Постанова № 12606520, 24.11.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2010                                                                                           № 8/132 (11/4)

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Поляк О.І.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Галата В.Г.

від відповідача - Кубеко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Крампромекспорт"

на рішення Господарського суду м.Києва від 20.05.2010

у справі № 8/132 (11/4) ( .....)

за позовом                               ВАТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод"

до                                                   ТОВ "Крампромекспорт"

про                                                   стягнення 123500,00 грн.

Суть рішення і апеляційної скарги:

У грудні 2009 року Відкрите акціонерне товариство “Інтерпайп Новомосковський трубний завод” звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Крампромекспорт”про стягнення 123500, 00 грн. збитків.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.05.2010 року (дата підписання – 26.07.2010 року) у справі № 8/132 (11/4) (суддя – Катрич В.С.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крампромекспорт» на користь Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» 123500,00 грн. боргу, 1235,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Крампромекспорт» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вказане рішення господарського суду міста Києва і прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи, а також неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції. Так, апелянт зазначає, що сума, яку просить стягнути позивач, є авансовим платежем, який згідно п. 2.2 договору був сплачений останнім. Однак, ст. 858 Цивільного кодексу України не передбачено права замовника вимагати повернення авансового платежу в якості збитків за ніби то неякісно виконану роботу підрядником.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2010 року відновлено пропущений строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.11.2010 року.

19.11.2010 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що з доводами апеляційної скарги не згодний, а тому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/8 від 23.11.2010 року «Про зміну складу колегії суддів» були внесені зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 8/132 (11/4) колегії суддів у складі: Поляк О.І. - головуючий суддя, судді: Буравльов С.І., Кропивна Л.В.

У судове засідання 24.11.2010 року з’явився представники сторін.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 19.05.2008 р. між ВАТ “Інтерпайп Новомосковський трубний завод” (замовник) та ТОВ “Крампромекспорт” (підрядник) був укладений договір підряду № 648/08 (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, підрядник прийняв на себе зобов’язання власними силами та з використанням власних матеріалів виконати ремонті роботи, а замовник зобов’язався прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх вартість.

У пункті 1.2 договору сторони погодили характер і обсяг робіт: капітальний ремонт одного токарно-розточного станка моделі М2622В відповідно до дефектної відомості, наданої замовником.

Демонтаж і доставку токарно-розточного станка на територію підрядника для проведення капітального ремонту здійснює замовник своїми силами і за власний рахунок з обов’язковим оформленням накладної (п. 1.4 договору).

Загальна вартість договору на момент його укладення складала 246000,00 грн., у т.ч. ПДВ згідно з п.2.1 договору.

У п. 2.2 договору сторони дійшли згоди, що розрахунки за даним договором замовник здійснює в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника в наступному порядку:

авансовий платіж в розмірі 50% вартості робіт – протягом 5-ти банківських днів від дати виставлення підрядником рахунку на передоплату;

кінцевий розрахунок – протягом 10-ти банківських днів від дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт на підставі рахунку, пред’явленого підрядником до оплати.

Даний договір вступає в силу з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2008р. (п.10.1 договору).

З матеріалів справи вбачається, що 02.06.2008р. відповідачем був виставлений позивачу рахунок-фактура № 155 на оплату авансового платежу в сумі 123500,00 грн.

На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача 123500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4990 від 03.06.2008р.

Відповідно до положень п. 4.1 договору підрядник виконує роботи за даним договором протягом 60-ти календарних днів від дати зарахування авансового платежу на розрахунковий рахунок підрядника та надання замовником токарно-розточного станка у розпорядження підрядника. Датою виконання робіт вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Неякісно виконані підрядником роботи оформляються двостороннім актом, у якому перераховуються недоліки виконаних робіт і встановлюються строки їх усунення за рахунок підрядника (п. 4.4 договору).

Як вбачається з товарно-транспортною накладною № 1 від 15.07.2008р., станок горизонтально-розточний мод. 2622В був поставлений відповідачу для проведення ремонтних робіт - 15.07.2008р.

Виходячи з умов договору, відповідач повинен був виконати ремонті роботи вищевказаного станка у строк до 13.09.2008р.

Однак листами № 0031 від 28.01.2009р., № 0133 від 29.04.2009р., № 0213 від 24.06.2009р. останній строк здачі станку неодноразово переносив спочатку на 28.02.2009р., а в подальшому на травень та липень 2009р., що не заперечувалося позивачем.

Як встановлено місцевим господарським судом, 08.10.2009р. комісією у складі представників позивача та відповідача був складений акт приймання продукції за якістю та комплектністю, згідно якого станок горизонтально-розточний моделі 2622В знаходився у відповідача на капітальному ремонті з 15.07.2008р. по 17.09.2009р., у строк, погоджений сторонами у договорі № 648/08 від 19.05.2008р., роботи виконані не були. При обстеженні станку були виявлені дефекти та неполадки в роботі останнього.

Листом № 19-1378 від 14.10.2009 року позивач звернувся до відповідача з проханням усунути недоліки, зазначені в акті від 08.10.2009р., до 20.10.2009р.

Листом № 023/ю від 27.10.2009 року відповідач повідомив позивача, що станом на 07.10.2009 року всі виявлені недоліки і дефекти усунуті.

Висновком експерта Дніпровської торгово-промислової палати № ГО-1147 від 16.11.2009р. встановлено, що проведений капітальний ремонт станку, згідно акту обстеження спеціалістами ЗАТ “ДИТЦ “Контакт”, не відповідає вимогам нормативно-технічної документації: “ГОСТу 2110-85 “Станки горизонтально-расточные. Нормы точности”; Правилам Устройства Электрооборудования; ГОСТу 12.1.003-83 “Шум. Общие требования безопасности”; ряд важливих елементів шкафу управління, вузлів та агрегатів електрообладнання, випущені до 1991 року, про що свідчить маркування, що приведе до того, що станок не відпрацює свій міжремонтний період.

Встановивши вказані обставини справи, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 123500,00 грн. боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком місцевого господарського суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір № 648/08 за своєю правовою природою є договором підряду.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно приписів ст. 858 вказаного Кодексу якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Як уже зазначалось, зі складеного та підписаного повноважними представниками сторін акта приймання продукції за якістю та комплектністю від 08.10.2009р., вбачається, що при обстеженні станку було виявлено ряд дефектів та недоліків в роботі останнього.

Разом з тим, листом від № 023/ю від 27.10.2009 року відповідач повідомив позивача, що станом на 07.10.2009 року всі виявлені недоліки і дефекти усунуті.

Як вбачається з матеріалів справи, акт приймання продукції після усунення виявлених дефектів та недоліків сторонами не складався.

Посилання позивача на висновок експерта Дніпровської торгово-промислової палати № ГО-1147 від 16.11.2009р. колегія суддів вважає безпідставним, оскільки вказаним висновком встановлено лише, що проведений капітальний ремонт станку не відповідає вимогам нормативно-технічної документації: “ГОСТу 2110-85 “Станки горизонтально-расточные. Нормы точности”; Правилам Устройства Электрооборудования; ГОСТу 12.1.003-83 “Шум. Общие требования безопасности”; ряд важливих елементів шкафу управління, вузлів та агрегатів електрообладнання, випущені до 1991 року, про що свідчить маркування, що приведе до того, що станок не відпрацює свій міжремонтний період.

Однак, з даного висновку не вбачається за можливе встановити, які саме дефекти та недоліки в роботі допущені підрядником, їх істотність та можливість усунення, а також придатність станка до звичайного використання.

В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Разом з цим, позивачем не доведено наявність істотних недоліків, які не можливо усунути, та обставин справи щодо неусунення відповідачем недоліків у встановлений позивачем розумний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків.

Згідно частини 2 вказаної норми збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідальність за порушення зобов‘язання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов:

- протиправної дії чи бездіяльності особи;

- заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи;

- причинного зв’язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками;

- вини боржника.

Разом з тим, позивач, звертаючись до господарського суду з вимогою про відшкодування 123500,00 грн. збитків, розмір останніх обчислив, виходячи з суми сплаченого ним авансу, не надавши при цьому суду доказів витрат, які він зробив або мусить зробити для відновлення свого порушеного права чи доходів, які він міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено.

Таким чином, позивачем не доведено розмір збитків, які він просить стягнути з відповідача.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 104 ГПК України недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, є підставою, зокрема, для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ “Крампромекспорт” підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2010 року у справі № 8/132 (11/4) – скасуванню.

Витрати за подання апеляційної скарги відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Крампромекспорт» задовольнити.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2010 року у справі № 8/132 (11/4) скасувати.

У позові відмовити повністю.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Інтерпайп Новомосковський трубний завод” (51200, Дніпропетровська обл., м.Новомосковськ, вул. Сучкова, буд. 115; код 05393139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Крампромекспорт” (02098, м.Київ, проспект Тичини, буд. 10, кв. 96; код 31733180) 617 (шістсот сімнадцять) грн. 50 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

4.Матеріали справи №8/132 (11/4) скерувати до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді