Постанова № 12608427, 01.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 листопада 2010 року 16:42 № 2а-12198/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючого судді Шейко Т.І.

суддів Вєкуа Н.Г.

Шелест С.Б.

при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Арі-Агро»

до Державної податкової адміністрації України;

Державної податкової адміністрації в Чернігівській області;

Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції Черніговської області

провизнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень - рішень

за участю представників сторін:

від позивача: Марянченко М.О. за довірністю;

від відповідача -1: Кривошей В.В. за довіреністю;

від відповідача -2: Філіпенко О.В. за довіреністю;

від відповідача -3: Дяденко Н.Д. за довіреністю

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідачів, в якому просив визнати неправомірними дії Прилуцької обєднаної ДПІ в Чернігівській області при прийнятті рішення про результати розгляду первинної скарги №1587/10/25-010 від 17.03.2010 року; визнати неправомірними дії Державної податкової адміністрації в Чернігівській області при прийнятті рішення про результати розгляду повторної скарги №936/10/25-020 від 26.05.2010 року; визнати неправомірними дії Державної податкової адміністрації України при прийнятті рішення про результати розгляду скарги №7705/6/25-0115 від 05.08.2010 року та скасувати податкові повідомлення рішення №№ 0000032300/0/14, 0000022300/0/13, 0000012300/0/12 від 13 січня 2010 року та №№ 0000032300/1/602, 0000022300/1/600, 0000012300/1/601 від 17 березня 2010 року, №№ 0000032300/2/1036, 0000412300/2/1037, 0000012300/2/1035 від 02 червня 2010 року, №№ 0000012300/3/1302, 0000032300/3/1303, 000041200/3/1304 від 11 серпня 2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення податкових органів та винесені на їх підставі податкові повідомлення рішення є такими, що прийняті з порушенням вимог цивільного та податкового законодавства й ґрунтуються не на підставі первинних бухгалтерських та податкових документах, які були надані на перевірку, а на припущеннях та поверхневому розгляді скарг.

Відповідач 1 позов не визнав. В своїх запереченнях вказав на безпідставність позовних вимог до Державної податкової адміністрації України, оскільки прийняття рішень за результатами розгляду скарг віднесено до повноважень податкових органів і передбачено чинним законодавством.

Відповідач 2 та Відповідач 3 також позов не визнали, підтримали позицію Відповідача 1 та вказали на необґрунтованість позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Прилуцькою ОДПІ Чернігівської області було проведено виїзну планову перевірку Приватного підприємства «Арі-Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року, про що складено Акт №1600/23/33556426 від 23 грудня 2009 року.

На підставі Акта перевірки №1600/23/33556426 від 23 грудня 2009 року Прилуцька ОДПІ Чернігівської області 13 січня 2010 року винесла податкові повідомлення рішення: №0000032300/0/14, яким визначила Позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 72727,45 грн. та штрафні санкції в розмірі 36363,73 грн.; №0000022300/13, яким визначила зобовязання з податку на додану вартість в сумі 30372,90 грн. та штрафні санкції в розмірі 17747,95 грн.; №0000012300/0/12, яким визначила податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 134896,38 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 67448,18 грн.

За наслідками розгляду первинної скарги податковий орган виніс податкові повідомлення рішення: №0000032300/1/602, №0000022300/1/600, №0000012300/1/60, а за наслідками розгляду повторної скарги податкові повідомлення рішення №0000032300/2/1036 на загальну суму 109091,18 грн. зобовязань; №0000412300/2/1037 на загальну суму зобовязань 48014,34 грн.; №0000012300/2/1035 на загальну суму 202344,56 грн.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх податкових органів, Позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової адміністрації України, яка відмовила в задоволенні скарги в повному обсязі.

На підставі рішення Державної податкової адміністрації України, Прилуцька ОДПІ Чернігівської області винесла наступні податкові повідомлення рішення №0000032300/3/1303 на загальну суму 109091,18 грн., №0000412300/3/1304 на загальну суму 48014,34 грн. та №0000012300/3/1302 на загальну суму 202344,56 грн.

Заперечуючи проти позову, Відповідачі посилались на нікчемність угоди Позивача з ТОВ «Картас», на безтоварний характер операцій з цим контрагентом та на відсутність адміністративно-господарських можливостей, як у ПП «Арі-Агро»на виконання зобовязань по укладеним угодам, так і в ТОВ «Картас».

Проте, таку позицію Відповідачів суд вважає помилковою.

Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між ПП «Арі-Агро»та ТОВ «Картас»на протязі 2008 року здійснювались господарські операції з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції на підставі усних угод.

Так, Позивачем було придбано у ТОВ «Картас»сільськогосподарської продукції на загальну суму 620279,41 грн., що підтверджується накладними №188/3 від 04.03.2008 р. на суму 136080,00 грн.; №194/1 від 21.04.2008 р. на суму 92186,40 грн.; №261 від 02.06.2008 р. на суму 269822,40 грн.; №306 від 06.08.2008 р. на суму 10354,11 грн.; №307 від 06.08.2008 р. на суму 91716,24 грн.; №308 від 06.08.2008 р. на суму 20120,26 грн. та прибутковими касовими ордерами за березень-вересень 2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції.

Відповідачами не заперечувався факт надання вищезазначених документів під час перевірки та не заперечувався факт здійснення підписів саме тими особами, які зазначені в цих первинних документах та наявність всіх необхідних реквізитів.

Крім того, для підтвердження господарських операцій Позивачем надавались товарно-транспортні накладні для перевезення вантажу.

В Акті перевірки податковим органом в підтвердження доводів щодо безтоварності операцій вказувалось на відсутність у Позивача необхідного технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів. В той же час, в Акті перевірки йде посилання на використання у господарській діяльності автокрана КТА 25 на базі шасі МАЗ 63033 та автокрана КС 55712 на базі КРАЗ 65053. Крім того, до матеріалів справи Позивачем надавались Договора оренди транспортних засобів, а саме: від 03.01.2007 р. на оренду автомобіля контейнеровоза ГКВ 8350; від 03.01.2007 р. на оренду вантажного автомобіля КАМАЗ 5320 держномер НОМЕР_1; від 03.01.2007 р. на оренду вантажного автомобіля КАМАЗ держномер НОМЕР_2; від 03.01.2007 р. на оренду прицепу-самоскиду держномер НОМЕР_3.

Заперечуючи товарність операцій відсутністю складських приміщень та технічного персоналу для здійснення завантажувально-розвантажувальних робіт, податковою інспекцією не надано належної оцінки тому факту, що ПП «Арі-Агро»займалось саме посередницькою діяльністю і, придбавши сільськогосподарську продукцію у ТОВ «Картас»реалізувало її ВАТ «Птахофабрика Васильківська»відповідно до договору купівлі-продажу № 5 від 03.03.2008 р. та видаткових накладних №№ 33, 34 від 04.03.2008 р., №№35,36,37 від 06.03.2008 р., № 42 від 26.03.2008 р.; МПП «ТМТ»м. Київ відповідно до договору купівлі-продажу №4/2008-004 від 01.04.2008р. та видаткової накладної №А-72 від 02.06.2008 р.; СПД Гніденко С.О. на виконання умов договору купівлі-продажу №6 від 26.05.2008 р. та згідно видаткової накладної №80 від 06.08.2008 р.; ТОВ «Партнер Агро»м. Полтава на виконання умов договору купівлі-продажу №02 від 05.08.2008 р. та №11-08-05 ПП від 11.08.2008 р. та видаткових накладних №79 та №А-79 від 11.08.2008 р.

Позивач стверджував, а Відповідачі не спростували, що відповідні документи надавались підприємством «Арі-Агро»під час перевірки.

Крім того, Відповідачами не спростовано і твердження Позивача щодо здійснення навантажувальних робіт саме виробниками сільськогосподарської продукції. Щодо здійснення розвантажувальних робіт, Відповідачами не взято до уваги, як наявність у Позивача самоскидів, так і не встановлено наявність чи відсутність технічного персоналу у контрагентів Позивача за операціями з придбання у ПП «Арі-Агро»сільгосппродукції, які мали б здійснювати розвантажувальні роботи.

Позивач у судовому засіданні звернув увагу на ту обставину, що підприємство «Арі-Агро»тривалий час займається торгівлею сільськогосподарською продукцією (на підтвердження чому надав Акт перевірки підприємства № 604/23-33556426 від 10.06.2008 р. податковим органом за період з 01.07.2006 р. по 31.12.2007 р.), а тому доводи податкової інспекції щодо відсутності розумних економічних чи інших причин придбання та продажу сільськогосподарського товару вважає необґрунтованими.

Суд підтримує дану позицію Позивача.

Заперечуючи проти позову Відповідачі, також, вказували на анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Картас»та на наявність розбіжностей між сумами податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів.

Проте, суд не бере до уваги зазначене, оскільки господарські зобовязання з ТОВ «Картас» Позивач мав на протязі 2008 року, в той час, як реєстрація ТОВ «Картас», як платника податку на додану вартість, анульована відповідно до Акту № 1751 17 липня 2009 року.

Згідно з пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання. Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Рішення про виключення з Реєстру платників ПДВ і саме виключення з Реєстру, як юридичний факт, не можуть мати зворотну силу, тобто поширюватись на відносини, що виникли до їх прийняття, а відтак не можуть поширюватись і на податкові накладні, видані у цей період та господарські операції, які мали місце до прийняття рішень.

Таким чином, на час здійснення господарських операцій контрагент Позивача ТОВ «Картас»знаходилось в реєстрі платників податку на додану вартість, мало Свідоцтво платника податку на додану вартість і, відповідно, мало право виписувати необхідні первинні документи.

Щодо наявності розбіжностей між сумами податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів слід зауважити, що відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 р. платник податку самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає в декларації з ПДВ. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Відповідність даних бухгалтерського обліку Позивача даним, зазначеним ним в податковій декларації з ПДВ не заперечується Відповідачами.

З приводу наявності розбіжностей в даних Позивача з даними його контрагента, а саме невідображення продавцем товару господарських операцій в податковому обліку та звітності, в звязку з чим перевіряючі дійшли висновку про наявність підстав для зменшення податкового кредиту покупцем і необхідністю сплати відповідної суми податку, то суд вказує на наступне.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.99.

Згідно ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після їх закінчення.

Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідно до ст. 11 Закону на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобовязані складати фінансову звітність.

У відповідності до п.п.7.7.1 п.п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»суми податку, що підлягають сплаті до бюджету, або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до п. 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

У відповідності з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

З акту перевірки вбачається, що під час перевірки на підтвердження обґрунтованості віднесення до податкового кредиту сум ПДВ позивачем надавались всі первинні бухгалтерські документи, докази сплати контрагенту коштів та податкові накладні.

В розумінні Закону України «Про податок на додану вартість»ненадходження сум податку на додану вартість до бюджету від контрагентів платника ПДВ не є підставою для виключення відповідних сум зі складу податкового кредиту такого платника, оскільки для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету. Питання відємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, формування платниками ПДВ податкового кредиту не може визнаватися неправомірним на тій лише підставі, що реєстрація контрагентів таких платників податку скасовувалася, або ж коли контрагент платника податку не відобразив господарську операцію в податковому обліку та звітності.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень рішень.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій Прилуцької ОДПІ в Чернігівській області при прийнятті рішення про результати розгляду первинної скарги №1587/10/25-010 від 17.03.2010 року, Державної податкової адміністрації в Чернігівській області при прийнятті рішення про результати розгляду повторної скарги №936/10/25-020 від 26.05.2010 року, Державної податкової адміністрації України при прийнятті рішення про результати розгляду скарги №7705/6/25-0115 від 05.08.2010 року, суд відмовляє в їх задоволенні, оскільки розгляд скарг платників податків та прийняття рішень за наслідками розгляду скарг визначено Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженим наказом ДПА України від 11.12.1996 року № 29 (зі змінами і доповненнями).

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволений частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На розподілі судових витрат Позивач у судовому засіданні не наполягав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного підприємства «Арі-Агро»задоволити частково.

Скасувати податкові повідомлення рішення Прилуцької ОДПІ Чернігівської області №№ 0000032300/0/14, 0000022300/0/13, 0000012300/0/12 від 13 січня 2010 року, №№ 0000032300/1/602, 0000022300/1/600, 0000012300/1/601 від 17 березня 2010 року, №№ 0000032300/2/1036, 0000412300/2/1037, 0000012300/2/1035 від 02 червня 2010 року, №№ 0000012300/3/1302, 0000032300/3/1303, 000041200/3/1304 від 11 серпня 2010 року.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Шейко Т.І.

Судді: Вєкуа Н.Г.

Шелест С.Б.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 04.11.2010 року.