Рішення № 12609930, 02.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/35302.12.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ажікс» До Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної

інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого

майна»

Про визнання права власності та зобов’язання вчинити дії

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Коваленко Г.Г. - представник за довіреністю № б/н від 19.11.10.

Від відповідача Чепов О.О. –представник за довіреністю № 53903 від 17.12.09.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ажікс»до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ажікс» права власності право власності на Літ. „А” загальною площею 295, 8 кв. м., Літ. „Б” загальною площею 338, 9 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 11.

Позовні вимоги мотивовані тим, що своєю відмовою зареєструвати право власності позивача на спірне майно, відповідач не визнає право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ажікс»на зазначене майно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.10. порушено провадження у справі № 30/353, розгляд справи було призначено на 02.12.10. о 9-40.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, крім того заявив усне клопотання - у разі задоволення позовних вимог, судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ажікс».

В судовому засіданні представник відповідача надав суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»просить суд прийняти рішення у справі яким у позові відмовити.

За результатами дослідження доказів наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/353.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ :

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ажікс»на підставі договору оренди земельної ділянки від 03.08.01., укладеного між позивачем та Київською міською радою є орендарем земельної ділянки за адресою м.Київ, вул.Срібнокільська, 11 (належним чином засвідчена копія наявна в матеріалах справи).

Даний договір укладений терміном на 15 років (п.1 договору оренди земельної ділянки).

Позивач вказує на те, що за власні кошти він здійснив будівництво двох будівель Літ. „А” площею 295, 8 кв. м., та Літ. „Б” площею 338, 9 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 11, а також ввів їх в експлуатацію та виготовив технічний паспорт.

До матеріалів справи залучений акт про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, який зареєстрований за № 282, та технічний паспорт на нежитловий будинок (приміщення) за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 11.

Крім того відповідно до висновку спеціаліста Київського національного університету будівництва і архітектури Київський судовий експертно-консультаційний центр «Будівельник»№ 117/15 від 05.05.10., який залучений до матеріалів справи дані об’єкти мають достатній рівень експлуатаційної надійності і можуть мати тривалий термін експлуатації –більше 20 років, відносяться до нерухомого майна та включені до класифікатора будинків і споруд (код 1230, підклас 1230.4)

Позивач звернувся до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» з проханням зареєструвати право власності на дану нежилу будівлю, однак уповноважений представник Бюро в усній формі відмовив у здійсненні реєстрації права власності, відмова мотивована відсутністю правовстановлюючого документа на підставі якого здійснюється реєстрація.

В зв’язку з вищевикладеним, позивач вважає, що відповідач своїми діями порушує його право власності на спірне майно, не дозволяючи здійснювати повноцінне користування, володіння та розпорядження ним.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення прав власності, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, судових захист цивільного права та інтересу.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи (в тому числі юридичної) на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить засадам чинного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу одним із наступних способів: визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі, визнання незаконними дії чи бездіяльність органу місцевого самоврядування. В той же час суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як вбачається зі ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

За змістом даної статті право власності на нову річ виникає в той момент, коли в результаті виготовлення чи створення з'являється об'єкт, який може кваліфікуватися як нова річ.

За таких обставин, право власності позивача на спірне майно виникло на підставі зазначених вище документів та на підставі норм ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»є належним відповідачем у справі, оскільки відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Як свідчать матеріали справи, а саме відмова відповідача зареєструвати право власності позивачу на об'єкт нерухомості свідчить про те, що відповідач не визнає права власності позивача на об'єкт нерухомості, який належить позивачу.

Відповідно до пункту 18 Листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.01. N01-8/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом»названі у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про офіційне визнання права власності на об'єкт нерухомого майна. Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах про визнання права власності на нерухоме майно.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ажікс»щодо визнання за позивачем права власності на дві будівлі Літ. „А” площею 295, 8 кв. м. та Літ. „Б” площею 338, 9 кв. м. є обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 0.07.04. N 1952-1V, відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припиненню речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

На даний час порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно регламентується Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02. № 7/5 (далі –Тимчасове положення).

Пунктом 1.3. Тимчасового положення встановлено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до пункту 1.4. Тимчасового положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Нормою пункту 1.5. Тимчасового положення визначено, що обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Положеннями пункту 1.6. Тимчасового положення встановлено, що реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Відповідно до пункту 2.1. Тимчасового положення для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Відповідно до Переліку правовстановлюючі документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (Додаток 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення), правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, є, зокрема:

- договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, предметом яких є нерухоме майно, договори про виділ у натурі частки нерухомого майна, про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій чи спільній сумісній власності.

- рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, тощо.

Положеннями пункту 3.6. Тимчасового положення визначено, що реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають реєстрації.

Відповідно до підпункту 4.1.2. Тимчасового положення реєстраційна справа відкривається на нерухоме майно, право власності на яке підлягає реєстрації.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ажікс»є законним власником спірного майна.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати у відповідності до усного клопотання позивача покладаються на Товариства з обмеженою відповідальністю «Ажікс».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ажікс»задовольнити повністю.

2.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Ажікс” (02140, м. Київ, вул. Гмирі, 3 кв. 8 код ЄДРПОУ 25284949) право власності на Літ. „А” загальною площею 295, 8 кв. м., Літ. „Б” загальною площею 338, 9 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 11.

3. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя Т.М.Ващенко Повне рішення складено 03.12.10.