Постанова № 12606507, 15.11.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2010                                                                                           № 11-05/2477

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коротун О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Шамов О.А. – представник за дов. б/н від 26.03.2010 року

від відповідача 1 - Перебийніс С.В. – керівник ТОВ «Лан-2000»

від відповідача 2 - не з’явився

від відповідача 3 - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "А.П.К.-Сервіс"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.07.2010

у справі № 11-05/2477 ( .....)

за позовом                               ТОВ "АгроРось"

до                                                   ТОВ "Лан-2000"

                                                  Відділу Державної виконавчої служби Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області

ТОВ "А.П.К.-Сервіс"

про                                                   визнання права власності та звільнення майна з-під арешту

Суть рішення і апеляційної скарги:

У жовтні 2009 року ЗАТ «АгроРось» звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ «Лан-2000» (відповідач-1) та Відділу державної виконавчої служби Звенигородського районного управління юстиції (відповідач-2) про визнання за позивачем права власності на насіння соняшника в кількості 187 тон та звільнення його з-під арешту.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 01.12.2009 року у справі №05/2477 (суддя – Швидкий В.А.) позов ТОВ «АгроРось» задоволено повністю.

Постановою Київського міжобласного апеляційного суду від 11.02.2010 року у справі № 05/2477 рішення господарського суду Черкаської області від 01.12.2009 року у справі №05/2477 скасовано, у позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду від 21.04.2010 року у справі № 05/2477 постанову Київського міжобласного апеляційного суду від 11.02.2010 року та рішення господарського суду Черкаської області від 01.12.2009 року у справі №05/2477 скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.06.2010 року справу прийнято до провадження та присвоєно їй №11-05/2477.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.07.2010 року у справі №11-05/2477 (судя – Довгань К.І.) позов задоволено повністю. Визнано за ТОВ «АгроРось» право власності на насіння соняшника в кількості 187 тон, що знаходиться на току с. Тарасівка Звенигородського району та звільнено його з-під арешту.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 – ТОВ «А.П.К.-Сервіс», звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким у позові ТОВ «АгроРось» відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неповним з’ясуванням обставин, що мають суттєве значення для справи, а також неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції. Так, апелянт зазначає, що задовольняючи позов, місцевий господарський суд визнав право власності на майно, визначене лише родовими ознаками, тоді як право власності завжди є правом на індивідуально визначену річ.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2010 року відновлено пропущений строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу у справі № 11-05/2477 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.09.2010 року.

22.09.2010 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником відповідача-1 було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

22.09.2010 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2010 року на підставі ст. 24 ГПК України залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «А.П.К.-Сервіс» як відповідача-3, на підставі п. 1, 4 ч. 1 ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.10.2010 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2010 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 15.11.2010 року.

У судове засідання 15.11.2010 року з’явилися лише представники позивача та відповідача-1, представники відповідача-2 та відповідача-3 у судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29.01.2009 року та 30.01.2009 року між ТОВ «АгроРось» (продавець) та ТОВ «Лан-2000» (покупець) були укладені договори № 09/58 та № 09/59 відповідно, предметом яких є продаж засобів захисту рослин, мінеральних добрив, посівного матеріалу в асортименті, кількості та за ціною згідно специфікацій (додатків № 1) на загальну суму 5087177,32 грн.

З метою забезпечення виконання зобов’язання за договорами № 09/58, № 09/59 05.06.2009 року між ТОВ «АгроРось» (заставодержатель) та ТОВ «Лан-2000» (заставодавець) було укладено договори застави (а. с. 14 – 17, 20 – 23, т. І), згідно яких заставодержатель має право у випадку невиконання заставодавцем своїх зобов’язань за договорами № 09/58 та № 09/59 отримати задоволення своїх майнових вимог з вартості заставленого за цими договорами майна переважно перед іншими кредиторами заставодавця.

З матеріалів справи вбачається, що 30.07.2009 року між ТОВ «АгроРось» (замовник) та ТОВ «Лан-2000» (виконавець) було укладено угоду про виконання договору № 09/58 від 29.01.2009 року та № 09/59 від 30.01.2009 року, згідно п. 2.1 якої виконавець зобов’язується передати зібраний урожай 2009 року замовнику по мірі збирання урожаю в рахунок погашення боргу по договорам № 09/58, № 09/59 (а. с. 47, т. І).

У п. 2.2 вказаної угоди закріплено обов’язок замовника приймати зібраний урожай 2009 року та зараховувати його вартість в рахунок погашення боргу по договорам № 09/58, № 09/59.

Відповідно до п. 2.4 даної угоди загальна кількість та вартість зібраного урожаю, який буде передаватися, встановлюється, виходячи з видаткових накладних.

Як встановлено судом, відповідач-1 передав позивачу насіння соняшника у кількості 480 тон, що підтверджується видатковою накладною № Л/РН-00028 від 31.08.2009 року та податковою накладною від 31.08.2009 року на відшкодування ПДВ (а. с. 26, 59, т. І).

Однак, за твердженням позивача, внаслідок відсутності у нього можливості вивезти частину переданого відповідачем-1 насіння соняшника в кількості 187 тон, останнє залишилося на току с. Тарасівка.

Як вбачається з акта опису й арешту майна АА № 654287 від 16.09.2009 року (а. с. 40 – 43), державним виконавцем ВДВС Звенигородського районного управління юстиції при примусовому виконанні судового наказу № 13/5325, виданого 31.12.2008 року господарським судом Черкаської області про стягнення з ТОВ «Лан-2000» боргу на користь ТОВ «А.П.К.-Сервіс» в сумі 398169,79 грн., було описано і накладено арешт на насіння соняшнику в кількості 187 тон на току в с. Тарасівка Звенигородського району Черкаської області.

Встановивши вказані обставини справи, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «АгроРось» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія судді не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ст. 328 вказаного Кодексу).

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 190 вказаного Кодексу майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

В силу ст. 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.

Річ, що має лише родові ознаки, є замінною (ст. 184 вказаного Кодексу).

З аналізу зазначених норм слідує, що насіння соняшнику в кількості 187 тон, що знаходиться на току с. Тарасівка Звенигородського району, та на яке державним виконавцем ВДВС Звенигородського районного управління юстиції було накладено арешт, є річчю, визначеною родовими ознаками, оскільки має ознаки, властиві всім речам того ж роду, та вимірюється вагою.

При цьому, колегія суддів зазначає, що право власності завжди є правом на індивідуально визначену річ. Внаслідок цього на речі, визначені в договорі родовими ознаками, право власності від відчужувача до набувача не може перейти доки не відбудеться індивідуалізація речей.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 07.06.2006 року № 31/203(18/99).

Як уже зазначалось, згідно п. 2.1 угоди від 30.07.2009 року про виконання договору № 09/58 від 29.01.2009 року та № 09/59 від 30.01.2009 року ТОВ «Лан-2000» зобов’язується передати зібраний урожай 2009 року ТОВ «АгроРось» по мірі збирання урожаю в рахунок погашення боргу по договорам № 09/58, № 09/59.

Разом з цим, з матеріалів справи не вбачається можливим встановити, що саме ті 187 тон насіння соняшнику, на які державним виконавцем ВДВС Звенигородського районного управління юстиції накладено арешт, є предметом вищезазначеної угоди.

В силу ч. 1 ст. 7 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Частина 6 статті 30 вказаного Закону передбачає, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Відповідно до ст. 50 Закону України “Про виконавче провадження” звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.

Згідно зі ст. 55 Закону України “Про виконавче провадження” арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Разом з цим, ТОВ «АгроРось» заявлено позовну вимогу про визнання права власності на майно та звільнення йог з-під арешту.

В силу ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Приймаючи до уваги те, що право власності може бути визнане лише на майно, визначене індивідуальними ознаками, а не родовими, колегія суддів вважає, що заявлена вимога позивача про визнання права власності спірне майно задоволенню не підлягає.

Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121-2 ГПК (зазначене узгоджується з п. 5 Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. N 04-5/365).

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ «А.П.К.-Сервіс» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 20.07.2010 року у справі № 11-05/2477 – скасуванню.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги в силу ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «А.П.К.-Сервіс» задовольнити.

2.Рішення господарського суду Черкаської області від 20.07.2010 року у справі № 11-05/2477 скасувати.

У позові відмовити повністю.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АгроРось» (Черкаська обл.., м. Корсунь-Шевченківський, вул. Шевченка, 39, код 21374294) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «А.П.К.-Сервіс» (Київська обл., м. Васильків, вул. Фрунзе, 44, кв. 69, код 30676132) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Черкаської області.

4.Матеріали справи №11-05/2477 скерувати до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді