Постанова № 12608428, 28.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 жовтня 2010 року 15:20 № 2а-14551/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Деруга Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Полтавська міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області

проскасування повідомлення - рішення № 0000221501/0 від 20.04.2010року; № 0000221501/1 від 23.06.2010року;№ 0000221501/2 від 22.07.2010року

за участю представників сторін:

від позивача: Ашмінець І.В. за довіреністю;

від відповідача: Немчук М.С. за довіреністю.

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0000221501/0 від 20.04.2010 року, № 0000221501/1 від 23.06.2010 року, № 0000221501/2 від 22.07.2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що дії Відповідача по нарахуванню штрафних санкцій є протиправним, а податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню, оскільки плата за користування надрами не є податком (податковим зобовязанням), а норма ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якою встановлюється сплата штрафних санкцій у разі порушення граничних строків сплати платежів за користування надрами застосовується лише за несплату або несвоєчасну сплату податків (податкових зобовязань).

Відповідач позов не визнав. В своїх запереченнях зазначив, що позовні вимоги, викладені в адміністративному позові Позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у звязку з чим просив у позові відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як було встановлено судом, 06.04.2010 року Диканським відділенням Полтавської МДПІ була проведена перевірка з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання по платі за користування надрами філії Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі філії газопромислового управління «Полтавагазвидобування»за результатами, якої встановлено несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання по платі за надра державного значення з затримкою 70 календарних днів.

За результатами перевірки та на підставі акту «Про результати невиїзної документальної перевірки газопромислового управління «Полтавагагазвидобування»№ 181/152-00153100 від 06.04.2010 року Диканським відділенням Полтавської МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000221501/0 від 20.04.2010 року, яким згідно з п. 17.1.7 пункту 17.1 пункту ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 70 календарних днів граничного строку сплати за користування надрами в розмірі 230415,25 грн. зобовязано Відповідача сплатити штраф у розмірі 20%, у сумі 46083,05 грн.

Відповідач в судовому засіданні зазначив, що не згодний з нарахованою сумую штрафних санкцій та вважає їх протиправними, а податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню з тих підстав, що платіж за користування надрами не є податковим зобовязанням.

Проте, суд не погоджується з такою позицією Позивача та вважає її не обґрунтованою та законодавчо не закріпленою з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин»затверджено «Порядок справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин».

Порядок встановлює єдині правила справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення на території України у межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

Платежі справляються із суб'єктів господарювання, які здійснюють видобування корисних копалин або геологічне вивчення надр з подальшою дослідно-промисловою розробкою.

Пунктом 15 Порядку встановлено, що Платник до закінчення визначеного Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за встановленою ДПА формою податкові розрахунки з платежів органу державної податкової служби.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Підпунктом 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зазначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно п 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

До того ж, суд звертає увагу на те. що такі ж терміни сплати цього зобовязання встановлені п. 17 «Порядоку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин»- платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період виконує зобов'язання щодо внесення платежів у сумі, визначеній в розрахунку з платежів, поданому ним органу державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для спірної перевірки став факт несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобовязання по платі за користування надрами для видобудування корисних копалин, самостійно визначеного платником у податкових розрахунках з цього платежу за природний газ та газовий конденсат за 3 квартал 2008 року та поданих платником до органу державною податкової служби 10.11.2008 року.

Сплата зобовязань за податковим розрахунками Позивача, поданих до органу державної податкової служби 10.11.2008 року вх. № 8809, № 881, передбачена в термін 19.11.2008 року. Проте, фактично податок сплачено 28.01.2009 року в сумі 230415,27 грн. у відповідності до платіжного доручення № 897, що в свою чергу, підтверджує затримку 70 календарних днів граничного строку сплати плати за користування надрами.

Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 п. 17.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу - при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Також, суд вважає, що суперечить чинному законодавству твердження Позивача про відсутність законодавчо встановленого податку, як плата на користування надрами для видобування корисних копалин.

Закон України «Про систему оподаткування»визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Статтею 14 Закону України «Про систему оподаткування»установлено перелік загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів), до яких, зокрема і належить збір за спеціальне використання природних ресурсів.

Таким чином, думка Позивача, що плата за надра не є податком (обовязковим платежем) у розумінні ЗУ «Про систему оподаткування», є помилковою. Відповідно за несвоєчасну сплату такого обовязкового платежу застосовують штрафні санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач виконав покладений на нього обовязок щодо доведення перед судом правомірності прийнятого ним рішення.

Судові витрати, що підлягають стягненню у відповідності з ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі філії газопромислового управління «Полтавагазвидобування»до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0000221501/0 від 20.04.2010 року, № 0000221501/1 від 23.06.2010 року, № 0000221501/2 від 22.07.2010 року відмовити.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко