Постанова № 12606598, 30.11.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2010                                                                                           № 41/261

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

За участю представників:

від позивача - За участю представників сторін:

Від позивача: Терновий Ю.В. – юрист. – юрист.

Від відповідача: Грищенюк Д.В. – юрист.

Від третьої особи-1: Анісімова К.О. – юрист.

Від третьої особи-2: представник не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.09.2010

у справі № 41/261 ( .....)

за позовом                               Закритого акціонерного товариства "Завод комунального транспорту"

до                                                   Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

третя особа           Дочірнє підприємство "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

Відкрите акціонерне товаритсво "Пасавтопром"

про                                                   припинення права володіння майном та витребування його із чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2010 Закритого Акціонерного товариства "Завод комунального транспорту" до Дочірньої компанії

"Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено повністю.           Зобов’язано Дочірню компанію “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” передати Закритому акціонерному товариству “Завод комунального транспорту” наступні транспортні засоби:

-          автобус ЛАЗ-12L модель 5207 DLY, номер кузова (шасі) Y8А5207006DLY0168, номер двигуна А440В5000093, рік виготовлення 2006, переданого на підставі акту приймання –передачі № 168 від 21.03.2006 року.

-          автобус ЛАЗ-12L модель 5207 DLY, номер кузова (шасі) Y8А5207006DLY0162, номер двигуна А440В5000177, рік виготовлення 2006, переданого на підставі акту приймання –передачі № 162 від 10.04.2006 року.

-          автобус ЛАЗ-10L модель 4207 DLY, номер кузова (шасі) Y8А4207006DLY0720, номер двигуна А440В5000088, рік виготовлення 2006, переданого на підставі акту приймання –передачі № 720 від 26.03.2006 року.

-          автобус ЛАЗ-12L модель 5207 DLY, номер кузова (шасі) Y8А5207006DLY0165, номер двигуна А440В5000017, рік виготовлення 2006, переданого на підставі акту приймання –передачі № 165 від 10.04.2006 року.

-          автобус ЛАЗ-10L модель 4207 DLY, номер кузова (шасі) Y8А4207006DLY0718, номер двигуна А440В5000014, рік виготовлення 2006, переданого на підставі акту приймання –передачі № 718 від 26.03.2006 року.

          Стягнуто з Дочірньої компанії “Укртрансгаз”Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” на користь Закритого акціонерного товариства “Завод комунального транспорту” 25 500 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить рішення суду скасувати у повному обсязі, та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначав, що відповідач є добросовісним володільцем майна, та суд безпідставно не застосував положення ст.388 ЦК України, і суд мав відмовити у задоволення позовних вимог у зв’язку з їх безпідставністю.

30.11.2010 в судове засідання представник третьої особи2 не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи не повідомив. Нових доказів по справі надано не було.

Судова колегія визнала за можливе розглядати справу без участі представника третьої особи2 за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегією встановлено наступне.

11 жовтня 2004 року між Закритим акціонерним товариством “Львівський автомобільний завод”, яке було перейменоване на Закрите акціонерне товариство “Завод комунального транспорту”(далі –продавець, позивач) та Відкритим акціонерним товариством “Львівський автобусний завод”, яке було перейменоване на Відкрите акціонерне товариство “Пасавтопром” (далі –покупець, третя особа 2) було укладено договір купівлі –продажу № б/н (далі –договір 1), згідно з умовами п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, продавець зобов’язався передати у власність для потреб Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”автобуси (надалі - товар), а покупець в порядку та на умовах визначених цим Договором, зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах EXM м. Львів, відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс 2000, виданих Міжнародною торговою палатою під № 560, в асортименті, кількості та за ціною згідно Специфікації, яка додається до Договору і є його невід’ємною частиною.

Відповідно до пункту 1.2. Договору 1 продавець зобов'язався передати товар протягом сімдесяти календарних днів третій особі - Дочірній компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” за місцем знаходження відповідних структурних підрозділів останньої у кількості: автобуси ЛАЗ-10L (модель - 4207 DLY) - дві одиниці; ЛАЗ-12L (модель - 5207 ВЬУ) - три одиниці, а саме передати:

Філії Управління сервісного обслуговування та ремонту імпортної автотракторної спецтехніки “СІАТ”Дочірньої компанії “Укртрансгаз”НАК “Нафтогаз України”(юридична адреса: 08153, Київська обл., м. Боярка, вул. Білгородська, 61) один автобус ЛАЗ-12L модель 5207 DLY;

Філії Управління “Укравтогаз”Філія ДК “Укртрансгаз”НАК “Нафтогаз України”(юридична адреса: 03134, місто Київ 34, вул. Григоровича-Барського, 2) один автобус ЛАЗ-12L модель 5207 DLY та один автобус ЛАЗ-10L модель 4207 DLY;

Філії Управління магістральних газопроводів “Черкаситрансгаз”ДК “Укртрансгаз”НАК “Нафтогаз України”(юридична адреса: місто Черкаси, Сумгаїтська, 3) один автобус ЛАЗ-12L модель 5207 DLY та один автобус ЛАЗ-10L модель 4207 DLY.

Згідно з пунктом 2.1 Договору 1 загальна вартість усього товару (автобусів), що є предметом даного договору, згідно із Специфікацією (Додаток № 1 до договору), становить 5 005 752,00 грн. (вартість вказано із врахуванням ПДВ, що становить 1 001 150,40 грн.).

Пунктом 2.2 Договору 1 сторони узгодили, що покупець зобов'язаний оплатити вартість переданого за даним договором третій особі товару протягом вісімнадцяти місяців з моменту фактичної передачі товару (автобусів) ДК “Укртрансгаз”НАК “Нафтогаз України”в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця.

11 жовтня 2004 року між Дочірнім підприємством “Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”(далі – покупець, третя особа 1) та Відкритим акціонерним товариством “Львівський автобусний завод”, яке було перейменоване на Відкрите акціонерне товариство “Пасавтопром” (далі –постачальник, третя особа 2) було укладено Договір № 421-04 (далі –Договір 2), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного відзначення, надалі "продукцію", а покупець прийняти і оплатити продукцію на умовах, викладених у договорі.

Пунктом 3.1, 3.2, 3.3 Договору 2 сторони узгодили, що розрахунки за продукцію здійснюються Покупцем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника; умови оплати продукції: попередня оплата або оплата після поставки продукції, зазначаються в кожній специфікації; попередня оплата продукції (100% або часткова) здійснюється покупцем за кожну узгоджену до поставки партію продукції протягом 3-х банківських днів після надходження грошових коштів від споживача продукції - ДК "Укргазвидобування", ДК "Уктрансгаз", які перераховуються покупцем на рахунок постачальника на підставі рахунку. Постачальник надає рахунок окремо на кожну узгоджену партію продукції. Передплата може здійснюватись виключно у випадку забезпечення постачальником своїх зобов'язань шляхом банківською гарантією першокласного Українського банку.

30 грудня 2003 року між Дочірнім підприємством “Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі –постачальник, третя особа 1) та Дочірньою компанією “Укртрансгаз”Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”(далі –покупець, відповідач) було укладено Договір № 480-03/11-7 (далі –Договір 3), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що постачальник зобов’язується постачати покупцю матерільно – технічну продукцію (далі – товар), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити продукцію на умовах, що передбачені даним Договором.

Відповідно до пункту 3.1 Договору 3 розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Судом встановлено, що на виконання умов договору №480-03/11-7 від 30.12.2003 відповідач здійснив розрахунки за отримані автобуси з ДП „Укрнафтогаз комплект ” НАК „Нафтогаз України”, що підтверджується платіжними дорученнями №PR 4609 від 30.03.2006 та №PR4245 від 24.03.2006 (копії яких містяться у матеріалах справи).

Колегія відмічає, що згідно умов вказаного договору та додаткових угод до нього №223, №322-5 укладеними між відповідачем та з ДП „Укрнафтогаз комплект ” НАК „Нафтобаз України”, згідно яких автобуси ЛАЗ Л-12L та ЛАЗ Л-10-10 L, які є предметом спору, відповідач отримав від ДП „Укрнафтогазкомплект”, а не від позивача, з урахуванням того, що останній з відповідачем не має договірних відносин.

Колегією суддів встановлено, що кінцевий споживач (відповідач) п’ять спірних автобусів на виконання умов укладених Договорів не прийняв, у зв’язку з тим, що їх комплектація не відповідає специфікації.

Відповідно до ч.2ст.688 ЦК України, якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов'язку, встановлені частиною першою цієї статті щодо повідомлення покупцем продавця про порушення умов договору купівлі - продажу (поставки) щодо кількості , асортименту, якості, комплектності товару.

Згідно ч.1ст.689 ЦК України, покупець обов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Враховуючи те, що спірні автобуси не були прийняті відповідачем як належні згідно умов договору, позивач передав їх відповідачу на відповідальне зберігання, що засвідчується актами приймання – передачі № 168 від 21.03.2006 року, № 162 від 10.04.2006 року, № 720 від 26.03.2006 року, № 165 від 10.04.2006 року, № 718 від 26.03.2006 року.

У позовній заяві, позивач зазначав, що відповідач є недобросовісним володільцем спірних п’яти автобусів.

Колегія суддів вважає, що у відповідності до ч.1ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із право чинів. Згідно ст..334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв’язку тощо відправлення, пересилання набувачеві майна.

Враховуючи те, що відповідач отримав п’ять автобусів згідно договору укладеного з ДП „Укрнафтогазкомплект” НАК „Нафтогаз України”, за які провів відповідні розрахунки, відповідно до положень чинного законодавства , відповідач є добросовісним володільцем вказаного майна.

Статтею 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню

У відповідності до положень ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Колегія констатує, що ні одного з перелічених випадків не має місце, тому вимоги позивача є безпідставними.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неповному з’ясуванні обставин, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, і не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п.п.1, 3 та 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин апеляційна скарга ЗАТ "Укргаз-Енерго", підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду – повному скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної

компанії "Нафтогаз України" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2010 у справі № 41/261 скасувати повністю.

3. Прийняти у справі № 41/261 нове рішення, яким у позові Закритому акціонерному

товариству "Завод комунального транспорту" відмовити повністю.

4.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Завод комунального транспорту"

(79026, Львівська область, м.Львів, вул..Стрийська,45 код ЄДРПОУ 32483661) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 12750 гривень витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

6. Справу № 41/261 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді