Рішення № 12609925, 02.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/32102.12.10 За позовомСубєкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1, с. Коротишин доТовариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна

лізингова компанія", м. Київ

простягнення - 228 695,92 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники :

Від позивачаОСОБА_2пред. по довір.

Від відповідачане зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 228 695,92 грн. заборгованості, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за Договором № ТЕО-6 УАЛК від 09.09.2009р. на транспортне обслуговування, посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, договірних зобовязань та умов щодо оплати послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 04.11.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2010р., розгляд справи було відкладено на 02.12.2010р., у звязку з неявкою представників відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та уточнив ( зменшив) суму пені. Представник позивача просив стягнути пеню за шість місяців у розмірі 18304,68 грн.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників вдруге у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору. Додатково представник позивача повідомив, що мав телефонну розмову з працівником відповідача та повідомив про час та місце проведення судового засідання.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Крім того, до матеріалів справи долучені повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою про отримання вказаних листів з ухвалою про порушення провадження у справі відповідачем, як за юридичною адресою так і за поштовою.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 02.12.2010р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами було укладено Договір на транспортне обслуговування №ТЕО-6УАЛК від 09.09.2009р., відповідно до умов якого позивач, як перевізник, взяв на себе зобовязання доставити ввірений йому відповідачем, як замовником, вантаж до пункту призначення, а замовник взяв на себе зобовязання сплатити за перевезення вантажу у міжнародному сполученні по 4-м накладним .

На виконання умов Договору, позивач надавав відповідачу послуги по перевезенню сільськогосподарської техніки в міжнародному сполученні.

Перевезення здійснювались за міжнародними товарно-транспортними накладними СМR на умовах міжнародної Конвенції КДПВ. (Женева, 19 травня 1956р.) .

Згідно статті 4 Конвенції КДПВ «Договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції». З зазначеного випливає, що складання міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) і є укладенням договору міжнародного перевезення вантажу.

Відповідно до п. 3.2. Договору розрахунки за договором здійснюються у безготівковій формі у гривнях, шляхом переведення грошових коштів на рахунок позивача по курсу УМБВ на день оплати впродовж 3-х банківських днів з моменту розвантаження.

Факт виконання позивачем договірних зобовязань підтверджується актами виконаних робіт № 47/9 від 14.09.2009р на суму 56 200 грн., № 48/9 від 09.09.2009р на суму 49 955,90 грн., № 49/9 від 09.09.2009р на суму 49 955,90 грн., № 50/9 від 09.09.2009р на суму 49 955,90 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобовязань.

Так, автомобілем позивача Мерседес Бенц НОМЕР_1 доставлено вантаж з м.Харзевінкель (Німеччина) на адресу відповідача 14.09.2009р. згідно міжнародної товарно-транспортної накладної СМR від 09.09.2009р., що підтверджується печатками митниці та відповідача.

Автомобілем позивача МАN НОМЕР_2 доставлено вантаж з м.Бременхафен (Німеччина) на адресу відповідача 11.09.2009р. згідно міжнародної товарно-транспортної накладної СМR від 03.09.2009р., що підтверджується печатками митниці та відповідача/

Автомобілем позивача МАN НОМЕР_3 доставлено вантаж з м.Бременхафен (Німеччина) на адресу відповідача 11.09.2009р. згідно міжнародної товарно-транспортної накладної СМR від 03.09.2009р., що підтверджується печаткою митниці та відповідача.

Автомобілем позивача МАN НОМЕР_4 доставлено вантаж з м.Бременхафен (Німеччина) на адресу відповідача 11.09.2009р. згідно міжнародної товарно-транспортної накладної СМR від 03.09.2009р., що підтверджується печатками митниці та відповідача.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи та визнаються судом такими ,що посвідчують наведені дії сторін та факти виконання перевезення вантажів .

Послуги надані відповідачу щодо перевезення вантажів за приведеними вище актами виконаних робіт та міжнародними товарно-транспортними накладними, ним не оплачені.

Згідно листа відповідача №03/22 від 22.09.2009р. відповідач оплатив суму авансу 12 080 грн. по рахунку №47/09 від 14.09.2009р., що підтверджено двохстороннім актом звірки взаєморозрахунків.

Станом на 31.08.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем обліковується наведеними даними та розрахунком вимог до позову і становить 193 987,7 грн.

15.06.2010р. позивач надіслав на адресу відповідача вимогу №185 про оплату боргу, що відповідає приписам ст.. 530 ЦК України . Проте . вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування. На день прийняття рішення будь-яких доказів про погашення боргу до суду не поступило.

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 193 987,7 грн.

Відповідно до ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Стаття 901 ЦК України передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідач в порушення вищезазначених норм ЦК України та умов Договору, не здійснив своєчасної та повної оплати за виконані роботи.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Порушення зобовязань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі 18304,68 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за уточненим розрахунком позивача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 901 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" (03151, м. Київ, вул. Донецька, 18/2; 03045, м. Київ, вул. Новопироговська, 66, код ЄДРПОУ 31245438) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_5), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі 193987 (сто девяносто три тисячі девятсот вісімдесят сім) грн. 70 коп., пеню у розмірі 18304 (вісімнадцять тисяч триста чотири) грн. 68 коп., 2122 (дві тисячі сто двадцять дві) грн. 92 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Повне рішення складено 03 грудня 2010 року.