Постанова № 12608295, 29.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 листопада 2010 р. № 2-а- 12891/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Архіпова С.В., при секретарі судового засідання Солуянова Н.В.

за участю: представника позивача -Малахової Н.В.,

представників відповідача Федоренко О.А., Кірсанова Д.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Хаківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

Товариства з обмеженою відповідальністю „ТП «Агронафтопродукт”

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

проскасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельне підприємство «Агронафтопродукт», звернувся до суду з зазначеною позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкові (надалі по тексту відповідач), та просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000441800\0 від 15.09.2010 р. та повідомлення-рішення №0000441800\1 від 15.10.2010 р. прийняте за результатами розгляду скарги відповідача.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем с 25.08.2010г. по 27.08.2010г. проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року. За результатами перевірки складено акт, згідно якого встановлене порушення позивачем п.п. 7.2.3. п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищений податковий кредит на суму 1170149 грн. На підставі акту перевірки відповідачем прийняте оскаржуване в цій справі податкове повідомлення - рішення №0000441800/0 від 15.09.2010р. на загальну суму 1521193,7 грн., з яких: 1170 149грн. - основний платіж, 351 044,7грн. штрафна санкція.

Позивач вважає податкове повідомлення - рішення незаконним та не обґрунтованим, таким, що порушує його права та законні інтереси. У звязку з наведеним він звернувся до відповідача зі скаргою, яка була залишена без задоволення, в результаті чого прийняте оскаржуване в цій справі податкове повідомлення - рішення №0000441800\1 від 15.10.2010р., яке позивач також вважає незаконним та необґрунтованим.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Не погоджуючись с висновком відповідача щодо заниження податку на додану вартість на суму 1170 149грн., позивач пояснив, що відповідачем зменшений податок на додану вартість по сумам сплаченим за виконані підрядні роботи контрагенту ТОВ «Донстройтранс» тільки на підставі невизнання податкової звітністі поданої декларації по ПДВ контрагентом за червень 2010 р. Однак, сума податку на додану вартість була задекларована позивачем на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Донстройтранс», який на час виписки податкових накладних був зареєстрований платником податку на додану вартість. Підрядні послуги були виконані в повному обсязі, отримані, їх вартість сплачена по безготівковому рахунку та передані основному замовникові. Вважає, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкові необґрунтовано зробило висновок щодо завишення підприємством податкового кредиту без дослідження первинних документів господарської діяльності підприємства.

Представники відповідача, проти позову заперечували та зазначили, що позивачем були порушені вимоги п.п. 7.2.3, п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме між задекларованою сумою податкового кредиту позивача та сумою податкових зобовязань його контрагента виявлена розбіжність. Податкова декларація контрагента, не була визнана податковою інспекцією як податкова звітність, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну сумму 1170 149грн. Таким чином оскаржувані податкові рішення прийняти законно.

Заслухавши пояснення представників сторін, та дослідивши надані письмові докази в їх сукупності суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлене, що за наслідками проведення документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року, відповідачем складено акт перевірки №8815/1800/31149289 від 27.08.2010р., яким встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме: п.п. 7.2.3, п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168\97-ВР від 03.04.1997р.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість №0000441800/0 від 15.09.2010р. на загальну суму 1521193,7грн.

За результатами розгляду скарги позивача на зазначене рішення, відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0000441800\1 від 15.10.2010р. на загальну суму 1521193,7грн.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість, відповідач посилався на п.п. 7.2.3, п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: факт не подачі податкової декларації по податку на додану вартість контрагентами позивача, свідчить про відсутність здійснення ними господарської діяльності та відповідно відсутності виникнення податкових зобовязань, звідси у позивача відсутні правові підстави для включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, визначених в податкових накладних виданих контрагентом позивача.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлене, що податкова накладна повинна містити: порядковий номер, дату виписки, назву юридичної особи, податковий номер, місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опись (номенклатуру) товарів (робіт) та їх обсяг та ціну поставки.

Відповідно до п.п7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, у порядку, передбаченому ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Стаття 9 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає реєстрацію осіб як платників податку на додану вартість податковим органами.

Згідно п.п. 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-вр від 03.04.1997 р. не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями.

Згідно п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Із матеріалів справи вбачається, що 13.05.2010г. між ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» та ТОВ «Донстройтранс» був укладений Договір підряду №13/05 на проведення робіт з реконструкції адміністративно-наукового корпусу гуртожитку Харківського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості. Згідно з умовами вказаного Договору ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» є генеральним підрядником, а ТОВ «Донстройтранс» субпідрядником. Підприємство ТОВ «Донстройтранс» має ліцензію серії АВ №488788 на право здійснення господарської діяльності повязаної зі створенням обєктів архітектури (будівництво), видана 06.11.2009р. інспекцією Державного архітектурно - будівничого контролю у Донецької області. Зазначені роботи виконані та прийняті згідно актів прийому-передачі виконаних робіт від 01.06.2010р. на суму 3700500грн., та від 28.06.2010р. на суму 3320393,00грн. На адресу генерального підрядчика були виписані податкові накладні: №410629 від 01.06.2010р. на суму 3700500грн., та №280673 від 28.06.2010р. на суму 3320393,00грн. Оплата за роботу на адресу ТОВ «Донстройтранс» перерахована в повному обсязі згідно платіжних документів.

ТОВ «Донстройтранс» знаходиться на обліку як платник податку в ГНИ в Киевском районе м. Донецька та зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що видано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №100220081 від 02.04.2009р.

Надалі здійснені та передані роботи, були використані в господарської діяльності позивача. Так, 19.02.2010 року між ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» та Харківським центром професійно-технічної освіти державної служби зайнятості був укладений Договір підряду №19/02/2010, згідно якого ТОВ «ТП «Агронефтепродукт» є генеральним підрядником. Згідно акту-прийому передачі виконаних робіт від 30.06.2010р. ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» були виконані будівельні роботи на суму 15800446,80грн. Ці роботи передані Харківському центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості. Частина з виконаних робіт була проведена ТОВ «Донстройтранс». Проведені роботи оплачені по безготівковому рахунку згідно платіжних доручень.

Суд зазначає, що згідно ст. 42 Господарського Кодексу - підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Необхідність здійснення тих або інших витрат, а так само їх звязок з власною господарською діяльністю визначає сам платник податку, оскільки субєкт підприємництва має право без обмеження здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Помилковим є думка відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит з огляду на невизнання податковою звітності ТОВ «Донстройтранс», якій є виконавцем підрядних робіт для позивача.

Суд зазначає, що підприємство подало податкову звітність до податкової інспекції за червень 2010року, але вона не визнана податковою звітністю.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Підпункти 10.1., 10.2. ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість", передбачають, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку. У даному випадку така відповідальність покладена на ТОВ «Донстройтранс», на позивача по справі не може бути покладена відповідальність за не подання податковому органу звітності контрагентом фірми. Закон України «Про податок на додану вартість» не має відповідних норм, які б зобовязували покупця слідкувати та контролювати подачу звітності податковим органам з боку виконавця по договору підряду.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі не подача податкової звітності, або не визнання звітності інспекцією податковою, при фактичному здійсненні господарської операції, не впливає на податковий кредит покупця.

Щодо обставин скасування свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Донстройтранс», суд зауважує, що згідно з актом перевірки, свідоцтво платника податку на додану вартість було скасоване лише в серпні 2010г., при тому, що податкові накладні були виписані підприємством 01.06.2010р. та 28.06.2010р.

Таким чином, податкові накладні видані ТОВ «Донстройтранс» на адресу позивача відповідають вимогам чинного законодавства, суми податку на додану вартість вказані у податкових накладних в розмірі 1170 149грн. ТОВ «Агронефтепродукт» правомірно віднесло до складу податкового кредиту.

Суд відмічає, що відповідно до вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач не навів відповідну норму права, згідно якої на визначення податку на додану вартість прямо та безумовно повязано з фактом подачі податкової звітності контрагентами.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач без наявності на то правових підстав здійснив донарахування податкових зобов'язань позивачу. В зв'язку з чим, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №0000441800\0 від 15.09.2010р. та повідомлення-рішення №0000441800\1 від 15.10.2010р. є такими, що підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України „Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ТП «Агронафтопродукт” до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення рішення №№0000441800\0 від 15.09.2010р. та №0000441800\1 від 15.10.2010р.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельне підприємство Агронафтопродукт”сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 3.40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови в письмовому провадженні, шляхом подання такої скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 30 листопада 2010р.

Суддя Архіпова С.В.