшому, ніж заявлено позивачем.

Проте, оскільки господарський суд при прийнятті рішення обмежений розміром заявлених позовних вимог, то за таких обставин стягненню з відповідача на користь позивача підлягає інфляційне нарахування в сумі 46,30 грн., тобто –в межах заявлених позовних вимог.

Також, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором № 596 від 23.12.93 р. за період з 12.08.10 р. до 23.09.10 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 13,64 грн. трьох відсотків річних.

АЕК «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить стягнути з відповідача 70,45 грн. пені та 270,09 грн. штрафу за порушення грошового зобов’язання за договором № 596 від 23.12.93 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Пунктом 2 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання фінансується за рахунок державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У відповідності з п. 2 статті 22 Господарського кодексу України, суб’єктами господарювання державного сектора економіки є суб’єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб’єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.

З наданих позивачем доказів вбачається, що пакет акцій АЕК «Київенерго»(50 %) знаходиться у державній власності, що встановлено п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 794 від 22.06.04 р., у зв’язку з чим АЕК «Київенерго»є суб’єктом державного сектора економіки.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, нараховані відповідачу пеня та штраф за неналежне виконання грошового зобов’язання за договором № 596 від 23.12.93 р. становлять відповідно 70,45 грн. та 270,09 грн.

Таким чином, позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Колективного підприємства Торговельно-виробничої фірми «МАГАЗИН 834»підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Колективного підприємства Торговельно-виробничої фірми «МАГАЗИН 834»(02099, м. Київ, вул. Руднєва, 1, код ЄДРПОУ 16478933) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 3 858 (три тисячі вісімсот п’ятдесят вісім) грн. 36 коп. основного боргу, 70 (сімдесят) грн. 45 коп. пені, 270 (двісті сімдесят) грн. 09 коп. штрафу, 46 (сорок шість) грн. 30 коп. інфляційної складової боргу, 13 (тринадцять) грн. 64 коп. трьох річних процентів, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.          

           Суддя           Гавриловська І.О.

Часті запитання

Який тип судового документу № 12610036 ?

Документ № 12610036 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 12610036 ?

Дата ухвалення - 29.11.2010

Яка форма судочинства по судовому документу № 12610036 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 12610036 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 12610036, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 12610036, Господарський суд м. Києва було прийнято 29.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 12610036 відноситься до справи № 37/502

Це рішення відноситься до справи № 37/502. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 12610034
Наступний документ : 12610048