Рішення № 12609989, 17.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/39317.11.10 За позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Трафік»

До          закритого акціонерного товариства «Українські Сателітарні

          Системи»

Про          стягнення 33561,20грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача                    Костенко М.І. (дов. № 07/06-10 від 07.06.2010 р.)

                              Теренчук А.П. (згідно з ордером)

Від відповідача          не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          До Господарського суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Трафік»з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства «Українські Сателітарні Системи»34907,39 грн. заборгованості за надані послуги доступу до мережі Інтернет за договором № 01012007-4 від 01.01.2007 р., в тому числі 32060 грн. основного боргу та 2847,39 грн. трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2010 р. порушено провадження у справі № 17/393 та призначено її до розгляду на 18.10.2010 р..

          Відповідач відзиву на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, повноважних представників не направив, про час та місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2010 р. розгляд справи відкладався на 01.11.2010 р., у зв’язку з неявкою представників відповідача, неподанням сторонами витребуваних документів та необхідністю витребування доказів.

Відповідач до суду не з’явився в черговий раз.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2010 р. розгляд справи відкладався на 17.11.2010 р., у зв’язку з неявкою відповідача на розгляд справи.

Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній здійснив перерахунок ціни позову та просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 32060,00 грн., 1501,02 грн. інфляційних збитків та додатково просив стягнути з відповідача 2051,80 грн. пені. Крім того, позивач просив включити до складу судових витрат 2000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову повністю або частково.

Підстава позову - це фактична обставина, на якій ґрунтуються позовні вимоги.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

          Відповідно до пункту 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»зазначено, що під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»). Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

          За таких обставин, заява позивача про уточнення позовних вимог не прийнята судом до розгляду в частині вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 2051,80 грн.

За таких обставин, предметом позову у цій справі (з урахування заяви про уточнення позовних вимог) є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 33561,20 грн. за надані послуги доступу до мережі Інтернет за договором № 01012007-4 від 01.01.2007 р., з яких 32060 грн. основного боргу, 1501,20 грн. інфляційних збитків. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати та 2000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідач у судове засідання 17.11.2010 р. не з’явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі статті 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.01.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Трафік»(виконавцем) та закритим акціонерним товариством «Українські Сателітарні Системи»(замовником) укладено договір про надання телекомунікаційних послуг № 01012007-4 (далі - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору виконавець надає замовнику, а замовник приймає та оплачує послуги (пункт 2.1.).

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що моментом надання послуги вважається останній день звітного місяця. До третього числа місяця наступного за звітним, виконавець направляє замовнику підписаний акт приймання послуг, наданих виконавцем замовнику за звітний період, у якому вказується вартість послуг, відповідно до додатку № 1, що є невід’ємною частиною даного Договору. У разі відсутності аргументованої відмови, що передбачена пунктом 4.2 даного Договору, замовник підписує акт приймання послуг, наданих виконавцем замовнику за звітний період та оплачує їх згідно з розділом 8 даного Договору.

Згідно з пунктом 4.2. Договору послуги вважаються прийнятими у повному обсязі та без зауважень у разі відсутності письмової заяви від замовника про неможливість підписання акту приймання послуг наданих у звітному місяці, з зазначенням документально обґрунтованих причин відмови, протягом п’яти робочих днів з моменту отримання акту, тобто аргументованої відмови.

Пунктом 4.3. Договору встановлено, що у випадку, якщо замовник не підписав акт приймання послуг і не представив виконавцю в письмовому вигляді аргументованої відмови від їх підписання протягом п’яти робочих днів з дня отримання акту, послуги вважаються прийнятими замовником.

Розділом 8 сторони погодили умови оплати за Договором, згідно з яким оплата наданих послуг здійснюється замовником протягом 15 банківських днів з моменту підписання замовником акту приймання послуг, наданих у звітному періоді на підставі рахунку, виставленого виконавцем, і переданого замовнику.

Згідно з пунктом 3.1. Договору вказаний договір набирає законної сили з моменту його підписання останньою з сторін і діє протягом одного календарного року, після чого продовжується на наступний рік на тих же умовах при відсутності письмових заперечень сторін проти пролонгації дії Договору, що мають бути подані за 14 календарних днів до закінчення терміну дії Договору.

За твердженням позивача, відповідно до умов Договору відповідачеві надавалися послуги за період з 01.01.2006 р. по 10.09.2007 р., на підтвердження чого позивач надав суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-001039 від 31.07.2007 р., № ОУ-001077 від 31.08.2007 р., № ОУ-001190 від 30.09.2007 р..

Згідно зі статтями 14, 526 ЦК України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст.525 ЦК України не допускається.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 33, 36, 63 даного Закону послуги операторами зв’язку всіх форм власності надаються споживачам згідно з чинним законодавством, умовами відповідної ліцензії та договору між споживачем і оператором, а також за умови дотримання споживачем правил користування мережами зв’язку і оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Пунктом 5 статті 33 Закону України «Про телекомунікації»передбачено, що споживач зобов’язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги. Аналогічні вимоги викладені в пунктах 33-40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Статтею 63 Закону України «Про телекомунікації»врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Також визначено умови надання зазначених послуг, якими є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг, відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг, встановлених НКРЗ та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Судом встановлено, що акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за липень № ОУ-001039 від 31.07.2007 р. на суму 13938,00 грн. підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача по справі з прикладенням круглих печаток останніх.

Враховуючи умови Договору (пункт 8.1.) оплата послуг за вказаним актом повинна бути здійснена протягом 15 днів з моменту його підписання, тобто до 15.08.2007 р. включно.

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-001077 від 31.08.2007 р. на суму 13938,00 грн. та № ОУ-001190 від 30.09.2007 р. на суму 4184,40 грн. не підписані відповідачем.

Відповідно до умов Договору (пункт 4.1.) до третього числа місяця наступного за звітним, виконавець направляє замовнику підписаний акт приймання послуг, наданих виконавцем замовнику за звітний період, у якому вказується вартість послуг, відповідно до додатку № 1, що є невід’ємною частиною даного Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач листами від 13.09.2007 р. № 72/2, від 18.09.2007 р. № 75-1/2 повідомив позивача, що акти приймання послуг до нього не надходили та з початку вересня послуги позивачем не надаються.

За поясненнями позивача, останнім неодноразово надсилалися відповідачу вказані акти для їх підписання, однак належних доказів надіслання вказаних актів позивачем не надано.

Позивач пояснив, що враховуючи існуючу заборгованість, відсутність доказів, що підтверджують надсилання актів та відсутність будь-яких дій, направлених на її погашення, позивач через три роки повторно надіслав акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-001077 від 31.08.2007 р. на суму 13938,00 грн. та № ОУ-001190 від 30.09.2007 р. на суму 4184,40 грн., за якими існує заборгованість та які не підписані відповідачем, разом з рахунками. На підтвердження надіслання, відповідач надав суду опис вкладення у цінний лист та повідомлення про вручення рекомендованого листа.

Однак, як вбачається з наданих позивачем доказів надіслання відповідачеві зазначених актів, наявних в матеріалах справи, позивач надсилав вказані акти за адресами: м. Київ, вул. Бориспільська, 12 та м. Київ, вул. Борисоглібська, 12.

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, проспект Рокосовського, будинок 3/4.

Отже, позивачем не надано суду належних доказів надіслання відповідачеві актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-001077 від 31.08.2007 р. на суму 13938,00 грн. та № ОУ-001190 від 30.09.2007 р. на суму 4184,40 грн. відповідно до пункту 4.1. Договору, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги за вказаними актами задоволенню не підлягають.

Статтею 3 Цивільного кодексу України встановлені загальні засади цивільного законодавства серед яких найважливіший принцип підприємницької діяльності, а саме принцип свободи договору. Цей принцип закріплює неприпустимість адміністративного втручання в цивільний оборот. Принцип свободи договору має універсальне значення для всіх учасників цивільних відносин. Підтвердження цього принципу в законодавством означає відмову від примушення до укладення договорів на основі обов'язкових для сторін актів.

Принцип свободи договору також закріплений рядом інших статей ЦК України, зокрема ст.ст. 6, 205, 627. Він полягає в тому, що сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента й визначенні умов договору, у виявленні волі на вступ у договірні відносини, у виборі форми договору (ст. 205 ЦК України). Волевиявлення учасників договору має складатися вільно, без жодного тиску з боку контрагента або інших осіб і відповідати їхній внутрішній волі. Ця ознака договірної свободи особливо проявляється в умовах сьогоденної ринкової економіки і відповідає ідеї вільних ринкових відносин.

Згідно з умовами Договору сторони домовились про те, що до третього числа місяця наступного за звітним, позивач направляє відповідачеві підписаний акт приймання послуг, наданих виконавцем замовнику за звітний період, у якому вказується вартість послуг, відповідно до додатку № 1, що є невід’ємною частиною даного Договору.

Оплата наданих послуг здійснюється відповідачем протягом 15 банківських днів з моменту підписання відповідачем акту приймання послуг, наданих у звітному періоді на підставі рахунку, виставленого позивачем, і переданого відповідачеві.

Отже, строк виконання відповідачем свого обов’язку по оплаті наданих послуг (враховуючи докази направлення відповідачеві вказаних актів за місцезнаходженням відповідача) на час розгляду справи не настав.

          Крім того, при прийнятті рішення судом враховано те, що відповідачем протягом тривалого часу оплачувались двосторонні акти наданих послуг, а також враховано заперечення відповідача, викладені в листах № 72/2 від 13.09.2007 р., № 75-1/2 від 18.09.2007 р..

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Факт надання послуг позивачем відповідачеві за актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) за липень № ОУ-001039 від 31.07.2007 р. на суму 13938,00 грн., підписаним уповноваженими представниками позивача та відповідача по справі з прикладенням круглих печаток останніх, належним чином підтверджений, відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача послуг за вказаним актом в сумі 13938,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних підлягають задоволенню частково в сумі 1340,34 грн. за розрахунком позивача, наведеним у заяві про уточнення позовних вимог стосовно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-001039 від 31.07.2007 р..

Вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в іншій частині, за прострочення оплати наданих послуг за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-001077 від 31.08.2007 р. та № ОУ-001190 від 30.09.2007 р. задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в сумі 2000,00 грн. слід зазначити наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Таким чином, стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам.

Матеріли справи містять належним чином засвідчену копію договору про надання юридичних послуг № 07-06/10 від 07.06.2010 р., укладеного між адвокатським об’єднанням «Хедж-Груп»та товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Трафік».

До вказаного Договору адвокатське об’єднання «Хедж-Груп»та товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Трафік»уклали додаткову угоду № 1, відповідно до якої сторони вирішили змінити пункт 4.2. Договору та погодити, що сума передоплати за надані послуги становить 1666,67 грн., також 20% ПДВ, що складає 333,33 грн., разом 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру»адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про адвокатуру»оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжними дорученням від 11.06.2010 р. № 280 позивач перерахував адвокатському об’єднанню «Хедж-Груп»кошти в сумі 2000,00 грн. за договором про надання юридичних послуг № 07-06/10 від 07.06.2010 р..

Отже, матеріалами справи належним чином підтверджується факт понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката в сумі 2000,00 грн., які, відповідно до приписів ст.ст. 44, 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 152,78 грн. витрат по оплаті державного мита, 107,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 910,47 грн. витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Українські Сателітарні Системи»(04201, м. Київ, вул. Рокосовського, 3/4, рахунок 260090099058 в Київській регіональній дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, код 21488218) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Трафік»(04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 8/10, рахунок 26008052701279 у ПФ «Приватбанк»в місті Києві, МФО 300711, код 33695687) 13938,00 грн. основного боргу, 1340,34 грн. інфляційних збитків, 152,78 грн. витрат по оплаті державного мита, 107,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 910,47 грн. витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

          Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Транс Трафік»(04201, м. Київ, вул. Рокосовського, 3/4, рахунок 26008052701279 у ПФ «Приватбанк»в місті Києві, МФО 300711, код 33695687) з Державного бюджету України зайво сплачені витрати по оплаті державного мита в сумі 7,06 грн., перераховані платіжним дорученням від 27.10.2010 р. № 405, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Суддя О.Г. Удалова

          Рішення підписано 03.12.2010 р.